ЗМ 3. УКРАЇНА В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ

(кін. XVIII – поч. ХХ ст.)

 

Тема 6. УКРАЇНА В ХІХ ст. ПРОЦЕСИ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ

План лекції:

  1. Генезис капіталістичних відносин в українських землях в першій половині ХІХ ст.
  2. Соціально-економічна модернізація України.
  3. Українське національне відродження: періодизація та характеристика основних етапів.

 

Семінар: УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ

В ХІХ ст.

Мета: охарактеризувати процеси національного відродження в українських землях наприкінці XVIII – в ХІХ ст., визначити і проаналізувати основні етапи.

Дати характеристику буржуазним реформам 1860 – 1870-х років в українських землях; визначити причини та особливості формування модерної української нації впродовж ХІХ – початку ХХ ст.; охарактеризувати суспільно-політичні рухи в Наддніпрянській Україні та в українських землях в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст., визначити специфіку та напрямки їхньої діяльності

 

Питання для обговорення:

  1. Національне відродження в українських землях наприкінці XVIII – в середині ХІХ ст. Характеристика основних етапів.
  2. Реформи 1860 – 1870-х років та розвиток капіталістичних відносин в Україні в другій половині ХІХ ст. Формування модерної української нації в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
  3. Суспільно-політичні рухи в українських землях в другій половині ХІХ ст.

Методичні вказівки до семінару:

1.Розкриваючи перше питання, необхідно з‘ясувати сутність та ознаки українського національного відродження кінця XVIII – початку ХХ ст., визначити його етапи, охарактеризувати їх.

Зверніть увагу на хронологічні та змістовні відмінності процесів національного відродження в українських землях у складі Австро-Угорської та Російської імперій, визначте їх специфіку. Слід показати, що українське національне відродження ХІХ – початку ХХ ст. було складовою частиною загальноєвропейського національно-визвольного руху ХІХ ст.

2. Готуючи відповідь на друге питання, зверніть увагу на особливості розвитку капіталізму в українських землях, його регіональну специфіку. Студенти повинні розуміти зміст та сутність буржуазних реформ 1860 – 1870-х років, визначати причини та результати їх впровадження в українських землях під владою Російської та Австро-Угорської імперій. Проаналізуйте ті суспільно-політичні зміни, що змусили царизм здійснити буржуазні реформи.

На основі аналізу процесу капіталізації суспільних та господарських відносин розкрити особливості формування модерної української нації в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., визначити його чинники, показати зв‘язок між процесами національного відродження в Наддніпрянщині та підавстрійській Україні. Необхідно підкреслити, що в ХІХ ст. в Європі формується нова система цінностей, в основі якої – етнічна належність. Тому саме в цей період починає формуватися національна самосвідомість.

3.В третьому питання студенти повинні показати, що основними формами національного відродження в Україні в другій половині ХІХ ст. були суспільно-політичні рухи. Необхідно з‘ясувати ідеологічні та організаційні засади, методи діяльності учасників суспільно-політичних рухів в українських землях в Наддніпрянській Україні та в українських землях в складі Австро-Угорщини.

Ключові поняття і терміни

Національне відродження, суспільно-політичний рух, національний рух, декабристський рух, Кирило-Мефодіївське товариство, народницький рух, промисловий переворот, буржуазні реформи, громади, федералізм, слов‘янофільство, модерна нація.

Питання для самостійної роботи:

  1. Адміністративний устрій українських земель в складі Російської та Австрійської імперій.
  2. Соціально-економічний розвиток українських земель в першій половині ХІХ ст.
  3. Війна 1812 р. і Україна.
  4. Діяльність таємних організацій в Україні: масонські ложі, декабристські товариства, таємні товариства.
  5. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
  6. Суспільно-політична діяльність М.П. Драгоманова.
  7. Західна Україна в складі Австро-Угорщини. Революція 1848-1849 рр. та активізація національного руху.
  8. Українська культура ХІХ ст.

Методичні вказівки і рекомендації:

 

Готуючи відповідь на перше питання, зверніть увагу, що кінець XVIII – початок ХІХ ст. був періодом величезних політичних змін і соціальних перетворень в Україні, спричинених новою геополітичною ситуацією в Центральній та Східній Європі. Внаслідок цих процесів українські землі почали набувати нової політичної конфігурації у складі двох імперій – Австрійської та Російської. Проаналізуйте еволюцію адміністративної практики, що поширювалася на українські землі відповідно до загальноімперських структур. Визначте, чим зумовлювалися зміни і яку роль відігравали національно-етнічний та історичний чинники при впровадженні нової адміністративно-територіальної структури. Порівняйте устрій Наддніпрянщини та під-австрійської України.

Друге питання. Початок ХІХ ст. ознаменувався подальшим занепадом поміщицького землеволодіння та феодальної системи в цілому. Використовуючи знання з економічної історії, доведіть, що криза феодальних відносин та генезис промислового перевороту були цілком природними етапами поступу українського суспільства в першій половині ХІХ ст. Порівняйте соціально-економічне становище в Наддніпрянщині та західноукраїнських землях.

