ЗМ 5. МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
(1921 – 1939 рр.)
Тема 9. МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ (1921 – 1939 рр.)
План лекції:
1. УРСР в період НЕПу (1921 – 1928 рр.).
2. Особливості проведення індустріалізації та колективізації в Україні.
3. Морально-політична обстановка в Україні в 1930-ті роки.
4. Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. Утворення та деякі засади ОУН.
5. Передумови возз’єднання Західної України з УРСР.
Семінар: УКРАЇНА В ПЕРІОД НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
(1921-1927 рр.)
Мета: Поглибити знання щодо важливого періоду історії України – часів НЕПу. Визначити особливості здійснення нової економічної політики в Україні та наслідки її впровадження.
Проаналізувати процес створення унітарної держави – СРСР та долю України в новому державному утворенні.
Охарактеризувати політику українізації та специфіку її впровадження в українських землях; розкрити причини її згортання наприкінці 1920-х – в 1930-ті роки.
Питання для обговорення:
1. Соціально-економічна і політична криза в Україні на початку 20-х років. Передумови та здійснення НЕПу в Україні. Проблеми економічної і політичної влади.
2. Проблема суверенітету України у 1920-1922 рр. та процес "автономізації".
3. Українізація: самоціль чи ідеологізація духовного життя?
Методичні вказівки до семінару:
1.Висвітлення питання щодо зміни економічної політики більшовицької партії вимагає передусім аналізу соціально-економічного і політичного становища в Україні на початку 20-х років, а саме – ознак занепаду промисловості та сільського господарства, спричиненого політикою "воєнного комунізму", падіння життєвого рівня населення та характеристики повстанського руху, що поширився на значній території України.
Бажано також проаналізувати концепції нової економічної політики, викладені в документах Політбюро ЦК РКП(б) від 18 лютого 1921 р., рішеннях X з'їзду РКП(б), пропозиціях В.Леніна на Всеросійській продовольчій нараді та наказі Ради народних комісарів "Про впровадження в життя начал нової економічної політики", що дасть змогу орієнтуватись у самій суті НЕПу.
Розкриваючи зміни, що відбулися в економіці України за часів нової економічної політики, варто звернути увагу на її непослідовність, що призвело до глибоких протиріч між базисом і надбудовою. Крім того, заслуговує на увагу питання, пов'язане з впровадженням нової системи оподаткування в цей період.
2.Щодо питання про проблему суверенітету України в 20-х роках ХХ ст., ролі України в утворенні СРСР, то із самого початку необхідно простежити процеси, що передували "автономізації", а саме - утворення «воєнно-політичного союзу», договірної федерації, що стало першими кроками на шляху перетворення України в регіон унітарної держави.
Студент повинен чітко уявляти перебіг подій щодо юридичного оформлення СРСР, повноважень України у складі Союзу, а також про територіально-адміністративний устрій УРСР та реакцію на утворення союзної держави.
3.Щодо українізації, то особливу увагу необхідно звернути на обставини, які були в основі політики "коренізації", вплив її на культурне піднесення в Україні. Варто звернути увагу на проблему "націонал-ухильництва" в КП(б)У як реакцію на політику керівництва Радянського Союзу щодо союзних республік.
Насамкінець, слід визначитися, процес українізації був самоціллю чи тактичною поступкою з боку керівництва СРСР з метою посилити ідеологізацію духовного життя українського суспільства.
Ключові поняття і терміни
Базис, надбудова, НЕП, командні висоти, концесія, унітаризм, федералізм, договірна федерація, коренізація, автономізація, націонал-ухильництво.
Питання для самостійної роботи:
1. Причини і наслідки голодомору 1921-1923 рр.
2. Суть непослідовності та обмеженості НЕПу.
3. Податкова система в УСРР в часи НЕПу.
4. Культурне життя в Україні в 20-х роках.
5. Реакція в українському суспільстві на утворення СРСР.
Методичні вказівки і рекомендації:
У питанні про голодомор 1921-1923 рр. в українських землях особливу увагу слід приділити осмисленню причин (об‘єктивних та суб‘єктивних) цього лиха, відмінності у ставленні московського керівництва до голодуючого населення України та губерній РСФРР. Визначте соціально-економічні та суспільно-політичні наслідки голоду 1921-1923 рр.
