Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об'єктах

ЗБІРНИК ЗАДАЧ

з дисципліни «Безпека життєдіяльності»

 

 

Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об'єктах

 

 

Довідковий матеріал та організаційно-методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисциплін Безпека життєдіяльності і вихідні дані для індивідуальних завдань

Дніпропетровськ – 2011


Розглянуто та рекомендовано для практичних занять по предмету "Безпека життєдіяльності" на методичному засіданні кафедри гуманітарних дисциплін

 

 

Протокол № від 2011 р.

 

 

Задачі підготував старший викладач Чернета В. М.


Пожежа та причини її виникнення

 

Пожежа- неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей та складає не­безпеку для життя людей.

Причини виникнення пожеж:

· невиконання правил пожежної безпеки;

· необережне поводження з вогнем;

· несправність електрообладнання;

· аварії, катастрофи;

· природні явища;

Пожежна безпека - стан об'єкту, при якому з встановленою вірогідністю виключається:

· можливість виникненні і розвиток пожежі;

· дія на людей небезпечних факторів пожежі;

· забезпечується захист матеріальних цінностей.

Пожежна безпека забезпечується:

· Системою попередження та відвернення пожежі;

· Системою протипожежного захисту;

· Організаційно-технічними заходами.

Протипожежна профілактика - комплекс організаційних і тех-нічних заходів, направлених на:

· забезпечення пожежної безпеки працівників;

· відвернення пожежі;

· створення умов для швидкого та ефективного гасін­ня пожежі.

Процес горіння можливий при наявності:

1. Горючої речовини. Тверда, рідка або газоподібна речовина, яка здатна окислюватись з виділенням тепла та випромінюванням світла.

2. Окислювача. Кисень, хлор, фтор, сірка та інші речо­вини які при нагріванні або ударі мають здатність роз­кладатись з виділенням кисню.

3. Джерела запалювання. Вплив на горючу речовину та окислювач, що може викликати загоряння. Джерела запалювання діляться на відкриті і приховані.

При відсутності одного з трьох факторів горіння не виникає.

Поняття та терміни:

загоряння - виникнення горіння під дією джерела запалювання;

займання - загоряння, що супроводжується появою по­лум'я;

спалах - швидке згоряння горючої суміші, що не супроводжується утворенням стислих газів;

само загоряння - явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що приводить до виникнення горіння речовини;

самозаймання – само загоряння, що супроводжується по­явою полум'я;

екзотермічна реакція - фізико-хімічна реакція (горіння), що супроводжується виділенням тепла в навколишнє середовище;

горіння - складна реакція, що характеризується висо­кою швидкістю і виділенням значної кількості тепла. Часто супроводжується інтенсивним світло виділенням, тобто полум'ям;

пожежно небезпечні матеріали - матеріали і речовини, які за своїми властивостями сприяють виникненню або розвитку пожежі;

пожежно вибухонебезпечна зона - простір, приміщення або його частина де можуть утворитися вибухонебезпе­чні суміші або знаходитись горючі матеріали;

вибух - швидке перетворення речовини, що супроводжується виділенням енергії та утворенням фронту сти­слих газів.

За горючими властивостями речовини і матеріали поділяють ш три групи:

Горючі. Мають властивість самозагоратися, чи загорятися від джерела запалювання та само­стійно горіти після видалення джерела запалю­вання.

Важко горючі. Можуть загоратися у повітрі від джерела запалювання.

Негорючі. Не можуть горіти у повітрі.

Вибухи, як наслідок, пожежі бувають на об'єктах, які вироблюють або зберігають вибухонебезпечні та хімічні речовини в системах і агрегатах під великим тиском (до 100атм.). а також на газо-і нафтопроводах. У процесі виробництва при певних умовах стають небезпечними і легко займаються деревинний, вугільний, торф'яний, алюмінієвий, борошняний та зерновий пил, пил з бавовнику та льону. Особливо небезпечні нафтопереробні заводи, хімічні підприємства, склади нафтопродуктів, цехи з виготовлення та транспортування вугільного пилу, де­рев'яного борошна, цукрової пудри, лісопильні, деревооброб­ні, столярні, модельні та інші виробництва. Під час аварії ні об'єкти зазнають значних збитків можлива загибель людей.

