Показники динамічності автомобіля при нерівномірному русі

Показниками динамічності автомобіля при нерівномірному русі є прискорення (сповільнення), час і шлях розгону (гальмування) автомобіля в певному інтервалі зміни швидкості. Нерівномірний рух може бути прискореним або сповільненим. Величини прискорень, що розвиваються автомобілем на різних передачах, визначають за формулою:

, м/с2 (2.35)

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
КП.А.АТ-091.19.ПЗ.ЧДТУ  
де – коефіцієнт опору дороги для даної швидкості автомобіля, який для заданої швидкості можна визначати за формулою:

; f0=0,012…0,018; =fk +i; при i=0 ш=fk і 0 = f0;

, (2.36)

δ – коефіцієнт, що враховує інерцію обертових мас, який визначають за емпіричною формулою:

. (2.37)

Орієнтовні значення максимальних прискорень (у м/с2) при розгоні автомобіля з максимальною інтенсивністю складають: для легкових автомобілів –2,0 ...2,5 на першій і 0,8 … 1,2 – на вищій передачах; для вантажних автомобілів відповідно – 1,7 … 2,0 і 0,25 … 0,5; для автобусів – 1,8 … 2,3 і 0,4 … 0,8.

Найчастіше прискорення визначають для руху автомобіля по дорозі з коефіцієнтом опору = 0,02…0,04.

У зв’язку з останнім зауваженням для визначення прискорень можна користуватися формулою:

j =dV/ dt = 9,81∙(D – 0,04) / (1 + у1∙І2к + у2), м/с2. (2.38)

За результатами розрахунків будуємо таблицю, яку наведено нижче (таблиця 2.4) .

Таблиця 2.4 – Параметри руху автомобіля при розгоні

  V, м/с. D V2 D – j, м/с2
3,47 0,235 12,04 0,013 0,222 1,827
6,50 0,251 42,25 0,014 0,237 1,950
8,67 0,256 75,17 0,014 0,242 1,991
10,84 0,255 117,51 0,014 0,241 1,983
15,17 0,239 230,13 0,014 0,225 1,852
19,51 0,202 380,64 0,014 0,188 1,547
4,31 0,189 18,58 0,014 0,175 1,440
8,08 0,202 65,29 0,014 0,188 1,547
10,77 0,206 115,99 0,014 0,192 1,580
13,46 0,206 181,17 0,014 0,192 1,580
18,85 0,193 355,32 0,014 0,179 1,473
24,23 0,164 587,09 0,014 0,150 1,234
5,37 0,150 28,84 0,014 0,136 1,172
10,06 0,159 101,20 0,014 0,145 1,249
13,42 0,165 180,10 0,014 0,151 1,301
16,77 0,165 281,23 0,014 0,151 1,301
23,48 0,155 551,31 0,014 0,141 1,215
30,19 0,131 911,44 0,014 0,117 1,008
6,63 0,119 43,96 0,014 0,105 0,933
12,43 0,126 154,50 0,014 0,112 0,996
16,58 0,132 274,90 0,014 0,118 1,049
20,72 0,132 429,32 0,014 0,118 1,049
29,01 0,123 841,58 0,014 0,109 0,969
37,30 0,104 1391,29 0,014 0,090 0,800
               

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
КП.А.АТ-091.19.ПЗ.ЧДТУ  
При побудові графіків, представлених на рисунку 3.4 значення V і D переносять з таблиці 3.2. Для швидкостей V < 30 км/год залежність втрат на опір дороги від швидкості автомобіля можна не враховувати.

Значення величин V i D обчис­люють для кожної з передач коробки передач (у разі необхідності – і додат­кової коробки) як мінімум при 6…8 значеннях кутової швидкості із швид­кісного діапазону двигуна. За резуль­татами розрахунків будуємо графік прискорень (рис.3.4) автомобіля.

Рисунок 2.5 – Графік прискорень авто­мобіля

Час tр і шлях Sр розгону автомобіля визначають графоаналітичним способом. З цією метою криві прискорень розбивають на інтервали і вважають, що в кожному інтервалі зміни швидкості автомобіля відбувається з постійним прискоренням jср, величину якого визначають за формулою:

Jср = 0,5 (jп + jк), (2.39)

де jп і jк – прискорення на початку і в кінці інтервалу зміни швидкостей.

Для більшої точності розрахунку інтервали швидкості ∆V беруть рівними 2 … 3 км/год. на 1-ой передачі, 5 … 10 км/год. на проміжних передачах і 10…15 км/год. – на вищій передачі.

Визначивши величину середнього прискорення jср знаходять час розгону tр автомобіля при зміні швидкості його руху від Vп до Vк:

(2.40)

де Vп і Vк – швидкості на початку і в кінці інтервалів зміни швидкості.

Тоді, загальний час розгону від мінімально стійкої Vmin до кінцевої Vmax швидкості буде дорівнювати:

tр = ∆t1 + ∆t2 +...+ ∆tп. (2.41)

По значеннях tр, що обчислюються для різних швидкостей, будують криву часу розгону (наведено нижче), починаючи з Vmin, для якої t = 0.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
КП.А.АТ-091.19.ПЗ.ЧДТУ  
Для швидкості V1 відкладають значення ∆t1, для швидкості V2 –значення (∆t1 + ∆t2) і так далі.

Для визначення показників динамічності автомобіля при розгоні з максимальною інтенсивністю в розрахунки вводять максимально можливі при даній швидкості прискорення. Якщо на графіку криві прискорень сусідніх передач перетинаються, то для розрахунку слід брати прискорення ділянок кривих, що знаходяться праворуч від точок перетину. Якщо ж криві прискорень не перетинаються, то їх розрахунковими ділянками для всіх передач (окрім першої) є праві гілки, що відсікаються вертикалями, проведеними через праві кінці, розташованих вище кривих (див.рис.2.5).

