ТЕМА 4. ЮСТИНІАН І ТА ЙОГО ПОЛІТИКА

 

Питання для обговорення:

1. Візантійська держава у переддень правління Юстиніана І: географічні межі, етнічний склад, політичний устрій, особливості економічного розвитку, релігійна ситуація.

2. Обставини появи Юстиніана на троні. Сторінки біографії.

3. Внутрішня політика Юстиніана І: взаємини з аристократією, церквою, економічні заходи. Забудівля Константинополя

4. Повстання Ніка та його вплив на суспільство.

5. Зовнішня політика Юстиніана І: її характер та головні напрямки.

 

У прийнятій періодизації історії Візантії правління Юстиніана І (527-565) припадає на ранній період (кінець IV – середина VII ст.) та стає певною межею між пізньоантичною та середньовічною історією держави.

Покажіть кордони Візантії, охарактеризуйте етнічний склад населення, політичний устрій, економічний розвиток, релігійну ситуацію на час появи Юстиніана І на троні. У чому полягають особливості загального розвитку Візантії поряд з західноєвропейськими державами?

Розкриваючи обставини приходу Юстиніана до влади, зверніть увагу на протиріччя у правлячій верхівці. Чи стало соціальне походження василевса одним з чинників його поведінки? Чи склалася у Візантії система престолонаслідування на час правління Юстиніана?

Зверніться до особистості імператора, що на вашу думку допомогло йому так довго протриматись на троні – риси характеру, певні обставини і т.д.? Яку роль у діяльності Юстиніана відіграла його дружина?

Розглядаючи внутрішню та зовнішню політику, намагайтеся узагальнити висновки, визначити найважливіші аспекти у кожному з вказаних напрямків.

Наскільки резонансним для імперії стало повстання Ніка? У чому його політичне, соціальне значення?

 

 

Список рекомендованих джерел:

 

Агафий. О царствовании Юстиниана/Пер., статья и прим. М.В.Левченко. – М. – Л., 1953.

Агафий Миринейский. О царствовании Юстиниана //http://miriobiblion.narod.ru/ just.html.

Дигесты Юстиниана. М., 1984.

Прокопий Кессарийский. Война с персами. Война с вандалами. Тайная история/ Пер. А.А. Чекаловой. – М., 1993.

Сборник документов по социально – экономической истории Византии. IV – XIV вв. / Отв. ред.. Е.А. Косминский. – М., 1951.

 

Список рекомендованої літератури:

 

Васильев А.А. Лекции по истории Византии. – Пг., 1917. – т.1.

Дашков С.Б. Императоры Византии. – М., 1996.

Диль Ш. Юстиниан и византийская цивилизация в VI веке . – СПб., 1908

История Византии. В 3 – х тт. – М., 1967. – Т.1.

Кулаковский Ю.А. История Византии. – Киев, 1912 – 1915. – т.1 – 3.

Курбатов Г.Л. Византийская церковь IV – XII вв. // Курбатов Г.Л., Фролов Э.Д., Фроянов И. Христианство: Античность. Византия. Древняя Русь. – Л., 1988. – с.107 – 188.

Курбатов Г.Л. История Византии. – Л., 1975.

Лебедева Г.Е. Социальная структура ранневизантийского общества (по данным кодексов Феодося и Юстиниана). – Л., 1980.

Остроградський Г. Історія Візантії/ Пер. з нім. – Л., 2002.

Пигулевская Н.В. Византия и Иран на рубеже VI и VII вв. - М. – Л., 1946.

Рудаков А. Очерки византийской культуры по данным греческой агиографии. – СПб., 1997.

Сорочан С.Б. О строительном деле как показателе развития раннесредневековой Византии // Древности 2004. Историко – археологич. ежегодник. – Х., 2004.– с. 185 – 204.

Удальцова З.В. Идейно – политическая борьба в ранней Византии(по данным историков VI - VII вв.). - М., 1974.

Удальцова З.В. Италия и Византия в VI веке. - М., 1959.

Чекалова А.А. Константинополь в VI веке. – М., 1996.

Успенский Ф.И. История Византийской империи:VI – Х вв. – М., 1996.

Экономика Византии в IV – XV вв. // История экономики. – М., 2000. – с. 44 – 58.

http://miriobiblion.narod.ru/ just.html.

 

ТЕМА 5. СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МІСТО ТА ЙОГО МЕШКАНЦІ

 

Питання для обговорення:

1. Поняття «середньовічне місто». Роль міст у розвитку західноєвропейського Середньовіччя.

2. Географія розташування міст у Західній Європі. Регіональні особливості. Площа та кількість населення.

