Теоретико-практичні основи фінансового менеджменту. Змістовий модуль 3. Антикризовий фінансовий менеджмент на підприємстві Тема 10. Аналіз фінансових звітів Мета роботи:

Змістовий модуль 3. Антикризовий фінансовий менеджмент на підприємстві

Тема 10. Аналіз фінансових звітів  
Мета роботи: поглибити, систематизувати та закріпити знання про зміст і завдання аналізу фінансової звітності та методах її аналізу.

Питання для самостійного вивчення

 

1. Зміст і завдання аналізу фінансової звітності

2. Методи аналізу фінансової звітності

 

Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання, слід зазначити, що для того, щоб оцінити поточний і прогнозний фінансовий стан підприємства необхідно провести фінансовий аналіз. Він є методом оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі даних бухгалтерського обліку і звітності. Його завдання - оцінити фінансовий стан, з'ясувати можливості підвищення ефективності роботи підприємства за допомогою раціональної фінансової політики; оцінити напрями розвитку підприємства, виходячи з потреби у фінансових ресурсах.

Метою аналізу фінансової звітності є надання оцінки результатам господарської діяльності підприємства за звітний рік та його поточного фінансового стану.

Розглядаючи друге питання, зазначаємо, що основними методами аналізу звітності є наступні:

1) читання звітності;

2) трендовий аналіз;

3) розрахунок фінансових коефіцієнтів.

Читання звітності це вивчення абсолютних показників, представлених у звітності. Шляхом читання звітності визначають майновий стан підприємства, коротко- і довгострокові інвестиції, джерела фінансування власного капіталу, оцінюються зв'язки між постачальниками і покупцями, виручка від діяльності та прибуток звітного року.

Для визначення змін у господарській політиці підприємства більш, ніж за два послідовних роки, застосовується аналіз тенденцій розвитку (аналіз тренду), який є варіантом горизонтального аналізу.

Аналіз тенденцій розвитку передбачає використання індексів. При розрахунку індексів значення базисною року приймається за 100%. Відповідно до цього розраховуються індекси для інших років. Базисним роком обирається той рік, показники якого є типовими, характерними для здійснення підприємницької діяльності за нормальних умов. При цьому слід обирати тільки значимі показники.

На відміну від горизонтального аналізу, що показує динаміку статей фінансової звітності за ряд років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. При проведенні такого аналізу ціла частина приймається за 100% і обчислюється питома вага кожної її складової. Такими цілими частинами може бути валюта балансу (Актив, Пасив), обсяг реалізації у Звіті про фінансові результати. За допомогою цього методу аналізу з'ясовують, яку частку у групі або підгрупі становить конкретна стаття, що дозволяє визначити вплив показника цієї статті на діяльність підприємства.

Оцінити фінансову звітність підприємства допомагають різні фінансові коефіцієнти, які показують фінансові пропорції між різними статтями звітності.

Фінансові коефіцієнти можна умовно поділити на чотири групи:

· показники ефективності виробничої діяльності:

· показники ділової активності;

· показники ліквідності;

· показники фінансової стійкості.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Дайте характеристику основних форм фінансової звітності.

2. У чому полягає сутність горизонтального і вертикального аналізу?

3. Які заходи застосовують для усунення впливу інфляції на дані фінансової звітності?

4. Назвіть основні напрямки фінансового аналізу діяльності підприємства.

5. Дайте характеристику показників майнового стану підприємства.

6. Дайте характеристику показників ліквідності підприємства.

7. Дайте характеристику показників фінансової стійкості.

8. Дайте характеристику показників рентабельності.

9. Дайте характеристику показників ефективності господарської діяльності.

10. Дайте характеристику показників обслуговування боргу.

11.Скласти словник термінів, понять:

· фінансовий аналіз;

· методи аналізу фінансової звітності;

· ліквідність підприємства;

· фінансова стійкість підприємства;

· ділова активність підприємства.

 

Тести

 

1. Під ліквідністю підприємства розуміють:

 

а) відношення прибутку від реалізації до собівартості продукції;

б) структуру джерел фінансування підприємства;

в) здатність підприємства перетворити свої активи на грошові кошти і погасити свої короткострокові зобов’язання.

 

2. Під фінансовою стійкістю розуміють :

 

а) структуру джерел фінансування підприємства;

б) стан активів підприємства, що гарантує йому повну платоспроможність;

в) відношення прибутку від реалізації до собівартості продукції.

 

3. Під платоспроможністю підприємства розуміють:

 

а) можливість підприємства своєчасно задовольнити платіжні вимоги постачальників;

б) відношення прибутку від реалізації до собівартості продукції;

в) структуру джерел фінансування підприємства.

 

4. До показників ділової активності не відноситься:

 

а) коефіцієнт покриття;

б) фондовіддача;

в) чистий прибуток.

5. Продуктивність праці розраховується як відношення:

 

а) чистого доходу до середньооблікової чисельності працівників;

б) середньооблікової чисельності працівників до суми прибутку;

в) чистого доходу до суми основних фондів.

 

6. Фондовіддача розраховується як відношення:

 

а) чистого доходу до середньорічної суми основних фондів.

б) чистого доходу до середньооблікової чисельності працівників;

в) чистого доходу до витрат на матеріали.

 

7. Показник рентабельності розраховується як:

 

а) відношення прибутку до собівартості;

б) відношення собівартості до прибутку;

в) відношення прибутку до суми дебіторської заборгованості.

 

8. Тривалість обороту запасів розраховується як:

 

а) 360 : (Собівартість : Середні запаси);

б) (Собівартість : Середні запаси) : 360;

в) Середня дебіторська заборгованість : (Виручка : 360).

 

9. Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення:

 

а) суми грошових коштів до суми короткострокових зобов’язань;

б) суми грошових коштів і дебіторської заборгованості до суми короткострокових зобов’язань;

в) суми короткострокових зобов’язань до суми грошових коштів і дебіторської заборгованості.

 

10. Коефіцієнт фінансової автономії розраховується як відношення:

 

а) суми власного капіталу до загальної суми капіталу;

б) суми зобов’язань до загальної суми капіталу;

в) загальної суми капіталу до суми власного капіталу.

 

Література

[8, 9, 20, 24, 26]

Модуль1



php"; ?>