ТЕМА 47. Зовнішня політика Російської імперії останньої третини ХVІІІ ст.
Проблема Півдня у зовнішній політиці. Російсько-турецькі війни 1768 – 1774 і 1787 – 1791 років. Росія та європейські проблеми. Поділи Речі Посполитої. Загарбання Росією Правобережної України, Білорусії, Литви і Курляндії. Колоніальна політика царизму та її регіональні особливості. Російська імперія і французька буржуазна революція 1789 р.
ТЕМА 48. Дворянська імперія в Росії в 20 – 50-х роках ХVІІІ ст.
Соціально-політична суть та особливості двірцевих переворотів 20 – 40-х рр. Катерина І. Петро ІІ. «Верховна таємна рада». Боротьба за владу дворянських угрупувань після 19 січня 1730 р. Анна Іванівна. Режим «біронівщини». Двірцевий переворот 25 листопада 1741 р. Правління Єлизавети Петрівни. Внутрішня та зовнішня політика Петра ІІІ Федоровича в сучасній історіографії.
ТЕМА 49. Культура Росії в XVI – XVIII ст.
Російська культура у XVI ст. Роль церкви. Рішення Стоглавого Собору 1551 року. Суспільно-політична думка. Ідея «Москва – Третій Рим». Літописання. Никонівський літопис. Початок книгодрукування. І. Федоров. Розвиток архітектури. Живопис. Діонісій.
Особливості розвитку культури XVII ст. Протистояння світської та церковної культури. Розвиток освіти. Слов’яно-греко-латинська академія. Розвиток географічних знань. Експедиції С.Дежньова, Є.Хабарова, В. Атласова. Література. «Новий літописець». «Синопсис». Театральне мистецтво. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.
Нова російська культура XVIII ст. Виникнення світської школи. Вищі навчальні заклади нового типу. Розвиток науки і техніки. Природничі науки. М.Ломоносов. Становлення російської історіографії. В.Татищев. Кунсткамера. Суспільно-політична думка. Ф.Прокопович, О.Радищев. Російська література. М.Ломоносов, Д.Фонвізін. І.Крилов, Г.Державін. Зміни в побуті різних верств населення. Архітектура та образотворче мистецтво
СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ
І частина
| Назви змістових модулів і тем | Кількість годин, відведених на: | |||
| лекції | Семінарські заняття | Самостійну роботу | Індивідуальну роботу | |
| Змістовий модуль І. Південні слов’яни у середні віки | ||||
| Тема 1. Вступ до курсу «Історія слов’янських народів» | ||||
| Тема 2. Походження слов’ян | ||||
| Тема 3. Болгарія у середні віки | ||||
| Тема 4. Сербія у середні віки | ||||
| Тема 5. Хорватські землі, Боснія, Чорногорія та Дубровник у середні віки | ||||
| Тема 6. Південнослов’янські народи під владою Османської імперії | ||||
| Тема 7. Культура південнослов’янських народів доби середньовіччя | ||||
| Разом за змістовим модулем І (44 год.) | ||||
| Змістовий модуль II. Західні слов’яни у середні віки | ||||
| Тема 8. Польща у середні віки | ||||
| Тема 9. Чехія у середні віки | ||||
| Тема 10. Гуситський рух в Чехії | ||||
| Тема 11. Полабські слов’яни (VII – XIII ст.) | ||||
| Тема 12. Словацькі землі у середні віки | ||||
| Тема 13. Культура західних слов’ян у середні віки | ||||
| Разом за змістовим модулем ІІ (40 год.) | ||||
| Змістовий модуль III. Східні слов’яни у середні віки | ||||
| Тема 14. Давньоруська держава ІХ – ХІІ ст. | ||||
| Тема 15. Давньоруська держава в умовах феодальної роздробленості | ||||
| Тема 16. Культура Давньоруських земель у домонгольський період | ||||
| Тема 17. Боротьба Русі з монгольською та шведсько-німецькою агресією | ||||
| Тема 18. Східнослов’янські землі у складі Великого князівства Литовського | ||||
| Тема 19. Об’єднання руських земель навколо Москви | ||||
| Тема 20. Завершення політичного об’єднання північно-східних слов’янських земель навколо Москви. Утворення Московської держави | ||||
| Тема 21. Держава і церква в Московській державі XV ст. | ||||
| Разом за змістовим модулем ІІІ (60 год.) | ||||
| Усього годин |
ІІ частина
| Назви змістових модулів і тем | Кількість годин, відведених на: | |||
| лекції | Семінарські заняття | Самостійну роботу | Індивідуальну роботу | |
| Змістовий модуль ІV. Південні слов’яни у XVI – XVIII ст. | ||||
| Тема 1. Південнослов’янські народи у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.) | ||||
| Тема 2. Болгарія у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.) | ||||
