Внутрішньочерепні пологові травми

Стискання та конфігурація голови під час пологів можуть супроводжуватися розривом артеріол, вен, синусів поза мозком – епідурально, субдурально, субарахноідально, а також кровотечею в паренхіму мозку або в його шлуночки. Причиною епідуральних, субдуральних кровотеч, розриву намету мозочка є травма, інші види внутрішньочерепних крововиливів можуть бути як травматичного, так і нетравматичного ґенезу. На травматичний характер крововиливу можуть вказувати дані анамнезу, а також одночасне виявлення пологової травми іншої локалізації. Крім порушення цілісності структур мозку пологова травма супроводжується зміною тонусу судин, метаболічними порушеннями, набряком мозку, що погіршує перебіг травми.

Розрізняють внутрішньочерепні пологові травми по локалізації і об’єму крововиливу або вогнищам ішемії/деструкції мозкової речовини. Практично завжди супроводжуються механічними ушкодженнями кісток черепа, твердої мозкової оболонки та її похідних (венозні синуси, намет мозочку та ін.). Внутрішньочерепні крововиливи (ВЧК) при пологовій травмі можуть бути епідуральними, субдуральними, субарахноідальними, та внутрішньомозковими.

Клініка. Ознаки багатьох ВЧК є подібними і включають зміну поведінки новонародженого (збудження, пригнічення, сонливість, порушення свідомості до коми), симптоми, пов’язані з крововтратою (блідість, жовтяниця, артеріальна гіпотонія, шок, ДВЗ), ознаки підвищеного внутрішньочерепного тиску (вибухання великого тім’ячка, розходження черепних швів, запрокидування голови, зригування та блювота), ознаки здавлення стовбуру мозку (апное, асфіксія, брадикардія, нестабільна температура тіла, нестабільний артеріальний тиск), симптоми ураження черепних нервів (ністагм, птоз, анізокорія, псевдобульбарні порушення). Проявом ВЧК також є судоми різного типу, парези, зміна тонусу м’язів, зміну рефлексів. Перебіг ВЧК може бути поступовим, катастрофічним, а також безсимптомним.

Епідуральний крововилив –розташований між твердою мозковою оболонкою та кісткою черепа. Такі ушкодження зустрічаються рідко, в основному у доношених та переношених дітей, майже завжди супроводжуються з лінійними переломами кісток черепа. Часто вони виникають при неправильну накладанні акушерських щипців.

Клініка. Швидке прогресування симптомів внутрішньочерепної гіпертензії впродовж 1-3 доби життя, супроводжується судомами.

Діагноз підтверджується після проведення комп’ютерної томографії, рентгенографії черепа, діафаноскопії, нейросонографії. Лікування: гемостатична, протисудомна, дегідратаційна терапія; нейрохірургічне втручання (видалення гематоми). Прогноз без своєчасного нейрохірургічного втручання несприятливий.

Субдуральний крововилив. Локалізується між твердою і м’якою мозковими оболонками. Розвивається при травмуванні судин верхнього сагітального та поперечного синусів, судин намету мозочка. Клінічні ознаки залежать від величини крововтрати і локалізації гематоми. В більшості випадків перші симптоми з’являються через декілька годин після народження. При супратенторіальному крововиливі характерним є «світлий проміжок» від 24 годин до декількох діб, після якого зростають вогнищеві, гіпертензивні симптоми. Типовою є, крім симптомів крововтрати та підвищеного внутрішньочерепного тиску, дисфункція стовбуру мозку: кома, апное, гіпотонія, бульбарні порушення, нестабільна температура, очні симптоми, зригування.

Прогноз в більшості випадків несприятливий.

Розрив намету мозочкурозвивається внаслідок патологічної конфігурації голови під час пологів. Клініка: вкрай тяжкий стан одразу після народження: наростання симптомів внутрішньочерепної гіпертензії, стволові порушення, очні симптоми, порушення дихання і серцево-судинної системи, тонічні судоми. Діти, як правило, вмирають в ранньому неонатальному періоді.

