Правила поведінки та дії в умовах НС.

Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки:

1. Уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або іншим засобам оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу СДОР та про небезпеку хімічного зараження, виконайте передбачені заходи.

2. Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри.

3. По можливості негайно залишить зону хімічного забруднення.

4. Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і негайно та надійно герметизуйте приміщення! Зменшіть можливість проникнення СДОР (парів, аерозолів) у приміщення: щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте, вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах. Чекайте повідомлень органів влади з питань надзвичайних ситуацій через засоби зв'язку.

5. Знайте, що вражаюча дія конкретної СДОР на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості, тому якщо немає можливості покинути небезпечну зону, не панікуйте і продовжуйте вживати заходи безпеки.

6. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації.

7. Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

8. Залишаючи приміщення (квартиру, будинок) вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

9. Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини - в низинах може бути висока концентрація СДОР.

10. При підозрі на ураження СДОР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини ( чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу.

11. Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ.

12. З прибуттям на нове місця перебування, дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:

1. З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону - у 40-100 разів.

2. Уникайте паніки. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій.

3. Уменшіть можливість проникнення радіаційних речовин в приміщення.

4. Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим - по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 1-2 краплі 5% настоянки на 100мл молока або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.

5. Уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

6. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу.

7. По можливості негайно залишить зону радіоактивного забруднення.

8. Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи.

9. З прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.

10. Дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Дії під час стихійного лиха:

1. Зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам.

2. Закрийте вікна та відійдіть від них подалі.

3. Загасіть вогонь у грубах, вимкніть електро- та газо- постачання.

4. Зберіть документи, одяг та найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках.

5. Перейдіть у безпечне місце. Сховайтеся у внутрішніх приміщеннях - коридорі, ванній кімнаті, коморі або підвалі. Ввімкніть приймач, щоб отримувати інформацію.

6. Не намагайтесь перейти в іншу будівлю - це небезпечно.

7. Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть раптово вимкнути.

8. Обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, якщо лихо застало вас на вулиці. Вони руйнуються дуже швидко. По можливості заховайтеся в підвал найближчого будинку.

9. Якщо ви на відкритій місцевості, притисніться до землі на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев.

10. Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем. Не ховайтеся у ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення.

11. Уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об'єктів та дерев.

12. Не наближайтесь до води подивитися на шторм, сильні вітри здіймають величезні хвилі на морі, які накочуються на берег. Ви можете загинути.

Ви опинилися в осередку пожежі:

1. Не панікуйте та не тікайте від полум'я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом.

2. З небезпечної зони, до якої наближається полум'я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню.

3. Якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі - повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини.

4. Гасити полум'я невеликих низових пожеж можна, забиваючи полум'я гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами, будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас.

5. Під час гасіння пожежі, не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з уваги інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв'язок за допомогою голосу.

6. Особливо будьте обережні у місцях торф'яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому пересувайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину слою, що вигорів.

7. Після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

При виявленні запаху газу в квартирi (примiщеннi), де встановленi газовi прилади:

· негайно закрити крани на газових приладах i перед ними (при розмi-щеннi балонiв з скрапленим газом додатково закрити вентилi у балонiв);

· вжити заходи щодо виведення людей iз загазованих примiщень (квартири, дому);

· iз незагазованого примiщення за телефоном “104” викликати аварiйну газову службу i органiзувати провiтрювання примiщення;

· по прибуттi бригади аварiйної газової служби дiяти за їх вказівками.

Дії в зоні раптового затоплення під час повені, паводка:

1. Зберігайте спокій, уникайте паніки.

2. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі.

3. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

4. По можливості негайно залишіть зону затоплення.

5. Перед виходом з будинку вимкніть електро- та газопостачання, загасіть вогонь у грубах. Зачиніть вікна та двері, якщо є час - закрийте вікна та двері першого поверху дошками (щитами).

6. Підніміться на верхні поверхи або на горищні приміщення.

7. До прибуття допомоги залишайтесь на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти.

8. Перевірте, чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, по можливості, допомогу.

9. Потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, за допомогою яких можна утриматися до одержання допомоги.

10. Не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти).

Дії під час землетрусу:

· Зберiгайте спокiй, уникайте панiки.

· Дiйте негайно, як тiльки вiдчyєте коливання грунту або споруди, головна небезпека, яка вам загрожує - це предмети i уламки, що падають.

· Швидко залишiть будинок та вiдiйдiть вiд нього на вiдкрите мiсце, якщо ви знаходитесь на першому - другому поверсі.

· Негайно залишiть кутові кiмнати, якщо ви знаходитесь вище другого поверху. Негайно перейдiть у бiльш безпечне мicце, якщо ви знаходитесь у примiщеннi. Станьте в отворi внутрiшнiх дверей або у кутку кiмнати, подалi вiд вікон i важких предметів.

