Технічна характеристика навантажувальних машин

Приклад. Проводиться проходка орту-заїзду по руді середньої стійкості, міцністю f = 8 за шкалою проф. Протод’яконова, площа поперечного перерізу виробки у проходці S_пр = 10,74 м², ширина виробки В_пр = 3,74 м при коробовому перерізі, швидкість буріння для заданої міцності порід складає u_бур = 130 мм/хв., відстань відкатки L = 60 м; тип вагонетки згідно лабораторної роботи №1 приймається ВГ – 10А, ємність вагону складає 10 м³ (див. табл. 1.1), об’ємна вага руди у розпушеному стані g = 2,3 т/м³.

1. Кількість шпурів необхідних для обурення вибою визначається за формулою (2.1), тому що коефіцієнт міцності руди f дорівнює 8, за шкалою проф. Протод’яконова

шт.

2. Глибина шпурів (контурних, врубових та відбійних) визначається за виразами (2.3 – 2.4)

- для контурних і відбійних: м;

- для врубових: м.

3. Загальна довжина шпурів необхідних для оббурювання вибою розраховується за формулою (2.5)

шпурометрів.

4. Визначаємо об’єм відбитої гірничої маси з урахуванням КВШ за виразом (2.6)

м³.

5. Тоді питомі витрати шпурів, м/м3 знаходимо за формулою (2.7)

м/м³.

6. Знаходимо по емпіричній формулі А. І. Стешенка питомі витрати вибухових речовин (ВР), кг/м3 (2.8)

кг/м³.

7. Кількість ВР необхідних на вибій визначається за формулою (2.9)

кг.

8. Тоді витрати ВР на 1 м виробки за формулою (2.10) складуть:

кг/м.

9. За вихідними даними табл. 2.1 (ширина виробки у проходці) по табл. 2.2 вибираємо бурильну установку СБКН – 2п з умови можливості оббурювання вибою з однієї установки.

10. Необхідний час на оббурювання вибою визначимо за формулою (2.11)

год.

11. Враховуючи, параметри виробки (ширину та висоту), приймаємо навантажувальну машину ППН-3, з умови мінімального перерізу виробки (див. табл. 2.3)

12. Експлуатаційну продуктивність навантажувальної машини ППН-3 визначаємо за формулою (2.12)

т/год.

13. Час на прибирання руди з вибою визначається за формулою (2.14)

год.

Таким чином, навантажувальна машина ППН-3 буде прибирати вибій 1,6 години.

14. Складаємо паспорт буропідривних робіт, див. рис. 2.1. Шпури розташовуються не менш 0,3 м один від одного, підривання здійснюється починаючи з врубових і закінчуючи нижніми оконтурювальними шпурами. Оконтурювальні шпури розташовуються на відстані 0,1 – 0,15 м від контуру.

Паспорт буропідривних робіт, рис. 2.1.

Лабораторна робота № 3

Проходка орта скреперування.

Визначення площі поперечного перерізу.

Складання паспорту буропідривних робіт

Завдання: Для заданих гірничо-геологічних умов табл. 3.3 визначити:

1. Визначити ширину виробки у світлі.

2. Визначити площу поперечного перерізу виробки у світлі, у проходці.

3. Викреслити у масштабі виробку скреперування.

4. Розрахувати необхідну кількість шпурів для обурення вибою.

5. Визначити довжину контурних, врубових та відбійних шпурів.

6. Визначити загальну довжину шпурів необхідних для обурення вибою.

7. Визначити об’єм гірничої маси, який відбивається.

8. Розрахувати питомі витрати шпурів.

9. Визначити масу заряду вибухової речовини (ВР).

10. Розрахувати питомі витрати вибухових речовин.

11. Визначити тривалість обурення вибою.

12. Розробити паспорт буропідривних робіт.

Дано: тип скреперу, ширина проходу людей b_пр = 0,6 м; висота вертикальної стінки h_верт, м; ширина зазору між кріпленням та скрепером b_з = 0,25 м; коефіцієнт міцності порід f; швидкість буріння u_бур, мм/хв.; об’ємна вага руди (породи), g, т/м³.

Методика виконання роботи

1. Ширина виробки у світлі визначається за виразом, (див. рис. 3.1)

, м (3.1)

де b_з – ширина зазору між кріпленням та скрепером, м;

b_скр – ширина скрепера, м (див табл. 3.1);

b_пр – ширина проходу людей, м, (приймається 0,6 м).

Таблиця 3.1

• ⇐ Назад
• 1
• 234
• 5
• 6
• 7
• 8
• Далее ⇒