У питанні про вплив війни 1812 р. на Україну зверніть увагу на те, що в територіальному відношенні тільки частина Західної Волині зазнала окупації французьких військ та їх союзників (поляків, саксонців, австрійців). Проте у воєнно-політичних планах Наполеона щодо українських земель передбачалося відокремлення їх від Росії та поділ на три частини. Особливо слід підкреслити, що Наполеон проводив у цьому питанні традиційну для французьких урядових кіл політику. В чому це проявилося?

Четверте питання. Війна 1812 р. стала каталізатором розгортання діяльності таємних організацій в українських землях. Студент повинен проаналізувати ідейне підґрунтя, організаційні форми та методи діяльності масонських та декабристських організацій в українських землях. Зверніть увагу на різноманітність програмних настанов, на соціальний склад їх учасників. Визначте, чим зумовлювалось висування національних вимог українцями й яким було ставлення до них з боку росіян та поляків – учасників таємних організацій. Проаналізуйте причини малочисельності учасників цих організацій та їхньої поразки в підсумку. Насамкінець, студент повинен дійти висновку про роль і місце таємних організацій і товариств у розгортанні процесу українського національного відродження.

П‘яте питання. На початку 40-х років ХІХ ст. центром українського національно-визвольного руху став Київ. Саме тут в 1846 р. таємний гурток «Київська молода» був реорганізований у нелегальне Кирило-Мефодіївське братство. Використовуючи джерельний матеріал, проаналізуйте соціальний склад, ідейні настанови та організаційну структуру учасників товариства. Доведіть, що створення братства було першою, хоч і невдалою, спробою української інтелігенції перейти від культурницького до політичного етапу національного розвитку.

В шостому питанні характеризуючи суспільно-політичну діяльність М.П. Драгоманова зверніть особливу увагу на його ідейну трансформацію, в результаті якої ним було сформовано власну політичну систему поглядів, що поєднувала федералізм із демократизмом західноєвропейського типу. Проаналізуйте його ставлення до українства та національного питання в цілому, до ідей ортодоксального марксизму і діяльності загальноросійських революційних організацій. Визначте місце і роль М.П. Драгоманова в українському національному русі.

Сьоме питання. Необхідно ознайомитися зі статусом та соціально-економічним становищем західноукраїнських земель у кінці XVIII – першій половині XIX ст., зосередивши увагу на реформах габсбурзького двору і особливо Йосифа ІІ та на їх наслідках як у духовному, так і у соціально-економічному житті. Простежити хід подій в краї в часи революції 1848-1849 років. По-перше, акцентувати увагу на остаточному розмежуванні між польським та українським національними рухами і утворенні першої русько-української політичної організації – Головної руської Ради та її програмні цілі. Бажано ознайомитись з опозицією Головній руській Раді з боку поляків, а також зі здобутками українського національного руху в ході революції.

Восьме питання. Опрацювання цього питання слід нерозривно зв'язувати з процесом національно-культурного відродження. Бажано передусім ознайомитись зі станом освіти як у Наддніпрянській Україні, так і в західноукраїнських землях, а потім з відродженням інтересу до національної історії (праці Д. Бантиш-Каменського, М. Маркевича, М. Максимовича, М. Грушевського та інших). Крім того варто звернути увагу на фольклористичні, мовознавчі дослідження та формуванні наукових центрів українознавства. Необхідно бути обізнаним з літературним процесом в Україні, з впливом на нього творчості Т.Г. Шевченка, з театральним життям, зі станом книговидавничої сфери, живопису, архітектури, дослідженнями у сфері математики, фізики, механіки тощо.

 

Література:

1. Бовуа Даніель. Битва за землю в Україні 1863 – 1914. поляки в соціоетнічних конфліктах: Пер. з фр. З.Борисюк. – К., 1998.

2. Верига В. Нариси з історії України (кінець XVII – початок ХХ ст.) – Львів, 1996.

3. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К., 1996.

4. Дорошенко Д. І. Нарис історії України: У 2 т. – Львів, 1991.

5. Історія України в особах ХІХ – ХХ ст. – К., 1995.

6. Кирило-Мефодіївське товариство: у 3 т. – К., 1990.

7. Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини (1760 – 1830). – К., 1996.

8. Литвин В.М., Мордвинцев В.М., Слюсаренко А.Г. Історія України. – К., 2002.

9. Мицик Ю.А., Бажан О.Г., Власов В.С. Історія України: Навч. посіб. для старшокласників. – К., 2005.

10. Полонська-Василенко Н.В. Історія України: У 2 т. – К., 1993.

11. Реєнт О.П. Українські землі в ХІХ – на початку ХХ ст. – К., 2003.

12. Романцов В. Український етнос на одвічних землях та за їхніми межами (XVIII – ХХ століття). – К., 1998.

13. Сарбей В.Г. Національне відродження України // Україна крізь віки. – Т. 9. – К., 1999.

14. Хрестоматія з історії України. – К., 1993.

15. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. – К., 1999.