Зміст теми. Хвороба має велике медико-соціальне значення внаслідок її широкого розповсюдження, яке в різних країнах світу складає від 0,4 до 1,5%
Практичне заняття № 21
Ревматоїдний артрит
Актуальність
Хвороба має велике медико-соціальне значення внаслідок її широкого розповсюдження, яке в різних країнах світу складає від 0,4 до 1,5%.
На Україні поширеність РА складає 340 на 100 тисяч дорослого населення, хвороба вражає переважно людей працездатного віку (20-50 років), що приводить до частої і тривалої госпіталізації та інвалідизації. Жінки хворіють РА в 3-4 рази частіше, ніж чоловіки.
Навчальні цілі
· навчити студентів розпізнавати основні симптоми при ревматоїдному артриті
· ознайомити студентів з методами дослідження, що застосовуються для діагностики ревматоїдного артриту, показаннями до їх застосування, методикою виконання, діагностичною цінністю кожного з них
· навчити студентів самостійно трактувати результати проведених досліджень
Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
· Знати анатомічну та гістологічну будову суглобів людини
· Знати основні фармакологічні засоби, що використовуються для лікування ревматоїдного артриту
· Знати основні симптоми ревматоїдного артриту
Що студент повинен знати
· поширеність ревматоїдного артриту
· етіологічні фактори ревматоїдного артриту
· патогенез ревматоїдного артриту
· класифікацію ревматоїдного артриту
· клінічні прояви ревматоїдного артриту
· ускладнення ревматоїдного артриту
· методи діагностики ревматоїдного артриту
· підходи до лікування ревматоїдного артриту
Що студент повинен уміти
· інтерпретувати дані показників (рентгенографії суглобів)
· інтерпретувати дані клініко-лабораторних методів дослідження (загальний аналіз крові, біохімічне дослідження крові)
· призначити схему адекватної терапії ревматоїдного артриту
Перелік практичних навичок, якими повинен оволодіти студент
· пальпація уражених суглобів
Зміст теми
Визначення:
Ревматоїдний артрит (РА) – хронічне прогресуюче системне захворювання сполучної тканини з ураженням суглобів, переважно дрібних, по типу симетричного ерозивно-деструктивного поліартриту і частим системним запальним ураженням внутрішніх органів.
Етіологія:
Етіологія РА до кінця не з`ясована. Однак наступні чинники відіграють роль в розвитку хвороби:
1. Спадкова схильність. Ризик захворіти у кровних родичів зростає майже в 4 рази. У хворих на РА відмічається значно частіше носійство певних антигенів основного комплексу гістосумістності − HLA-антигенів (DR3 та DR4).
2. Роль вірусів та певних бактерій як запускаючих агентів в розвитку РА (вірус Епштейн-Барр, парвовіруси, Proteus mirabilis).
3. Гормональний дисбаланс
Певне значення в розвитку РА мають чинники ризику:
1) гостра і хронічна інфекція (грип, тонзиліт, гайморит);
2) переохолодження;
3) сезонні впливи (весна, осінь);
4) травми;
5) нервово-психічні стреси;
Патогенез:
1) дисбаланс Т- і В-лімфоцитів;
2) неконтрольований синтез В-лімфоцитами IgG;
3) виникнення місцевих імунних реакцій антиген-антитіло;
4) продукція ревматоїдного фактора (РФ) – антитіл до Fс-фрагмента змінених імуноглобулінів класів IgG і ІgМ;
5) взаємодія Ig-ів та РФ, яка приводить до утворення імунних комплексів, що індукує наступні реакції:
· активізацію системи згортання крові;
· виділення лімфокінів;
· активізацію компонентів комплементу, що стимулює хемотаксис, пошкодження клітин, звільнення медіаторів запалення;
· фагоцитоз циркулюючих імунних комплексів нейтрофілами також сприяє звільненню медіаторів запалення, що викликає деструктивні зміни в тканинах суглоба.
Патоморфологічні зміни в суглобах при РА мають стадійний характер.
В першій стадії (ексудативній) розвивається набряклість і повнокров'я синовіальної оболонки, мукоїдні набряки, випіт фібрину, гіперплазія ворсин, формування синовіту.
Друга стадія (ексудативно-проліферативна) проявляється розвитком грануляційної тканини, що наповзає у вигляді пануса на хрящ, який з часом руйнується, з утворенням узур і секвестрів, які проникають в субхондральну кістку.
Третя стадія (проліферативна) характеризується пошкодженнями суглобових поверхонь, які покриваються фіброзною тканиною, суглобова щілина звужує, розвивається фіброзно-кістковий анкілоз.
Прогресування РА є процесом, що динамічно розвивається і проходить наступні стадії:
· рання (безсимптомна) стадія характеризується судинною та клітинною активацією;
· розгорнута стадія (швидка хронізація запалення) проявляється порушенням ангіогенезу, активацією ендотелію, клітинною міграцією; інфільтрацією активованими Т-лімфоцитами синовіальної тканини, утворенням ревматоїдного фактора та інших аутоантитіл, імунних комплексів; синтезом “прозапальних” цитокінів, простагландинів, металопротеаз, колагенази;
· пізня стадія характеризується соматичними мутаціями та дефектами апоптозу синовіальних клітин.
Класифікація.Затверджена на об’єднаному Пленумі ревматологів України та ортопедів-травматологів України (2003 р.)
1. Клініко-імунологічна характеристика:
1) Серопозитивний ревматоїдний артрит: поліартрит; ревматоїдний васкуліт; ревматоїдні вузлики; полінейропатія; pевматоїдна хвороба легень; синдром Фелті.
2) Серонегативний ревматоїдний артрит: поліартрит; синдром Стілла у дорослих.
2. Ступінь активності: 0 – ремісія; І – низька; ІІ – середня; ІІІ – висока.
3. Морфологічна стадія: І. Синовіт (гострий, підгострий, хронічний). ІІ. Продуктивно-дистрофічний. ІІІ. Анкілозування.
4. Рентгенологічна стадія за Штейнброкером: І – навколосуглобовий остеопороз; ІІ – остеопороз + звуження суглобової щілини (можуть бути поодинокі узури); ІІІ – те саме + множинні узури; IV – те саме + кісткові анкілози.
6. Функціональна активність: 1) життєво-важливі маніпуляції виконуються без труднощів; 2) з утрудненнями; 3) з сторонньою допомогою.
Таблиця