Друге питання. При підготовці відповіді на питання зверніть увагу на те, що впровадження нової економічної політики розглядалося радянським керівництвом як компромісна поступка з метою зміцнення союзу робітничого класу й селянства (за висловом В. Леніна). Разом з тим, НЕП був спробою більшовицької партії зосередити у своїх руках політичну владу, перейти від командно-адміністративних методів управління економікою, характерних для політики воєнного комунізму, до ринкових механізмів у повоєнний час.
Студент повинен на підставі аналізу історичних джерел визначити, в чому проявилась обмеженість заходів НЕПу, які причини цього. Доведіть, що впровадження нової економічної політики носило непослідовний характер. Визначте специфіку реалізації НЕПу в Україні, соціально-економічні та суспільно-політичні наслідки для УСРР.
Третє питання. Залучаючи знання з економічної історії, історії економічних вчень, визначте специфіку формування радянської податкової системи в умовах нової економічної політики. Охарактеризуйте основні види податків та особливості формування бюджетної політики УСРР. Яку роль відіграло впровадження грошової одиниці – червінця? Чи сприяло це стабілізації фінансової системи держави? Чому?
Характеризуючи особливості культурного життя в період НЕПу в Україні зверніть увагу на труднощі і завдання, що постали перед вітчизняною науковою і творчою елітою в умовах завершення громадянської війни і переходу до мирного будівництва. Відсутність фінансування, нестача освітянських і наукових кадрів, класовий підхід до інтелігенції, постійні зміни влади негативно впливали на розвиток освіти, науки й культури в Україні.
Студент повинен з‘ясувати причини, сутність та наслідки впровадження політики коренізації (українізації). Слід чітко усвідомити цілі і завдання, що ставило радянське керівництво перед освітянами і діячами культури. Чому українізація була українською за формою і радянською – за змістом? Обґрунтуйте свою думку. Насамкінець, проаналізуйте наслідки впровадження українізації і на підставі цього аналізу розкрийте, в чому проявилася непослідовність та обмеженість її впровадження, простежте процеси, які відбувалися в Україні в період «українізації».
П‘яте питання. Розкриваючи це питання зверніть увагу на дискусію, що розгорнулася в середовищі партійно-державного керівництва РСФРР щодо шляхів нової державної інтеграції по завершенні громадянської війни. Яку позицію зайняло керівництво УСРР на чолі з Х. Раковським? Зверніть увагу, що одним з основних напрямків політики більшовиків було прагнення закріпити командно-адміністративне центральне управління радянськими республіками в кордонах єдиної держави.
Завдання для індивідуальної роботи:
1. Українська еміграція в міжвоєнний період, її причини та особливості.
2. Національні меншини в УСРР 20-30-х років: етнополітичні та етнокультурні аспекти.
3. Голодомор 1932-1933 рр. в Україні: причини, національно-політичні аспекти та наслідки.
4. Політичні судові процеси в Радянській Україні 20-30-х років.
5. Утворення СРСР. Проблеми політичної правосуб’єктності України.
6. Особливості формування податкової та фінансової системи в УСРР.
Література:
1. Волковинський В., Кульчицький С. Християн Раковський: політичний портрет. - К., 1991.
2. Кульчицький С.В. Нова економічна політика: уроки для сьогодення //Маршрутами історії. - К., 1990.
3. Шостий всеукраїнський з'їзд Рад. 14-18 грудня 1921 р. Стенограф. звіт. - Харків, 1921.
4. Україна і світ. Історія господарства. – К., 1994.
5. Касьянов Г. Українська інтелігенція 1920 - 1930-х рр. - К., 1992.
6. Мовчан О.М. Голод 1921-1923 рр. На Україні // Український журнал. – 1990. - № 10, 12.
7. Шаповал Ю.І. Україна 20 – 50 рр.: Сторінки ненаписаної історії. – К., 1993.
