Структурні елементи бюджетного механізму
Організаційні форми:бюджетне прогнозування,бюджетне програмування,бюджетне планування,оперативне управління,бюджетний контроль.
Форми бюджетного забезпечення:кошторисне фінансування,бюджетне інвестування,бюджетне кредитування,бюджетне субсидіювання,бюджетне дотування
бюджетне резервування.
Методи бюджетного регулювання:податки,обов’язкові збори,неподаткові платежі,міжбюджетні трансферти,бюджетні призначення,бюджетні зобов’язання,бюджетні асигнування.
Інструменти бюджетного регулювання:ставки податків, зборів,норми амортизаційних відрахувань,проценти за кредит,бюджетні нормативи,бюджетні норми,тариф.
Бюджетні стимули та санкціїбюджетне фінансування,пільги,штрафи,пеня,бюджетні відшкодування.
Підсистеми бюджетного механізму
Забезпечуючі
Використовуються під час здійснення бюджетного прогнозування та планування.
1)Бюджетне прогнозування
2) Бюджетне регулювання
3) Бюджетне програмування
4) Бюджетне нормування
Оперативні
Використовуються у процесі виконання бюджетів.
1) Оподаткування
2) Неподатковий механізм мобілізації доходів
3) Кошторисне фінансування
4) Бюджетне інвестування
5) Бюджетне дотування
6) Бюджетне кредитування
7) Бюджетне резервування
Ретроспективні
Використовуються на заключних стадіях бюджетного процесу.
1) Бюджетна звітність
2) Бюджетний контроль
5. Зміст, напрями та методи бюджетного регулювання
Бюджетне регулювання-Системи перерозподілу коштів між бюджетами, що полягає в передаванні частини коштів бюджетів вищих рівнів бюджетам нижчих рівнів з метою збалансування останніх.
Бюджетне регулювання відбиває економічні відносини, пов’язані з територіальним розподілом та перерозподілом національного доходу для забезпечення необхідними коштами потреб соціально-економічного розвитку та соціального захисту населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Завдання бюджетного регулювання:досягнення відповідності між видатками та доходами місцевих бюджетів різних видів (збалансування бюджетів);забезпечення рівномірності в надходженні доходів для запобігання затримок у фінансуванні видатків;
створення зацікавленості органів місцевого самоврядування у повній мобілізації доходів на своїй території;забезпечення самостійності використання додатково одержаних коштів у процесі виконання місцевих бюджетів;перерозподіл бюджетних ресурсів між фінансово «багатими» та «бідними» територіями;зв’язок обсягів державної фінансової допомоги з конкретними зусиллями органів місцевого самоврядування щодо мобілізації податків і зборів, залучення додаткових дохідних джерел;здійснення фінансового вирівнювання.
Форми бюджетного регулювання:
Вертикальне бюджетне регулювання має на меті забезпечення необхідними дохідними джерелами бюджетів різних рівнів відповідно до діючого порядку розмежування повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування.
Сутність горизонтального бюджетного регулювання полягає в усуненні розбіжностей в рівнях бюджетної забезпеченості з огляду на бюджети місцевого самоврядування (міські, селищні, сільські).
Методи бюджетного регулювання:податковий (отримання платежів за встановленими ставками податків);метод перерозподілу (збалансування бюджетів через нормативи відрахувань);фінансова допомога бюджетам у вигляді міжбюджетних трансфертів (метод дотацій, метод субвенції);метод коефіцієнтів (розрахунки бюджетів проводяться із застосуванням коефіцієнта, що пов’язаний з інфляційними процесами);балансовий (збалансування доходної і видаткової частин бюджету).
У вітчизняній бюджетній практиці використовуються два основні методи бюджетного регулювання, - метод відсоткових відрахувань від загальнодержавних податків і доходів та фінансова допомога у формі міжбюджетних трансфертів.
Метод відсоткових відрахувань передбачає надходження до місцевих бюджетів загальнодержавних податків і доходів, що справляються на відповідній території.
Залежно від розміру надходжень до місцевого бюджету у відсотковому відношенні (повний чи частковий), загальнодержавні податки і доходи поділяються на закріплені і регульовані.
Закріплені доходи – це доходи, які цілком (у повному обсязі) закріплюються за певним бюджетом. Перелік закріплених доходів місцевих бюджетів України визначається чинним законодавством.
Регульовані доходи – це доходи, які на пайовій основі розподіляються між усіма ланками бюджетної системи. Перелік регульованих доходів визначається діючим законодавством України про бюджетну систему і про місцеві органи влади. Перелік регульованих доходів уточнюється в процесі щорічних законів про Державний бюджет України.