· Не кидайтесь до сходiв або до лiфта, якщо ви знаходитесь у висотнiй спорудi вище п'ятого поверху. Вихiд зi споруди найбiльш буде заповнений людьми, а лiфти вийдуть з ладу.

· Вибiгайте з будинку швидко, але обережно. Остерiгайтесь уламкiв, електричних дpoтiв та iнших джерел небезпеки.

· Вiддалiться вiд високих споруд, шляхопроводiв, мостів та лiнiй електропередач.

· Зупинiться, якщо ви їдете автомобiлем, вiдчинiть дверi та залишайтесь у автомобiлi до припинення коливань.

· Перевiрте, чи немає поблизу постраждалих, сповiстiть про них рятувалникiв та, по можливостi, надайте допомогу.

 

 

2. Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення НС

Управління діями органів управління і сил цивільної оборони суб'єкта господарської діяльності щодо запобігання виникнення та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, при­родного, соціально-політичного і екологічного характеру здійсню­ється з місць постійного розміщення, а у разі необхідності із запасних і рухомих пунктів управління.

Органи управління ЦО та з НС можуть працювати, залежно від обставин, у повному або скороченому складі в різних режимах і приводитися в готовність за рішенням НЦО суб'єкта госпо­дарської діяльності, територіальних або вищих органів управ­ління цивільної оборони.

Сили цивільної оборони приводяться в готовність відповідним рішенням НЦО об'єкта або вищих органів управління.

Забезпечення дій органів управління сил ЦО та з НС та виконання основних заходів ЦО в період загрози виникнення надзвичайних ситуацій виконується у наступному порядку:

• приводяться у готовність і переводяться на цілодобове спостереження пости РХС з доповіддю про інформацію: терміново у разі необхідності; через 4 год.;

• штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій об'єкта координує роботу управлінь, відділів і служб об'єкта щодо матеріально-технічного забезпечення сил та заходів цивільної оборони;

• приводяться у готовність всі наявні сховища, протирадіаційні укриття та підвальні приміщення для укриття працівників і службовців, у разі необхідності проводиться додатково їх герметизація;

• виконується прогноз можливої постановки і уточнюються рішення на проведення рятувальних та першочергових невідкладних відновлювальних робіт в можливих осередках ураження;

• проводиться у разі необхідності відселених (або евакуація) працівників і службовців суб'єкта господарської діяльності у разі попадання об'єкта в зони ураження, особливо із зон хімічного і радіоактивного зараження;

• здійснюється (у разі необхідності) висування додаткових сил у райони аварій, катастроф і стихійного лиха, виконуються інші заходи.

Організація забезпечення заходів та дій органів управління і сил ЦО виконується згідно з календарним планом за кожною групою можливих НС.


3. Пункти управління в НС

Організаційно-технічну основу управління підрозділами складає система управління. Вона включає: органи управління, пункти управління, систему зв’язку та оповіщення, а також засоби автоматизації управління підрозділами. Система управління повинна мати високі ступені готовності, сталість та забезпечувати можливість як централізованого, так і безпосереднього управління підрозділами.

Одним із елементів системи управління є пункт управління.

Пункт управління - це спеціально обладнана споруда оснащена спеціальними робочими місцями, оргтехнікою, засобами зв‘язку та системами життєзабезпечення, з якої здійснюється управління органами управління, організаціями та силами, що залучаються до виконання завдань цивільного захисту, у тому числі до ліквідації надзвичайної ситуації.

Пункти управління поділяються на стаціонарні та пересувні.

Стаціонарні пункти управління призначені для забезпечення функціонування органів управління у повсякденному режимі у пунктах їх постійного розташування. Стаціонарний пункт управління передбачає наявність приміщень для розміщення і роботи оперативної чергової зміни, технічних засобів управління, засобів зв'язку і оповіщення та засобів спецзв'язку.

Пересувний пункт управління це спеціально обладнанні транспортні засоби, оснащені необхідними технічними та матеріальними засобами, які при розгортанні забезпечують роботу відповідного органу управління в польових умовах (у районі надзвичайної ситуації).

Пересувний пункт управління є складовою частиною Центру управління у надзвичайних ситуаціях.

Пересувний пункт управління розміщується в районі надзвичайної ситуації з урахуванням безпеки членів Штаба та забезпечення сталого управління організаціями і силами, що залучаються до ліквідації надзвичайної ситуації.

При відсутності спеціально обладнаних автомобілів або при необхідності збільшення робочих міст пересувний пункт управління може бути розгорнутий у наметах.

Для підвищення оперативності та безперервності управління при різних змінах обстановки під час ліквідації надзвичайних ситуацій може створюватись повітряний пункт управління (на базі літаків або гелікоптерів), який є складовою частиною пересувного пункту управління.