| Тема 3. Сербські землі у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.) | ||||
| Тема 4. Боснія та Герцеговина у складі Османської імперії | ||||
| Тема 5. Чорногорські землі у XVI – XVIIІ століттях | ||||
| Тема 6. Культура південнослов’янських народів у XVI – XVIII століттях | ||||
| Тема 7. Південнослов’янські народи у складі Австрійської імперії (XVI – XVIII ст.) | ||||
| Разом за змістовим модулем ІV (42 год.) | ||||
| Змістовий модуль V. Західні слов’яни у XVI – XVIII ст. | ||||
| Тема 8. Польська держава у XVI – XVIII ст. | ||||
| Тема 9. Західнослов’янські землі у складі імперії Габсбургів (XVI – XVIII ст.) | ||||
| Тема 10. Чеські землі у складі Австрійської імперії (XVI – XVIII ст.) | ||||
| Тема 11. Словацькі землі під владою Габсбургів (XVI – XVIII ст.) | ||||
| Тема 12. Витоки національного відродження у західних слов’ян у складі імперії Габсбургів | ||||
| Тема 13. Культура західних слов’ян у XVI – XVIII ст. | ||||
| Разом за змістовим модулем V (40 год.) | ||||
| Змістовий модуль VI. Східні слов’яни у XVI – XVIII ст. | ||||
| Тема 14. Московська держава у XVI ст. | ||||
| Тема 15. Московська держава на зламі XVI – XVIІ ст. Смутний час | ||||
| Тема 16. Московія після Смути (перша половина XVIІ ст.). | ||||
| Тема 17. Московська держава у ХVІІ ст.Соборне Уложення 1649 р.Завершення юридичного оформлення системи кріпосного права | ||||
| Тема 18. Московська держава другої половини XVIІ ст. | ||||
| Тема 19. Наростання соціальних суперечностей в Московській державі у XVII ст. | ||||
| Тема 20. Зовнішня політика Московської держави у XVII ст. | ||||
| Тема 21. Росія в першій чверті XVIIІ ст. | ||||
| Тема 22. Зовнішня політика Росії в першій чверті XVIII ст. | ||||
| Тема 24. Російська імперія у другій половині XVIII ст. Правління Катерини ІІ | ||||
| Тема 24. Селянська війна під проводом О. Пугачова у програмних документах | ||||
| Тема 25. Внутрішня політика російського царизму у 70 – 90-х роках ХVІІІ ст. | ||||
| Тема 26. Зовнішня політика Російської імперії останньої третини ХVІІІ ст. | ||||
| Тема 27. Дворянська імперія в Росії в 20 – 50-х роках ХVІІІ ст. | ||||
| Тема 28. Культура Росії в XVI – XVIII ст. | ||||
| Разом за змістовим модулем ІІІ (60 год.) | ||||
| Усього годин |
ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Частина І
| № з/п | Назва теми | Кількість годин |
| Походження слов’ян | ||
| Болгарія в VII – XIV ст. | ||
| Сербія у ХІІ - ХІV ст. Суспільний розвиток Сербії за «Законником Стефана Душана» | ||
| Південнослов’янські народи під владою Османської імперії | ||
| Державне та політичне життя Польщі у Х – ХV ст. | ||
| Чехія у середні віки | ||
| Гуситський рух в Чехії | ||
| Держава і суспільство Давньої Русі за даними «Руської правди» | ||
| Київська Русь в умовах феодальної роздробленості | ||
| Руські землі у складі Монгольської світової імперії | ||
| Східнослов’янські землі у складі Великого князівства Литовського | ||
| Об’єднання руських земель навколо Москви | ||
| Московська держава у XV ст. | ||
| Державно-правова система Московської держави XV ст. | ||
| Разом |
Частина ІІ
| № з/п | Назва теми | Кількість годин |
| Болгарія у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.) | ||
| Сербські землі у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.) | ||
| Південнослов’янські народи у складі Австрійської імперії (XVI – XVIII ст.) | ||
| Польська держава у XVI – XVIII ст. | ||
| Чеські землі у складі Австрійської імперії (XVI – XVIII ст.) | ||
| Словацькі землі під владою Габсбургів (XVI – XVIII ст.) | ||
| Московська держава доби Івана Грозного | ||
| Московська держава на зламі XVI – XVIІ ст. Смутний час | ||
| Соборне Уложення 1649 р.Завершення юридичного оформлення системи кріпосного права | ||
| Росія першої чверті ХVIIІ ст. Спроба модернізації країни | ||
| Зовнішня політика Росії в першій чверті XVIII ст. | ||
| Селянська війна під проводом О. Пугачова у програмних документах | ||
| Внутрішня політика російського царизму у 70 – 90-х роках ХVІІІ ст. | ||
| Разом |
ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Частина І
Тема 1. Походження слов’ян, (3 год.)