Нормативи відрахувань, що застосовуються при використанні методу відсоткових відрахувань:єдині нормативи відрахувань для місцевих бюджетів усіх адміністративно-територіальних одиниць;групові нормативи відрахувань, що є єдиними в межах певних груп місцевих бюджетів (залежно від рівня податкового потенціалу і бюджетної забезпеченості на одного жителя);індивідуальні нормативи відрахувань окремі (індивідуальні) для кожної адміністративно-територіальної одиниці;бюджетне регулювання в основі якого є надання фінансової допомоги бюджетам в обсязі певної визначеної суми у вигляді міжбюджетних трансфертів, що здійснюється у формі дотацій і субвенцій.
Міжбюджетні трансферти – кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.
Найбільш поширеним видом бюджетних трансфертів є дотації вирівнювання, що надаються Державним бюджетом України місцевим бюджетам з метою здійснення вирівнювання доходної спроможності бюджету, який її отримує, тобто проведення фінансового вирівнювання.
Обсяг дотацій вирівнювання визначається шляхом зіставлення видатків відповідних місцевих бюджетів (визначених із застосуванням нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів), і доходів (кошика доходів), які згідно з чинним бюджетним законодавством надходять до місцевих бюджетів.
Нормативи бюджетної забезпеченості враховують вартість надання основних соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів у розрахунку на душу населення.
Коригуючи коефіцієнти відображають відмінності у вартості надання основних соціальних послуг різним категоріям територіальних громад, насамперед, залежно від місця їх розташування (міська чи сільська місцевості).
Іншим видом міжбюджетних трансфертів, який набув поширення в вітчизняній бюджетній практиці, с субвенції. Вони можуть надаватися як з державного, так і з місцевих бюджетів. Субвенції характеризуються цільовим використанням одержаних коштів.
Субвенції використовуються на:здійснення програм соціального захисту;компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування;виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;виконання інвестиційних проектів;утримання об’єктів спільного користування;ліквідацію негативних наслідків діяльності об’єктів спільного користування;виконання власних повноважень територіальних громад сіл та їх об’єднань, селищ, міст;інші цілі.
6. Поняття бюджетного процесу та його стадії
Бюджетний процес-Регламентована нормами права діяльність, пов’язана зі складанням, розглядом, затвердженням і виконанням бюджетів, контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему.
Стадії бюджетного процесу:
1)Складання проектів бюджетів.
2)Розгляд та прийняття Закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети.
3)Виконання бюджетів, в тому числі у разі необхідності внесення змін до Закону про Державний бюджет України та рішень про місцеві бюджети.
4)Підготовка та розгляд звітів про виконання бюджетів і прийняття рішень щодо них.
На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотримання бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до чинного законодавства.
Учасники бюджетного процессу-Органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов’язками з управління бюджетними коштами).
Складанню проектів бюджетів передує розроблення основних програмних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України на плановий рік, зокрема щодо обсягу ВВП, індексу споживчих і оптових цін, офіційного обмінного курсу гривні, що прогнозується в середньому за рік і на кінець року, рівня безробіття, що прогнозується.
Складання проектів бюджетів, як стадія бюджетного процесу, передбачає здійснення бюджетного планування.
Бюджетне планування-Особлива сфера фінансової діяльності держави, пов’язана з обґрунтуванням певних управлінських рішень стосовно її фінансового забезпечення, тобто специфічна сфера управління.
Науково-обґрунтований процес визначення обсягів і джерел формування та напрямів використання централізованих фондів грошових коштів держави.
Основні завдання бюджетного планування:
1)Достовірне визначення обсягу та джерел формування доходів бюджету.
2)Оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями.
3)Збалансування бюджету.
Етапи складання проектів бюджетів:
1)Аналіз показників виконання бюджету за попередній період.
2)Розрахунки показників за кожним видом доходів та видатків.
3)Збалансування доходної та видаткової частин бюджету.
Етапи розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України:
1)Представлення проекту закону про Державний бюджет України Верховній Раді України.
2)Підготовка Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України до першого читання.
3)Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні.
4)Прийняття проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні.
5)Підготовка проекту закону про Державний бюджет України до другого читання.
6)Розгляд проекту закону про Державний бюджет України в другому читанні.
7)Розгляд проекту закону про Державний бюджет України в третьому читанні.
8)Прийняття закону про Державний бюджет України.
Виконання бюджету полягає у мобілізації запланованих доходів і фінансуванні передбачених видатків.
Організація виконання Державного бюджету України покладається на Кабінет Міністрів України; оперативна робота ведеться Міністерством фінансів України.