Субарахноідальний крововилив звичайно пов'язаний з пологовою травмою і є наслідком кровотечі з вен субарахноідального простору. Кров осідає на оболонках мозку, викликає їх асептичне запалення, що в подальшому призводить до рубцево-атрофічних змін в мозку та його оболонках, порушенню ліквородинаміки. Продукти розпаду крові, особливо білірубін, мають виражену токсичну дію. Клінічні ознаки проявляються загальним збудженням: «мозковий крик», інверсія сну, гіперестезія, широко розплющені очі; гіпертензійно- гідроцефальним синдромом (судоми, закидання голови, вибухання тім’ячка). а також симптомами «випадіння» в залежності від локалізації крововиливу.

Крововилив у мозокможе бути наслідком пологової травми, але у більшості дітей зумовлений іншими причинами: гіпоксією, ішемією. коагулопатією, вадами розвитку судин мозку. Розвивається нечасто. Клінічні прояви залежать від локалізації, величини та швидкості кровотечі і проявляється пригніченням свідомості та вроджених рефлексів, симптомами крововтрати, судомами, ознаками підвищеного внутрішньочерепного тиску, але превалюють вогнищеві симптоми, фокальні судоми, геміпарез, девіації очей в бік вогнища.

Крововилив у шлуночки мозку травматичний (ВШК)у доношених новонароджених розвивається, як правило, внаслідок розриву судин хоріоідального сплетіння і супроводжується значним набряком мозку. Клініка: ознаки здавлення стовбуру мозку (порушення гемодинаміки, асфіксія, температурна нестабільність, бульбарні симптоми), внутрішньочерепна гіпертензія, тремор, судоми, ознаки крововтрати. Лікування ВШК передбачає попередження прогресування кровотечі ( вітамін К, діцинон) та терапію внутрішньочерепної гіпертензії для попередження атрофії мозку: застосування діакарбу, фуросеміду, накладання вентрикуло-перитонеального шунта. Прогноз ВШК залежить від його ступеня та наслідків набряку мозку.

Набряк мозку при пологовій травміможе бути локальним або дифузним, супроводжувати крововилив, травму м’яких тканин голови, черепа або хребта. Пологова травма супроводжується зростанням рівня катехоламінів, вільних радикалів кисню, розпадом ліпідних мембран з утворенням медіаторів запалення, накопичення кальцію в нейронах і загибеллю клітин. Клінічні прояви та лікування набряку мозку при пологовій травмі такі ж, як при гіпоксично-ішемічному ураженні мозку.

Діагностика ВЧКпередбачає огляд невролога, окуліста, нейрохірурга.

Результати люмбальної пункції залежать від типу крововиливу: при внутрішньошлуночковому, субарахноідальному, субдуральному – змінені та незмінені еритроцити, нейтрофільно-лімфоцитарнй цитоз, підвищення рівня білку; при епідуральному та внутрішньомозковому – білково-клітинна дисоціація.

Нейросонографія в більшості випадків малоінформативна: при епідуральному крововиливі дає ознаки гіперехогенності ураженої півкулі, асиметрії бокових шлуночків мозку; при субдуральному крововиливі може виявити локалізацію крововиливу. Але не є інформативою при малих його розмірах, при субарахноідальному – може виявити розширення субарахноідального простору, але не інформативна при малих розмірах крововиливу. Нейросонографія є найбільш інформативною в діагностиці внутрішньошлуночкових крововиливів.

Діагноз ВЧК підтверджується методами комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії мозку, радіоізотопними дослідженнями.

Диференційний діагноз. ВЧК слід диференціювати з вадами розвитку мозку, гіпоксично-ішемічним ураженням, перинатальними інфекціями, метаболічними порушеннями.