План
1. Витоки і походження давніх слов'ян. Проблеми етногенезу і прабатьківщини.
2. Перші історичні відомості про слов’ян.
3. Формування східних, західних і південних слов’ян у VII – IX ст.
4. Суспільно-політичний устрій та розвиток господарства давніх слов'ян.
5. Релігійні вірування та культура слов’ян.
Методичні рекомендації
При вивченні теми «Походження слов’ян» слід звернути увагу на такі головні проблеми:
Етногенез давніх слов’ян: Зміст дискусії у вітчизняній та зарубіжній славістиці з приводу походження та ранньої етнічної історії слов’ян. Джерела дослідження проблеми. Лужицька культура. Культура підкльошових поховань. Черняхівська культура. Анти, венеди, склавини. Формування племен та племінних союзів. Формування трьох гілок слов’ян – південної, західної, східної.
Концепції прабатьківщини слов’ян: «Міграційна» та «автохтонна» концепції слов’янської прабатьківщини. Дунайська, скіфо-сарматська, концепція балто-слов’янської спільності, вісло-дніпровська, вісло-одерська, верхньодніпровська теорії; концепції Б. Рибакова, В. Барана, Д.Козака, П.Третьякова, О. Шахматова, тощо.
Перші історичні відомості про слов’ян: свідчення античних істориків (Пліній Старший, Корнелій Тацит, Клавдій Птолемей), візантійських (Йордан, Прокопій Кесарійський, Маврикій Стратег) та арабських авторів. Характер їх свідчень, характеристика суспільного устрою, господарства, рівня розвитку військової справи.
На основі аналізу джерел та дослідницької літератури слід показати особливості соціально-економічних та суспільно-політичних процесів у слов’ян не лише у статиці, а й в історичній динаміці та еволюції. Слід мати на увазі, що у першій половині І тисячоліття н.е. слов’яни виходять на історичну арену і цікавлять античних та візантійських інтелектуалів передусім як маловідомий і небезпечний ворог. Разом з цим, контакти між слов’янами та представниками романського світу стають дедалі тіснішими. Вони, в свою чергу, прискорювали еволюцію різних сфер суспільного життя слов’ян. Важливим у цьому плані є диференціація суспільства, формування інституту власності, поява знаті (родової, військової), і, як наслідок, перших ранньодержавних утворень. При характеристиці останніх доцільним є розгляд їх по черзі, з визначенням специфічних умов виникнення та особливостей історичного розвитку кожного з них. Після цього в ході обговорення важливим є аналіз закономірностей чи відмінностей у процесах державотворення та феодалізації різних політичних утворень.
Документи та література з теми:
1. 3бірник документів з історії слов’янських народів / Упорядник Цигульська О.М. – Кіровоград, 2004. – (Розділ 1.).
2. Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т.1. – (Розділ 1.).
3. Баран В.Д. Велике розселення слов’ян // Археологія. – 1998. – №2. – С. 30 – 37.
4. Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К., 1991.
5. Баран В.Д. Слов’яни під час Великого переселення народів // Історія в школах України. – 2003. – № 1.
6. Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. – К., 2000.
7. Западнославянские государства // История средних веков. – Минск, 2000.
8. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій / В. Яровий та ін. – К., 2001. – С.5 – 54.
9. Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.
10. Кісь. Я.П. Етногенез слов’ян. – Львів, 1985.
11. Королюк В.Д. Славяне и восточные романцы в эпоху раннего средневековья: политическая и этническая история. – М., 1985.
12. Марченко О.М. Етнографія слов’янських народів. Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів. – Кіровоград, ПОЛІМЕД-Сервіс. – 2009. – С. 4 – 18.
