Змістовий модуль 4. Ісламський світ в першій період нового часу.
Тема 10. Османська імперія.
Причини занепаду Османської імперії у другій половині XVII ст. в історіографії. Концепція М.С. Мейєра. Структурна криза імперії: основні риси. Криза воєнно-ленної системи та її наслідки. Еволюція аграрних відносин. Становище ремесла та торгівлі. Трансформація у складі османської правлячої еліти. Криза військової організації. Розкладення яничарського війська. Початок військових поразок османів. Зміна у характері відносин між Портою та європейськими державами. Франко-турецький договір 1740 р.
Зміни у відносинах між центром та периферією: зростання відцентрових тенденцій. Затвердження незалежних та напівнезалежних правителів в Алжирі, Тунісі, Лівії, Єгипті, Лівані. Виникнення першої держави саудитів в Аравії. «Східне питання»: передумови, зміст, учасники та їх інтереси, географічний район.
Початковий етап реформ: Реформи Селіма III як приклад «охоронної модернізації*». Перетворення Махмуда II: успіхи та невдачі. Танзимат: Гюльхагейський хатті-шеріф 1839 р., реформи першого етапу танзимату. Кримська війна та її вплив на розташування сил у "східному питанні". Хатт-і-хумаюн 1856 р., перетворення 50-х - 60-х рр. XIX ст. Значення танзиматських реформ.
«Нові османи» (1865 р.): характер суспільства, основні етапи діяльності, ідея перетворення державного устрою, концепція османізму. Конституція 1876 р.: обставини її проголошення, основні положення, оцінка. Особистість султана Абдул-Хаміда II. Режим «зюлюм»: переважні риси. Стан економіки: панування традиційних укладів, специфіка зародження паростків капіталізму. Роль інотурецьких етносів у підприємництві. Діяльність іноземного капіталу: сфери влиття. Проблема Оттоманського боргу та встановлення фінансового контролю над Портою. Боротьба держав за залізничні концесії. Розпалювання національної ворожнечі. Ідеї панісламізму в політиці султана. Зовнішня політика Абдул-Хаміда II. Формування опозиції режиму «зулюм».
Тема 11. Іран.
Роль стародавньої державності, інституту спадкової монархії, імперських традицій та шиїзму у формуванні соціокультурній виключності іранців. Географічний фактор в історії Ірану. Вплив вторгнення кочовиків на державність, економіку, культуру та етнічні процеси. Занепад імперії Сефевидів. Завоювання Ірану афганцями, наслідки. Висування Надір-хана, його боротьба за визволення та об'єднання країни. Держава Надір-шаха Афшара. Доба міжусобиць: зенди й каджари (друга половина XVIII ст.). Прихід до влади династії Каджарів. Організація центральної влади, система адміністративного управління країною. Етнічний склад населення, роль кочового фактору. Стан землеробства, форми власності на землю. Характер відносин селянин - землевласник. Місто, ремесло, торгівля.
Іслам та шиїтське духовенство в Ірані. Особливості шиїтської догматики: доктрина імамату. Культ мучеників. Шиїтські святині. Духовенство: його фінансове положення, роль у відправі культу, освіті та політико-правовій системі держави.
Активізація політики європейських держав в Ірані на межі ХУШ-ХІХ вв. Російсько-іранські війни та їх результати. Гератський конфлікт: причини, хід, підсумки. Позиції іноземних держав в Ірані на середину XIX ст.
Рух бабідів: внутрішні та зовнішні передумови, періодизація. Особистість Баба. Основні положення його вчення про справедливе суспільство. Соціальний склад бабідів. Реакція влади. Збір в Бедашті, розмежування серед прихильників Баба. Радикальний напрям: представники, ідеї, методи. Реформи Тагі-хана: адміністративно-політичні та воєнні, Культурно-просвітницькі . Активізація противників реформ: відставка мірзи. Англія та Росія: принципова відмінність у формі та методах підкорення Ірану. Характер економічних та соціальних процесів в Ірані у останній третині XIX. Початковий процес формування іранської самосвідомості: перші патріоти та їх ідеї. Масовий рух за ліквідацію англійської тютюнової монополії.