Лікування:підтримка функцій дихальної та серцево-судинної систем, вітамін К, діцинон, корекція гіповолемії, лікування судом, гіпербілірубінемії. При зростанні внутрішньочерепного тиску, погіршенні неврологічної симптоматики – хірургічне втручання для видалення крововиливу або декомпресії.

Ураження органів черевної порожнини – підкапсулярний крововилив у печінку, селезінку, надниркові залози. Розвитку сприяють труднощі виведення плода, його великі розміри, гепатоспленомегалія.

Клініка: збільшення розмірів живота, артеріальна гіпотензія, шок. Поступовий розвиток характеризується блідістю, жовтяницею, появою синців у паховій ділянці, анемією, тахікардією. При пальпації органів черевної порожнини відмічається гепато- або спленомегалія. Пухлиноподібні утворення у фланках. Оскільки ця пологова травма не є частою, але може мати катастрофічні наслідки, її слід підозрювати у всіх випадках шоку, гіпотензії, анемії.

Обстеження: УЗДорганів черевної порожнини, гемоглобін, гематокрит, консультація хірурга, парацентез.

Лікування: протишокові заходи, підтримка гемодинаміки, дихання, гемостатичні препарати. Показана термінова операція.

План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни

Рекомендована література:

1. Барашнєв Ю.И. Перинатальная неврология._Москва: Триада-Х, 2001, 640с.

2. Пальчик А.Б., Шабалов Н.П. Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных: руководство для врачей._СПб: изд-во» Питер», 2000.- 224с.

3. Перинатологія: посібник для акушерів, неонатологів та сімейних лікарів –Кіровоград, ПОЛІУМ. 2008 – 568с.

4. World Health Organization. Managing newborn problems a guide for doctors, nurses and midwives. 2004. P.F121-125, F145-150.

Додаток 1

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Клінічні симптоми спінальної пологової травми

А. Респіраторні порушення

Б. Дистонія м’язів

В. Рухові порушення

Г. Судоми

Д. Всі зазначені симптоми, крім судом

2. Характерною ознакою кефалогематоми є:

А. Флюктуація при пальпації

Б. Пульсує, розташована частіше в області лобу

В. Чітко обмежена лініями черепних швів

Г. Виражений больовий синдром

Д. Вип’ячування мозкових оболонок і речовини мозку через тім’ячко

3. Сприяє розвитку пологової травми:

А. Кесарський розтин

Б. Відшарування плаценти

В. Звужений таз матері

Г. Анемія вагітних

Д. Гестаційний пієлонефрит

4. Нехарактерна для пологової пухлини ознака:

А. Переходить за межі черепних швів

Б. На поверхні пухлини виявляються чисельні петехії та екхімози

В. Проходить через 1-3 дні

Г. Є причиною розвитку постгеморагічної анемії

Д. Лікування не потребує

5. Характерна для підапоневротичного крововиливу ознака:

А. Проходить самостійно через 1-3 дні

Б. Не переходить за межі черепних швів

В. Є причиною розвитку постгеморагічної анемії

Г. Можливе звапнення

Д. Вип’ячування речовини мозку через тім’ячко

6. При верхньому паралічі Дюшена-Ерба пошкоджуються нервові волокна, які йдуть від:

А. СI- С II сегментів

Б. СIII-СIV сегментів

В. СV- СVI сегментів

Г. СVII- TI сегментів

Д. ТI- ТII сегментів

7. При нижньому паралічі Дежерін-Клюмпке пошкоджуються нервові волокна, які йдуть від:

А. СI- С II сегментів

Б. СIII-СIV сегментів

В. СV- СVI сегментів

Г. СVII- TI сегментів

Д. ТI- ТII сегментів

8. Парез діафрагми розвивається при пошкодженні

А. СI- С II сегментів

Б. СIII-СIV сегментів

В. СV- СVI сегментів

Г. СVII- TI сегментів

Д. ТI- ТII сегментів

9. Тотальний параліч плечового сплетіння розвивається при пошкодженні:

А. СI- С II сегментів

Б. СIII-СIV сегментів

В. СI- СVсегментів

Г. СV- TI сегментів

Д. ТI- ТII сегментів

10. Які клінічні симптоми інтранатального ушкодження спинного мозку?