13. Марченко О.М.Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 5 – 21.
14. Нидерле Л. Славянские древности.: Пер. с чеш. – М., 2001.
15. Петров В.П. Етногенез слов’ян. – К., 1972.
16. Петров В.П. Походження слов’ян. – К., 1991.
17. Раннефеодальные государства на Балканах, VI – XII вв. / Отв. ред. Г.Г. Литаврин. – М., 1985.
18. Свердлов М. Б. Становление феодализма в славянских странах. – СПб., 1997.
19. Сегеда С. Походження та рання етнічна історія слов’ян // Народна творчість та етнографія. – 2008. – №6. – С. 24 – 31.
20. Седов В.В. Происхождения и ранняя история славян. – М., 1979.
21. Седов В.В. Очерки по археологии славян. – М., 1994.
22. Третьяков П.Н. По следам древних славянских племен. – М.,1982.
23. Щавелева Н.И. Происхождение и ранняя история славянских народов // Преподавание истории в школе. – 1990. - № 1.
Тема 2. Болгарія в VII – XIV ст., (3 год.)
План
1. Утворення, соціально-економічний розвиток, устрій і зовнішня політика Першого Болгарського царства.
2. «Закон судний людям» як історичне джерело. Судово-правова система та соціальні процеси у Болгарії за цим законом.
3. Церква і держава у Болгарії у ІХ – XIV ст. «Богомільський рух».
4. Болгарія під владою Візантії.
5. Друге Болгарське царство: політична історія, розвиток феодальних відносин, зовнішня політика.
Методичні рекомендації
При вивченні теми «Болгарія у середні віки» слід звернути увагу на наступні аспекти теми:
Виникнення болгарської держави: Природні умови східних Балкан. Поява слов’ян на Балканах, особливості їх суспільної організації та характер господарського життя. Відносини з Візантією. Протоболгари та їх проникнення у Подунав’я. Слов’янсько-протоболгарський симбіоз. Хан Аспарух та утворення Болгарської держави.
Перше Болгарське царство: Болгарія за перших ханів. Політична та соціальна система держави. Зовнішня політика Болгарії. Хан Борис. Введення християнства та його вплив на усі сфери суспільного життя. Поява слов’янської писемності. Піднесення Болгарії за Симеона. “Закон судний людям”. Особливості процесу феодалізації. Богомільство. Посилення тиску з боку Візантії за імператора Василя ІІ. Битва під Беласіцею. Завоювання Болгарії Візантією.
«Закон судний людям» – найбільш рання пам’ятка феодального права слов’янських народів. Ймовірніше за все, він був укладений у роки царювання царя Бориса у кінці ІХ ст. Текст «Закону», який містить 32 статті, до нас не дійшов, він відомий лише з чисельних пізніших списків. Документ став відображенням суттєвого впливу візантійської правової традиції на болгарську державу. Це втілилося, зокрема, у новій судово-правовій системі, нових принципах проведення процесу та дізнання. На це студентам слід звернути увагу. «Закон судний людям» був прийнятий в умовах утвердження нової релігії – християнства. Схоже, що підтримка його стала одним з центральних принципів внутрішньої політики болгарської держави. Слід проаналізувати статті, присвячені цьому аспекту проблеми і з’ясувати, чим була виправдана така жорстка регламентація релігійного життя у державі.
Уваги також заслуговують статті, присвячені майновим, сімейно-шлюбним відносинам тощо. У цілому, студенти при вивченні даної теми повинні визначити особливості розвитку Болгарської держави на кінець ІХ ст. та зміни, які відбулися в усіх сферах суспільного життя болгарського суспільства.
Болгарія під владою Візантії: Особливості візантійської присутності – адміністративна, податкова, військова системи. Напади кочовиків. Наростання руху опору, його форми. Повстання Петра Деляна. Повстання Петра та Асеня. Проголошення Другого Болгарського царства.
Друге Болгарське царство: Умови розвитку. IV хрестовий похід та його вплив на Болгарію. Відносини з Латинською імперією. Битва під Адріанополем. Піднесення Болгарії за правління Івана Асеня ІІ. Особливості господарського розвитку. Початок занепаду Болгарії. Відносини з відновленою Візантією. Роздробленість країни. Поява османської загрози. Завоювання турками Другого Болгарського царства.
Документи та література з теми:
1. “Закон судній людям” // Хрестоматія… – Т. 1.