Тема 12. Єгипет, Судан.
Становище в Єгипті наприкінці XVIII ст.: посилення позицій мамлюків. Експедиція Наполеона (1798-1801 рр.) та її підсумки. Прихід до влади Мухаммеда Алі. Боротьба з мамлюками. Перетворення Мухаммеда Алі у галузі аграрних відносин, торгівлі, промисловості. Військова, адміністративна реформи. Зміни в сфері культури та освіти. Введення системи всеосяжного державного контролю. Результати модернізаторської діяльності єгипетського паші. Зовнішня політика Мухаммеда Алі: відносини з султаном, завоювання Східного Судану та каральна експедиція до Аравії. Позиція в період грецького повстання. Збройні конфлікти з Портою, позиція держав. Умови капітуляції 1841 р.
Боротьба в правлячій еліті після смерті Мухаммеда Алі. Аббас-Хільмі: курс на відродження старовини та староосманських порядків. Реформи 1854-1879 рр. Арабізація армії та державного апарату. Єгипет як автономна провінція Османської імперії.
Англо-французьке суперництво в Єгипті. Будівництво Суецького каналу. Міжнародне значення каналу, наслідки його будівництва для Єгипту. Фінансове банкрутство, встановлення англо-французького контролю над єгипетськими фінансами. Діяльність "європейського кабінету" та зростання невдоволення в країні. Активізація течій суспільно-політичної та релігійної думки. Просвітницький рух. Преса як інструмент політизації суспільства. Зародження патріотичних організацій. Настрої в єгипетській армії, позиція "офіцерів-феллахів". Особистість А. Орабі. Виступи армії у 1879 та 1881 рр.: зміни у розташуванні політичних сил. «Революція» 9 вересня 1881 р. Прихід ватаністів до влади. Позиція європейських держав. Англо-єгипетська війна 1882 р. Оцінка повстання Орабі-паші: точки зору в літературі.
Східний Судан: етносоціальний склад, релігія, господарство, політика турецької адміністрації. Посилення податкової експлуатації населення Судану: зв'язок з фінансовою залежністю Єгипту. Зростання невдоволення в країні, роль релігійного фактору. Особистість Мухаммеда Ахмеда. Повстання махдистів: періодизація, характеристика етапів. Становлення незалежного махдистської держави. Англійська інтервенція, битва при Омдурмані. Встановлення англо-єгипетського кондомініуму (1899 р.).
Тема 13. Країни Арабського Сходу (Машрік) та Заходу (Магріб).
Політика османської влади в арабський вілайєтах. Суперечливі результати танзиматських реформ. Початок кризи арабського традиційного суспільства, трансформація соціальної структури, нерівномірність цього процесу. Активізація суспільної думки: просвітництво, панісламізм, мусульманське реформаторство, концепції арабської національної ідеї. Особлива роль Лівану в Арабському Відродженні. Масові рухи (друга половина XIX ст.): друзько-маронітський антагонізм в Лівані, антитурецькі виступи алавитів Сирії, рух за відродження держави саудитів в Аравії, повстання в Ємені. Арабський Схід та європейські держави.
Країни Магрібу: загальне та особливе. Правління дєїв в Алжирі. Інтервенція Фонації: причини, привід, хід завоювання, головні місця спалаху опору. Характеристика французького колоніального режиму в Алжирі. Початок трансформації алжирського суспільства. Особливості антиколоніального протесту на межі ХІХ-ХХ ст.: традиціоналісти та «мусульфранкі». Хусейнідський Туніс. Спроби європеїзації (30-ті - 50-ті рр. XIX ст.). Інтереси держав в Тунісі. Встановлення французького протекторату. Марокко; етнополітична та соціально-економічна ситуація. Боротьба європейських держав за розподіл Марокко. Вторгнення Франції, договір про протекторат. Лівія: правління династії Караманли, вторинне завоювання турками Тріполітанії (1835 р.), орден Сенусійя та його стосунки з турецькою владою. Агресія Італії в Лівії, роль сенусітів в організації опору колонізаторам. Підсумки колоніального розподілу країн Північної Африки.