ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
| Активність | Аскорбінометрія – 221 | |
| – йона – 19 | – індикатори методу – 221 | |
| – коефіцієнт – 19 | – редокс-потенціал системи | |
| – компонентів рівноважної | АК/ДГАК – 222 | |
| системи – 14,15 | – титрант методу – 221, 222 | |
| Амперометричне тирування – 290 | Атомно-абсорбційний спектраль- | |
| – визначення – 290 | ний аналіз – 268 | |
| – електроди, що застосовуються в | – джерела випромінювання – 269 | |
| методі – 290 | – методи аналізу – 270 | |
| – область застосування – 291 | – область застосування – 270, 271 | |
| Аналіз | – суть методу – 268-271 | |
| – дистанційні методи – 11 | ||
| – колориметричний – 10 | Броматометрія – 213 | |
| – мікрокристалоскопічний – 10 | – приготування робочого розчину | |
| – неорганічний – 9 | – 213 | |
| – органічний – 9 | – індикатори методу – 213 | |
| – полярографічний – 10 | – титрант методу – 213 | |
| – фазовий – 11 | Буферні системи | |
| – фізико-хімічний – 12 | – визначення – 31 | |
| – хроматографічний – 10 | – буферна ємність – 34 | |
| Аналітична хімія | – механізм буферної дії – 31-33 | |
| – завдання аналітичної хімії – 9 | – склад – 31 | |
| Аргентометрія | – приготування буферної системи | |
| – визначення – 176 | – 34 | |
| – метод Мора – 176-177 | – розрахунки рН – 33 | |
| – метод Фаянса-Ходакова-177 | ||
| – метод Фольгарда – 177-179 | Водневий показник (рН) | |
| – індикатор – 178 | – визначення – 17 | |
| Гідроліз солей – 23 | – молярна маса еквівалента | |
| – за аніоном – 24 | речовини – 37 | |
| – за катіоном – 24 | – розрахунки в кислотно-основних | |
| – значення в якісному аналізі – 29-31 | реакціях – 37 | |
| – розрахунок рН розчину | – розрахунки в окисно-відновних | |
| гідролітично кислої солі – 27 | реакціях – 38 | |
| – розрахунок рН розчину | – розрахунки в реакціях | |
| гідролітично лужної солі – 26 | комплексоутворення – 38 | |
| – розрахунок ступеня та констант гідролізу солі – 26-29 | – розрахунки в реакціях осадження - 37 | |
| Гравіметричний аналіз | – фактор еквівалентності – 36-38 | |
| – вимоги до осадів – 127 | Електролітична дисоціація – 40 | |
| – класифікація методів – 120 | – активність йонів – 45 | |
| – критерії повноти осадження –121 | – визначення електроліту – 40 | |
| – техніка осадження – 121 | – гіпотеза йонізації Арреніуса – 41 | |
| – причини забруднення осадів | Каблукова – 41 | |
| – співосадження – 128 | – йонізація сильних електролітів і | |
| – адсорбція домішок – 128 | дисоціація слабких електролітів- 42 | |
| – оклюзія – 129 | – константа дисоціації слабких | |
| – промивання осадів – 130, | електролітів – 46 | |
| – розрахунки – 131-134 | – сильні електроліти – 43-47 | |
| – умови осадження аморфних | – слабкі електроліти – 43-47 | |
| осадів – 131 | – ступінь дисоціації слабких | |
| – умови осадження кристалічних | електролітів – 47 | |
| осадів – 131 | – теорія сильних електролітів | |
| Дебая-Гюккеля – 42 | ||
| Еквівалент речовини | Електрофоретичні методи аналізу – 293 | |
| – визначення – 36 | – буфери для електрофорезу – 295 | |
| – кількість речовини еквівалента –37 | – виявлення речовин на електрофореграмах – 296 | |
| – вплив електроосмосу – 295 | – застосування до процесу | |
| – диск-електрофорез – 300 | дисоціації води – 16 | |
| – електричні заряди молекул високо– | – застосування до реакції | |
| молекулярних сполук – 293,296 | гідролізу солей – 24 | |
| – електрофорез (визначення) –51,293 | – застосування до рівноважних | |
| – електрофоретична рухливість | систем «розчин-осад» – 18 | |
| – 293- 295 | – Кольрауша незалежного руху | |
| – ізотахофорез (сутність методу) | йонів – 279 | |
| – 301-303 | – Рауля–Вант-Гоффа – 40 | |
| – іонофорез (визначення) –296 | – Релея розсіювання світла – 272 | |
| – кількісне визначення речовин на | – розведення Оствальда – 47 | |
| електрофореграмі – 296 | – світлопоглинання Бугера- | |
| – носії в електрофорезі–297,298-300 | Ламберта-Бера – 251- 255,269 | |
| – прилади для електрофорезу – 299 | – Стокса-Ломмеля – 258 | |
| – препаративний електрофорез –297 | – Фарадея для електролізу | |
| – проточний електрофорез–300–301 | – 291 | |
| – різновидності електрофорезу | ||
| – 297, 299, 300 | Індикатори | |
| Емісійний спектральний аналіз – 264 | – аргентометрії – 175 | |
| – визначення – 264 | – аскорбінометрії – 222 | |
| – емісійні спектри – 264-266 | – броматометрії – 213 | |
| – область застосування – 264 | – визначення – 151 | |
| – полум’яна фотометрія – 267 | – йодхлориметрії – 218 | |
| – принципи полум’яно – фотомет– | – кислотно-основні – 151, 154-160 | |
| ричних визначень – 267-268 | – вибір при титруванні | |
| – резонансні лінії – 265 | – 158-160, 180-189 | |
| – властивості – 154-160 | ||
| Закон | – криві титрування – 160-172 | |
| – діючих мас – 14 | – показник титрування–156,157 |
| – помилки титрування та | – особливості приготування та | |
| розрахунок – 169-172 | стандартизації робочих розчинів | |
| – представники (табл.)–161 | – 221 | |
| – стрибок титрування – 163 | – редокс потенціал системи | |
| – класифікація – 151, 152 | Е0[I3]-/3I- – 218 | |
| –комплексонометричного титрування | – робочі розчини – 218, 219 | |
| – металохромні – 187 | Йодхлориметрія – 217 | |
| – азобарвники – 189-192 | – індикатори методу – 218 | |
| – мурексид – 193 | – область застосування – 218 | |
| – оксихінони – 192 | – приготування титранту – 217 | |
| – трифенілметанові – 188-189 | – титрант методу – 217 | |
| – окисно-відновні – 208 | Йонна сила розчину – 19 | |
| – роданідні комплекси – 187 | Йонний добуток води – 16 | |
| – флуоресцентні – 194-196 | ||
| – окисно-відновного титрування–196 | Кислотно-основне титрування | |
| – нітритометрії – 215 | – визначення – 153 | |
| – хроматометрії – 214 | – стандартизація титрантів –153-154 | |
| – церіметрії 217 | – титранти методу – 153 | |
| Інтерферометрія – 262 | Комплексонометричне титрування | |
| – визначення – 262 | – визначення – 181 | |
| – інтерферометр Релея (схема) | – криві титрування – 184 | |
| – 263 | – індикатори методу – 186 | |
| – показник заломлення – 262 | – металохромні – 187 | |
| – азобарвники 189-191 | ||
| Йодометрія – 218 | – оксихінони – 192-193 | |
| – методи титрування – 2199 | – мурексид – 193 | |
| – області застосування методу | – трифенілметанові – 188-189 | |
| – 219-220 | – окисно-відновні – 196-198 | |
| – роданідні комплекси – 187 |
| – флуоресцентні – 194-196 | – константа стійкості і нестійкості | |
| – ліганди | – 64 | |
| – амінополікарбонові кислоти–182 | – ліганди (визначення) – 61 | |
| – комплексон III (трилон Б) | – хелатні – 65 | |
| (структура) – 184 | – маскування йонів – 60 | |
| – органічні поліаміни – 182 | – схильність хімічних елементів | |
| – підвищення вибірковості–201–203 | до комплексоутворення – 69-73 | |
| – способи титрування – 199-201 | – теорія поля лігандів – 62 | |
| – пряме – 199-200 | – типи комплексів: | |
| – зворотне – 200 | – роданідні – 70 | |
| – титрування замісника – 200 | – амоніачні – 63 | |
| – стійкість комплексів – 185-186 | – ціанідні – 64 | |
| Комплексні сполуки | – типи конфігурацій - 66 | |
| – визначення - 60 | Колоїдні системи | |
| – електронна теорія Льюїса – 62 | – агрегативна стійкість – 49 | |
| – загальна характеристика – 59 | – адсорбційна теорія коагуляції | |
| – ізомерія: | – 56-57 | |
| – іонізаційна – 65 | – будова міцели AgI – 22, 53 | |
| – геометрична – 66, 67 | – виникнення заряду | |
| – оптична – 68 | колоїдної частинки – 52 - 54 | |
| – йонні і ковалентні – 61, 62 | – дзета-потенціал – 54 | |
| – координаційна теорія Верненра | – електрокінетичні явища – 53-54 | |
| – 60-61 | – загальна характеристика – 47-51 | |
| – квантово-механічна теорія – 62 | – кінетична і термодинамічна | |
| – константи нестійкості деяких | стійкість – 50 | |
| комплексів (таблиця) – 72 | – коагуляція – 55 | |
| – константи нестійкості | – колоїдоутворення в аналізі – 58 | |
| роданідних і ціанідних | – колоїдний стан речовини – 48-49 | |
