Семінар 2. Система державних органів зовнішніх зносин
1. Центральні (внутрішні) конституційні органи зовнішніх зносин, їх завдання та функції
2. Закордонні органи зовнішніх зносин, їх види та особливості їх практичної діяльності.
3. Спеціалізовані органи зовнішніх зносин. Особливості їх функціонування
Методичні рекомендації:
Необхідно розпочати з існуючої в науці загальної класифікації державних органів зовнішніх зносин, детально зупинившись на характеристиці структури, завдань, функцій та практичній діяльності їх центральних органів. Доцільно також порівняти згадані аспекти між відповідними органами зовнішніх зносин, зокрема України. Визначити роль та місце відомства закордонних справ у повсякденних зовнішніх зносинах між державами.
Потрібно визначити зміст і види закордонних державних органів зовнішніх зносин. З’ясувати у чому полягають мета і функції постійних і тимчасових закордонних органів зовнішніх зносин, характер і особливості їх практичної діяльності. Пояснити чому посольства і консульства є постійними органами зовнішніх зносин, проте мають різний представницький статус. Більш детально зупинитися на розкритті основних принципів, форм організації та методів роботи дипломатичної служби України.
Розкрити зміст, поняття термінів “спеціалізовані (конвенційні) органи зовнішніх зносин” та “дипломатія спеціалістів”. Окреслити особливості функціонування, а також їх місце та роль у зовнішніх зносинах між державами, особливо під час переговорів, при підготовці та підписанні міжнародних договорів.
Рекомендована література:
1. Гуменюк Б.І. Основи дипломатичної та консульської служби. – К., 1998
2. Гуменюк Б.І., Щерба О.В. Сучасна дипломатична служба. – К., 2001
3. Розпорядження Президента України „Про затвердження Положення про дипломатичне представництво України за кордоном” від 22 жовтня 1992 р.
4. Постанова Верховної ради України „Про відкриття дипломатичних і консульських представництв України” від 3 березня 1993 р.
5. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про Міністерство закордонних справ України” від 12 липня 2006 року №960
6. Указ Президента України „Про положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні” від 10 червня 1993 року
7. Указ президента України „Про положення про дипломатичного радника центрального округу виконавчої влади” від 31 грудня 2005 року № 1901/2005
8. Блищенко И. Дурденевский В.Н. Дипломатическое и консульское право. – М., 1962
9. Руденко Г.М. Україна дипломатична. – К., 1999
10. Сардачук П.Д., Кулик О.П. Дипломатичне представництво: організація і форми роботи: навч. Посібник. – К., 2001
11. Сандровский К.К. Право внешних сношений. – К., 1986
12. Репецький В.М. Дипломатичне і консульське право: Підручник. – 2-ге вид. – К., 2006