Укладання та оформлення документів, пов’язаних з працевлаштуванням. Ділове листування. Правила оформлення ділового листа.
Контрольна робота
з дисципліни: « ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ У ШВЕЙНІЙ ГАЛУЗІ»
Варіант 4
Виконав: студент гр. МгЗш1-16
Харченко А. В.
Перевірв: Донченко С. В.
Київ 2016
Класифікація управлінських рішень.
Класифікація управлінських рішень необхідна для визначення загальних і конкретно-специфічних підходів до їх розробки, реалізаці й оцінки. Найбільш поширені способи класифікації мають такі ознаки:
1) функціонально-управлінський зміст;
2) функціональна спрямованість;
3) рівень ієрархії систем управління;
4) суб´єктивність організації;
5) часовий діапазон;
6) причина виникнення;
7) метод розробки;
8) ступінь оригінальності;
9) психологічні особливості суб´єкта управління;
10) рівень директованості;
За фіункціонально-управлінським змістом рішення бувають:
а) планові;
б)організаційні;
в)контролюючі;
г)прогнозуючі;
За функціональною спрамованістю виділяють рішення:
а) організаційні;
б) технологічні;
в)екологічні тощо.
За рівнями ієрархії систем управління:
а) на макрорівні;
б) на мікрорівні.
За суб´єктивністю викоремлюють:
а) одноособові;
б)колективні.
За часовим діапазоном організації:
а) оперативні;
б) тактичні;
в) стратергічні.
За причинами виникнення:
а) стиуаційні;
б) ієрархічні;
в) програмні;
г) ініціативні.
За методами розробки управлінські рішення бувають:
а) формалізованими;
б) неформалізованими;
За ступенем оригінальності:
а) рутинні;
б) відносно творчі;
в) унікальні.
За психологічними особливостями суб´єкта управління можна виділити рішення:
а) врівноважені;
б)імпульсивні;
в) інертні;
г) ризиковані;
д) обережні.
За рівнем директивності поділяють на:
а) тверді;
б) спрчмувальні;
в) гнучкі;
г) нормативні.
Класифікація управлінських рішень за різними ознаками надає можливість системно подати всю проблематику таких рішень, краще побачати специфіку управлінської діяльності впевній організації на певних її рівнях.(1)
Укладання та оформлення документів, пов’язаних з працевлаштуванням. Ділове листування. Правила оформлення ділового листа.
Прийняття на роботу, порядок оформлення.Коли для пошуку необхідного фахівця проведено вже безліч співбесід, витрачено масу зусиль співробітників, що займаються підбором персоналу, а, можливо, й самого роботодавця, і, нарешті, знайденого того, хто може бути надзвичайно корисним у подальшій діяльності підприємства, особливу увагу слід приділити оформленню трудових відносин. Адже прийняття на роботу є початком взаємин між роботодавцем і працівником, тому бажано одразу з'ясувати усі питання, що можуть виникнути у подальшому, продивитися необхідні документи майбутнього працівника, а йому, в свою чергу, надати для ознайомлення колективний договір та правила внутрішнього трудового розпорядку, а також належним чином зафіксувати умови трудового договору та внести відповідні записи до трудової книжки. Звісно, усі ці дії слід роботи під час прийняття на роботу не тільки суперкваліфікованих спеціалістів, а й усіх працівників, що дозволить уникнути зайвих непорозумінь у подальших відносинах та, можливо, убезпечить від виникнення трудових конфліктів.
Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Проте перед тим як перейти до документального оформлення трудових відносин, необхідно з'ясувати ще ряд питань. Сподіваємося, що вам допоможе не заплутатися у порядку дій, які слід вчинити, їх алгоритм, викладений у схемах.
Необхідна документація.Після з'ясування гарантій та обмежень встановлених законодавством для працевлаштування окремих категорій осіб, можна переходити до процедури документального оформлення відносин працівника і роботодавця.(2)
Дія перша: Працівник — роботодавцю:
1. Подання документів. Перш за все, особа, яка бажає працевлаштуватися, має, відповідно до ч. 2 ст. 24 КЗпП, надати роботодавцеві усі необхідні для цього документи, а саме:
· паспорт або інший документ, що посвідчує особу (порушення цього правила може призвести до накладення на роботодавця штрафу в розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до ст. 200 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
· трудову книжку (звісно, якщо це не перше робоче місце і у працівника вже вона є);
· довідку податкового органу про присвоєння ідентифікаційного номера;
· документ про освіту (якщо робота вимагає спеціальних знань – наприклад, для бухгалтера чи юриста);
· довідку про стан здоров'я (за необхідності);
· інші документи (наприклад, військовозобов’язані особи – військовий квиток, особи, звільнені з місць відбування покарання за кримінальний злочин – довідку про звільнення тощо).
