Введення в дію електронних перевірок
Згідно ПКУ, електронні перевірки будуть проводитись: щодо платників податків які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 1 січня 2014 року, щодо підприємств мікро-, малого та середнього бізнесу — з 1 січня 2015 року, стосовно інших платників — з 1 січня 2016 року.
Тим часом, на офіційному сайті фіскальної служби повідомляється, що в 2013 році буде продовжений курс на скорочення кількості документальних податкових перевірок. Уточнюється, серед іншого, що у 2012 році податківці перевірили за відповідною формою близько 8 тис. суб’єктів господарювання – втричі менше, порівнюючи з 2010 роком.
У планах Податкової на I квартал 2013-го – 1,6 тис. документальних перевірок, що на 24% менше, порівнюючи з аналогічним періодом 2012 року.
На думку фахівців Міндоходів і зборів, практика скорочення документальних перевірок можлива завдяки впровадженню системи відбору платників з урахуванням ризиків. Інноваційні моніторингові інструменти розроблені в рамках загальної стратегії модернізації податкової служби.
5. Електронні перевірки «За» і «Проти»:
Виходячи з вище зазначеного, в електронних перевірках є значна користь. Податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не виноситься, штрафи не застосовуються (за винятком складання адміністративного протоколу), та платнику податків дається змога уточнити свої податкові зобов’язання.
Таким чином платник податків отримує змогу перевірити порядок ведення свого податкового обліку без ризику застосування штрафі у разі виявлення порушення.
Запровадження електронних перевірок, що передбачено законом про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких зборів та податків, безумовно є стратегічним кроком податкового відомства на шляху удосконалення процедур адміністрування податків.
Він несе в собі певний позитив, що полягає в реалізації деяких механізмів перетворення податкового органу із фіскального відомства в орган, який надає платникам податків практичну допомогу в питаннях оподаткування через систему сервісів. Такої думки голова Комісії Українського Союзу Промисловців та Підприємців з питань економічної політики Юлія Дроговоз.
За її словами, дане нововведення сприятиме подальшому розвитку електронного документообігу та автоматизації всіх процесів адміністрування податків, що у свою чергу допоможе підприємцям, перш за все тим, які працюють на спрощеній системі оподаткування, у веденні податкового обліку, декларуванні податків і зборів.
Головною ознакою електронних перевірок, на думку Ю.Дроговоз, є закладений в них принцип добровільності з боку платника податків, а також принцип сумлінності підприємців, що виражається в незначному ступені ризику, визначеною системою управління ризиками податкового органу.
Однак на фоні цих позитивів постає питання, а чи потрібні такі перевірки бізнесу? Чи готовий бізнес до позитивного сприйняття запропонованих податковим відомством новацій? – задається питаннями голова Комісії УСПП з питань економічної політики.
Для відповіді на них, Ю.Дроговоз змоделювала ситуацію для підприємця, який має незначний ступень ризику.
По-перше, для звернення до податкового органу щодо проведення електронної перевірки він має бути достатньо впевненим в тому, що його податковий облік відповідає вимогам податкового законодавства. Чи може хто-небудь сьогодні бути впевнений у правильності ведення податкового обліку при нестабільному податковому законодавстві з практикою множинного тлумачення його норм, питання риторичне.
По-друге, підприємець повинен мати технічні можливості для переведення своєї первинної документації в електронний формат (якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації) із дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису та впевненість у дотриманні податковим органом конфіденційності щодо наданої в електронному форматі інформації. Так, відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПКУ для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до цього Кодексу пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації).
Чи має сьогодні бізнес, особливо малий, додаткові фінансові та трудові ресурси для перепрограмування своїх баз даних у відповідний електронний формат для передачі електронного документообігу в податкову інспекцію? Чи всі представники малого бізнесу ведуть облік в електронному вигляді? Чи є впевненість у підприємців в тому, що їх бази даних будуть використані належним чином у разі їх передачі податковим органам?
По-третє, підприємець має бути готовий за результатами електронної перевірки або до сплати донарахованих податковим органом податків і зборів шляхом подачі уточнюючих розрахунків та декларацій, або до проведення податковим органом вже документальної виїзної позапланової перевірки, у разі якщо він не представить протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства (пункт 50.3 статті 50 ПКУ). Зрозуміло, що проведення виїзної перевірки буде здійснюватися на підставі первинної документації такого платника з реалізацією податковим органом всього спектру прав, передбачених ПКУ під час проведення перевірок. Чи всі підприємці, особливо представники малого бізнесу, будуть готові до можливих спорів та конфліктів з податковими органами?
Враховуючи особливості реалізації податкової політики місцевими податковими органами з оглядом на кількість суперечок між платниками податків і контролюючим органом, можна передбачити, що проведення електронних перевірок буде супроводжуватися тими ж спорами та конфліктами між сторонами податкових відносин. В цьому випадку підприємець, звертаючись до податкового органу із заявою щодо проведення електронної перевірки, повинен бути готовий оскаржувати відповідні податкові повідомлення – рішення в адміністративному або судовому порядку. Однак, в порівнянні із звичайною процедурою підписання акту документальної перевірки та оскарження рішень податкового органу платник податків отримає додаткову нагоду посперечатися з податковим органом, що призначив перевірку, шляхом надання спочатку заперечень на довідку про результати електронної перевірки, а тільки потім – заперечень на акт документальної виїзної позапланової перевірки з послідуючим оскарженням податкових повідомлень – рішень у звичайному порядку.
Процес запровадження електронних перевірок потребує часу для розуміння бізнесом всіх переваг від реалізації внесених змін, на підвищення культури ведення бізнесу, який, на жаль, залишається в нашій країні на невисокому рівні, на подолання негативних факторів в роботі податкового відомства, що часто використовує інструменти тиску на бізнес. Сподіваємося, що до 2016 року, коли цей вид перевірок запрацює для всіх без виключення платників податків, всі негативні чинники сьогоднішньої податкової системи будуть усунені, і електронні перевірки зможуть, дійсно, виконувати стимулюючу, а не примусову, функцію для сумлінного виконання платниками податків своїх обов’язків в добровільному порядку.
Список використаних джерел:
1. Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів. Верховна Рада України; від 20.11.2012 № 5503-VI
2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI
3. http://www.inforbuh.com.ua/ ( Інтерактивна бухгалтерія)
4. http://news.finance.ua/
5. http://www.uspp.org.ua/news/