Про велике й уславлене місто Єгипет
Єгипет - це дуже давнє місто, але не будівлями, а літами; воно існувало ще до Різдва Христового і до давнього Мойсеевого закону; з нього пророк божий Мойсей вивів ізраїльський, тобто гебрейський люд, визволивши його з фараонового рабства, і провів його через Червоне море, про що ясно й докладно пишеться в Біблії - в Старому Заповіті, в книзі «Вихід»; проте побачити самому краще, ніж почути; за містом тут багато пагорбів, що не є природними: за довгі часи єгипетський люд, замітаючи свої домівки та вулиці й викидаючи сміття за місто, насипав із нього гори. Треба також знати, що слово «Єгипет» має два значення: Єгиптом називається вся єгипетська країна, і Єгиптом названо місто; а місто Єгипет має подвійну назву: старий Єгипет і новий Єгипет, адже є давнє місто і нове місто; старе, яке було колись, за гебрейських часів, нині дуже занепало, мури й чимало будинків завалилися, але воно не зовсім розорене та порожнє, бо й досі люди тут живуть, особливо ж багато християн; нове місто стоїть неподалік від старого, в ньому живуть князі та великі вельможі, й багаті купці, і різний люд, і про цей Єгипет я тут напишу. Єгипет - слово еллінське, і воно відтворене і в слов'янській, і в латинській мовах; простою ж римською мовою місто зветься Gran Cairo, турецькою - Мисір, арабською - Мауар. Єгипет стоїть у мальовничому місці, на чудовій рівнині, над славною рікою Нілом, яка дає багато користі цим краям; є тут укріплення, тобто замок, що стоїть у найвищій частині міста, біля гори, про яку кажуть, ніби раніше її тут не було, але за часів найсвятішого патріарха олександрійського Герасима настали гоніння на християнську віру, і його молитвами і молитвами всіх християн, особливо ж одного богоугодного та доброчесного мужа, що був шевцем із Олександрії, з Божої волі гора, що стояла далеко, зрушилася зі свого місця і здалеку присунулася сюди, про це правдиво й достовірно люди пишуть в історіях і тепер обов'язково розповідають в Єгипті; з каменю цієї гори будують храми, палаци і всі інші споруди. Одні будинки тут з природного каменю, інші - з цегли; всі вони високі й гарні, і мають багато ґанків та вікон, завдяки яким можна знайти прохолодніше місце, бо в цьому краї нестерпно спекотно. Особливо гарні тут храми і палаци вельмож, і то не тільки зовні, а й, ще більше, всередині: вгорі вони позолочені або розписані квітами, а внизу майстерно оздоблені різнобарвним мармуром і встелені дорогими килимами, так що нема де й плюнути. Тут є звичай -ходити в оселях босоніж, бо входи і виходи чисто вимиті. Широких вулиць тут мало, а всі вузькі, й будинки дуже щільно стоять один біля одного, тому до багатьох осель веде тільки один вхід, і тут разом мешкають по п'ять або шість господарів із жінками та дітьми, одні внизу, інші
нагорі; це через те, що в цьому місті безліч люду, і від цього така тіснота. Як кажуть люди, самих тільки турецьких храмів у місті до шести сотень; кількості ж будинків ніхто не відає; людей тут так багато, що в будь-який день не лише на базарі, а й на всіх міських вулицях буває важко розминутися; не тільки вдень, а й уночі тут чимало людей, тому що всі в один час ніколи не лягають спати: одні працюють вдень, інші вночі, зокрема їжу й напої готують серед ночі. По вулицях ліхтарі горять усю ніч, аби ті, хто ходить уночі, не спотикалися в темряві; та й лиходіїв тут, упізнавши, нерідко ловлять. Є тут такий звичай, що вночі дозорці обходять міські вулиці, і якщо когось схоплять при найменшій спробі скоїти лихо, то тут-таки на вулиці без усякого суду відтинають голову; тому всі тутешні люди ходять уночі з великим острахом та осторогою. В Єгипті є багато турецьких храмів, просторих, великих і гарно збудованих; їхній верх - це високі куполи, які дуже личили б християнським церквам, коли б тільки на це була воля Божа. Міські вулиці викладені камінням, як в інших країнах, але мають природну землю, і найголовніші з них чисті й щодня заметені; деякі ж повні сміття та бруду. Це частково тому, що ефіопський люд варварський і недбайливий, а частково пояснюється тим, що люди живуть тісно; в усій турецькій землі нема більшого міста, ніж Єгипет; тому італійці, спізнавши й роздивившись багато міст і країн, узагальнюють це так: «Тге paeze bono troppo grande: gran Cairo di Siria, Milano di Lombardia e Pariso di Franza», тобто: «На всьому світі є три міста, найбільші за населенням і розмірами: Єгипет у Сирії, Мілан у Ломбардії, в італійській землі, і Париж у Франції».
