Нізаційно-інформаційна модель аналізу податкових відносин

Податкові відносини включають в себе не лише справляння податків, а й зворотній зв’язок держави з її громадянами – платниками податків.

Організаційно-інформаційна модель аналізу податкових відносин передбачає формування алгоритму аналізу та включає основні складові аналітичної процедури, зокрема, це суб’єкт, об`єкт, мета, джерела інформації, методи та прийоми, фактори аналізу податкових відносин тощо. Використання такої моделі повинно допомогти аналітику уяснити взаємодію і взаємовплив складових елементів податкових відносин, підібрати показники, які адекватно характеризують аналізоване явище, процес, результат; виявити фактори, що зумовили зміну показників; уточнити методичні прийоми виміру величини і характеру цієї зміни; скласти алгоритм проведення аналізу.

Методичні прийоми аналізу податкових відносин:

Аналіз ісинтез, Індукція ідедукція, Аналогія і моделювання, Абстрагування і конкретизація, Системний аналіз, Статистично –математичні, Експертні

Оцінка факторів та передумов розвитку податкових відносин

Законодавчі документи, що регламентують податкові відносини, Міжбюджетні відносини у встановленні та збиранні податків, Прямі і непрямі витрати,пов'язані зі сплатою податків, База та ставки оподаткування, Дотримання вимог сплати податків, Фінансова стійкість та податкоспроможність суб'єктів господарювання

Основні напрями вдосконалення податкових відносин1. Удосконалення системи оподаткування (ставки, бази, справедливість)

2. Широке інформування населення про напрямки надходження та використання податкових платежів (хто відповідальний, способи поширення інформації, термін проведення)

3. Освіта платників податків та формування позитивного ставлення до процесу оподаткування

4. Проведення діалогів з платниками податків з метою врахування їх думки

5. Правовий захист платників податків

6. Удосконалення процедур здійснення податкових платежів та подання звітності

7. Стимулювання ефективного використання дефіцитних ресурсів

8. Створення комплексної автоматизованої .системи збору та обробки інформації про податкові надходження

9.Створення системи швидкого пошуку та інформування платників податків про зміни в оподаткуванні

2. Система аналітичних показників оцінки стану та розвитку податкових відносин

Важливим питанням аналізу будь-якого об’єкту є використання системи показників, що характеризують кількісні та якісні сторони досліджуваних явищ, ресурсів та їх ефективність. Єдиної системи аналітичних показників для дослідження податкових відносин не існує. Запропонована система аналітичних показників, які б в найбільш можливій мірі були здатні охарактеризувати стан та розвиток податкових відносин.

Система складаеться з :

1. Інформування населення про податкові надходження та напрями їх використання

1.1.Податкові надходження

1.2. Інформування населення про напрями використання коштів бюджету

2. Податкова освіта

3. Дотримання платниками податків вимог податкового законодавства

4. Правовий захист платників податків

5. Простота здійснення процедур податкових платежів та подання податкової звітності

6. Стимулювання ефективного використання ресурсів

 

7. Удосконалення системи оподаткування (ставки, бази, принципи)

або здійснюють продаж товарів, не названих у деклараціях - від 1 до 10 НМДГ тощо.

Штрафи

Фінансова санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді процентів від суми податкового зобов’язання (без урахування пені і штрафних санкцій), яка стягується з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування

Види фінансових санкцій (основні):

1.Неподання у строки заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.

2.Неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним органам державної податкової служби в установлений строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожний випадок неподання або затримки.

3.Неподання або порушення порядку подання платником податків інформації для формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 85 гривень.

4.Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

5.Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

6.Несплата (неперерахування) платником податків - фізичною

особою сум єдиного податку в порядку та у строки, визначені законодавчим актом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків ставок податку, встановлених для фізичних осіб - платників єдиного податку, визначених законодавчим актом.

7.У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість;

8.Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.

9.Суб'єкти господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями, за порушення порядку використання торгового патенту сплачують штраф у розмірі збору на один календарний місяць (для діяльності у сфері розваг - у розмірі збору на один квартал).

10.У разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу