Оздоровчо-спортивний туризм

У межах вітчизняної туристичної галузі чітко визначився окремий вид діяльності - оздоровчо-спортивний туризм. Цей унікальний сег­мент туризму виник на самодіяльних засадах з ініціативи туристів-аматорів. Він поєднує в собі спорт і відпочинок, виховує патріотизм і національну самосвідомість.

Оздоровчо-спортивний туризм має не лише велике соціальне значен­ня, а й економічну ефективність. Фахівці підрахували, що людина, яка активно займається оздоровчо-спортивним туризмом, щороку заоща­джує для державного бюджету кошти, еквівалентні майже 400 дол. США (виплати з фонду соціального страхування на лікування, непраце­здатність, оздоровлення тощо), тоді як держава витрачає на це лише 1 дол. США за рік.

З розпадом СРСР і здобуттям Україною незалежності колишня сис­тема управління туризмом була зруйнована. Величезні проблеми, по­в'язані з економічною кризою, перебудовою системи управління держа­вою, не могли не позначитися і на спортивно-оздоровчому туризмі, який на перших порах втратив свою популярність у суспільстві.

Однак історія оздоровчо-спортивного туризму свідчить, що масовим цей рух стає лише за умови стабільної економічної ситуації, коли створені порівняно достатні матеріальні умови життя та забезпечене зростання реальних доходів населення.

Відсутність державного фінансування призвела до того, що структури управління оздоровчо-спортивним туризмом, які існували раніше, в основ­ному припинили свою діяльність. Організацією, що взяла на себе функції координації діяльності оздоровчо-спортивного туризму, є Міжнародна туристсько-спортивна спілка (МТСС). Вона була створена в 1990 р. на громадських засадах і є правонаступницею Управління самодіяль­ного туризму при Центральній раді по туризму та екскурсіях. Членами МТСС є країни СНД і Балтії, у тому числі й Україна.

Основні напрями роботи МТСС - координація загальної стратегії розвитку спортивно-оздоровчого туризму в країнах СНД і Балтії, ство­рення єдиного правового туристського простору; розробка загальних нормативних документів для держав - членів співдружності країн СНД і Балтії, створення міжнародних туристських маршрутів; проведення міжнародних ярмарків туристських послуг.

Україну як дійсного члена МТСС представляє Туристична спортивна спілка (ТСС), створена одночасно з МТСС (грудень 1990 p.). Ця гро­мадська організація працює на основі затвердженого статуту і має на меті об'єднання зусиль членів Спілки та координацію їх діяльності щодо сприяння розвитку спортивно-оздоровчого туризму в Україні.

На кінець 1990-х pp. такі організації, як Харківська обласна ТСС, Вінницька ТСС, Дніпропетровська ТСС, Федерація спортивного туриз­му республіки Крим, Одеський обласний спортивно-туристський клуб «Одеса», Севастопольський клуб туристів, Миколаївський клуб мандрівників, AT «Гірський клуб», Донецький обласний клуб туристів і «Гірська спілка» м. Одеси входять до складу МТСС як дійсні члени.

У 1991 р. було укладено Угоду про співробітництво в галузі туризму країн СНД, створення єдиного правового туристського простору, засто­сування єдиної міжнародної системи класифікації та стандартизації туристських послуг. Для розвитку цієї угоди МТСС розробила й ухва­лила на основі Загальної декларації прав людини, Міжнародної хартії фізичного виховання (ЮНЕСКО), Хартії туризму та Кодексу туриста (ВТО) «Міжнародну хартію спортивного туризму» з 10 статей. У ній, зокрема, сказано, що спортивний туризм як всеохоплююча форма оздо­ровчого, спортивного, пізнавального туризму та мандрівок є найефек­тивнішим напрямом сучасного розвитку світового туризму.

Характерною ознакою спортивно-оздоровчого туризму є різнома­нітність форм і багатоваріантність програм його організації та розвит­ку: спортивні походи, чемпіонати, змагання, експедиції тощо. Загальна доступність спортивно-оздоровчого туризму сприяє масовій участі лю­дей, особливо молоді, у природничо-пізнавальних походах, експедиціях та інших туристських акціях з активними засобами пересування на маршрутах.

