Перехід до нової економічної політики
 |
- Максимальне зростання продуктивних сил;
- Прагнення більшовиків
зміцнити свою владу;
- 
Продрозкладка продподаток;
- Свобода торгівлі, у тому числі хлібом, та інші реформи
Головними механізмами НЕП (у) були:
* денаціоналізація частини промислових підприємств, насамперед дрібних і середніх;
* допуск приватного капіталу;
* заохочення іноземних концесій;
* зміна продрозкладки продовольчим податком;
* відмова від натуралізації господарських відносин і запровадження вільної торгівлі;
* відмова відмова від нормалізація фінансової системи (відновлено грошовий обіг, кредитні установи; зупинка інфляції).
Оцінка НЕПу:
- Ленін В.І. «Відродження торгівлі та кооперації»;
- Троцький Л.Д. «Кооперація у підпорядкуванні держави»
- Бухарін М.І, Пятаков В.Ф. «Немає об’єктивних передумов, неможливо побудувати нове суспільство без військової дисципліні».
РИСИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
| Економічні | Суспільно-політичні |
| - заміна продрозкладки продподатком; - свобода торгівлі, у тому числі й торгівлі хлібом; - введення на підприємствах госпрозрахунку, самофінансування; - оренда малих і середніх підприємств; - створення спільних підприємств з іноземним капіталом; - вільне наймання робітничої сили; - скасування загальної трудової повинності; - поява перших радянських грошей (червінців); - збереження державного сектора економіки у провідних галузях; | - послаблення централізації управління; - свобода дій на місцях; - поступовий перехід до одно партійної системи; керівники підприємств – лише комуністи; - тимчасове використання праці «старих» фахівців; |
Фінансова реформа часів неп (у). В основі реформи лежала ідея паралельних грошей - старих “совзнаків” і твердих золотих червонців (співвідношення обміну - 1 червонець на 60 тис. “совзнаків”). Але червонець повністю витіснив “совзнаки”. У 1924 р. були випущені паперові гроші.
Стабільні фінанси дали можливість СРСР помітно збільшити зовнішньоторгівельний оборот. СРСР був главним експортером зерна, масла, олії, льону та ін. с/г продуктів в Європу.
Реформа управління розділила партійну, державну і господарську влади в країні. Були визначені нові структури і статут державних промислових підприємств (трести) і державної торгівлі (синдикати). Вони мали велику самостійність. Заборонялось втручатись у їх діяльність. Регулював усе ринок. Виникли гігантські обєднання в Україні, “Південьсталь”, “Донвугілля” та ін. Було ліквідовано безробіття.
Але НЕП не влаштовував працівників партійного апарату. Адже в результаті розподілу влади партапарат був позбавлений можливості впливати на ринкову економіку НЕПу.
Вступ України до СРСР
Утворення СРСР
Закінчення громадянської війни було фактичним визнанням юридичної незалежності Україні, яка мала власну Конституцію, органи державного управління і влади, видавала республіканські закони.
Проте, загальне політичне керівництво здійснювалося з Москви, при цьому існувала єдина фінансова система та армія. Місцеві республіканські органи влади не мали автономії та були змушені узгоджувати всі свої дії з російським керівництвом. Тому вставало питання про подальше співіснування двох держав.
Наприкінці 1920 р. – напочатку 1921 р. між Росією та Україною був підписаний договір, який і поклав початок формуванню нового державного утворення – СРСР.
ВАРІАНТИ УТВОРЕННЯ СРСР
1. Договірна федерація –на підставі двосторонніх і багатосторонніх договорів між республіками, які виникли в роки громадянської війни; проте роль загально федеральних органів відігравали органи державної влади Росії. Тому існувала загроза зростання впливу Росії.
2. План автономізації (Сталін І.) –відкидав державний суверенітет радянських республік: «Української держави не може бути,оскільки ця територія на правах автономії входить до складу РРФСР». Головний недолік – жорсткий централізм.
3. Ленінський проект утворення СРСР (В.І. Ленін): «Всі радянські республіки, включаючи і РРФСР, повинні увійти до нового державного утворення (СРСР) на однакових, рівноправних правах. При цьому кожна республіка має право на вільний вихід з складу союзу у будь-який час».
4. Ідея конфедерації (Х. Раковський) – союз суверенних незалежних держав.
Таким чином, зовні СРСР будувався за ленінським принципом, внутрішньо – за сталінським.
ЕТАПИ СТВОРЕННЯ СРСР:
1 етап – воєнно-політичний союз (виник у роки громадянської війни);
- загальне політичне та військове керівництво;
- єине законодавство та фінанси.
2 етап – Договірна федерація (1920 – 1921 рр.):
- ігнорування національних інтересів і бажання центру контролювати всі сфери життя в республіках;
- об’єднання всіх найважливіших наркоматів (військових, фінансів, шляхів, зовнішньої торгівлі, пошти, телеграфу тощо);
- входження об’єднаних наркоматів до Раднаркому РРФСР.
3 етап – юридичне оформлення СРСР:
- 30 грудня 1922 р. – 1 З’їзд Рад затвердив декларацію та союзний договір
(незалежні радянські республіки добровільно вступають у державний союз);
- до компетенції союзного уряду входили зовнішня торгівля, військово-морські та іноземні справи, залізничний транспорт і поштово-телеграфний зв'язок, утворювались відповідні загальносоюзні наркомати;
- до компетенції республіканських урядів були віднесені вннутрішні справи, освіта, юстиція, землеробство та соціальне забезпечення);
- 31 січня 1924 р. – ухвалення Конституції СРСР;
- травень 1925 р. – ухвалення Конституції УРСР;
- до складу СРСР увійшли: РРФСР, УРСР, БРСР, Закавказька федерація (Грузія, Вірменія, Азербайджан).
Підсумки утворення СРСР:
| Позитивні | Негативні |
| - визнана територіальна цілісність УРСР; - сформований власний адміністративний апарат; - визнано право українського народу і національних меншин на культурно-національний розвиток | - звуження прав окремих республік; - відсутність справжнього суверенітету |
Таким чином, з утворенням СРСР Україна втратила й ті права та повноваження, які мала до 1922 року.