А. Потовщення м’яких тканин шиї

Б. Парези кінцівок

В. Розлади дихання

Г. М’язова гіпотонія

Д. Усі відповіді правильні

11. Які ознаки внутрішньошлуночкового крововиливу ?

А. Мозковий крик

Б. Судоми

В. Артеріальна гіпотонія

Г. Ціаноз або блідість

Д. Всі відповіді правильні

12. Який найбільш інформативний метод для діагностики внутрішньошлуночкових крововиливів?

А. Електроенцефалографія

Б. Пункція шлуночків

В.Рентгенографія

Г. Нейросонографія

Д. Люмбальна пункція

13. Місце розташування епідурального крововиливу?

А. Між твердою та м’якою мозковими оболонками

Б.Між твердою мозковою оболонкою та кісткою черепа

В. Кора мозку

Г. Біла речовина мозку

Д. Стовбур мозку

14. Субарахноідальний крововилив розвивається внаслідок кровотечі з:

А. Вен субарахноідального простору

Б. Судин сагітального і поперечного синусів

В.Судин намету мозочка.

Г. Судин хоріоїдального сплетіння

Д. Хребетних артерій

15. Крововилив у шлуночки мозку розвивається внаслідок розриву судин:

А. Кори мозку

Б. Субарахноідального простору

В. Хоріоідального сплетіння

Г. Хребетних артерій

Д. Передньої, задньої та середньої мозкових артерій

16. Який найбільш інформативний метод для діагностики перелому ключиці?

А. Пальпація ключиці

Б. Рентгенографія плеча

В. Загальний аналіз крові

Г. Радіоізотопне дослідження

Д. Неврологічне обстеження

17. Ведучі чинники в патогенезі ураження спинного мозку

А. Ушкодження хребта

Б. Крововиливи в спинний мозок

В. Ішемія в басейні хребетних артерій

Г. Ураження між хребцевих дисків

Д. Всі відповіді правильні

18. Ознаки внутрішньочерепних крововиливів

А. Збудження або пригнічення, сонливість

Б. Артеріальна гіпотонія, шок

В. Вибухання великого тім’ячка, розходження черепних швів

Г. Ністагм, псевдобульбарні порушення

Д. Всі відповіді правильні

19. Ведуча роль в патогенезі пологової травми належить

А.Механічному впливу, що виникає при проходженні плоду по пологовим шляхам

Б. Токсичній дії медикаментів на плід, що застосовуються під час пологів

В. Морфо-функціональній незрілості органів і систем плоду

Г. Серцево-судинній недостатності

Д. Внутрішньоутробній гіпоксії

20.Яка терапевтична тактика при травмі груднинно-дужко-соскоподібного

м’яза (m. sterno-clеido-mastoideus).

причина недостатньої теплопродукції у недоношених дітей ?

А. Видалення гематоми

Б.Корегуюче положення голови, фізіотерапія, масаж. При неефективності - хірургічна корекція

В. Дегідратаційна терапія

Г. Підтримка гемодинаміки, дихання

Д. Гемостатична терапія для профілактики кровотечі

21. Які ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску?

А. Вибухання великого тім’ячка

Б. Розходження черепних швів

В. Запрокидування голови

Г. Зригування, блювота

Д. Всі відповіді вірні

22.Які ознаки не пов’язані з крововтратою при пологовій травмі?