2. Державин Н.С. История Болгарии. – Т. 2. – Болгария времен Первого и Второго Болгарского царств (679 – 1393). – М. – Л., 1946.
3. История Болгарии. – В 2-х томах. – М., 1954. – Т. 1.
4. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
5. История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.
6. Королюк В.Д. Славяне и восточные романцы в эпоху раннего средневековья: политическая и этническая история. – М., 1985.
7. Краткая история Болгарии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1987.
8. Литаврин Г.Г. Болгария и Византия в XI – XII вв. – М., 1980.
9. Наумов ЄП. Болгарські землі напередодні турецького завоювання в кінці ХIV ст. // Проблеми слов’янознавства. Респ. міжвід. наук. зб. Вип. 22. – Львів, 1980. – С. 91 – 98.
10. Раннефеодальные государства на Балканах, VI – XII вв. / Отв. ред. Г.Г. Литаврин. – М., 1985.
11. Свердлов М. Б. Становление феодализма в славянских странах. – СПб., 1997.
Тема 3. Сербія у ХІІ – ХІV ст. Суспільний розвиток Сербії за «Законником Стефана Душана», (2 год.)
План
1. Утворення Сербської держави, її устрій, політичний розвиток, занепад (XII - перша половина XV ст.).
2. Загальна характеристика «Законника Стефана Душана».
3. Аграрна система Сербії, категорії населення та їх правовий статус за «Законником».
4. Право і суд Сербії у добу середньовіччя за «Законником Стефана Душана».
5. Церковна організація Сербії.
Методичні рекомендації
При вивченні теми «Сербія у середні віки» слід звернути увагу на наступні аспекти теми:
Рання історія Сербії: Етнічна карта Балкан на середину І тис. н.е. та проникнення слов’ян. Географічні умови розвитку сербського народу. Геополітичне становище та вплив сусідніх держав. Особливості суспільних відносин. Задруга. Проникнення християнства. Перші князівства на території Сербії: Рашка, Зета, Травунія, Хум, Боснія. Об’єднання сербських земель під владою Рашки. Чеслав Клонімірович. Розпад племінного об’єднання. Експансія Візантії.
Сербія під владою Візантії: Особливості візантійської присутності в Сербії. Форми визиску з населення. Визвольний рух. Повстання Стефана Воїслава та звільнення частини Сербії з під влади імперії. ІІІ хрестовий похід та його вплив на сербські події. Стефан Неманя та створення централізованої сербської держави.
Держава Неманичей: Проголошення королівства. Створення архієпископства Сербського. Проникнення богомильства. Період міжусобиць. Сербія за правління Стефана Душана. Зовнішня політика Стефана Душана. “Законник Стефана Душана”. Особливості господарського розвитку Сербії. Розвиток міст: ремесло та торгівля. Розпад держави Неманичей за правління Стефана Уроша.
Османська експансія на сербські землі: Поява турків-османів в Європі. Битва на р. Мариця. Битва на Косовому полі. Сербська деспотовина. Остаточне загарбання Сербії Османською імперією у середині XV ст.
«Законник Стефана Душана» – важливе джерело з соціальної історії середньовічної Сербії. Укладений він був 1349 року за правління короля Стефана Душана і доповнений 1354 року. Перша редакція складається з 187 статей. Документ ілюструє зміни, які відбулися в усіх сферах життя країни в результаті завершення процесу феодалізації та політичної централізації. В «Законнику» знайшли відображення як норми сербського традиційного права, так і візантійські впливи. Ці моменти мають обов’язково враховувати студенти при підготовці до заняття.
При характеристиці аграрних відносин після завершення процесу феодалізації слід виявити специфіку форм феодального землеволодіння – баштини та пронії. За текстом документа необхідно також з’ясувати правовий статус категорій селянства – меропхів та отроків.
При характеристиці судово-правової системи варто звернути увагу на систему покарань за різні види злочинів, оскільки це є важливим покажчиком рівня розвитку суспільства. Важливим є наявність як індивідуальних, так і колективних форм покарання. Особливу увагу слід звернути на організацію власне судового процесу.
При підготовці четвертого та п’ятого питань, слід виходити з того, що православна церква була реальною опорою королівської влади. Тому система норм права щодо церкви, яка міститься у документі, напевне мала на меті і зміцнення авторитету самою королівської влади.
Документи та література з теми:
1. Законник Стефана Душана” // Хрестоматія… – Т. 1.
2. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін.– К., 2001.
3. История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.
4. История Югославии – В 2-х томах. – М., 1963. – Т. 1.
5. Раннефеодальные государства на Балканах, VI – XII вв. / Отв. ред. Г.Г. Литаврин. – М., 1985.
6. Свердлов М. Б. Становление феодализма в славянских странах. – СПб., 1997.
Тема 4. Південнослов’янські народи під владою Османської імперії, (2 год.)
План
1. Завоювання турками-османами південнослов’янських земель.
2. Складання військово-адміністративної системи управління в європейських провінціях Османської імперії та їх вплив на економічний, соціальний і політичний розвиток південних слов’ян.
3. Національно-визвольний рух та його форми.
Методичні рекомендації
Майже 500 років історії південнослов’янських народів пов’язані з історією Османської імперії. Під її владою перебували болгари, серби, македонці, чорногорці, боснійці. Османський вплив позначився на усіх без винятку сторонах життя слов’ян, спричинивши зміни, які носили цивілізаційний характер. Дане семінарське заняття присвячене ранньому періоду Османського панування на Балканах.
Питання про завоювання османами Балкан проблеми не становить, до нього ми зверталися у лекціях, цей матеріал міститься у всіх підручниках та довідниках.
Центральним питанням теми є друге. Розкриваючи його, необхідним є звернутися до особливостей політичної, релігійної, військової та аграрної системи Османської імперії. Усі вони були перенесенні на Балкани. Центральну роль тут відводилася військово-ленній (тимарній) системі, у змісті якої мають розібратися студенти.
Розкриваючи останнє питання, слід звернути увагу на особливості руху опору, його соціальну базу та організаційні форми.
Документи та література з теми:
1. Славянские народы Юго-Восточной и Центральной Европы под османским владычеством // Хрестоматия… – Т.1. – С. 141 – 167.
2. Державин Н.С. История Болгарии. – Т. 3. – Болгарский народ под турецким владычеством. – М. – Л., 1955.
3. Достян И. С. Борьба сербского народа против турецкого ига (ХV – начало ХIХ вв.). – М., 1968.
4. История Болгарии. – В 2-х томах. – М., 1954. – Т. 1.
5. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
6. История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.
7. Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба. 1300 – 1600. / Пер. з англ. – К., 1998.
8. История Югославии – В 2-х томах. – М., 1963. – Т. 1.
9. Краткая история Болгарии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1987.
10. Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XV – XVI вв. / Отв. ред. И.Б. Греков – М., 1984.
11. Фрейденберг М. М. Дубровник и Османская империя. 2-е изд. – М., 1989.
12. Шеремет В.И. Становление Османськой империи. XIII – XIV вв. // Новая и новейшая история. – 2001. – № 1.
Тема 5. Державне та політичне життя Польщі у Х – ХV ст., (4 год.)
План
1. Давньопольська держава. Хрещення та християнізація Польщі.
2. Польща в період феодальної роздробленості (ХІІ – ХІІІ ст.). Боротьба за відновлення єдиної Польської держави.
3. Формування станово-представницької монархії у Польщі. Державний устрій країни у XIV – XV ст.
4. Кревська і Городельська унії та їх значення.
5. Боротьба Польщі з німецькою експансією. Грюнвальдська битва. Тринадцятилітня війна.
Методичні рекомендації
При вивченні теми «Польща у середні віки» слід звернути увагу на наступні аспекти теми:
Рання історія Польщі. Виникнення Давньопольської держави: Особливості етногенезу поляків. Перші племінні об’єднання. Велика Польща. Мешко І та утворення Давньопольської держави. Прийняття християнства. Зовнішня політика Болеслава І. Відносини зі Священною Римською імперією. Період роздробленості.
Особливості соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку польських земель у ХІ – ХІІІ ст. Традиційні галузі польського господарства. Поява польських міст. Особливості розвитку торгівлі. Становище польського селянства в умовах феодалізації. Внутрішня колонізація Польщі ХІІІ ст. Підйом міст та міської економіки. Німецька колонізація та її форми. Особливості процесу феодалізації Польщі. Становище духовенства, магнатів, шляхти. Польське селянство та його становище. Особливості правового статусу міщан. Формування міського права. Формування системи шляхетських привілей.