При розрахунку шляху розгону Sр приблизно вважають, що в кожному інтервалі зміни швидкості автомобіль рухається рівномірно з середньою швидкістю:

(2.42)

При цьому припущенні приріст ∆Sі шляху розгону в інтервалі швидкостей від Vп до Vк визначають за формулою:

,м (2.43)

Тоді, загальний шлях розгону Sр від мінімально стійкої Vmin до кінцевої Vmax швидкості буде дорівнювати:

Sp = ДS1 + ДS2 +...+ ДSn. (2.44)

Залежність шляху розгону від швидкості будують для тих же інтервалів зміни швидкості, що і криву часу розгону і в тій же послідовності. Для побудови вказаних вище графіків складаємо таблицю 2.5.

Таблиця 2. 5 – Визначення часу і шляху розгону автомобіля

Швидкості при розгоні, км/г Прискорення при розгоні, м/с2 jср, Δti, tр, Vср, ΔSi, Sp, S0,
м/с2 с с м/с м м м
Vп Vк Jп jк              
3,47 6,5 1,827 1,95 0,84 1,89 0,45 0,45 4,99 0,62 0,62 10,33
6,5 8,67 1,95 1,991 0,60 1,97 0,31 0,75 7,59 0,64 1,26 17,59
8,67 10,84 1,991 1,983 0,60 1,99 0,30 1,05 9,76 0,82 2,08 24,63
10,84 15,17 1,983 1,852 1,20 1,92 0,63 1,68 13,01 2,27 4,35 36,83
15,17 19,51 1,852 1,547 1,21 1,70 0,71 2,39 17,34 3,42 7,77 56,24
19,51   1,547                  
4,31 8,08 1,44 1,547 1,05 1,49 0,70 3,09 6,20 1,21 8,97 13,55
8,08 10,77 1,547 1,58 0,75 1,56 0,48 3,57 9,43 1,25 10,22 23,50
10,77 13,46 1,58 1,58 0,75 1,58 0,47 4,04 12,12 1,59 11,82 33,29
13,46 18,85 1,58 1,473 1,50 1,53 0,98 5,02 16,16 4,40 16,22 50,58
18,85 24,23 1,473 1,234 1,49 1,35 1,10 6,13 21,54 6,61 22,82 78,43
24,23   1,234                  
5,37 10,06 1,172 1,249 1,30 1,21 1,08 7,20 7,72 2,31 25,13 17,98
10,06 13,42 1,249 1,301 0,93 1,28 0,73 7,94 11,74 2,39 27,52 31,84
13,42 16,77 1,301 1,301 0,93 1,30 0,72 8,65 15,10 3,00 30,52 45,74
16,77 23,48 1,301 1,215 1,86 1,26 1,48 10,13 20,13 8,28 38,80 70,58
23,48 30,19 1,215 1,008 1,86 1,11 1,68 11,81 26,84 12,50 51,30 111,1
30,19   1,008                  
6,63 12,43 0,933 0,996 1,61 0,96 1,67 13,48 9,53 4,42 55,72 23,85
12,43 16,58 0,996 1,049 1,15 1,02 1,13 14,61 14,51 4,54 60,26 43,14
16,58 20,72 1,049 1,049 1,15 1,05 1,10 15,70 18,65 5,68 65,94 62,80
20,72 29,01 1,049 0,969 2,30 1,01 2,28 17,99 24,87 15,76 81,71 98,37
29,01 37,3 0,969 0,8 2,30 0,88 2,60 20,59 33,16 23,98 105,68 157,2
37,3   0,8                  

 

У графи 8 і 11 заносимо сумарні значення часу і шляху, рахуючи від початкової швидкості. При початковій швидкості Vmin час і шлях розгону дорівнюють нулю, тому криві tр і Sр беруть початок не з початку координат.

Показники динамічності автомобіля при гальмуванні розраховують, розв’язуючи рівняння руху автомобіля. При різних значеннях зчеплення з дорогою передніх і задніх коліс автомобіля, зупиночний шлях Sо в м визначають з врахуванням коефіцієнта ефективності гальмування за формулою:

, (2.45)

де Vо – початкова швидкість гальмування, км/год;

tсум = (tр + tпр) – сумарний час реакції водія tр і спрацьовування гальмівного приводу tпр, с;

кэ - коефіцієнт ефективності гальмування;

– коефіцієнт зчеплення.

Для побудови залежності шляху до зупинки Sо від початкової швидкості гальмування Vо задаються декількома (не менше ніж шістьма) значеннями швидкості в діапазоні від V0 = 0 до V0 = Vmax і по отриманих результатах будують графік S0 = f(V0). Розрахунок ведуть при = 0,7.

Час спрацьовування гальмівного приводу і час реакції водія залежать, головним чином, від конструкції гальмівного приводу і кваліфікації водія. У розрахунках приймають: для автомобіля з гідравлічним приводом – tсум = 1,2с; для автомобіля з пневматичним приводом – tсум =1,6 с.

Коефіцієнт ефективності гальмування показує, у скільки разів дійсне уповільнення автомобіля нижче максимально можливого на даній дорозі. У

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
КП.А.АТ-091.19.ПЗ.ЧДТУ  
розрахунках приймають: кэ= 1,2 для легкових автомобілів і кэ= 1,3…1,4 – для вантажних автомобілів і автобусів.

Залежності часу, шляху розгону і гальмового шляху автомобіля від швидкості будуємо на одному графіку, який наведено на рис.2.6.

Рис. 2.6 – Залежність від швидкості руху автомобіля часу, шляху разгону та шляху гальмування.