Стаття 9. Основні права посадових осіб місцевого самоврядування 3 страница


Скити 14. Класифікація посад в органах місцевого самоврядування

В органах місцевого самоврядування встановлюються такі кате­горії посад:

перша категорія - посади Київського міського голови, голів обла­сних рад та Севастопольського міського голови;

друга категорія - посади Сімферопольського міського голови, міських(міст - обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови - секре­тар н Київської міської ради;

третя категорія - посади перших заступників та заступників міських голів (міст — обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст — обласних центрів та міста Севастополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст - обласних центрів), ,голів районних, районних у містах рад; керуючих справами виконавчих апаратів обласних та Севастопольської міської рад;

четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та сек­ретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступ­ників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Респуб­ліці Крим значення) голів і питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення)

п'ята категорія - посади міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, заступників голів районних рад, керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секре­тарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Сева­стопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших вико­навчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів місь­ких (міст обласного значення) рад;

шоста категорія — посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голій з питань діяльності виконавчих



органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріа­тів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, кері­вників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників се­кторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад;

сьома категорія — посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у міс­тах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих ор­ганів сільських, селищних рад.

Віднесення інших посад органів місцевого самоврядування, не за­значених у цій статті, до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування.

Основою посадової структуризації системи служби в органах місце­вого самоврядування є метод класифікації посад, за допомогою якого вста­новлюється рангова система та відповідні компенсаційні рівні. Класифікація посад - необхідний інструмент функціонування інституту служби в органах місцевого самоврядування.

Система категорій та відповідних їм рангів посадових осіб місцево­го самоврядування, що закріплена ст. 14 і 15 цього Закону, сприяє покра­щенню всього управлінського процесу, розміщенню кадрів відповідно до їх заслуг, стажу, досвіду роботи у відповідній сфері управління, а також уніфі­кації заробітної плати згідно з посадою. Ця система є вихідним моментом службової кар'єри і професійного росту посадових осіб місцевого самовря­дування, оскільки передбачає:

• наявність порядку безперервного професійного росту кожної
посадової особи місцевого самоврядування впродовж всієї трудової діяльно­сті;

• формування програми стимулювання ефективної роботи поса­дових осіб місцевого самоврядування і дієвого контролю за станом їх про­фесійної кваліфікації та особистісних характеристик;

• впровадження науково обґрунтованої і перевіреної системи
відбору, оцінки, проходження служби і звільнення з посади посадових осіб


місцевого самоврядування в ієрархічній системі органів місцевого самовря­дування;

• надання реальних можливостей посадовій особі місцевого самоврядування для своєчасної перепідготовки, підвищення кваліфікації і стажування;

• створення психологічного мікроклімату в колективах органів
місцевого самоврядування, умов для ефективної організації співпраці його працівників;

• реалізацію соціальних гарантій для кожної посадової особи мі­сцевого самоврядування як у період його активної трудової діяльності, так і надалі.

У світовій практиці є декілька підходів до розроблення класифікації попід, в основі якої два критерії: визначення рангу особи і визначення рангу посади, що застосовується в Україні. Згідно з цим критерієм посади класи­фікуються відповідно до посадових обов'язків, що визначають ранг особи, яка обійме цю посаду, а також її матеріальне забезпечення. Класифікація попід вказує на коло обов'язків та умови відповідальності за посадою, ієрархію взаємовідносин у всіх структурах служби в органах місцевого самоврядування

В Україні, відповідно до категорій посад службовців, а також згідно і рингами, відбувається прийняття на службу в органи місцевого самоврядування, проходження її, стимулювання праці службовців, вирішення інших ми питань, пов'язаних зі службою в органах місцевого самоврядування.

Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зокрема ст. 14 встановлює 7 категорій, згідно з якими посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюються відповідні ранги. Службовцям органів місцевого самоврядування, відповідно до займаної посади, рів­ня професійної кваліфікації та за результатами роботи, присвоюються відповідні ранги, яких є 15 (ст. 15). Під час прийняття на службу в органи місцевого самоврядування службовцеві присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад.