Семінар:УКРАЇНА В УМОВАХ ЗДІЙСНЕННЯ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ І СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ
Мета:охарактеризувати особливості процесу соціалістичного будівництва кінця 20-30-х років ХХ ст. та утвердження тоталітарної системи в СРСР.
Питання для обговорення:
1. Згортання нової економічної політики та концепція планової економіки. Курс на індустріалізацію і проблеми розвитку прискореного виробництва.
2. Ідея соціалістичних перетворень у сільському господарстві та її практичне втілення в Україні.
3. Проблеми суспільно-політичного життя в Україні наприкінці 1920-х – в 1930-ті роки. Конституція СРСР 1936 р. і УРСР 1937 р. та зміцнення сталінської тоталітарної системи.
Методичні вказівки до семінару:
1.Розглядаючи перше питання, передусім необхідно звернути увагу на опір Й. Сталіна і його найближчого оточення кооперативному будівництву, що розгорнулося в часи НЕПу, проілюструвати це за допомогою резолюції XIV партійної конференції ВКП(б).
Визначте значення створення в 1926 році комісії по вивченню становища радгоспів і колгоспів, а також хлібозаготівельної кризи 1927-1928 рр., коли фактично було започатковано перехід до адміністративно-командної системи. При цьому варто коротко проаналізувати внутрішньопартійну боротьбу навколо питань соціалістичного будівництва, рішення XV з'їзду ВКП(б), згідно яких проголошувався пріоритет державного плану над ринком.
Розкриваючи питання індустріалізації в Україні, необхідно вказати мету, джерела забезпечення її темпів, розміри капіталовкладень в основні виробничі фонди України, а також окремі галузі, підвести підсумки індустріалізації, вказавши на зміну у співвідношенні між великою і дрібною промисловістю.
2.Щодо питання колективізації сільського господарства, необхідно зупинитись на типах колективних господарств, що існували на селі з початку встановлення радянської влади; проаналізувати взаємовідносини селян з державою за часів НЕПу. Характеризуючи зміни у політиці керівництва ВКП(б) і КП(б)У стосовно села, вкажіть на стратегічну мету цієї політики.
Необхідно також розкрити методи, які застосовувалися у процесі соціалістичних перетворень у сільському господарстві, проаналізувати заходи щодо контролю над цим процесом. Студент повинен зробити аналіз форм та методів боротьби на селі в період колективізації, а також зміну становища селян після її завершення.
У процесі висвітлення питання про голодомор в Україні 1932-1933 роках необхідно, крім матеріалів підручників, використати вказаний у списку літератури збірник документів, що дасть можливість аргументовано розкрити тісний зв'язок голоду з процесами колективізації, заходи партійного керівництва, спрямовані на приборкання селянства, уявити масштаби і наслідки лиха, а також його характер.
3.Щодо суспільно-політичного життя в 30-ті роки ХХ ст., варто насамперед розглянути зміни, що відбувалися в радянському суспільстві в роки перших п’ятирічок. Зокрема, зміни в соціальній структурі населення, наслідки ліквідації "поділу суспільства на класи", а також утвердження тоталітарного сталінського режиму та однопартійної системи (встановлення диктатури комуністичної партії). Конституцію СРСР та УРСР слід розглядати саме у контексті цих змін.
Слід приділити увагу аналізу сталінських репресій, розкрити їх причини і мету, зосередити увагу на репресіях проти партійних і державних діячів, діячів освіти, науки і культури та всього народу, зробивши відповідні висновки.
Ключові поняття і терміни
Планова економіка, командно-адміністративна система, індустріалізація, карткова система, колективізація, голодомор, МТС, тоталітарний режим, етноцид, масові репресії.
Питання для самостійної роботи:
1. Заготівельна криза 1927-1928 рр. – поштовх згортання НЕПу та форсування колективізації сільського господарства.
2. Масові репресії 1930-х років: причини, жертви, наслідки.
3. Становище культури в 1930-х роках. "Розстріляне відродження".
Методичні вказівки і рекомендації:
Перше питання. Необхідно передусім з’ясувати причини хлібозаготівельної кризи 1927-1928 років, звернути на повернення радянського керівництва до силових методів заготівлі хліба та застосування тактики класового протиставлення різних прошарків населення з метою послаблення його опору, що означало згортання НЕПу на селі та підготовку ґрунту для суцільної колективізація сільського господарства.