Назва «Єгипет» має чотири значення: 1) Єгиптом називається місце, де загалом проживає весь люд і де є головні ринки. Тут є і грецька церква, і синайський метох, і двір найсвятішого патріарха олександрійського, де живуть його намісник і ченці, а часом і він сам; тут і я жив увесь час мого перебування в Єгипті. 2) Фортеця, або замок, що стоїть осібно на узвишші і зветься Кале, і там я не раз бував; у Кале є гармати і порох. Тут перебувають паша та інші правителі; тут засідає суд і відтинають голови засуджених до страти; тут карбують мідні, срібні й золоті монети, і я це бачив на власні очі. Залишилися тут і донині палати фараона та Иосифа Прекрасного; вони тепер порожні й розорені. Фараонові палати високі й гордливі, збудовані з великих каменів, і всередині вгадується, що вони були позолочені. Недалеко звідси видно руїни якоїсь великої споруди, але тепер тут ринок; багато тут стовпів із суцільного каменю, таких великих, що кожен, хто дивиться на них, дивується: як і якою силою така величезна вагота каменю була піднята під час будування: завтовшки вони такі, що троє людей не обнімуть, заввишки - шість або сім сажнів; цього ніхто не знає, але мені здається, що колись тут була судова палата, і в ній відбувалися суди за часів царювання Фараона.
Всередині фортеці є палати Иосифа Прекрасного, який колись царював у Єгипті і жив у них; вони також порожні й зруйновані, тільки стоять дві стіни, що на них мило й дивно дивитися, бо вони викладені позолоченою і різнобарвною мозаїкою та перламутром; і це зроблено не просто, а дуже майстерно: тут зображено землю, різні квіти, дерева, плоди, птахів і таке інше. Тут же, в Кале, є колодязь Иосифа, і я його відвідав і оглянув; зобразити ж його чи описати повністю, який він є, мені дуже важко, бо чогось подібного мені ще ніде не траплялося бачити. Колодязь цей зроблено дуже розважливо й мудро; але слід розповісти про особливості його будови, бо він весь у землі й зовні нічого не можна побачити. Отож для допитливих опишу й нарисую таке: колодязь цей не має ніякої внутрішньої будівлі або стін, а в самій землі, у м'якому камені видовбаний чотирикутно, однаковий завдовжки й завширшки, десь по чотирисажні чи більше, і безмірно глибокий. Навколо цього колодязя викопано дорогу, що наче вулиця або печера, яка колись сягала найбільшої глибини, а нині тільки до половини; у стінах колодязя пробито вікна для освітлення, але світла від них мало, бо дуже глибоко, отож треба спускатися з вогнем, що я й зробив. Приставлені до цього робітники ведуть туди вниз волів, запрягають їх у колесо, дотепно змайстроване: ним витягають воду з дна до половини колодязя і виливають її в одну яму, а звідти ЇЇ витягають на верх колодязя іншими волами, так само запряженими, за допомогою посудин, почеплених на мотузки: інакше згори донизу сягнути води однією мотузкою було б неможливо через велику глибину. Від верхніх волів до других треба спускатися на двісті сходинок, як сам я виміряв, але й звідти води зовсім не видно. Розповідають робітники, які тут працюють, що звідти лишається більше половини шляху вниз, аніж угору. Вода ж несмачна, трохи солонувата, але в спеку і її можна пити. Це перші два значення назви «Єгипет». 3) Так званий старий Єгипет, що про нього я вже казав: там є грецький монастир святого великомученика Георгія і церква Пресвятої Богородиці, а також невеликий монастир римських ченців і три коптські церкви, в одній з яких є невеликий дім у землі, а в ньому, як кажуть християни, жили Діва Богородиця з Христом, коли втекли з Єрусалиму, аж до самої смерті Ірода; тут є й місце купелі, в якій Пречиста Владичиця омивала Христа Спасителя. Між новим і старим Єгиптом збудовано високий кам'яний канал, що ним з ріки аж до Кале тече вода; стоїть він на стовпах, наче міст. Четверте місце має назву «полако»; воно розташоване трохи осібно від міста, біля річкового берега. Тут гарні й великі палаци, й багато чудових садів. Тут платять індукт і торговельний податок; багато тут палат, і комор, і амбарів, де торговці складають свої товари. Хоч усі ці місця мають свої назви, проте все це зветься одним словом - Єгипет.