Віднесення інших посад органів місцевого самоврядування, не зазначених у цій статті, до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування.

Зокрема, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від Лі жовтня 2001 р. № 1441, існуючі в органах місцевого самоврядування посади піднесено до таких категорій посад:

третя категорія - посади першого заступника, заступників Сімферопольського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради;


четверта категорія - посади керуючих справами (секретарів) вико­навчих комітетів міських (міст - обласних центрів та м. Сімферополя) рад;

п'ята категорія - посади заступників керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних рад, заступників керівників управлінь і відді­лів Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, керівни­ків управлінь, відділів та їх заступників, керівників відділів у складі управ­лінь міських (міст - обласних центрів та м. Сімферополя) рад, посади засту­пників голів районних у містах рад;

шоста категорія — посади помічників голів, радників, консультантів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст - обласних центрів і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад;

сьома категорія - посади радників, консультантів, спеціалістів ви­конавчих апаратів районних рад.

Добре розроблена система кваліфікації посад, основою якої с сис­тема заслуг, сприяє призначенню на посади підготовлених для цієї діяльнос­ті спеціалістів. Однак ця система потребує вдосконалення з метою приве­дення її відповідно до змін, що відбуваються у суспільстві, а також до тих систем, які є в країнах Європейського Союзу, що дасть можливість Україні інтегруватися до європейської спільноти.

Стаття 15. Ранги посадових осіб місцевого самоврядування

При прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у мелісах відповідної категорії посад.

Встановлюються такі ранги посадових осіб місцевого самовря­дування:

особам, які займають посади, віднесені до першої категорії, мо­же бути присвоєно З, 2 11 ранг;

особам, які займають посади, віднесені до другої категорії, може бути присвоєно 5, 4 і 3 ранг;

особам, які займають посади, віднесені до третьої категорії, може бути присвоєно 7, 6 і 5 ранг;

особам, які займають посади, віднесені до четвертої категорії, може бути присвоєно 9, 8 і 7 ранг;

особам, які займають посади, віднесені до п'ятої категорії, мо­же бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг;

особам, які займають посади, віднесені до шостої категорії, мо­же бути присвоєно 13,12 і 11 ранг;

особам, які займають посади, віднесені до сьомої категорії, може бути присвоєно 15, 14 і 13 ранг.


Ранги, які відповідають посадам першої та другої категорій, а також ранги сільським, селищним, міським головам, головам районних, районних у містах рад присвоюються рішенням відповідної рада в ме­жах відповідної категорії посад.

Ранги, які відповідають посадам третьої — сьомої категорії, при­своюються відповідно сільським, селищним, міським головою, головою обласної, районної, районної у місті ради.

Ранги присвоюються відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації, результатів роботи.

Ранги присвоюються одночасно з обранням (прийняттям) на службу в органи місцевого самоврядування або обранням (призначенням) па вищу посаду. Особам, які призначаються на посади з випробувальним строком, ранги присвоюються після його закінчення, за результатами роботи. Особам, які призначені на посади і мають ранги посадових осіб місцевого самоврядування або ранги державного службовця, присвоєні за попереднім місцем роботи, надбавка за ранг у період випробувального і-шроку виплачується відповідно до цих рангів.

Черговий ранг присвоюється за умови, якщо посадова особа ус­пішно відпрацювала на займаній посаді не менш як 2 роки.

За виконання особливо відповідальних завдань посадовій особі місцевого самоврядування може бути присвоєно черговий ранг достроково у межах відповідної категорії посад.

За сумлінну працю при виході па пенсію посадовій особі місцевого і самоврядування може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад.

Посадова особа місцевого самоврядування може бути позбавлена присвоєного відповідно до цього Закону рангу лише за вироком суду.