Друге питання. Досліджуючи питання про масові репресії 1930-х років в Україні, слід звернути увагу на поетапність здійснення сталінської репресивної політики. Це етапи виокремлюються як хронологічно, так і за соціальним складом і кількістю жертв, наслідками. У підсумку студент повинен дійти висновку, що масові репресії 1930-х років були спричинені, в першу чергу, формуванням сталінського тоталітарного режиму в СРСР, вони були його невід‘ємним атрибутом. Разом з тим, слід зазначити, що ці процеси стали можливі завдяки боротьбі за владу, що розгорнулася серед найвищого партійно-державного керівництва наприкінці 1920-х – в першій половині 1930-х років.
Третє питання. В процесі роботи над цим питанням першочергово необхідно ознайомитись з українізацією, її формами та змістом, звернути увагу на те, на яких сферах суспільного життя вона позначилась найефективніше. Після цього з'ясувати завдання культурної революції, проголошеної більшовицькою партією, звернути увагу на кампанію ліквідації неписемності, проаналізувати стан освіти і науки в 30-ті роки. Важливо при цьому звернути увагу на процесі згортання українізації і відновлення політики русифікації, котра супроводжувалась наступом на українську інтелігенцію. Доцільно знати про сфабриковані справи проти діячів науки і культури, уміти проілюструвати приклади арештованих і знищених. Разом з тим з огляду на продовження розвитку культури і науки потрібно зробити аналіз їх стану, наголосивши на досягнутих досягненнях.
Література:
1. Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків: Довідник з історії України. - К., 1993.
2. Україна і світ. Історія господарства. - К., 1994.
3. Колективізація і голод в Україні (1929-1933 рр.): Зб. документів і матеріалів. - К., 1992.
4. Пирожков С.І. Демографічні втрати Української РСР у 30 роки // УІЖ - 1990. - № 10-12.
5. Международная комиссия по расследованию голода в Украине 1932-1933 годов: итоговый отчет. - К., 1992.
6. Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. - К., 1990.
7. Воля О. Мор. - К., 2002.
Семінар:ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 20 – 30-ті роки XX ст.
Мета:Розкрити статус західноукраїнських земель у 1920-1930-ті роки. Показати економічний занепад Галичини, Північної Буковини та Закарпаття в складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
Акцентувати увагу на національно-визвольній боротьбі українського народу, створенні політичних партій і організацій, зокрема ОУН. Проаналізувати передумови возз‘єднання Західної України з УРСР. З’ясувати процес створення Карпатської України.
Питання для обговорення:
1. Соціально-економічне становище західно українських земель в міжвоєнний період.
2. Суспільно-політичне життя в Західній Україні в 20-30-х роках ХХ ст.
3. Пакт Молотова – Ріббентропа і процес входження західноукраїнських земель до складу СРСР.
Методичні вказівки до семінару:
1.При підготовці першого питання проаналізувати соціально-економічне становище західноукраїнських земель в міжвоєнний період. Звернути увагу, що територія Західної України входила до складу різних держав - Польщі, Румунії і Чехословаччини. При аналізі становища українських земель у складі Польщі доцільно акцентувати увагу на трьох етапах польської політики:
І етап - "невизначеності" (1919 - 1923);
ІІ етап - "тиску (1923 - 1926);
ІІІетап - "пошуку компромісу" (1923 -1926).
Аналізуючи становище українських земель у складі Румунії, зверніть увагу на колоніальну експлуатацію, що спричинила деградацію господарства. Доведіть, що політика Чехословаччини в українських землях була більш поміркована та виважена, але водночас і там спостерігались ознаки кризового стану господарства. Порівняйте результати урядової політики Польщі, Румунії і Чехословаччини в західноукраїнських землях у зазначений період.
2.Розкриваючи питання суспільно-політичного життя, закцентуйте увагу на створенні та діяльності ОУН. Важливо надати біографічні довідки про лідерів організації Є. Коновальця та Д. Донцова.