А. Блідість

Б. Жовтяниця

В. Артеріальна гіпотонія

Г.Підвищення рівня прямого білірубіна

Д.Зниження рівня гемоглобіну

23.Проявом внутрішньочерепного крововиливу не є:

А. Судоми

Б. Артеріальна гіпотонія

В. Вибухання великого тім’ячка

Г. Гепатоспленомегалія

Д. Ністагм

24. Кістковий мозоль при переломі ключиці утворюється на:

А. 2-3 добу

Б. 4-6 добу

В. 7-10 добу

Г. Кінець першого місяця життя

Д. На другому місяці життя

25.Клінічні ознаки перелому плечової кістки:

А.Деформація

Б. Відсутність активних рухів ураженої кінцівки

В. Біль при пасивних рухах

Г. Супроводжується «тріском»

Д. Всі відповіді правильні

26. При внутрішньочерепних крововиливах клінічні ознаки залежать від:

А. Від стану серцево-судинної системи дитини

Б. Величини крововтрати та локалізації гематоми

В. Порушення ауторегуляції мозкового кровотоку

Г. Зростання мозкового кровотоку

Д. Геморагічних розладів

27. Внутрішньочерепні крововиливи слід диференціювати з:

А. Вадами розвитку мозку

Б. Гіпоксично-ішемічним ураженням

В.Перинатальними інфекціями

Г. Метаболічними порушеннями

Д. Всі відповіді правильні

28. При підкапсулярному крововиливі у печінку ведучими терапевтичними заходами є:

А.Антибіотикотерапія

Б. Вітамін К

В. Протишокова терапія, термінова операція

Г. Стимулююча та симптоматична терапія

Д. Імобілізація строком на 10-14 днів

29. При субарахноїдальному крововиливі ведучими симптомами є:

А. Відсутність активних рухів, м’язова гіпотонія

Б. Симптом «розпластаного живота»

В. Пухлина тім’яної кістки, яка не переходить за лінію швів сусідніх кісток

Г. Голова нахилена вперед, посилений шийний лордоз

Д. Загальне збудження, гіпертензійно-гідроцефальний синдром, симптоми «випадіння»

30. Діагноз внутрішньочерепних крововиливів підтверджується:

А. Методом комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії мозку

Б. Імуноферментним дослідженням

В. Біохімічним обстеженням

Г. Загальним аналізом крові

Д. Рентгенологічним дослідженням

31.Яку пологову травму слід підозрювати у новонародженої дитини при наявності шоку, артеріальної гіпотензії, анемії?

А. Підапоневротичний крововилив

Б. Кефалогематома

В. Крововилив у наднирники

Г. Ушкодження спинного мозку на рівні СIII- CIV

Д. Набряк мозку

32.Які чинники сприяють розвитку пологової травми?

А. Низька кількість тромбоцитів.

Б. Глибока недоношеність

В. Зменшення рівня вітамін-К-залежних факторів згортання.

Г. Поліцитемія

Д. Відкрита артеріальна протока

33.Які чинники з боку матері сприяють розвитку пологової травми?

А. Багатоплідна вагітність

Б. Вікові першороділлі

В. Затяжні та стрімкі пологи

Г. Маловоддя

Д. Все вище перераховане

34.Які чинники з боку плода сприяють розвитку пологової травми ?

А. Сідничне та інші аномальні передлежання плоду

Б. Некомпенсований метаболічний ацидоз.

В. Чоловіча стать дитини

Г. Затримка внутрішньоутробного розвитку

Д. Вроджена пневмонія

35.Яке обстеження необхідно провести, якщо діаметр кефалогематоми більше 6см?

А. Люмбальну пункцію

Б. Рентгенографію черепа

В. Біохімічне дослідження крові

Г. Комп’ютерну томографію

Д. Пункцію кефалогематоми

36. Яка причина ураження спинного мозку ?