Туристські організації, що прийняли хартію, зобов'язалися активно взаємодіяти з громадськими організаціями, парламентськими та урядо­вими органами країн СНД і Балтії у розвитку оздоровчо-спортивного туризму; допомагати спортивним туристським групам здійснювати спортивні походи територією своєї країни; сприяти становленню єди­ного туристського простору, максимальному спрощенню паспортно-візо­вих, митних та інших формальностей для переміщення туристів по те­риторії країни; не допускати дискримінації щодо вибору маршруту походу і мандрівки; захищати довкілля й туристське середовище, пам'ят­ки історії та культури; проводити профілактичні роботи для запобігання нещасним випадкам і гарантування безпеки туристів.

22 - 23 лютого 1997 р. у Києві відбувся IX конгрес МТСС. Рішенням конгресу було схвалено проект концепції єдиного туристського просто­ру (ЄТП) для країн СНД і Балтії, створено Міжнародну федерацію спортивного туризму - громадську структуру, покликану безпосе­редньо здійснювати практичні заходи, спрямовані на розвиток спортив­ного туризму на цьому просторі.

Основні положення цієї концепції розроблені на принципах, що від­повідають Міжнародній хартії спортивного туризму і забезпечують безумовну доступність проведення категорійних спортивних походів та подорожей на туристсько-рекреаційній території держав СНД і Балтії.

Відповідно до положень Міжнародної хартії спортивного туризму та вищезгаданої концепції більшість членських організацій МТСС (у то­му числі українських) прагнуть застосувати єдиний підхід для оцінки спортивної, суддівської, інструкторської та інших видів кваліфікації

туристів за допомогою створення сучасної нормативної та вдоскона­лення вже існуючої бази спортивно-оздоровчого туризму. Розроблено та затверджено «Правила змагань зі спортивного туризму» і «Єдину спортивну класифікацію».

На сьогодні в Україні сформовано висококваліфікований кадровий корпус працівників оздоровчо-спортивного туризму, а також громадсько­го активу. Організаційними та методичними центрами розвитку оздо­ровчо-спортивного туризму є туристські клуби та секції. Діє спеціалі­зована контрольно-рятувальна служба.

Упродовж останніх років в Україні організовано і проведено низку національних та міжнародних заходів з різних видів оздоровчо-спортив­ного туризму. Так, на Міжнародній олімпіаді зі спортивного туристсь­кого багатоборства, що відбулася в Криму, команди України посіли перші місця з гірського та велосипедного туризму.

 

Екскурсійна діяльність

Світове співтовариство визнало туризм ефективним засобом індиві­дуального й колективного вдосконалення, важливою складовою якого є послуга суто інтелектуального характеру - екскурсія з її просвітниць­кою, духовною та освітньою функціями.

Невичерпні екскурсійні ресурси багатьох регіонів нашої країни ра­зом з глибинним національним духовним корінням і традиціями україн­ського народу дають підставу стверджувати, що саме екскурсії можуть стати активним і змістовним засобом гармонізації особистості, її духов­ного зростання в новій демократичній Україні. Вони є джерелом нової інформації, нових вражень і відчуттів.

Глобальний етичний Кодекс туриста, прийнятий ВТО на порозі ново­го тисячоліття, наголошує на необхідності широкого доступу населення до культурних і релігійних пам'яток, визнає, що кошти, які отримують з відвідання об'єктів і пам'яток культури, слід хоча 6 частково викорис­товувати для підтримання, охорони та реставрації цієї спадщини.

Прийнятий у червні 2000 р. Верховною Радою Закон України «Про охорону культурної спадщини» прямо стосується туризму. Адже нині відтворюється стародавня історія Білгорода-Дністровського, яка налічує вже 2500 років, Любеча, Дубна та Корця, Новгорода-Сіверського та Кам'янця-Подільського, Херсонеса та Керчі, Ольвії та Острога, геть­манських столиць - Батурина, Чигирина, Глухова та десятків інших міст.