| комплексів (таблиця) – 70 | – методи отримання – 54-55 |
| – поверхнева енергія в колоїдних | – рівноваги – 14, 15, 16 | |
| системах – 49 | – швидкості реакції – 114 | |
| – подвійний електричний шар–51,52 | Концентрація розчину | |
| – розміри колоїдних частинок – 49 | – визначення – 35 | |
| – седиментаційна стійкість – 49,50 | – моль (визначення) – 36 | |
| – утворення міцели золя AgI – 22 | – молярна (визначення) – 36 | |
| Кондуктометрія – 277 | – молярна концентрація речовини | |
| – аномальні рухливості йонів Н+ і | еквівалента (розрахунки) – 37-39 | |
| ОН– у водних розчинах – 279 | – титр робочого розчину за | |
| – визначення – 277 | речовиною, що визначається –35 | |
| – еквівалентна електропровідність | – титр розчину – 35 | |
| – 278 | Кулонометричний аналіз – 291 | |
| – ефект Дебая-Фалькенгагена – 279 | – індикатори методу – 292-293 | |
| – ефекти деформаційної та | – закон Фарадея для електролізу-291 | |
| орієнтаційної поляризації – 280 | – кулонометричне титрування – 292 | |
| – закон Кольрауша незалежного | – пряма кулонометрія – 292 | |
| руху йонів – 279 | – сутність методу – 291 | |
| – кондуктометричне титрування | – умови проведення електролізу-292 | |
| – 280-281 | ||
| – одиниця електропровідності–277 | Люмінесцентний аналіз – 256 | |
| – питома електропровідність – 278 | – люмінесценція (визначення) – 256 | |
| – пряма кондуктометрія – 280 | – системи класифікації | |
| теорія Дебая-Онзагера | люмінесценції – 257 | |
| зменшення еквівалентної | – флуорометрія – 257 | |
| електропровідності – 279 | – флуоресценція (визначення) – 257 | |
| Константа | – енергетичний і квантовий | |
| – гідролізу солей – 24-28 | виходи люмінесценції – 258 | |
| – дисоціації слабкої кислоти – 25 | – закон Стокса-Ломмеля – 258 | |
| – дисоціації слабкої основи – 26 | – область застосування –258-259 |
| – розрахунки інтенсивності | – титранти методу – 215 | |
| флуоресценції – 258-259 | ||
| – стоксовий зсув – 258 | Одиниця кількості речовини | |
| еквівалента – 36 | ||
| Меркуриметрія | Окисно-відновне титрування- 206 | |
| – визначення – 203 | – індикатори – 208 | |
| – індикатори – 204 | – класифікація методів – 206 | |
| – область застосування – 205 | – криві титрування – 207 | |
| – робочі розчини – 203 | – спряжені реакції – 207 | |
| Меркурометрія | Оптичні методи аналізу – 250 | |
| – визначення – 179 | – класифікація – 250, 251 | |
| – індикатори методу – 179 | – молярний коефіцієнт екстинції –251 | |
| – титранти методу – 179 | – область застосування закону | |
| Методи аналізу | Бугера-Ламберта-Бера – 252 | |
| – вираження чутливості | – оптична густина (визначення)–251 | |
| аналітичних реакцій – 85, 86 | – показник поглинання світла – 251 | |
| – кількісного – 118 | – спектр поглинання – 252 | |
| – якісного – 78-80 | Осаджувальне тирування | |
| – визначення – 173 | ||
| Нефелометричний та | – вимоги до реакцій – 173 | |
| турбідіметричний аналіз – 271 | – індикатори – 174-175 | |
| – закон Релея розсіювання світла | – криві титрування – 174 | |
| – 272, 273 | ||
| – застосування методів – 273 | Перманганатометрія – 209 | |
| – нефелометри – 273 | – визначення – 209 | |
| – суть методів – 271 | – негативні сторони методу – 212 | |
| Нітритометрія – 214 | – окисно-відновні потенціали | |
| – індикатори – 215 | систем – 209-210 | |
| – сутність методу – 214 | – позитивні сторони методу – 212 |
| – приготування та стандартизація | активності йонів (схема) – 282 | |
| робочих розчинів – 211 | – електрохімічний ланцюг (схема) | |
| Поляриметричний аналіз – 260 | – 285 | |
| – визначення – 260 | – йон-селективні електроди –285 | |
| – оптична активність речовин–261 | – криві потенціометричного | |
| – правообертаюча – 261 | титрування – 286 | |
| – лівообертаюча – 261 | – потенціометричне титрування –286 | |
| – кут обертання – 261-262 | – пряма потенціометрія – 285, 286 | |
| – питоме обертання – 262 | ||
| – площина поляризації поляризо- | Реактив | |