А. Форсоване збільшення відстані між плечиками та основою мозку в пологах, надмірна ротація голови при лицьовому передлежанні

Б. Застосування окситоцину в пологах

В. Амніотомія

Г. Проведення епізіотомії

Д.Проведення епідуральної анестезії

37. При нижньому дистальному паралічі Дежерін-Клюмпке:

А. Рухи в плечовому суглобі збережені

Б. Асиметрія грудної клітки

В. Задишка

Г. Хапальний рефлекс позитивний

Д. Кінцівка приведена к тулубу

38. При верхньому проксимальному паралічі Дюшена-Ерба:

А. Кисть має форму «лапки тюленя»

Б. Рефлекс Моро не викликається

В. Рухи в плечовому суглобі збережені

Г. Відсутній хапальний рефлекс

Д. Відсутній долонно-ротовий рефлекс

39. Тотальне ураження плечового сплетіння (параліч Керера) характеризується:

А. Відсутністю активних рухів кінцівки

Б. Вираженою м’язовою гіпотонією кінцівки

В. Відсутністю вроджених сухожилкових рефлексів

Г. Трофічними розладами

Д. Всі відповіді вірні

40. Неповний, субперіостальний перелом за типом «зеленої гілки» спостерігається при переломі:

А. Кісток черепа

Б. Стегнової кістки

В. Хребта

Г. Ключиці

Д. Плечової кістки

Додаток 2

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. У новонародженої дитини з оцінкою за шкалою Апгар 7 балів через годину після народження з’явився руховий неспокій, немовля збуджене, стогне, дихання поверхневе, м’язовий тонус знижений, рефлекси в’ялі. Шкіра бліда, очі відкриті, спрямовані в одну точку, періодично з’являється збіжна косоокість та ністагм. Яка патологія має місце в цьому випадку?

Завдання:

1) Оцінити неврологічний статус дитини

2) Сформулювати попередній діагноз

3) Тактика ведення

2. Доношений хлопчик від 1-ї вагітності 1-х пологів у терміні гестації 41-42 тижня матері віком 36 років народився із масою 4300 г, зростом 55 см. Дитина знаходиться на сумісному перебуванні з матір’ю. Під час огляду виявлено: м’яка пухлина над правою тім’яною кісткою, поверхня шкіри над пухлиною не змінена. На 2 день життя пухлина збільшилась, діаметр до 4см, безболісна при пальпації.

Завдання:

1) Оцінити стан дитини

2) Сформулювати попередній діагноз.

3) Тактика ведення.

3. Доношений хлопчик 1-х передчасних на 39-40 тижні вагітності пологів в сідничному передлежанні із масою 3400г, зростом 53см. Під час обстеження виявлено невелику, помірно щільну пухлину на шиї зліва в нижній третині груднинно-дужко-соскоподібного м’язу. Голова дитини нахилена вліво, а підборіддя повернуте вправо.

Завдання:

1) Сформулювати попередній діагноз

2) З якою патологією необхідно провести диференційний діагноз

3)Тактика ведення

4.У доношеної дитини, яка народилась із масою 4200г, зростом 55см виявлено на першу добу життя обмеження активних рухів правої руки. Крепітація при пальпації правої ключиці.

Завдання:

1) Сформулювати попередній діагноз.

2)Диференційний діагноз

3) Який прогноз ?

5. Доношена дитина від 1-ї вагітності у вікової першороділлі, 1-х стрімких на 37-38 тижні пологів, народилась із масою 3000 г, зростом 49 см. Під час оцінки неврологічного статусу визначається зниження м’язового тонусу в правій руці, праве плече повернуте всередину, лікоть розігнутий , спостерігається пронація передпліччя, кисть зігнута-симптом ляльки. Рефлекс Моро не викликається. Рухи в пальцях збережені, хапальний рефлекс позитивний.

Завдання:

1) Сформулювати попередній діагноз.

2) Визначити чинники, які сприяли розвитку патологічного стану дитини.

3) Диференційний діагноз

6. Доношена дитина від 2-ї вагітності 1-х затяжних пологів та тлі перидуральної анестезії з масою 4400г, зростом 55 см. Під час огляду відмічається обмеження самостійних рухів дистальних відділів лівої кінцівки: рухів у пальця, згинання кисті, розгинання передпліччя. Відсутні хапальний та долонно-ротовий рефлекси зліва. Відмічається блідість та помірний набряк кисті.