Зверніть увагу на широкий спектр галицьких політичних партій та об’єднань (12), зокрема УНДО, УСРП, КПЗУ та ін. Охарактеризуйте Проаналізувати створення Карпатської України. Дайте характеристику діяльності політичних об’єднань Буковини.
Насамкінець проаналізуйте процес утворення Карпатської України.
3.Розкриваючи третє питання, важливо звернути увагу на зміст таємного протоколу пакту Молотова-Ріббентропа, що містив положення стосовно українських земель.
Обґрунтуйте причини початку Другої світової війни. Розкрийте суть радянсько-німецького Договору про дружбу і кордон від 28 вересня 1939 р.
Проаналізуйте процес входження західноукраїнських земель до складу СРСР, покажіть його багатоплановість.
Ключові поняття і терміни
ОУН, румунізація, радянізація, Карпатська Україна, пацифікація, УНДО, КПЗУ, Татарбунарське повстання, полонізація.
Питання для самостійної роботи:
1. Проголошення Карпатської України та її падіння.
2. Утворення та діяльність ОУН: програмні засади, форми і методи.
Методичні вказівки і рекомендації:
Перше питання. Розглядати це питання бажано з підписання Мюнхенської угоди 1938 року, що активізувало дії політичних кіл Закарпаття у напрямку набуття автономії краєм. При цьому необхідно знати про події, що передували проголошенню Карпатської України: створення першого уряду, рішення Віденського арбітражу щодо земель Закарпаття, позиція Польщі тощо.
Доцільно ознайомитись з державотворчою діяльністю уряду А. Волошина, з проголошенням незалежності Карпатської України, реакцією Німеччини на цей факт, загарбання Угорщиною Закарпаття. Уміти також зробити висновок про значення короткочасного існування Карпатської України.
Друге питання. Вивчення питання про особливості діяльності ОУН слід розпочати з аналізу тієї суспільно-політичної ситуації, що склалася в західноукраїнських землях в міжвоєнний період. Студент повинен усвідомити, що Організація українських націоналістів репрезентувала один з таборів українського політичного руху в регіоні – радикальний. В основу її програми були покладені ідеї радикального націоналізму Д.Донцова, форми та методи діяльності її учасників також можна охарактеризувати як радикальні. Бажано проаналізувати ідейно-практичну еволюцію ОУН впродовж передвоєнного десятиріччя та причини розколу організації наприкінці 1930-х років. Насамкінець студент повинен визначити місце і роль ОУН у національно-визвольних змаганнях українців у зазначений період.
Література:
1.Зайцев Ю.Ю. Історія України. - Львів, 1996.
2.Субтельний О. Україна: історія . - К., 1993.
3.Гунчак Т. Україна. Перша половина 20 ст. - К., 1993.
4.Рубльов О.С., Черненко Ю А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції: 20-50-ті роки 20 ст. - К., 1994.
5.Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953.- К.,1994. -Кн.1-2.
ЗМ 6. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939 – 1945 рр.)
Тема 10. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939 – 1945 рр.)
План лекції:
1. Українське питання в міжнародній політиці напередодні і на початку Другої світової війни.
2. Україна в роки Великої Вітчизняної війни.
3. Рух Опору на окупованій території.
Семінар: УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939 – 1945 рр.)
Мета: Проаналізувати міжнародну політику напередодні нападу фашистської Німеччини на СРСР, охарактеризувати початок Великої Вітчизняної війни й оборонні бої 1941-1942 рр., розкрити причини поразки та невдач Червоної армії.
Підкреслити жорстокість фашистського окупаційного режиму. Розкрити специфіку антифашистського Руху Опору на українських теренах в роки війни. Проаналізувати дії Червоної армії щодо звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Визначити наслідки Другої світової війни для українських земель.
Питання для обговорення:
- Напад фашистської Німеччини на СРСР. Оборонні бої 1941-1942 рр. на території України. Причини поразки та невдач Червоної армії.
- Фашистський окупаційний режим.
- Антифашистський Рух Опору в Україні: організація і специфіка діяльності.
- Наслідки Другої світової війни.
