Порядок оцінювання знань студентів

Методичні рекомендації

До семінарських занять з навчальної дисципліни

«Історія педагогіки»

 

для студентів природничого факультету

 

 

Харків – 2014

 

Харківський Національний педагогічний

університет ім. Г.С. Сковороди

 

 

кафедра історії педагогіки

та порівняльної педагогіки

 

 

 

Методичні рекомендації

До семінарських занять з навчальної дисципліни

«Історія педагогіки»

 

для студентів історичного факультету

 

 

Харків – 2014

 

Вступ

Навчальна програма курсу «Історія педагогіки» включає: лекції (24 год.), семінари (12 год.), самостійну та індивідуальну (навчально-дослідницьку творчу роботу).

Метою лекційних занять є розгляд загальних теоретичних питань, які забезпечують цілісне розуміння основних закономірностей розвитку педагогічної культури, закладають наукові і методологічні основи для подальшої самостійної роботи студентів.

Семінарські заняття сприяють усвідомленню головних педагогічних ідей, теорій, напрямів в історії педагогіки; формуванню аналітичних вмінь на основі порівняльних характеристик різних педагогічних концепцій і моделей.

Передбачена програмою самостійна робота має свої особливості, оскільки орієнтується на різні рівні засвоєння матеріалу і сприяє більш ґрунтовній підготовці до семінарських занять, тематичного та підсумкового контролю. Самостійна робота спрямована на знайомство з першоджерелами, складання порівняльних характеристик педагогічних поглядів окремих авторів, заповнення таблиць, складання ігрового матеріалу (Див.: Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів).

Творча дослідницька робота проводиться у формі індивідуального завдання з певної теми курсу.

З метою перевірки знань студентів, визначення рівня засвоєння змісту курсу проводиться модульний контроль: тематичний та підсумковий.

Тематичний контроль спрямовано на визначення рівня засвоєння певної теми або декількох тем, окремих розділів і проводиться у формі модульной контрольної роботи при вивченні Модулів 1 та 2.

Підсумковий контроль проводиться наприкінці вивченого курсу – підсумкова атестація в формі екзамену.

 

Методичні рекомендації

До організації поточного та підсумкового контролю

Й оцінювання знань студентів

Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «Історія педагогіки» здійснюється шляхом проведення кредитно-модульних контрольних заходів, які включають поточний та підсумковий модульний контроль.

Поточний контроль знань – вид контролю якості знань студентів, який проводиться протягом навчального модуля і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи. Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять у формах усного та письмового опитування, поточного тестування, оцінювання рефератів, доповідей, домашніх самостійних завдань та ін. Поточний контроль якості знань студентів здійснює викладач, який проводить лекційні та семінарські заняття.

З метою підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи впродовж навчального року, зниження впливу випадкових факторів під час контрольних заходів на підсумкову оцінку застосовується накопичувальна система оцінки знань студентів під час поточного контролю. Робота студентів на семінарському занятті оцінюється викладачем, а оцінка вноситься у відповідний журнал. Аналогічно оцінюються усі інші складові поточного контролю з дисципліни. Так здійснюється постійне накопичення сумарної оцінки студента протягом відповідного навчального модуля. Сформована таким чином сумарна оцінка є основою для оцінювання навчального модуля з відповідної дисципліни.

Змістовний модульний контроль полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни в обсязі, визначеному на один змістовний модуль навчальної дисципліни. Завданням змістовного модульного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблення умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст декількох тем дисципліни, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал. Графіком навчального процесу передбачено проведення двох модульних контрольних робіт з історії педагогіки у семестрі.

Студентам, які мають хоча б одну незараховану складову практичної частини робочої програми дисципліни (семінарське заняття, контрольна робота або інше), оцінка за модуль навчального процесу не виставляється.

Якщо результат відповідає позитивній оцінці (від 60 до 100 балів), студент має право не брати участь у підсумковому контролі й отримати оцінку за результатами поточного контролю, яка проставляється у заліково-екзаменаційну відомість. У разі незгоди студента з отриманою сумою балів або, якщо вона складає менше 60 балів, її можна покращити за рахунок участі студента у процедурі залікового або екзаменаційного контролю.

Підсумковий контроль знань (семестровий контроль) – вид контролю якості знань студентів, який проводиться по закінченню навчального семестру або окремого навчального модуля у формі екзамену.

Результат екзаменувизначається у кінці семестру після проставлення викладачем оцінок за два змістовні модулі навчальної дисципліни як середньоарифметичне цих оцінок. Підсумкова оцінка з дисципліни в цьому випадку розраховується як середня арифметична зважена з оцінок по залікових модулях, включаючи екзаменаційну. Якщо результат відповідає позитивній оцінці (від 60 до 100 балів) і студент згоден з ним, відповідна оцінка записується лектором у заліково-екзаменаційну відомість.