Якщо посадова особа місцевого самоврядування обрана чи посаду нижчої категорії або залишила службу в органі місцевого самоврядування, за нею зберігається присвоєний ранг.

У трудовій книжці посадової особи місцевого самоврядування ро­биться запис про присвоєння, зміну чи позбавлення її відповідного рангу.

З набранням чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовим особам органів місцевого самоврядування! присвоюються ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до Закону Укриши «Про державну службу» (3723-12). Тобто за посадовими особами мішеного самоврядування, посади яких на момент набрання чинності Зако­ну України «Про службу в органах місцевого самоврядування» було віднесено до відповідних категорій посад державних службовців, зберігається та ж категорія та присвоюється той ранг, який вони мали відповідно до Закону України «Про державну службу».


У методичних рекомендаціях щодо організації складання Присяги та порядку присвоєння рангів посадовим особам органів місцевого самовря­дування, розроблених Головним управлінням державної служби України від 04.07.2001 р. № 42/3721, ці питання викладені більш детально.

Ранги, які відповідають посадам першої та другої категорії, а також ранги сільським, селищним, міським головам, головам районних, районних у містах рад присвоюються за рішенням відповідної ради в межах відповід­ної категорії посад.

Ранги, які відповідають посадам третьої-сьомої категорії, присвою­ються відповідно сільським, селищним, міським головою, головою обласної, районної, районної у місті ради.

Ранги присвоюються відповідно до займаної посади, рівня профе­сійної кваліфікації, результатів роботи, Особам, які вперше приймаються (обираються) на службу в органи місцевого самоврядування, присвоюється, зазвичай, найнижчий ранг, передбачений для відповідних категорій посад.

Ранги присвоюються одночасно з прийняттям (обранням) на службу в органи місцевого самоврядування або призначенням (обранням) на вищу посаду.

Особам, які призначаються на посади з випробувальним строком, ранги присвоюються після його закінчення, за результатами роботи. Осо­бам, які призначені на посади і мають ранги посадових осіб місцевого само­врядування або ранги державного службовця, присвоєні за попереднім міс­цем роботи, надбавка за ранг у період випробувального строку проводиться відповідно до цих рангів.

Черговий ранг присвоюється :за умов, якщо посадова особа успішно відпрацювала на займаній посаді не менше, ніж два роки з урахуванням часу присвоєння попереднього рангу.

Черговий ранг не може бути присвоєний посадовій особі, до якої впродовж останнього року застосовувалися дисциплінарні стягнення, а та­кож у період перебування під слідством. Затримка у присвоєнні чергового рангу до одного року може застосовуватися як захід дисциплінарного впли­ву.

За виконання особливо відповідальних завдань посадовій особі міс­цевого самоврядування може бути присвоєно черговий ранг достроково у межах відповідної категорії посад.

При призначенні посадової особи місцевого самоврядування на більш високу посаду їй присвоюється ранг у межах категорії посади, яку вона зайняла. За умови, коли посадова особа займає більш високу посаду в межах однієї категорії посад, їй може бути залишений попередній або при­своєний більш високий ранг у межах цієї категорії посад з урахуванням про­фесійної кваліфікації та результатів роботи.


Посадова особа місцевого самоврядування може бути позбавлена рангу лише за вироком суду. У випадку виявлення порушень Закону при присвоєнні рангів, вони мають бути усунені рішенням сесії відповідної ради і п'ю розпорядженням сільського, селищного, міського голови, голови район­ної, районної у місті, обласної ради.

Якщо посадова особа місцевого самоврядування обрана чи призна­чена на посаду нижчої категорії або залишила службу в органі місцевого самоврядування, за нею зберігається присвоєний ранг.

За сумлінну працю посадовій особі місцевого самоврядування при звільненні зі служби у зв'язку з виходом на пенсію може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад, якщо вона має найвищий ранг у цій категорії посад не менше двох років.

У розділі трудової книжки «Відомості про роботу» посадової особи місцевого самоврядування робиться запис про присвоєння, зміну чи позбавлення її відповідного рангу із зазначенням порядкового номеру запису, дати внесення запису, підстави для внесення запису (розпорядження керівника, чин іншого видання і номеру).