3. Соціальні групи середньовічного міста та їх правовий статус. Соціальна ієрархія.

4. Категорія бюргерства, патриціату.

5. Пересічний мешканець міста.

 

Наука, яка вивчає історію та розвиток міст називають історичною урбаністикою.

У межах заняття пропонується розглянути середньовічне місто у соціальному розрізі та створити певне уявлення про його мешканців.

Хронологічні обмеження – ХІ – ХІІІ століття - доба розвинутого або класичного Середньовіччя, коли міста посідають місце політичних, економічних, інтелектуальних центрів держави, окремих регіонів, формують особливий тип культури та світогляду, засвідчуючи неоднозначність Середньовіччя.

Варто розглянути поняття “середньовічне місто” як певну соціокультурну категорію, нагадати характер античного міста, міста–поліса, відзначити спільні та особливі риси міста середньовічного та міста античного.

Оскільки практичному заняттю передуватиме лекція, говорячи про роль міст у розвитку західноєвропейського Середньовіччя, відзначити основні тези.

Характеристику географії розташування міст варто поєднати з процесами романізації попередньої римської доби та вже власне середньовічними умовами виникнення міст, спробувати відзначити специфіку міської географії у Англії, Французькому королівстві, Священній Римській імперії, на Апеннінському півострові та Піренеях, визначити регіони з найбільшою кількістю міст, навести дані про площу міст, кількість населення.

Пропонується обговорити поняття соціальних груп Середньовіччя, критерії їх визначення: феодали, селяни, міщани; багаті й бідні; пануючі стани та підлеглі, залежні; поняття про наукову та «внутрішню» стратифікацію середньовічного суспільства. Мешканець міста – міщанин, городянин, та його характеристика, третій стан.

Розглядаючи категорію бюргерства та патриціату слід визначити їх природу, особливості формування, економічні чинники цього процесу. Бюргерство та феодальна аристократія.

Говорячи про пересічного мешканця середньовічного міста, варта скласти уявлення про його постать, заняття, образ життя, одяг, освіченість і т.п.

 

Список рекомендованих джерел:

 

Средневековое городское право XII - XIII вв. / Под ред. С.М. Стама. – Саратов, 1989.

Средневековый город / Под ред. В.Ф. Семёнова // Уч. зап. Мос. гос. пед. ин - та. – М., 1949.- Т.59. Вып. 3.

Стоклицкая – Терешкович В.В., Плешкова С.Л. Средневековый город в Западной Европе в XI - XV вв. – М., 1969. – Вып. 1.

 

 

Список рекомендованої літератури:

 

Белов Г. Городской строй и городская жизнь средневековой Германии. – М., 1912.

Город, бюргерство и феодальная монархия // Город в средневековой цивилизации Западной Европы. Т.4. Extra muros: город, общество, государство. – М., 2000. – С. 8 – 29.

Городская жизнь в средневековой Европе. – М., 1987.

Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. – 2е изд. – М., 1984.

Гуревич А.Я. Проблемы средневековой народной культуры. – М., 1981.

Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолствующего большинства. – М., 1990.

Дживелегов А.К. Средневековые города в Западной Европе. – СПб., 1902.

Историческая демография докапиталистических обществ Западной Европы. Проблемы исследования. – М., 1988.

Котельникова Л.А. Феодализм и город в Италии в VIII – XV вв. – М., 1987.

Левицкий Я.А. Город и феодализм в Англии. – М., 1987.

Пиренн А. Средневековые города Бельгии. – М., 1937.

Реконкиста и пиренейский город / Город... С. 231 – 246.

Рутенбург В.И. Итальянский город от раннего средневековья до Возрождения. – Л., 1987.

Самаркин В.В. Историческая география Западной Европы в средние

века. – М., 1976.

Социальная природа средневекового бюргерства XIII – XVII вв. – М., 1979.

Средневековый город – государство // Город в средневековой цивилизации Западной Европы. Т.4. Extra muros: город, общество, государство. – М., 2000. С. 45 – 51.

Стам С.М. Экономическое и социальное развитие раннего города (Тулуза XI – XIIIвв.). – Саратов, 1969.

Стоклицкая – Терешкович В.В. Основные проблемы истории средневекового города Х – XV вв. – М., 1960.

Тушина Г.М. Города в феодальном обществе Южной Франции. – М., 1985.

Ястребицкая А.Л. Западная Европа XI – XIIIвв. Эпоха. Быт. Костюм. – М., 1978

Ястребицкая А.Л. Малые города как проблема сравнительно – исторического изучения европейского средневекового города // Средние века. – М., 1988. – Вып. 51.