Форма № Н - 3.04

Протокол від. «18» червня 2013 року № 7

Завідувач кафедри____медичної біології__________________

__________________________ (М.Г. Степанова)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ року

Схвалено методичною комісією ДонНМУ з медико-біологічних дисциплін

(шифр, назва)

Протокол від. “____”________________20___ року № ___

“_____”________________20__ року Голова _______ (проф. Василенко І.П.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

1. Опис навчальної дисципліни

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботи становить: 1:8 (ауд - 11 %, СПРС - 89 %)

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета

1. Трактувати поняття суті життя на сучасному рівні та визначити місце людини в системі живої природи.

2. Класифікувати біологічні системи та рівні організації живого.

3. Інтерпретувати значення процесів, що відбуваються на молекулярно-генетичному, клітинному та організмовому рівнях організації життя для розуміння патогенезу спадкових, соматичних, онкологічних, інфекційно-запальних й інших хвороб людини.

Завдання

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати:

• будову та основні процеси життєдіяльності клітини;

• закономірності спадковості на молекулярному, організменому та популяційному рівнях;

• мінливість та її форми;

• методи вивчення спадковості й мінливості людини в нормі та при патології;

• онтогенез та його періоди;

• онтофілогенетичні передумови вад розвитку людини;

• регенерацію та трансплантацію тканин і органів;

• основні поняття паразитології;

• латинські назви паразитів людини, їх систематику, морфологію, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторну діагностику та профілактику інвазій;

• профілактику хвороб людини, збудниками й переносниками яких є членистоногі;

• антропогенез;

• пояснення процесу формування адаптації, генетичного поліморфізму, видоутворення;

• закономірності взаємодії організмів із середовищем (вплив абіотичних та антропогенних факторів на людський організм).

Уміти:

• користуватися мікроскопічними приладами;

• вивчати під світловим мікроскопом клітини рослин, тварин, людини, а також найпростіших, гельмінтів, членистоногих, які мають медичне значення;

• аналізувати каріотип людини, хромосомні аберації на микрофотограмах;

• обгрунтовувати методи лабораторної діагностики й заходи профілактики паразитарних хвороб людини;

• оформити протокол виконаної роботи.

3. Програма навчальної дисципліни

(зміст програми)

Модуль 1. Молекулярно-генетичний, клітинний, організмовий та біогенетичний рівні організації життя

Змістовий модуль 1. Молекулярно-клітинний рівень організації життя: основи будови і життєвих процесів клітини прокаріот та еукаріот.

Тема 1. Клітинний рівень організації живого. Структурно-функціональна організація еукаріотичних клітин. Генетичний апарат клітини. Розмноження на клітинному рівні.

Основні теоретичні питання: Клітинна теорія. Структурно-функціональна організація еукаріотичних клітин. Морфофізіологія клітини. Будова та склад цитоплазми та ядра. Будова органоїдів клітини (двомембранні, одномембранні та немембранні), призначення і принципи функціонування. Відмінності між рослинною, грибною та тваринною клітинами. Функціональні властивості клітини як відкритої системи. Організація потоків речовин і енергії у клітині. Енергетичний обмін. Особливості пластичного обміну у рослинних клітинах – фотосинтез.

Генетичний апарат клітини. Будова і значення ядра клітини Хромосомний і геномний рівні організації спадкового матеріалу. Будова, склад, типи хромосом. Поняття про гетеро- і еухроматин. Статевий хроматин. Міжнародна класифікація хромосом людини. Характеристика каріотипу людини. Значення вивчення каріотипу людини. Особливості генетики людини. Основні методи медичної генетики: клініко-генеалогічний, цитогенетичний, близнюковий, біохімічний та ін.. .

Життєвий (клітинний) цикл, його можливі напрями та періодизація. Способи поділу клітин: мітоз, амітоз, мейоз. Зміни клітин під час мітотичного циклу. Ріст клітин, фактори росту. Поняття про мітотичну активність тканин. Порушення мітозу. Соматичні мутації. Життя клітин поза організмом, клонування клітин.

Практична робота: Вивчити під мікроскопом будову тваринної та рослинної клітини, звернуту увагу на відмінності та загальні риси будови. Замалювати будову плазмалеми та клітини.

Вивчити під мікроскопом метафазну пластинку людини, звернути увагу на форму хромосом в залежності від положення первинної перетяжки. Розглянути Денверську класифікацію хромосом людини та відзначити відмінність каріотипу чоловіка та жінки. Замалювати будову метафазної хромосоми людини. Заповнити порівняльну таблицю каріотипів чоловіка та жінки.

Розглянути основні періоди клітинного циклу. Вивчити під мікроскопом препарат бластомерів аскариди. Замалювати бластомери аскариди на різних стадіях мітозу та відзначити кількість хромосом та ДНК.

Тема 2. Молекулярні основи спадковості та мінливості.

Основні теоретичні питання:

Генетична інформація та її реалізація в клітині. Нуклеїнові кислоти: ДНК і РНК, їх роль у зберіганні й перенесенні інформації, хімічна будова і просторова організація, видова специфічність. Властивості ДНК: реплікація, рекомбінація, репарація. Генетичний код, його основні принципи і властивості. Будова гена. Гени структурні, регуляторні. Екзонно-інтронна організація генів (генома) еукаріотів. Молекулярні механізми реалізації генетичної інформації в клітині та їх регуляція. Модель оперона. Біосинтез білку. Транскрипція, процесінг, трансляція. Генні мутації.

Практична робота: Розглянути особливості будови нуклеїнових кислот. Замалювати будову нуклеотиду, первинної та вторинної організації ДНК.

Розглянути етапи синтезу білка, схему процессингу та схему будови опрерона. Замалювати схему будови оперону в активному та неактивному стані.

Розглянути механізм виникнення генних мутацій. Замалювати генні мутації «здвигу рамки зчитування».

Змістовий модуль 2. Організмовий та біогеоценотичний рівень організації життя та місце людини в цьому.

Тема 1. Паразити різних систематичних груп як збудники та переносники інфекцій та інвазій.

Основні теоретичні питання:

Явище паразитизму та його поширення у природі. Паразити: визначення, класифікація. Життєві цикли паразитів. Аутоінвазії та реінвазії. Трансмісивні й природноосередкові захворювання. Клас Zoomastigophora. Вид лямблія (Lamblia intestinalis). Поширення, морфо функціональні особливості, цикл розвитку шляхи зараження, лабораторна діагностика та профілактика лямбліозу. Поняття про гельмінти. Поширення гельмінтів на Землі. Геогельмінти, біогельмінти. Тип Nemathelminthes. Характеристика, медичне значення. Клас Nematoda. Збудники нематодозів: аскарида людська (Ascaris lumbricoides). Морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, методи діагностики та профілактики. Членистоногі як збудники та переносники інфекцій та інвазій. Тип Arthropoda. Клас Arachnoidea. Характеристика, класифікація, медичне значення. Кліщі - збудники хвороб, переносники та природні резервуари збудників хвороб. Свербун коростяний (Sarcoptes scabiei). Mopфофізіологічні особливості, цикл розвитку, заходи боротьби з кліщами та профілактики укусів.

Практична робота: Розглянути поширення, морфо функціональні особливості, цикли розвитку простейших, шляхи зараження, лабораторну діагностику та профілактику протозоозів на прикладі лямблии. Замалювати вегетативну форму, цисту та життєвий цикл дизентерійної амеби, вказати інвазійну та діагностичну стадію.

Розглянути поширення, морфо функціональні особливості, цикли розвитку гео- та біогельмінтів, шляхи зараження, лабораторна діагностика та профілактика. Замалювати будову, життєвий цикл аскариди. Вказати інвазійну та діагностичну стадію.

Розглянути поширення, морфо функціональні особливості, цикли розвитку членистоногих-паразитів, шляхи зараження, лабораторна діагностика та профілактика. Замалювати будову, життєвий цикл коростяного свербуна . Вказати інвазійну та діагностичну стадію.

Підсумковий модульний контроль засвоєння модуля 1 «Молекулярно-генетичний, клітинний, організмів та біогенетичний рівні організації життя»

5.Теми лекцій

12
• 3