Методичні вказівки до семінару:
1.Розкриваючи питання, пов’язане з нападом Німеччини на Радянський Союз, потрібно обґрунтувати причини поразок Червоної армії, основні оборонні операції на території України впродовж 1941 – 1942 рр.
Не повинен залишитися поза увагою факт проголошення з ініціативи ОУН Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. у Львові та ставлення до нього керівництва фашистської Німеччини.
2. Характеристику окупаційного режиму необхідно зосередити на заходах щодо територіального розчленування України, політиці окупаційних властей у сфері економіки, політичної діяльності, духовного життя, прав людини, звернути увагу на план «Ост» щодо нещадної експлуатації українських ресурсів, розроблений ще до нападу на СРСР.
3.Щодо висвітлення третього питання, в першу чергу слід звернути увагу на основні складові Руху Опору в українських землях – комуністичне підпілля, партизанський та націоналістичний рухи. Студентам необхідно знати специфіку організації та діяльності двох течій Руху Опору – основні осередки діяльності партійних і комсомольських підпільних організацій, партизанських загонів і з’єднань, особливості утворення та боротьби Української повстанської армії у тилу ворога. При цьому важливо проаналізувати відносини між партизанським рухом і рухом ОУН-УПА, роль їх у всенародній боротьбі проти фашизму та визволенні українських земель.
4.Студенти повинні чітко простежити процес визволення українських земель, мати уявлення про наступальні операції Червоної Армії на території України, дати характеристику діяльності працівників науки та культури в радянському тилу, зробити висновки щодо втрат України в ході Другої світової війни та внесок українського народу у справу розгрому фашистської Німеччини.
Ключові поняття і терміни
план «Барбаросса», план «Ост», бліцкриг, Велика Вітчизняна війна, окупаційний режим, рейхскомісаріат “Україна”, націоналістичний Рух Опору, УПА, «Поліська Січ», УШПР, партизанський рух, «рейкова війна».
Питання для самостійної роботи:
1. Проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 р. у Львові.
2. Визволення території України від німецько-фашистських загарбників в 1943 – 1944 рр.
3. Втрати України у Другій світовій війні.
Методичні вказівки і рекомендації:
Перше питання. Відповідь на нього бажано було б розпочати характеристики військово-політичної ситуації, що склалася на 30 червня 1941 р. Проаналізуйте передумови, легітимність та наслідки проголошення Акту відновлення Української держави у Львові, вплив цієї події на національну самосвідомість українців.
В другому питанні аналіз звільнення території України радянськими військами від німецько-фашистських загарбників впродовж 1943 – 1944 рр. слід розпочати з Курської битви. Студент повинен знати найбільші військові операції, в ході яких відбувалося звільнення території України.
Підсумовуючи втрати України в роки Другої світової війни, зверніть увагу на соціально-демографічні наслідки та матеріальні збитки.
Завдання для індивідуальної роботи:
1. Радянсько-німецький Договір про ненапад 1939 р.: погляд через роки.
2. Українці в збройних формуваннях воюючих сторін.
3. Українська культура в роки Другої світової війни.
Література:
1. Гунчак Т. Втрати українців під час Другої світової війни / Сучасність. – 1992. – Ч. 7.
2. Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939 – 1945 рр.) // Україна крізь віки. – Т. 12. – К., 1999.
3. Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів, 1993.
4. Літопис УПА. – Т. 1. – К. – Торонто, 1995.
5. Мірчук П. Українська повстанська армія 1942-1945: Документи і матеріали. – Львів, 1995.
6. Муковський І.Т., Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність. Українці на фронтах Другої світової війни. – К., 1997.
7. Чайковський А.С. Невідома війна: Партизанський рух на Україні: мовою документів, очима істориків. – К., 1994.
8. Шавгуляк М.Н. Украина в экспансионистских планах германского фашизма. – К., 1983.
9. Шавгуляк М.М. Українська карта: Українське питання у міжнародній політиці напередодні і на початку Другої світової війни // Дзвін. – 1990. - № 12.
10. Шаповал Ю. Україна 20-50-х років: сторінки ненаписаної історії – К., 1993.