Виконання місцевих бюджетів забезпечують Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (в разі якщо відповідні виконавчі органи не створені).
Касове виконання Державного та місцевих бюджетів в Україні здійснюється Державною казначейською службою, що підпорядкована Міністерству фінансів України.
Завершальною стадією бюджету процесу є складання і затвердження звітів про виконання бюджетів і прийняття рішень щодо них. Звіт про виконання Державного бюджету України складає міністерство фінансів України. Звіти про виконання місцевих бюджетів складають фінансові органи відповідного рівня.
7. Бюджетні права та бюджетні ініціативи
Бюджетні права-Сукупність юридичних норм, які визначають бюджетний устрій країни, права органів державної влади, державного управління щодо складання проектів бюджетів, прийняття і виконання бюджетів, а також складання і затвердження звітів про виконання бюджетів.
Бюджетно-правовий статус державних і місцевих органів влади та управління є сукупністю прав:право на власний бюджет;право на отримання бюджетних доходів і включення їх до складу бюджету відповідного рівня;право на використання бюджетних коштів на потреби держави, місцевих органів влади за призначенням;право розподілу бюджетних доходів між бюджетами певної території;право утворення і використання в межах бюджету цільових або резервних фондів.
Основу бюджетно-правового статусу державних органів влади, органів управління та їх територіальних підрозділів, органів місцевого самоврядування становить право на самостійний бюджет.
Бюджетні права регулюються Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим, законами України «Про Кабінет Міністрів України», «Про місцеве самоврядування в України», «Про місцеві державні адміністрації», Бюджетним кодексом України.
Бюджетна ініціатива-Право членів законодавчого органу вносити зміни у представлений виконавчою владою проект бюджету.
Бюджетні права Кабінету Міністрів України:
Забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
Розробляє та подає Верховній Раді України основні макроекономічні показники соціально-економічного розвитку України, проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний рік, проект закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період.
Забезпечує виконанні закону про Державний бюджет України.
Здійснює підготовку та подає Верховній Раді України звіти про виконання Державного бюджету України.
Розраховує показники зведеного бюджету України та готує звіти про його виконання.
Надає інформацію щодо прийняття законодавчих і нормативних актів на виконання закону про Державний бюджет України.
Приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України.
Приймає рішення про здійснення державних запозичень в обсягах і на умовах, визначеним законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Бюджетні повноваження міністерства фінансів України:
складає проект Державного бюджету;організовує виконання Державного бюджету;
проводить методичну роботу з питань бюджетного планування;розробляє стратегію щодо внутрішніх та зовнішніх запозичень держави, погашення та обслуговування державного боргу;контроль виконання Державного бюджету;складає звіт про виконання Державного бюджету;розробляє пропозиції щодо удосконалення податкової політики.
Бюджетні повноваження Державної казначейської служби України:
Організація касового виконання державного і місцевих бюджетів та контроль за цим процесом.
Управління наявними коштами державного місцевих бюджетів та коштами державних цільових фондів у межах видатків, установлених на відповідний період.
Фінансування видатків державного і місцевих бюджетів.
Облік касового виконання державного і місцевих бюджетів та складання звіту про їх виконання.
Керування державним внутрішнім та зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства.
Здійснення розподілу між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та платежів за нормативами, затвердженими Верховною радою України.
Розробка нормативно-методичних документів з питань бухгалтерського обліку, звітності та організація виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов’язковими для всіх підприємств, установ і організацій, що використовують бюджетні кошти.
Бюджетні права органів місцевого самоврядування:самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети;самостійно розпоряджаються коштами місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання;використовують вільні бюджетні кошти, додатково отримані у процесі виконання місцевих бюджетів;випускають місцеві позики, лотереї та цінні папери, отримують кредити в банківських установах;можуть виступати гарантом під надання кредитів підприємствам і установам, що належать до комунальної власності;розміщують належні їх кошти в банках інших суб’єктів права власності, отримують відсотки від доходів і зараховують їх до доходної частини відповідного місцевого бюджету.
Тема 5. Державні доходи
1. Економічна сутність та значення державних доходів.
2. Методи мобілізації та система державних доходів.
3. Суть склад і структура доходів державного бюджету.
4. Зміст доходів місцевих бюджетів та їх класифікація.
Доходи державних цільових фондів та джерела їх формування.
ТЕМА 6. Державні видатки
1. Зміст і принципи організації державних видатків.
2. Класифікація державних видатків.
3. Методи і форми фінансування державних видатків
4. Суть, склад і структура видатків державного бюджету.
5. Економічна сутність та класифікація видатків місцевих бюджетів.