Стаття 16. Кадровий резерв служби в органах місцевого самоврядування

За рішенням органу місцевого самоврядування створюється кадровий резерв для зайняття посад і просування по службі, який затверджується сільським, селищним, міським головою, головою районної, ра­йонної у місті, обласної ради.

До кадрового резерву зараховуються особи, які виявили бажання зайняти посаду в органах місцевого самоврядування і мають відповідну кваліфікацію та освіту або здобувають її.

Кадровий резерв формується з:

• посадових осіб місцевого самоврядування, які підвищили кваліфікацію або пройшли стажування і рекомендовані атестаційною ко­місією па вищі посади;

• державних службовців, які бажають перейти на службу в органи місцевого самоврядування;

• спеціалістів виробничої,соціально-культурної, наукової та інших сфер, а також випускників навчальних закладів відповідного профілю.

Порядок формування та ведення кадрового резерву посадових осіб визначається відповідною радою.

Примірний порядок формування кадрового резерву розробляється і вирішується Кабінетом Міністрів України.


До основних нормативних актів, що регулюють питання кадрового резерву, належать: Постанови Кабінету Міністрів України «Про Типовий порядок формування кадрового резерву в органах місцевого самоврядуван­ня» (2001), «Про затвердження Положення про формування кадрового резе­рву керівників державних підприємств, установ і організацій» (1995)

Кадровий резерв служби в органах місцевого самоврядування - по­садові особи органів місцевого самоврядування, які поєднують у собі високо-компетентність, ініціативність і творчий підхід до виконання службової обов'язків та здатні за відповідної підготовки досягти відповідності кваліфі­каційним вимогам, що висуваються до службовців вищого рівня, на посади яких вони претендують. Кадровий резерв для зайняття посад і просування по службі створюється за рішенням органу місцевого самоврядування. Фор­мування кадрового резерву передбачає добір працівників, які:

• спроможні запроваджувати демократичні цінності правової
держави та громадянського суспільства, відстоювати права людини і грома­дянина;

• мають професійні навики, що ґрунтуються па сучасних спеціа­льних знаннях і аналітичних здібностях, для прийняття та успішного вико­нання управлінських рішень.

Кадровий резерв формується з:

• посадових осіб місцевого самоврядування, які підвищили ква­ліфікацію або пройшли стажування і рекомендовані атестаційною комісією
на вищі посади;

• державних службовців, які бажають перейти на службу в орга­ни місцевого самоврядування;

• спеціалістів виробничої, соціально-культурної, наукової та Ін­ших сфер, а також випускників вищих навчальних закладів відповідного
профілю, зокрема зарахованих на навчання за освітньо-професійними про­
грамами підготовки магістрів державного управління.

До кадрового резерву зараховуються особи, які виявили бажання зайняти посаду в органах місцевого самоврядування, мають відповідну ква­ліфікацію та освіту або здобувають її, а також зараховуються професійно підготовлені працівники, які успішно справляються з виконанням службо­вих обов'язків, виявляють ініціативу, мають організаторські здібності та необхідний досвід роботи, успіхи у навчанні та за наявності їхньої згоди.

Зарахування до кадрового резерву проводиться за згодою особи, яка виявила бажання зайняти посаду в органах місцевого самоврядування. Про зарахування до кадрового резерву повідомляється керівництво за місцем роботи такої особи.


Кадровий резерв на виборні посади, на які особи обираються теперішньою громадою або відповідною радою, згідно із Законом України ■ І Іро місцеве самоврядування в Україні» не формується.

На посади інших посадових осіб органів місцевого самоврядування кадровий резерв формується з такого розрахунку: на посади керівників від­плів, управлінь та інших виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад та на посади керівників відділів, управлінь виконав­чої о апарату районної і обласної ради - не менше двох осіб: на посади спеціалістів цих органів - не менше однієї особи з урахуванням фактичної потреби, про що складаються списки осіб, зарахованих до кадрового резерву.