| ваного променя – 261 | – Чугаєва – 65-66 | |
| – поляризований промінь світла | Реакції | |
| – 260 | – зворотні і незворотні – 23,24 | |
| Полярографія – 387 | – нейтралізації – 23 | |
| – область застосування – 290 | Рефрактометричний аналіз – 259 | |
| – полярографічна установка | – визначення – 259 | |
| (схема) – 288 | – область застосування – 260 | |
| – полярограма – 289 | – показник заломлення – 260 | |
| – потенціал напівхвилі – 289 | Розчинність | |
| – полярографічний фон – 290 | – вплив однойменних йонів на | |
| – сутність методу – 287-280 | розчинність малорозчинних | |
| Потенціометричні методи аналізу | електролітів – 19 | |
| – визначення – 282 | – малорозчинного осаду за | |
| – електроди | рахунок пептизації – 21 | |
| – індикаторні – 283, 284 | – умови переведення малорозчин- | |
| – каломельний (схема) – 284 | них сульфатів у карбонати – 20-21 | |
| – порівняння – 283 | ||
| – скляні – 284 | Системи якісного аналізу | |
| – електродна система визначення | – аніонів – 83 |
| – катіонів | Фотоколориметія – 253 | |
| – кислотно-лужна – 82- 83 | – вибір світлофільтрів – 253-254 | |
| – сульфідна – 80-81 | – визначення – 253 | |
| – систематичний і дробний методи | – типи фотоелектроколориметрів | |
| – 83, 84 | (схеми) – 254 | |
| Склад розчинів | ||
| – масова частка – 39 | Хроматографія – 307 | |
| – мольна частка – 39 | – адсорбційна – 309 | |
| – мольне відношення – 40 | – адсорбенти – 309-311 | |
| – обємна частка – 39 | – будова колонки для хромато- | |
| графії – 310 | ||
| Сольовий ефект | – елюат 311 | |
| – визначення – 19 | – вибір розчинника – 310 | |
| – вплив на розчинність | – завантаження колонки – 310 | |
| малорозчинного електроліту – 20 | – сутність методу – 307-309 | |
| Спектрофотометрія – 254 | – види – 308-309 | |
| – переваги над фотоколори- | – в тонкому шарі – 311 | |
| метрією – 255 | – величина Rf – 312 | |
| – сутність методу – 254-256 | – двомірна – 312 | |
| – характеристика спектро- | – область застосування – 312 | |
| фотометрів – 255, 256 | – пластинки – 311, 312 | |
| – сорбенти – 311 | ||
| Титриметричний аналіз | – газова – 319 | |
| – кінцева точка титрування – 150,154 | – адсорбент – 327, 328 | |
| – класифікація методів – 147 | – визначення – 319 | |
| – основні поняття – 146 | – газ-носій – 321-322 | |
| – прийоми титрування – 148 | – газовий хроматограф (схема) | |
| – точка еквівалентності – 150 | – 320 | |
| – детектори – 333-336 |
| – потокові – 334 | – колонки – 348, 349 | |
| – термоіонні – 334, 335 | – область застосування – 349 | |
| – полум’яно-іонізаційні – 334 | – сорбенти (таблиця) – 347-348 | |
| – електронзахоплюючі – 335 | – сефадекси (характеристика) | |
| – універсальний – 334 | – 346 | |
| – нерухома фаза – 322, 325-327 | – поліакриламідні – 348 | |
| – область застосування | – сутність методу – 346 | |
| – 319, 336 | – техніка виконання – 348-349 | |
| – параметри колонок | – розподільна – 312, 314 | |
| – 329-331 | – екстракція – 313-314 | |
| – твердий носій – 325- 327 | – вплив факторів на величину | |
| – історія впровадження методу – 307 | Rf – 316-317 | |
| – йоннообмінна – 336 | – види – 317 | |
| – іоніти | – проточна – 318 | |
| – аніоніти – 337, 339, 344 | – одномірна – 318 | |
| – катіоніти – 337, 339, 340, 341, 343 | – двомірна – 318 | |
| – матриці – 336, 340 | – на папері – 315-318 | |
| – методи отримання – 337, 341 | – сутність методу – 313 | |
| – обмінна ємність – 339, 340 | Хроматометрія – 214 | |
| – ситовий розмір – 340 | – індикатори методу – 214 | |
| – способи застосування – 338-340 | – титрант методу – 214 | |
| – структура – 336, 344 | ||
| – область застосування – 344-346 | Церіметрія – 215 | |
| – сутність методу – 336 | – визначення – 215 | |
| – типи йоннообмінної | – індикатори методу – 216-217 | |
| хроматографії – 338-339 | – переваги методу – 216 | |
| – швидкість йонного обміну | – стандартизація робочих розчинів | |
| – 343 | – 216 | |
| – молекулярно-ситова – 346 | – стандартні розчини – 215-216 |