З метою створення суцільної загальнодержавної мережі маршрутів і турів різного спрямування та тривалості, найповнішого задоволення потреб різних категорій вітчизняних та іноземних туристів і екскур­сантів, розвитку туристичної діяльності в Україні розроблено інновацій­ний туристський продукт - Національну систему туристсько-екскурсій­них маршрутів «Намисто Славутича». Вона охоплює всі області Ук­раїні та Автономну Республіку Крим.

В областях регіону «Намисто Славутича» зосереджені великий при­родно-рекреаційний та історико-культурний потенціал, розвинена турист­ська інфраструктура й транспортна мережа, значна матеріальна база туризму, діють численні туристські підприємства та організації різної форми власності, що створює передумови для впровадження Націо­нальної системи «Намисто Славутича» в життя і зумовлює можливості та перспективи розвитку туристської галузі в Україні.

Система туристсько-екскурсійних маршрутів «Намисто Славутича» передбачає якнайповніше висвітлення історико-культурного потенціа­лу регіону під час туристських подорожей та екскурсій. З цією метою складено детальний перелік історико-культурних пам'яток регіону «Намисто Славутича» за географічним принципом - відомості про наявність екскурсійних об'єктів у населених пунктах туристського ре­гіону з урахуванням часу їх створення.

У межах Національної системи «Намисто Славутича» розроблено рекомендовані туристсько-екскурсійні маршрути за тематичними на­прямами по місцях, багатих на пам'ятки історії, культури, архітектури та природи, а також пов'язаних з життям і діяльністю видатних людей. Тематичні напрями рекомендованих туристсько-екскурсійних марш­рутів визначено з урахуванням найважливіших віх історичного та куль­турного життя українського народу.

Розробка та впровадження Національної системи туристсько-екскур­сійних маршрутів «Намисто Славутича» мають задовольнити найвишуканіші туристські смаки, пізнавально-рекреаційні потреби вітчизняних та іноземних туристів і екскурсантів, збільшити туристські потоки, забез­печити ефективне використання природно-заповідного фонду, пам'яток археології, історії, культури та архітектури, зберегти туристські ресурси країни, відродити національну свідомість, традиції та духовність україн­ського народу, сприяти соціально-економічному та культурному розвит­ку країни, перетворити Україну на туристську державу світового рівня. За ініціативою Президента України створено туристсько-екскурсій­ний маршрут «Золоте кільце «Намиста Славутича» - перлини історії, архітектури і культури часів Київської Русі.

Нині під охороною держави перебуває 160 тис. пам'яток. Це справ­жня скарбниця нашої національної спадщини, до якої пролягають де­сятки туристських маршрутів. Туристи мають можливість ознайомити­ся з історією та культурою України з давніх часів до сьогодення. У південній частині України зосереджені численні пам'ятки археології. Цікавими для туристів є розкопки античних міст Північного Причор­номор'я - Тіри, Ольвії, Херсонеса, Пантікапея.

Найвизначніші історико-культурні пам'ятки знаходяться в Києві, Львові, Кам'янці-Подільському, Одесі, Чернігові. Туристів приваблюють Латинський собор у Львові, Успенський собор Києво-Печерської лаври, Софійський, Михайлівський Золотоверхий та Володимирський собори в Києві.

Від взаємодії органів охорони пам'яток, їх збереження, реставрації та дослідження, ознайомлення з ними широких верств населення, особ­ливо школярів і молоді, залежить майбутнє держави. Варто підкресли­ти велике виховне значення цієї роботи. Не останню роль відіграють і економічні важелі.

Про це свідчить досвід деяких країн світу (Велика Британія, Єгипет, Греція, Індонезія), де питання збереження й пропаганди культурної спад­щини перебувають під опікою органів державного регулювання, які забезпечують також розвиток туризму.

Тож надзвичайно важливим є Наказ Держкоммолодьспорттуризму від 17.01.2001 р. № 7/62 «Про затвердження ліцензійних умов впро­вадження господарської діяльності з організації іноземного, внутріш­нього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності»

.


php"; ?>