Пересувний пункт управління залежно від характеру надзвичайної ситуації може обладнуватися на засобах морського, річкового та залізничного транспорту.

Пересувний пункт управління складається з наступних елементів:

пункт управління;

пересувний вузол зв‘язку;хімічний спостережний пост;

група забезпечення.

Пункт управління:

Основу пункту управління складає Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації (далі – Штаб).

У Штабі залежно від характеру, виду, рівня та масштабу надзвичайної ситуації створюються:

група планування;

група напрямів;

групи видів аварійно-рятувальних та інших робіт, а саме:

група аварійно-рятувальних робіт;

група організації пожежогасіння;

група планування та організації евакуації населення;

група відновлення об‘єктів;

група радіаційно-хімічного та біологічного захисту;

група дізнання, тощо.

Організація роботи пересувного пункту управління.

Порядок роботи Штабу на пересувному пункті управління встановлюється керівником робіт з ліквідації надзвичайної ситуації та забезпечує його цілодобове функціонування.

З метою забезпечення безперервності управління, передачу та отримання інформацій та розпоряджень у Штабі організовується цілодобове чергування. Для забезпечення цілодобового чергування залучаються спеціальні особи (у кількості не менше двох осіб). Графік чергування складається та затверджується керівником групи планування. Цілодобове чергування також встановлюється на пересувному вузлі зв‘язку за рахунок його персоналу.

Безпосереднє керівництво роботою Штабу здійснює його начальник або керівник групи планування, який встановлює порядок та час надання інформації керівників груп видів робіт для підготовки управлінських рішень, добових оперативних планів ліквідації надзвичайної ситуації, загальних звітів, аналізів тощо.

Начальник Штабу (керівник групи планування) відповідає за роботу Штабу, забезпечення необхідною інформацією керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації та передачу його розпоряджень та рішень до органів управління, організацій та сил, також за підготовку встановленої звітності до органів управління вищого рівня.

Під час ліквідації надзвичайної ситуації Штабом ведеться оперативно-технічна документація, а саме:

накази керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації щодо ліквідації цієї ситуації;

карта (схема) зони надзвичайної ситуації;

оперативний журнал з ліквідації надзвичайної ситуації;

журнал обліку підрозділів аварійно-рятувальних служб (формувань) залучених до ліквідації надзвичайної ситуації;

журнал обліку аналізів проб (повітря, води та ґрунту);

журнал обліку доз опромінення;

план матеріально-технічного забезпечення ліквідації надзвичайної ситуації.

Переміщення пункту управління здійснюється з таким розрахунком, щоб не порушувалось управління підпорядкованими і приданими підрозділами і забезпечувався сталий зв’язок з керівником робіт з ліквідаціїнадзвичайної ситуації, взаємодіючими підрозділами та формуваннями.

На пункті управління підрозділу розміщуються і працюють керівник органу управління (підрозділу), його заступники, основний склад управління підрозділу, а також начальники служб.

Пункт управління розгортається у напрямку дій основних сил на відстані, яка забезпечує безперервне управління ними.

Пункт управління розміщується з урахуванням захисних властивостей місцевості.

Пункт управління підрозділу забезпечується надійним зв’язком з керівником робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, в оперативному підпорядкуванні якого підрозділ знаходиться, а також з підпорядкованими, приданими і взаємодіючими підрозділами, спеціалізованими та невоєнізованими формуваннями та оперативно-диспетчерською службою територіального органу центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цивільного

захисту.

У разі раптової зміни обстановки, переміщення пункту управління підрозділу здійснюється за рішенням керівника органу управління (підрозділу), з наступною доповіддю керівнику робіт з ліквідації надзвичайної ситуації.

Залежно від масштабу і особливостей надзвичайних ситуацій пересувний пункт управління розгортається і функціонує за своєю схемою та оперативним складом і повинен забезпечити стійкість, надійність і безперервність управління силами та засобами в цілодобовому режимі.

На майданчику розмічаються межі адміністративної території пересувний пункт управління, господарської зони, автостоянки та контрольно-перепускного пункту.

На адміністративній території розгортається контрольно-перепускний пункт; місця для розміщення штабу керівництва, оперативної групи служб цивільного захисту; робоче місце оперативної групи центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту на командно-штабному автомобілі; пересувний вузол зв’язку.

Робочі приміщення обладнуються електроосвітленням, забезпечуються меблями, телефонним зв’язком, у холодну пору року обігрівачами.

На території господарської зони усі елементи життєзабезпечення розгортаються на відстані 40-50 м від пересувний пункт управління.

Визначається місця розміщення медпункту; пункту відпочинку, харчування; місця для розміщення комори для продуктів харчування, польової кухні, пересувної електростанції, умивальника, туалету. У господарській зоні обладнується автостоянка із розрахунку на 8-10 автомобілів.

 

 

4. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації НС