Основні етапи політичної історії Польщі у XIV – XV ст.: Особливості політичної централізації Польщі у І половині XIV ст. Владислав Локетек. Відносини з Великим князівством литовським. Кревська унія. Відносини з Тевтонським орденом. Грюнвальдська битва. Тринадцятилітня війна та її результати. Оформлення системи станових привілеїв.
Метою даного семінарського заняття є розгляд проблем, які визначали характер державного та ідейно-політичного життя Польщі не лише у добу середньовіччя, а й пізніших часів. Католицтво традиційно відігравало і продовжує відігравати ключову роль у всіх сферах життя Польщі. Витоки такої ролі католицтва слід шукати саме у середньовічній Польщі.
При характеристиці польської держави доби феодальної роздробленості студенти мають з’ясувати, чим була викликана така тривалість цього процесу. Складність процесу централізації була зумовлена специфікою соціально-економічного розвитку, передусім особливостями розвитку польських місць. Саме це, у свою чергу, зумовило формування станово-представницької монархії. Початок цього процесу поклала система привілей шляхті. На основі документів, які містяться у “Хрестоматії”, студенти мають розібратися у причинах та змісті поступок з боку королівської влади на користь знаті.
Наступне питання присвячене відносинам між Польщею та Литвою. В результаті укладених у кінці XIV – XV ст. двох уній були закладені передумови створення майбутньої Речі Посполитої.
Останнє питання присвячене процесові протистояння Польщі та Тевтонського ордену. Центральним місцем у цьому стала Грюнвальдська битва. Важливим є з’ясувати історичне значення та суперечливі наслідки перемоги Польщі у цьому протистоянні.
Документи та література з теми:
1. “Великая хроника” о Польше, Руси и их соседях. / Перевод В.Л. Янина.– М., 1987.
2. Галл Аноним. Хроника и деяния князей или королей польских. – М., 1961.
3. Длугош Ян. Грюнвальдская битва. – М. – Л., 1962.
4. Зашкільняк Л.О. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. – 752 с.
5. Польша // Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т.1.
6. Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях Х – І трети XIII вв. – К., 1968.
7. Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. – К., 2000.
8. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
9. История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.
10. История Польши.. – В 3-х томах. – М., 1955. – Т.1.
11. Караев Г.Н. Грюнвальдская битва 1410 г. – М., 1960.
12. Королюк В.Д. Древнепольское государство. – М., 1957.
13. Краткая история Польши. – М., 1993.
14. Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.
15. Польша и Русь. Черты общности и своеобразия в историческом развитии Польши и Руси в XII – XIV вв.: Сб. статей. – М., 1974.
16. Разумовская Л.В. Очерки по истории польских крестьян. – М. – Л., 1958.
17. Рутковский Я. Экономическая история Польши. – М., 1953.
18. Свердлов М. Б. Становление феодализма в славянских странах. – СПб., 1997.
19. Щавелева Н.И. Польские латиноязычные средневековые источники. – М., 1990.
20. Якубский В.А. Австрия, Чехия, Польша: Основные проблемы социально-экономического развития (XI – XVII ст.) // История Европы. – Т.З. – М., 1993.
Тема 6. Чехія у середні віки, (2 год.)
План
1. Чеська держава Пржемисловичів. Суспільно-політичний та соціально-економічний устрій чеських земель у ХІ – ХІІІ ст.
2. Німецька колонізація в Чехії та її наслідки.
3. Піднесення Чехії у ХІV ст. за правителів династії Люксембургів.
Методичні рекомендації
При вивченні теми «Чехія у середні віки» слід звернути увагу на наступні аспекти теми:
Етногенез чехів. Виникнення чеської держави: Природні умови Чехії. Особливості етногенезу чехів. Племінні об’єднання на території Чехії. Господарство та суспільні відносини. Гради. Створення Великої Моравії. Вихід Чехії з її складу та створення чеської держави. Відносини з імперією. Католизація Чехії.
Чеська держава Пржемисловичів: Зміцнення чеської держави. Виникнення Королівства Чехія. Особливості державного будівництва. Завершення процесу феодалізації. Станова структура чеського суспільства. Чеське середньовічне місто. Економічне піднесення Чехії. Чехія за правління Пржемисла ІІ Отокара та Вацлава ІІ.
Німецька колонізація в Чехію: Проникнення німців в Чехію. Церковна колонізація. Аграрне переселення німців. “Германізація” чеських міст. Значення німецької колонізації.