Техногенні вибухи і пожежі, які виникають на об'єктах, призводять до виникнення таких факторів ураження, як повітряна ударна хвиля і теплове випромінювання. На характер і масштаби таких аварій суттєво впливають наступні показники:

· тип і категорія вибухових і пожежно небезпечних речо­вин і їх кількість;

· вогнестійкість будівель і споруд;

· пожежна небезпека виробництва;

· стан систем пожежегасіння;

· метеорологічні умови.

В зв'язку з цим всі пожежно-вибухонебезпечні об'єкти поділя­ють на шість категорій:

Категорія "А" - пожежно-і вибухонебезпечні.

Категорія "Б" - пожежно-і вибухонебезпечні.

Категорія "В" – пожежно небезпечні.

Категорія "Г" - у виробництві с розжарені негорючі матеріали або тверді, рідкі чи газоподібні речовини, що спалюються при утилізації як паливо.

Категорія "Д" - виробництва де є не згораємі речовини у холо­дному стані.

Категорія "Е" - вибухонебезпечні (за умовами технологічного процесу може статися тільки вибух без послідуючого горіння)

Вогнестійкістьбудівельних конструкцій властивість збері­гати несучу і відгороджу вальну функцію в умовах пожежі.

Вогнестійкість будівель та споруд визначається горючістю їх елементів і межами вогнестійкості основних конструкцій.

Межа вогнестійкостібудівельних конструкцій - це час від початку дії вогню до виникнення наскрізних щілин, або досяг­ненні температури 200° С на поверхні протилежній дії вогню, або до її руйнування.

Пожежна небезпека виробництва визначається характером технологічного процесу, матеріалами, що використовуються у виробництві та готовою продукцією. За пожежною небезпекою технологічного процесу всі об'єкти розділені на п'ять катего­рій: А, Б, В, Г, Д. їх характеристика дається в відповідних до­відниках. Найбільш небезпечні в пожежному відношенні ви­робництва категорій А і Б.Для об'єктів В. Г, Д, можливість ви­никнення пожеж практично залежить від ступеня вогнестійкості будівель і споруд.

Можливість розповсюдження пожежв значній мірі зале­жить від щільності забудови. Щільність забудови характеризує відстань між будівлями і спорудами і, відповідно, можливість переносу полум'я з однієї будівлі на іншу. Таким чином щіль­ність забудови слід вважати важливим показником, що впли­ває на характер і особливо масштаби пожежі

Вірогідність розповсюдження пожеж -"В залежно від щільності забудови та відстані між будівлями показана на гра­фіках "а" і "б".

Графік залежності вірогідності виникнення і розвитку пожежі:

а-щільність забудови; б - відстань між будівлями;1 - окремі пожежі; 2 - суцільні пожежі

Із графіків зрозуміло, що чим більша щільність забудови тим більша вірогідність розповсюдження пожежі з переходом її в суцільну, і що чим більша відстань між будівлями і спорудами тим менша вірогідність розповсюдження пожежі.

Щільність забудови можна визначити за формулою:

П= х100%, де

S -загальна площа території об'єкту;

S - загальна площа під будівлями.

 

Вважається, що при щільності забудови до 7%вірогідність розповсюдження пожежі близька до нуля. При щільності 8 -20% можливе розповсюдження окремих пожеж, а при щільно­сті забудови більше 20% - можливе виникнення суцільної по­жежі.

 

Оцінка пожежної обстановки

Під пожежною обстановкою розуміють сукупність наслідків стихійних лих, аварій (катастроф), а в воєнний час первинних і , вторинних вражаючих факторів під впливом яких виникає по­жежа, що негативно впливає на стійкість роботи об'єктів ви­робничої (господарської) діяльності, життєдіяльність населен­ня, організацію і проведення рятувальних та інших невідклад­них робіт.

Оцінка пожежної обстановки передбачає:

1. Визначення масштабів і характеру (виду) пожежі. Масштаби і характер пожеж залежить від типу і об'ємів ураження, характеристик забудови, пожежної небезпе­ки об'єктів, метеорологічних умов та інших факторів:

Види пожеж: окремі, суцільні, в завалах, низові і верхо­ві в лісі, степові (польові), підземні (торф, шахти)

2. Визначення швидкості і напрямку руху пожежі, площі зони задимлення і часу, протягом якого зберігається за­димлення;

3. Аналіз впливу пожежі на стійкість роботи окремих елементів об'єкту і об'єкту в цілому, на життєдіяльність населення та проведення рятувальних і інших невідкла­дних робіт;

4. Висновки про стійкість окремих елементів об'єкту в ці­лому до загорання та розповсюдження пожеж (при не­обхідності рекомендації по підвищенню об'єкту.);

5. Пропозиції по вибору найбільш доцільних дій пожеж­них підрозділів і формувань по локалізації і гасінню пожеж, евакуації робітників та службовців, населення та матеріальних цінностей із зони пожежі та місць яким вона загрожує.