У разі незгоди студента з отриманою середньоарифметичною оцінкою він може покращити її під час проведення екзамену.

Порядок оцінювання знань студентів

Об’єктом оцінювання поточного контролю знань студента є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання завдань для самостійного опрацювання.

1. Поточне опитування – 5 балів:

1-2 бали – при доповненні; 3 бали – задовільно; 4 бали - добре; 5 балів – відмінно. Відпрацювання пропушених занять: письмове виконання завдань семінару (при відсутності за уважної причини) – 1-3 бали.

Рейтинговий бал за практичні заняття встановлюється як середнє арифметичне з усіх позитивних і негативних оцінок, виставлених за 5-бальною шкалою, отриманих на усіх практичних заняттях даного модуля.

Бал з поточного контролю вираховується, якщо студент отримав за відповідний період навчання не менше трьох оцінок. Якщо ж студент отримав одну чи дві оцінки, то він повинен до написання модульної контрольної роботи отримати шляхом доздачі окремих тем (у письмовому вигляді) додаткові оцінки, у протилежному випадку у відомість йому виставляють 0 балів як з поточного, так і з модульного контролів.

Бал з поточного контролю може бути змінений за рахунок заохочувальних або штрафних балів: студентам, які не мають пропусків занять протягом семестру додається 5 балів; студентам, які мають пропуски занять (лекцій, практичних) без поважних причин нараховуються штрафні бали (1 бал за кожен пропуск), які віднімаються від сумарного рейтингового балу при виведенні підсумкової оцінки.

2.Виконання самостійної роботи: конспект самостійних завдань (див.: методичні рекомендації до самостійної роботи) – 10 балів; конспект першоджерел – 10 балів; ведення словничка термінів – 5 балів.

Виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань передбачає презентацію за обраною тематикою. Загальну оцінку 10 балів студент отримує за умови, якщо тему повністю розкрито, робота має логічну структуру, самостійний характер, у ній використано сучасну літературу («Список використаних джерел»), а також якщо зроблено певні висновки й успішно проведено презентацію.

3.Виконання модульних контрольних робіт (МКР за ІІ модулі) – 20 балів:

Заходи з модульного контролю проводяться по завершенню вивчення навчального матеріалу даного змістовного модуля. Виконання тестових завдань здійснюється в режимі комп’ютерної діагностики або за допомогою роздрукованих завдань. Оцінювання тестів проводиться за власною методикою з приведенням підсумку до встановленої рейтингової шкали балів.

Додаткові бали (5 б.) студент може отримати за активну участь в семінарах та інших заходах (участь у науково-практичних конференція , опублікування студентської наукової статті).

Для студентів, які відвідували 80% практичних і лекційних занять, приймали активну участь на протязі вивчення курсу і отримали певну кількість рейтингових балів – підсумковою є співбесіда за першоджерелами.

Для студентів, які мали пропущені заняття, або не відвідували семінарські та лекційні, обов’язковим є виконання всіх передбачених курсом завдань, відповідь на питання екзаменаційного білету та співбесіда за першоджерелами.

Студент має право не складати семестровий екзамен з навчальної дисципліни, якщо він протягом семестру виконав усі види навчальної роботи, передбачені програмою дисципліни, успішно пройшов модульний контроль і сумарно набрав не менше 60 балів, що відповідає позитивній (за національною шкалою) оцінці.

Студент складає екзамен у двох випадках: за власним бажанням; в обов’язковому порядку.

За власним бажанням студент складає екзамен тоді, коли його не задовольняє сумарна модульна оцінка з навчальної дисципліни, яка становить 60 та більше балів, і він бажає її покращити.

В обов’язковому порядку студент складає екзаментоді, якщо його сумарна модульна оцінка знаходиться в межах 35-59 балів – з метою отримання позитивної оцінки.

Розподіл балів для дисципліни, яка завершується екзаменом:

• зміст навчальної дисципліни в семестрі поділяється на два модулі, кожен з яких завершується модульним контролем (МК).

• 100 максимальних семестрових балів розподіляються між двома модулями у співвідношенні, що залежить від складності та напруженості змістових модулів;

• бали за кожен модуль (модульна оцінка (МО)) складаються з компонентів – балів з поточного контролю (ПК), балів за самостійні завдання, написання першоджерел, балів з модульного контролю.

 

Розподіл балів

 

Вид контролю Навчальна діяльність студентів бали
Поточна успішність 1. Участь у семінарських заняттях   2. Написання модульної контрольної роботи (2) 3. виконання завдань самостійної роботи 4. додаткові бали        
екзамен 1. практична частина (виконання та захист навчального проекту - ІНДЗ) 2. теоретична частина (усний екзамен – співбесіда за першоджерелами)    

разом: 100