Список осіб, зарахованих до кадрового резерву, що складається за зразком згідно з додатком, переглядається щороку в грудні. У разі потреби '(її списку протягом року можуть вноситися зміни у порядку, встановленому дми нарахування до кадрового резерву.

Зарахування до кадрового резерву затверджується розпорядженням сільського,селищного, міського голови, голови районної, районної у місті, ціннісної ради. Якщо для призначення на посади, на які формується кадровий резерв, передбачається погодження кандидатур з відповідними органа­ми виконавчої влади, зарахування до резерву проводиться після такого по-і нижніми.

Після зарахування до кадрового резерву на посади, робота на яких передбачає доступ до державної таємниці, розглядається питання щодо оформлення и установленому порядку відповідного допуску особам, які його не мпіоі ь.

1ч зарахованими до кадрового резерву, проводиться робота згідно із ні особистими річними планами, затвердженими керівниками виконавчих ор­ними місцевого самоврядування, де передбачаєтеся:

• вивчення і аналіз виконання законів України, актів Президента
України і Кабінету Міністрів України, рішень органів місцевого самоврядування, де передбачається:

• систематичне навчання шляхом самоосвіти;

• періодичне навчання і підвищення кваліфікації у відповідних
навчальних закладах (зокрема, зарубіжних);

• участь у роботі, семінарів, нарад, конференцій з проблем та пи­шні, діяльності органів місцевого самоврядування:

• стажування впродовж не більш як два місяці в органі місцевого
самоврядування, до кадрового резерву якого зараховано працівника;

• виконання обов'язків посадової особи, на посаду якої зараховано
працівника до кадрового резерву;

• залучення до розгляду відповідних; питань, проведення перевірок, службвих розслідувань:



• участь у підготовці проектів актів законодавства, піших норма­тивних документів.

Здійснення контролю за виконанням особистих річних планів осіб, зарахованих до кадрового резерву на посади керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у міс­тах рад, покладається відповідно на сільського, селищного, міського голову, голову районної у місті ради, а на посади керівників відділів і управлінь ви­конавчого апарату районної, обласної ради - на голову районної, обласної ради, на інші посади - на керівників відділів, управлінь, інші виконавчі ор­гани.

Порядок формування та ведення кадрового резерву визначається відповідною радою згідно з цим Типовим порядком.

Кадрові служби органів місцевого самоврядування готують списки кадрового резерву, систематично аналізують та узагальнюють практику йо­го формування, вносять пропозиції керівництву щодо вдосконалення цієї роботи.

Якщо посада, до кадрового резерву на яку зараховано працівника, стає вакантною, він, за наявності рівних даних, має переважне право на її заміщення під час проведення конкурсу. Просування по службі посадової особи місцевого самоврядування, зарахованої до кадрового резерву, може здійснюватися за рішенням сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної у місті, обласної ради поза конкурсом.

Сільський, селищний, міський голова, голова районної, районної у місті, обласної ради несе відповідальність перед радою за ефективну підго­товку і використання кадрового резерву.

Перебування працівника у кадровому резерві може припинитися з його власної ініціативи або за вмотивованою пропозицією керівника управ­ління, відділу, іншого виконавчого органу, виконавчого апарату, в якому він працює. Виключення із списків кадрового резерву оформляється розпоря­дженням сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної у місті, обласної ради.

Стаття 17. Атестація посадових осіб місцевого самоврядування

З метою оцінки ділових та професійних якостей, а також ква­ліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, крім осіб, зазначених у частині другій цієї статті, посадові особи місцевого самоврядування один раз на 4 роки підлягають атестації.

Атестації не підлягають сільські, селищні, міські голови, голови районних у містах, районних і обласних рад, секретарі сільських, селищ­них, міських рад, працівники патронатної служби, особи, які перебува­ють на посаді менше одного року, молоді спеціалісти, вагітні жінки чи


жінки, які працюють менше одного року після виходу на роботу з відпу­стки по вагітності і пологах чи догляду за дитиною, особи, прийняті па посаду на визначений строк.