Оцінка пожежної обстановки проводиться на основі поєднання

даних прогнозу та пожежної розвідки.

 

Попередня оцінка пожежної обстановки має на меті виявити можливі осередки виникнення суцільних пожеж і вогневих штормів на випадок їх виникнення.

При оперативній оцінці пожежної обстановки визначають:

1)зони суцільних пожеж за щільністю забудови;

2)протяжність фронту вогню в осередках ураження зале­жно від ступеня ураження міста (населеного пункту) таблиця №1.;

3)кількість протипожежних сил необхідних для ліквідації пожежі –

таблиця №2;

4)розміри площі масових пожеж - таблиця №3;

Всі розрахунки проводяться залежно від ступеня ураження мі­ста (населеного пункту) та їх площі.

Ступінь ураження міста (населеного пункту) - С визначається за формулою:

C =

S - площа руйнувань.

S - загальна площа міста.

• швидкість розповсюдження пожежі - див.табл.№4;

 

Прогнозуючи стійкість об'єкту промислової діяльності до за­горяння і розповсюдження пожежі необхідно:

1. Визначити ступінь вогнестійкості будівель і споруд об'єкту - табл. №5;

2. Встановити наявність горючих матеріалів і елементів конструкцій будівель і споруд;

3. Виявити джерела можливого займання (загоряння), або визначити величину світлових імпульсів при яких мож­ливе загоряння на об'єкті - таблиця № 6 :

4. Визначити категорію виробництва за пожежною небезпекою - таблиця №7; 7а.

5. Визначити щільність забудови;

6. Аналізуючи отримані результати зробити висновок про стійкість об'єкту і при необхідності намітити і провести необхідні заходи по підвищенню стійкості.

Ваші дані для прогнозування пожежної обстановки (дані загального характеру):

1. Дані про найбільш вірогідні стихійні .тиха, аварії і катастрофи;

2. Дані про пожежі вибухонебезпечні об'єкти, їх елеме­нти і оточуюче середовище (ліси, населені пункти);

3. Дані про метеорологічні умови;

4. Дані про рельєф місцевості (зокрема про наявність природних перешкод вогню та водоймища);

5. На воєнний час дані про ворога його намірах га можливостях застосування ядерної зброї та запалювальних засобів.


Фактори ураження при пожежах

Основними уражаючими факторами при пожежі є теплова енергія яка випромінюється під час горіння і токсичні продук­ти горіння.

Теплова енергія випромінюється в калоріях на одиницю площі кал/см2. Вона може викликати опіки шкіряного покрову люди­ні. Встановлено чотири ступіні опіків в залежності від потуж­ності світлового імпульсу.

Опік першого ступенявід 100 до 200кДж/м2.

Почервоніння шкіри, припухлість місця опіку. Спеціального лікування непотрібно.

Опік другого ступенявід 200 до 400кДж/м2.

На шкірі з'являються пузирі наповнені рідиною. Втрата праце­здатності. Погрібне лікування

Опік третього ступенявід 400 до 600кДж/м2.

Повне зруйнування шкіряного покрову на всю його товщину, виникають виразки. Потрібне тривале лікування.

Опік четвертого ступеня - більше 600кДж/м2.

Відмирання шкіряної клітчатки та обуглення. Можливі смерте­льні випадки. Досить тривале лікування.

Примітки: 1кал = 4,1868 Дж. 1000кал = 1килокалорія

1ккал/см2 = 42кДж/м2.

Уражаючий вплив на організм людини викликають продукти, що утворюються в настілок горіння.

Вони викликають опіки слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, удушення сильно нагрітим повітрям і продуктами зго­рання, ураження легень.

Примітка: при концентраціїв повітрі СО - 0,2 міліграм налітр через 2-3 години виникають сильні болі в голові;при концентрації 1,6 - смерть через 30 хвилин.