Піднесення Чехії у ХІV ст. за правителів династії Люксембургів: Прихід до влади нової династії. Ян Люксембург. Привілеї чеському дворянству. Чехія за правління Карла І. Внутрішня політика. Створення архієпископства. Заснування університету в Празі. Перетворення Чехії на центр Священної Римської імперії німецької нації. “Золота булла”. Послаблення Чехії за Вацлава IV.
Документи та література з теми:
1. Великая Моравия, ее историческое и культурное значение.: Сб. ст. – М., 1985.
2. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
3. История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.
4. История Чехословакии. – В 3-х томах. – М., 1956. – Т. 1.
5. Краткая история Чехословакии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1988.
6. Лаптева Л.П. История Чехии периода феодализма (V в. – 1640 г.). – М., 1993.
7. Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.
8. Неедлы З. История чешского народа. – Т. 1. – М., 1952.
9. Свердлов М. Б. Становление феодализма в славянских странах. – СПб., 1997.
10. Якубский В.А. Австрия, Чехия, Польша: Основные проблемы социально-экономического развития (XI – XVII ст.) // История Европы. – Т.З. – М., 1993.
Тема 7. Гуситський рух в Чехії, (2 год.)
План
1. Суспільно-політичні, соціально-економічні та ідеологічні передумови гуситського руху.
2. Релігійні та суспільно-політичні погляди Яна Гуса.
3. Собор у Констанці та початок чеської реформації.
4. Течії у гуситському русі: чашники та таборити.
5. Характеристика основних подій гуситських воєн.
6. Підсумки та історичне значення гуситського руху.
Методичні рекомендації
Тема гуситського руху не лише є центральною темою в середньовічній історії західних слов’ян. Це важлива сторінка світової історії Сучасні дослідники вбачають саме у виступі Яна Гуса предтечу європейської Реформації, а Мартін Лютер сам називав себе учнем Яна Гуса. Тому важливість даної теми сумнівів не викликає. Для її підготовки студентам необхідно ознайомитися з джерелами. Основним з них є праця Лаврентія з Бржезової, академічне видання якої пропонується у бібліографічному списку. Окремі розділи праці, у комплексі з іншими джерелами, містяться в «Хрестоматії».
Говорячи про передумови гуситського руху, то на початок XV ст. відбулися важливі зміни в різних сферах життя чеського суспільства, наслідки яких і спричинили соціальний вибух. Це і процес коммутації (переходу до грошової ренти) в чеському селі, і концентрація значних земель в руках церкви, і засилля німців в органах міського самоврядування, і наростання конфлікту в середовищі чеської знаті та інші. Лише комплексне вивчення цих процесів може наблизити дослідника до історичної дійсності.
Ідейним натхненником руху став Ян Гус (1371 – 1415), декан філософського факультету Празького університету. Важливим є з’ясувати умови, в яких відбувалося формування поглядів Яна Гуса, вплив ідей Джона Вікліфа на формування ідей Гуса. Далі слід охарактеризувати релігійні погляди Яна Гуса, його політичні ідеї.
Події Констанцького собору стали своєрідною переламною точкою, яка визначила подальший хід чеської реформації. Реакція на собор була загальнонаціональною, тому конфлікт між Імперією та Ватиканом з одного боку та Чехією з іншого стає неминучим.
У межах наступного питання слід з’ясувати причини неоднорідності учасників соціального руху в Чехії. Важливим є не просто встановити ідейні розбіжності у поглядах чашників та таборитів, а й з’ясувати причини різного бачення ними суспільно-політичних та соціально-економічних процесів у державі та у цілому майбутнього Чехії.
Останні питання загалом не мають викликати проблем при підготовці, оскільки носять скоріше ілюстративний, аніж проблемний характер.
Документи та література з теми:
1. Лаврентий из Бржезовой. Гуситская хроника. – М., 1962.
2. Чешские земли и Словакия. // Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т.1.
3. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
4. История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.
5. История Чехословакии. – В 3-х томах. – М., 1956. – Т. 1.
6. Краткая история Чехословакии. – М., 1988.
7. Крахотвил М.В. Ян Гус.: Пер. с чеш. – М., 1959.
8. Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.
9. Мацек Й. Гуситское революционное движение.: Пер. с чеш. – М., 1954.
10. Мацек Й. Табор в гуситском революционном движении.: Пер. с чеш. – М., 1959.
11. Неедлы З. История чешского народа. – Т. 1. – М., 1952.
12. Рубцов Б.Т. Ян Гус. – М., 1958.