Атестаційна комісія створюється ш рішенням сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради. Головою атестаційиої комісії призначається секретар сільської, се-ішциої, міської ради, заступник голови районної у місті, районної, обласної ради. У сільських, селищних радах з нечисленними виконавчими органами (до 5 осіб) атестацію люже проводити сільський, селищний го-чтш.

Атестаційна комісія працює гласно. Посадова особа має право попередньо ознайомитися з матеріалами її атестації, брати участь у засіданні комісії, на якому розглядається питання про її атестування, оскаржувати, у разі незгоди, рішення атестаційної комісії сільському, селищному, міському голові, голові районної у листі, районної, обласної ради протягом 10 днів з дня винесення її рішення або до суду.

За результатами атестації атестаційна комісія робить один з таких висновків: про відповідність займаній посаді; про відповідність займаній посаді за певних умов (здобуття освіти, проходження стажування, набуття відповідних навичок, підвищення кваліфікації тощо); про відповідність займаній посаді.

Результати атестації мають рекомендаційний характер.

Відповідно до висновку атестаційна комісія пропонує сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті, районної, обласної ради:

1) визнати посадову особу атестованою;

2) призначити протягом року повторне атестування (за зго­дою посадової особи);

 

3) зарахувати посадову особу до кадрового резерву або призначи­ти ЇЇ на вшцу посаду;

4) перевести посадову особу на іншу посаду, що відповідає її кваліфікації, або звільнити її з займаної посади.

Спори, що виникають у зв'язку з проведенням атестації, вирішуються відповідно до законодавства про порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.

Інші питання атестації посадових осіб регулюються положен­ням про проведення атестації, яке затверджується сільським, селищними, міським головою, головою районної у листі, районної, обласної ради.

Типове положення про проведення атестації посадових осіб лііс-Ц0Я/>%'(> самоврядування затверджується Кабінетом Міністрів України.


 




Атестація мас важливе значення в практичній діяльності посадових осіб органів місцевого самоврядування. Сутність атестації можна розглядати в різних аспектах, з одного боку проведення атестації спрямоване на підви­щення ефективності служби в органах місцевого самоврядування, зокрема з мстою:

• дотримання на практиці принципів служби в органах місцевого
самоврядування;

• забезпечення законності у системі функціонування служби в
органах місцевого самоврядування;

• формування професіонального кадрового персоналу органів
місцевого самоврядування;

• виявлення потенційних можливостей посадової особи органу
місцевого самоврядування з метою підвищення ЇЇ по службі;

• застосування до посадової особи органу місцевого самовряду­вання заходів відповідальності і стимулювання тощо.

З Іншого боку, під час атестації оцінюються результати роботи, ді­лові та професійні якості,,виявлені працівниками при виконанні обов'язків, визначених типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками по­сад і відображених у посадових інструкціях, що затверджуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті, районної, обласної ради.

Отже, правовий інститут атестації - система правових норм, що ре­гулюють атестаційно-правові відносини, які складаються при проходженні служби в органах місцевого самоврядування щодо оцінки ділових, особис­тих, моральних якостей посадових осіб, результатів їхньої праці та дієвого контролю за діяльністю посадових осіб з метою визначення рівня професій­ної підготовки і відповідності їх посаді, яку займають; вирішення питання щодо присвоєння посадовій особі рангів і категорій, а також підвищення ефективності управління.

Основними принципами атестації посадових осіб органів місцевого самоврядування є: гласність; періодичність; об'єктивність; комплексність; колегіальність і обгрунтованість оцінки і рекомендацій атестаційної комісії: обов'язковість прийняття за результатами атестації організаційно-правових заходів відповідальності та стимулювання.

Відповідно до Положення про проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1440, виокремлено такі категорії осіб, які: