Категорії і ступінь злеглості мінеральних добрив 2 страница

А_РОЗПЛ= 0,5× [e_ПЦ × q_ПЦ + (q_ПЦ + q_РОЗПЛ) × (e_РОЗПЛ – e_ПЦ)] × 10^–6 × k ².

А_РОЗПЛ = 0,5× 10³ × [0,137 × 127,43 + (127,43 + 227,81) × (0,411 – 0,137)] × 10^–9 × 183,75 =

= 0,0105 Дж.

Відповідь: При деформуванні на поперечний стиск стебла озимої пшениці діаметром d = 3,5 мм модуль пропорційності (пружності) становить Е_ПЦ = 930,15 кПа. Потенціальна енергія пружної деформації A_Пр = 1,60×10^–3 Дж. Робота розплющування стебла А_Роспл = 0,0105 Дж.

3. При згинанні консольнозакріпленого сухого стебла жита одержано залежності відгину у від прикладеної сили F:

Необхідно:

а) побудувати залежність вигину у від сили F;

б) визначити потенціальну енергію пружної деформації А_ПР і роботу А_ЗЛ, необхідну для зламу стебел;

в) визначити жорсткість стебла Е_ПЦ×І;

г) визначити осьовий момент інерції I;

д) визначити модуль пропорційності Е_ПЦ;

е) визначити кут відхилення стебла від горизонтального положення j_ЗЛ.

Дано:d = 3,8 мм; l = 25 мм.

РОЗВЯЗОК:

а) побудувати залежність вигину у від сили F (рис. 5).

Рис. 5. Графік залежності вигину у від сили F:

А –відповідає межі пропорційності,В –відповідає зламу

б) визначити потенціальну енергію пружної деформації А_ПР і роботу А_ЗЛ, необхідну для зламу стебел.

Опір згинанню консольнозакріпленого стебла.

Потенціальна енергія пружної деформації А_ПР (Дж)

,

де F_ПЦ і у_ПЦ– відповідно навантаження (Н) і вигин (мм), які відповідають межі пропорційності.

Роботу, необхідну для зламу стебла, А_ЗЛ (Дж) обчислюють за формулою

,

де F_ЗЛ і у_ЗЛ– відповідно навантаження (Н) і вигин (мм), які відповідають межі міцності стебла.

в) визначити жорсткість стебла Е_ПЦ×І.

Жорсткість стебла Е_ПЦІ (Н·м²)

,

де F – навантаження, яке відповідає вигину у_ПЦ, Н;

l – відстань від місця закріплення зразка до місця прикладання сили, мм;

I – осьовий момент інерції, м⁴.

г) визначити осьовий момент інерції I для трубчастого стебла.

Осьовий момент інерції I (м⁴)

для трубчастого стебла

,

де d_З – зовнішній діаметр стебла, м;

d_ВН –внутрішній діаметр стебла, м.

Товщина стінки стебел зернових культур складає 0,6 – 0,8 мм.

д) визначити модуль пропорційності Е_ПЦ.

е) визначити кут відхилення стебла від горизонтального положення j_ЗЛ.

Кут зламу j_ЗЛ (град.)

.

Відповідь: При згинанні консольнозакріпленого сухого стебла жита діаметром d = 3,8 мм і довжиною l = 25 мм потенціальна енергія пружної деформації становить А_ПР = 0,0078 Дж; робота, необхідна для зламу стебла буде А_ЗЛ = 0,027 Дж. Побудували залежність вигину від сили. Жорсткість стебла становить Е_ПЦІ = 1,3×10^-6 Н·м². Осьовий момент інерції становить I = 8,6×10^-12 м⁴. Кут відхилення стебла від горизонтального положення j_ЗЛ становить майже 27 град.

4. При згинанні стебла соняшника діаметром d на двох опорах з відстанню між ними l одержано залежність прогину f зразка від прикладеного навантаження F:

Необхідно:

а) побудувати залежність прогину f від навантаження F;

б) визначити модуль пружності Е­_ПЦ і жорсткість стебла ЕІ;

в) визначити потенціальну енергію пружної деформації А_ПР і роботу А_ЗЛ, необхідну для зламу стебла;

г) визначити кут зламу стебла j_ЗЛ.

Дано:d = 22 мм; l = 100 мм.

РОЗВЯЗОК:

а) побудувати залежність прогину f від навантаження F (рис. 6).

Рис. 6. Графік залежності прогину f від навантаження F:

А –відповідає межі пропорційності,В –відповідає зламу

б) визначити модуль пружності Е­_ПЦ і жорсткість стебла ЕІ.

Опір згинанню стебла, розташованого на двох опорах.

Жорсткість стебла Е_ПЦІ (Н·м²)

,

де F_ПЦ – навантаження, яке відповідає прогину f _ПЦ посередині між опорами, Н;

l – відстань між опорами, мм;

f_ПЦ – прогин, мм;

I – осьовий момент інерції, м⁴.

Осьовий момент інерції I (м⁴)

для трубчастого стебла

,

де d_З – зовнішній діаметр стебла (беремо згідно варіанту), мм;

d_ВН –внутрішній діаметр стебла (приймаємо товщину стінок даної культури 2 мм, тому діаметр внутрішній буде становити 18 мм), мм.

