Глава 2. Міграція росіян з центральної Азії
Новий закон про громадянство, прийнятий Державною Думою Росії, може погіршити становище росіян, що живуть за межами країни. Так вважають лідери російськомовних громад у багатьох республіках колишнього Радянського Союзу. Головний постачальник мігрантів до Росії - Центральна Азія. За 10 років звідти виїхало понад півтора мільйона чоловік.
У Центральній Азії не прийнято жодного закону, жодного підзаконного акта, які були б спрямовані проти некорінного населення. І, тим не менш, саме з цих країн йде потужний потік мігрантів. Серед тих, хто виїхав навіть депутати парламенту, які покинули країну, що довірила їм право прийняття державних законів, що визначають подальшу долі і розвиток держави, а вони не побажали тут залишатися хоча б до офіційного закінчення терміну своїх депутатських повноважень. Що штовхає російськомовних на від'їзд? Головне - заклопотаність майбутнім дітей і онуків, побоювання, що на цій землі вони не будуть щасливі. Чи варто ризикувати, чи не краще повернутися на батьківщину предків. Підштовхує до такого рішення і несприятлива економічна ситуація.
Люди не затребувані, і особливо - люди середнього віку і молодь. Не працюють підприємства. Йде приховане видавлювання російськомовного населення.
Киргизька статистика така: у бішкекському представництво Міграційної служби Росії звернулося бажаючих виїхати на постійне місце проживання: в 1998-му році - 7200, у 1999-му - 47200, у 2000-му - 161 300 осіб. Міграція з Киргизії, по всій видимості, не тільки позбавляє республіку кадрів, а й грошей. За роки незалежності мігрантами з країни вивезено майже стільки ж доларів, скільки республіка отримала від кредиторів. Киргизія катастрофічно втрачає робочий клас, і через 5-7 років може статися так, що верстати буде нікому обслуговувати. Здавалося б, у порівнянні з Киргизією, економічна ситуація в Казахстані виглядає благополучніше, однак і звідси до Росії направляється великий потік російськомовних мігрантів.
Сьогодні в Казахстані з 14 600 000 чоловік 4,5 мільйона жителів - це лише етнічні росіяни, що становить близько 31 відсотка населення країни. Крім того, понад 2 мільйони громадян вважаються так званими російськомовними. За 10 років незалежності російська діаспора в країні скоротилася на 2,5 мільйона чоловік, і міграція російських пережила два пікових року - 1994-й і минулий, 2001-й. Обидва цих роки співставні за кількістю тих, хто виїхав до Росії етнічних росіян, коли в кожен з цих періодів виїжджало по 220 тисяч чоловік. В основному, це інженери, вчителі, представники наукової інтелігенції, а також фахівці в різних галузях економіки та індустрії. Чимало виїхало і кадрових службовців державного апарату, а також військових. З північних областей виїжджає і сільське населення, яке, як правило, осідає в прикордонних російських регіонах - Омської, Курганській, Новосибірській і Херсонській областях. Офіційні власті пояснюють цей еміграційний потік тільки економічними причинами, однак, існує і інша точка зору, згідно якої рівень життя в Росії майже не відрізняється від казахстанського, тому і має ходіння думку про інші причини, що штовхають людей залишити свою батьківщину. Зокрема, як приклад наводять закон про мови, повсюдно застосовується останнім часом. Він передбачає протягом майбутніх 2-3 років переклад ділової офіційної та іншої документації повністю на казахську мову. Треба зауважити, що з Казахстану крім росіян, українців і білорусів досить активно виїжджають також і греки німці і корейці, що займали колись вельми помітне місце в економічному та культурному житті країни. Наприклад, з майже мільйона німців залишилося не більше ста тисяч, але й ця цифра скорочується з кожним роком.
Бурхливу реакцію в Казахстані викликав оновлений варіант закону про громадянство, прийнятий нещодавно Державною Думою Росії. На думку більшості лідерів місцевих російських організацій, він значно обмежує права росіян.
Влада Киргизії, Казахстану стурбовані такою бурхливою міграцією російськомовного населення. Їдуть не бомжі, а фахівці народного господарства, інтелігенція, лікарі, вчителі, наукові співробітники.
Основний потік мігрантів з Узбекистану припадає на Москву і Московську область, Санкт-Петербург і Ленінградську область, Саратов, Бєлгород, а також республіки Башкортостан і Татарстан. За останні два роки з Узбекистану в Росію легально за статусом вимушеного переселенця виїхало більше 6 тисяч осіб. Кожен рік, минаючи російське посольство, з Узбекистану виїжджає понад 15 тисяч людей.