Завдання:

1) Сформулювати попередній діагноз.

2) Визначити чинники, які сприяли розвитку патологічного стану дитини.

3) Обстеження

7. У доношеного новонародженого в 1 день життя в’ялість, сонливість, ЧСС та артеріальний тиск в нормі. На 2 добу стан дитини погіршився, не реагує на огляд, нестабільна температура, зригування. На 3 добу-брадикардія, ністагм, клонічні судоми. При обстеженні виявлено: гемоглобін – 124г/л, гематокрит – 0, 41.

Завдання:

1) Сформулювати попередній діагноз

2) Диференційний діагноз

3) Тактика ведення

8. Доношена дитина від 1-х затяжних пологі на 42 тижні вагітності, маловоддя, медикаментозна стимуляція, з масою 4400 г, зростом 56 см. Оцінка за шкалою Апгар 2-4 бали. Проведена первинна реанімація новонароджених. Стан дитини вкрай важкий. На ШВЛ. Клінічні ознаки: артеріальна гіпотензія, шок, збільшення розмірів живота, блідість, гемоглобін -118 г/л. При пальпації органів черевної порожнини відмічається гепатомегалія.

Завдання:

1) Сформулювати попередній діагноз

2) План обстеження дитини

3) Терапевтична тактика

9. Доношена дитина від 1-х пологів, ускладнених слабкістю пологової діяльності, витягнута шляхом накладання вихідних акушерських щипців. Оцінка за шкалою Апгар 6-6 балів. Під час огляду відмічається великі екхімози до 3см та подряпини до 1,5 см на скронево-тім’яних частинах голови. Стан середньої важкості за рахунок синдрому підвищеної нервово-рефлекторної збудливості.

Завдання:

1) Сформулювати попередній діагноз

2) План обстеження дитини

3) Терапевтична тактика

10. Доношена дитина від 1-х затяжних пологів у вікової першороділлі ускладнених слабкістю пологової діяльності, витягнута шляхом накладання вакуум-екстрактора. Оцінка за шкалою Апгар 6-6 балів. Під час огляду відмічається тісто видна припухлість над потиличною та тім’яними частинами голови. До другої доби припухлість дещо збільшилась. Стан середньої важкості за рахунок синдрому пригнічення.

Завдання:

1) Сформулювати попередній діагноз

2) План обстеження дитини

3) Диференційний діагноз

Додаток 3

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Які чинники з боку матері сприяють розвитку пологової травми у дитини?

2. Які чинники з боку плода сприяють розвитку пологової травми?

3. Який фактор відіграє ведучу роль у патогенезі пологової травми?

4. Які пологові травми найбільш часто зустрічаються у новонароджених дітей?

5. Основні прояви пошкодження м’яких тканин дитини в пологах?

6. Які ведучі клінічні прояви перелому ключиці?

7. Яке обстеження необхідно провести при пологових травмах кісток?

8. Етіологія та патогенез спінальної пологової травми?

9. Від яких факторів залежить клінічна картина пологових ушкоджень спинного мозку?

10. Які особливості лікування пологової травми хребта і спинного мозку?

11. Патогенез та класифікація внутрішньочерепних крововиливів?

12. Які клінічні особливості перебігу внутрішньочерепної пологової травми?

13. Якими методами діагностики підтверджується діагноз внутрішньочерепного крововиливу?

14. При яких внутрішньочерепних крововиливах нейросонографічне обстеження найбільш інформативне?

15. З якими пологовими травмами необхідно диференціювати кефалогематому?

16. Чому необхідно дітям з великими кефалогематомами проводити рентгенографію черепа?

17. Які особливості лікування травми груднинно-дужко-соскоподібного м’язу?

18. Чому при тазовому передлежанні плоду є висока ймовірність пологової травми?

19. Які клінічні симптоми є ведучими при крововтраті під час пологової травми?

20. Які ознаки підвищеного внутрішньочерепного тиску при пологовій травмі центральної нервової системи ?

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 67