в) визначити потенціальну енергію пружної деформації А_ПР і роботу А_ЗЛ, необхідну для зламу стебла.

Потенціальна енергія пружної деформації А_ПР (Дж)

,

де F_ПЦ і f_ПЦ – відповідно навантаження (Н) і відгин (мм), які відповідають межі пропорційності.

Роботу, необхідну для зламу стебла, А_ЗЛ. (Дж) обчислюють за формулою

,

де F_ЗЛі f_ЗЛ– відповідно навантаження (Н) і прогин (мм), які відповідають межі міцності стебла.

г) визначити кут зламу стебла j_ЗЛ.

Кут зламу j_ЗЛ (град.)

.

Відповідь: При згинанні консольно-закріпленого сухого стебла соняшника діаметром d = 3,8 мм і довжиною l = 100 мм потенціальна енергія пружної деформації А_ПР = 0,0756 Дж; робота, необхідна для зламу А_ЗЛ. = 0,1593 Дж.

5. При різанні без ковзання стебла кукурудзи діаметром d = 28 мм одержано діаграму в координатах: висота ординати h – переміщення сегмента l з наступними параметрами:

Масштаб пружини складає m.

Необхідно:

а) побудувати діаграму перерізання стебла залежністю h = f(l);

б) визначити величину максимального F_max і середнього F_Cзусиль перерізання стебла;

в) визначити роботу різання стебла А_РІЗ;

г) визначити питому роботу різання а_РІЗ.

Дано:q_П = 9 Н/мм.

РОЗВЯЗОК:

а) побудувати діаграму перерізання стебла залежністю h = f(l) (рис. 7).

Рис. 7. Діаграма перерізання стебла залежністю h = f(l):

А–відповідає максимальній висоті ординат

б) визначити величину максимального F_max і середнього F_Cзусиль перерізання стебла;

Величина максимального зусилля перерізання стебла F_max (Н)

,

де h_max – максимальна ордината діаграми, мм;

q_П – жорсткість (масштаб) пружини, Н/мм.

Величина середнього зусилля F_С (Н) перерізання стебла

,

де S_Д – площа діаграми, мм²;

l – переміщення сегмента, мм.

Знаходимо площу діаграми (рис. 8). Розбиваємо діаграму на 2 трикутники. Визначаємо площу першого трикутника за формулою Після проведених вимірювань отримані значення підставляємо в формулу Аналогічно проводимо розрахунки по другому трикутнику Знаходимо загальну площу трикутників . Отже, площа діаграми становить 504 мм².

в) визначити роботу різання стебла А_РІЗ;

Робота різання А_РІЗ (Дж)

.

г) визначити питому роботу різання а_РІЗ.

Питома робота різання а_РІЗ (кДж/м²)

,

де S_СТ – площа перерізу стебла, мм².

Визначимо площу перерізу стебла

Відповідь: При різанні без ковзання стебел кукурудзи діаметром d = 28 мм величина максимального зусилля перерізання стебла F_max = 324 Н; величина середнього зусилля перерізання стебла F_С = 162 Н; робота різання А_РІЗ = 4,54 Дж; питома робота різання а_РІЗ = 7,38 кДж/м².

Завдання 4

Математична обробка результатів досліджень сільськогосподарських матеріалів

Таблиця 4. Вихідні дані для виконання завдання 4

1. При відриванні динамографом колосків від волоті рису одержано середні зусилля відриву:

Їм відповідає частота повторення ознаки: n₁; n₂; n₃; n₄; n₅; n₆; n₇; n₈.

Необхідно:

а) визначити середню величину зусилля відриву , середньоквадратичне відхилення s, коефіцієнт варіації V.

б) побудувати варіаційну криву розподілу колосків від зусиль відриву n = f(F).

Дано:n₁ = 3 шт.; n₂ = 7 шт.; n₃ = 15 шт.; n₄ = 12 шт.; n₅ = 34 шт.; n₆ = 18 шт.;

n₇ = 11 шт.; n₈ = 1 шт.

РОЗВЯЗОК:

а) визначити середню величину зусилля відриву , середньоквадратичне відхилення s, коефіцієнт варіації V.

Середню арифметичну величину обчислюємо за формулою

Середнє квадратичне відхилення sвизначають за формулою

Для визначення коефіцієнта варіації V (%) застосовують формулу

.

б) побудувати варіаційну криву розподілу колосків від зусиль відриву n = f(F).

Рис. 9. Варіаційна крива розподілу колосків від зусиль відриву n = f(F)

Відповідь: При відриванні динамографом колосків від волоті рису середня величина зусилля відриву становить , середньоквадратичне відхилення дорівнює s = ± 0,512 Н, коефіцієнт варіації V= 28,52%.

2. Обмолот колосків озимої пшениці виконано на класифікаторі обмолочування на наступних швидкостях:

На цих швидкостях вимолочено зернин відповідно n₁; n₂; n₃; n₄; n₅; n₆; n₇; n₈; n₉; n₁₀. Маса однієї зернини при обмолоті на відповідних швидкостях складає: г; г; г; г; г; г; г; г; г; г.

• ⇐ Назад
• 1
• 234
• 5
• Далее ⇒