Визначення вологості повітря
Визначення вологості повітря проводиться з використанням таких приладів, як стаціонарний психрометр Августа, аспіраційний психрометр Ассмана, гігрометр та гігрограф.
Визначення абсолютної та відносної вологості повітря станційним психрометром Августа
Резервуар психрометра заповнюють водою. Тканину, якою обернено резервуар одного з термометрів приладу опускають у воду з тим, щоб сам резервуар був на відстані ~ 3 см над поверхнею води, після чого психрометр підвішують на штативі в точці визначення. Через 8-10 хвилин знімають показники сухого і вологого термометрів.
Абсолютну вологість вираховують за формулою Реньо:
А = f – a ∙ (t - t1) B,
де А – абсолютна вологість повітря при даній температурі в мм рт.ст.;
f – максимальний тиск водяної пари при температурі вологого термометра (знаходять у таблиці насичених водяних парів, табл. 3);
а – психрометричний коефіцієнт, який дорівнює 0,0011 для закритих приміщень;
t – температура сухого термометра;
t1 – температура вологого термометра;
В – барометричний тиск у момент визначення вологості (знаходять за показаннями барометра), мм рт.ст.
Відносну вологість розраховують за формулою:
P = 
,
де Р – відшукувана відносна вологість, %;
А – абсолютна вологість, мм рт.ст.;
F – максимальний тиск водяної пари при температурі сухого термометра, в мм рт.ст. (знаходять у таблиці насичених водяних парів, табл.3).
Визначення абсолютної та відносної вологості повітря аспiрацiйним психрометром Ассмана
Аспіраційний психрометр Ассмана складається з двох ртутних термометрiв, якi розмiщуються у металевому цилiндрi (сухого та волого). Крім того, у верхнiй частинi прилада розташований вентиляцiйний пристрiй.
Перед початком дослідження необхідно піпеткою змочити ртутний резервуар вологого термометра дистильованою водою, а потiм завести вентиляційний пристрій у залежності від пори року на 5—10 хвилин.
Прилад закріплюють в дослiджуванiй точці на штативі. Психрометр не можна тримати в руках, у зв’язку з тим, що вiн буде нагріватися, а це впливатиме на показники приладу.
Після проведення дослідження визначають показники сухого та вологого термометрів. Для визначення абсолютної вологості використовують формулу (1):
В
К = А — 0,5 · (tсух.— t вол.) · — ; (1)
де К — абсолютна вологiсть (мм.рт.ст.);
А — максимальне напруження водяних парiв при температурі
вологого термометра (мм.рт.ст.);
0,5 — постiйний психрометричний коефiцiєнт;
t сух.— температура сухого термометра (°);
t вол.— температура вологого термометра (°);
В — атмосферний тиск у момент дослiдження (мм.рт.ст.);
755 — середнiй атмосферний тиск (мм.рт.ст.);
Визначення вiдносної вологостi проводять за формулою (2):
К
С = —— · 100 ; (2)
В
де С — вiдносна вологiсть (%);
К — абсолютна вологiсть (мм.рт.ст);
В — максимальна вологiсть при температурi сухого термометра
(мм.рт.ст.).
Максимальну вологість повітря при температурі вологого та сухого термометрів визначають за даними, що представлені в таблиці 1.
Вiдносна вологiсть вважається оптимальною, якщо вона знаходиться у межах 40—60%, допустимою — якщо коливається від 30 до 70%.
Теплове самопочуття визначається шляхом опитування з наступним визначенням кількості студентів, які почувають себе комфортно або дискомфортно. Одержані дані вивчення температурно-вологісного режиму навчальної лабораторії заносять до протоколу, здійснюють їх гігієнічну оцінку та обгрунтовують гігієнічні висновки та рекомендації.
Максимальна вологість повітря при різних температурах
| Темпера-тура повітря, °С | Максимальна вологість, мм.рт.ст. | Темпера-тура повітря, °С | Максимальна вологість, мм.рт.ст. | Темпера-тура повітря, °С | Максимальна вологість, мм.рт.ст. |
| 9,209 | 14,530 | 23,756 | |||
| 9,844 | 15,477 | 26,739 | |||
| 10,518 | 16,477 | 31,842 | |||
| 11,231 | 17,735 | 35,663 | |||
| 11,987 | 18,650 | 42,175 | |||
| 12,788 | 19,827 | 47,067 | |||
| 13,634 | 22,377 | 55,324 |
Норми відносної вологості в зоні житлових, громадських і адміністративно-побутових приміщень (Витяг з БНіП 2.04.05-86)
| Період року | Відносна вологість, % | |
| Оптимальна | Допустима | |
| Теплий | 30-60 | 65* |
| Холодний і перехідний | 30-45 |
Примітка:* В районах з розрахунковою відносною вологістю зовнішнього повітря більше 75% допустима вологість – 75%.
Норми встановлено для людей, які знаходяться в приміщенні більше 2 годин безперервно.
Дефіцит насичення (різниця між максимальною та абсолютною вологістю повітря) визначають по таблиці насичених водяних парів: від значення максимальної вологості повітря при показаннях сухого термометра психрометра віднімають абсолютну вологість повітря, розраховану за формулами Реньо чи Шпрунга.
Фізіологічний дефіцит насичення (різницю між максимальною вологістю повітря при температурі тіла – 36,5оС і абсолютною вологістю повітря) визначають по тій же таблиці насичених водяних парів (табл. 3).
Точку роси (температуру, при якій абсолютна вологість повітря стає максимальною) знаходять по тій же таблиці насичених водяних парів (табл. 3) у зворотному напрямку: за значеннями абсолютної вологості знаходять температуру, при якій ця вологість буде максимальною.
Добові коливання температури, вологості повітря та атмосферного тиску визначають за допомогою, відповідно, термографа, гігрографа, барографа.
Атмосферний тиск визначається за допомогою барометра-анероїда, шкала якого градуйована в мм рт.ст. або в кілопаскалях.