2. Заява про прийняття на роботу. Хоча подання заяви і не є обов’язковою умовою для укладення трудового договору, проте у випадках, коли працівник бажає змінити звичайні умови роботи, скажімо, працювати в неповному режимі робочого часу (неповний робочий день чи тиждень), хоче влаштуватися на роботу лише на певний строк чи не на основне місце роботи, а за сумісництвом — усі ці побажання він повинен вказати у своїй заяві, оскільки саме на її підставі буде оформлюватися наказ роботодавця про прийняття працівника на роботу.
Дія друга: Безпосереднє оформлення:
1. Наказ роботодавця. Незважаючи на те, що у ч. 1 ст. 24 КЗпП зазначено, що трудовий договір, як правило, укладається в письмовій формі, на практиці ситуація протилежна – зазвичай, трудові відносини оформлюються не шляхом укладення письмового трудового договору, а виданням наказу роботодавця про прийняття працівника на роботу. Для його оформлення можна використати типову форму № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджену наказом Держкомстату від 5 грудня 2008 р. № 489, а можна скласти наказ у довільній формі. У будь-якому разі наказ повинен підписати керівник підприємства, а працівника слід обов'язково ознайомити з наказом під підпис. Після цього можна вважати, що трудовий договір із працівником укладено. Утім, пам'ятайте, що у випадках, передбачених у ч. 1 ст. 24 КЗпП, укладання самого трудового договору як окремого документа є обов’язковим (наприклад, при організованому наборі працівників, укладенні контракту, у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі, при укладенні трудового договору з неповнолітнім). Також у разі наявності підстав для укладення договору про повну матеріальну відповідальність це бажано зробити саме на цьому етапі оформлення трудових відносин. Нагадаємо, що згідно зі ст. 1351 КЗпП письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено лише з працівниками, що досягли вісімнадцятирічного віку та які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.
2. Запис до трудової. Кожен новий роботодавець перед внесенням відомостей про трудові відносини у графі № 3 трудової книжки як заголовок має зазначити повне найменування підприємства (для цього можна використати прямокутний штамп підприємства, який містить лише його повну назву без інших реквізитів). А далі, під заголовком, вже вноситься звичайний запис – у графі № 1 трудової книжки вказують порядковий номер запису, що вноситься, у графі № 2 зазначають дату прийняття на роботу, до графи № 3 вносять запис про прийняття на роботу працівника із конкретним найменуванням професії або посади, на яку його було прийнято, а у графі № 4 – дату та номер наказу (розпорядження) на підставі якого внесено запис. Не забувайте, що запис про прийняття працівника на роботу згідно з п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58, повинен бути внесений роботодавцем до трудової книжки працівника не пізніше, ніж у тижневий строк з дня видання відповідного наказу та точно відповідати його тексту.
Дія третя: Завершальна стадія:
1. Процес ознайомлення. Згідно зі ст. 29 КЗпП до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов'язаний:
· роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору (зазвичай, ці роз’яснення надає працівникові його безпосередній керівник);
· ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором (а це, як правило, входить до обов’язків працівника відділу кадрів);
· проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони (зрозуміло, що проведення такого інструктажу – прямий обов’язок начальника відділу чи інженера з охорони праці).
2. Кадровий облік. Кожному новому працівникові має бути присвоєно табельний номер, оформлено особову картку (її типова форма П-2 затверджена спільним наказом Державного комітету статистики України та Міністерства оборони України від 25 грудня 2009 р. № 495/656) та сформовано особову справу (до неї вносять документи, що подає або заповнює працівник, влаштовуючись на роботу (заява про прийняття на роботу, автобіографія), копії документів про освіту, витяг із наказу про прийом на роботу тощо). І найголовніше – щоб вже бухгалтер не забув внести відомості про прийнятого працівника до розрахункової відомості нарахування заробітної плати.
Основні правила ділового листування.Сучасна форма ділового спілкування склалася ще близько ста п'ятдесяти років тому в Англії. Саме звідти беруть свій початок правила етикету при складанні ділових листів. В ті часи, через недотримання правил кореспонденції у світовому співтоваристві ,деякі країни навіть втрачали свій авторитет і престиж. Тому ,писарі строго вивчали всі нововведення та приписи, щоб не помилитися при складанні ділового листа. І хоча сьогодні набагато легше дотримуватись правил орфографії і пунктуації завдяки глобальній комп'ютеризації, іноді можна зробити текст листа просто-напросто нечитабельним і незрозумілим. Тому ,робіть спілкування якомога простіше, але не переходите межу дозволеного. Якщо виклад всіх необхідних аспектів робить лист занадто перевантаженим термінами або просто з великим охопленням , краще напишіть ще одне звернення, що уточнює лист.
Оформіть його за, єдиною для всіх структурою:
· Найменування відправника;
· Дата написання;
· Контактні дані адресата;
· Вступ (коротко розкажіть про суть вашого звернення, вкажіть тему і мету листа. В ідеалі достатньо трьох-п'яти речень);
· Основна частина, де слід викласти всі аспекти, які ви хочете обговорити;
· Висновок (використовуйте в цій частині формулу ввічливості, тобто вираження ставлення до людини);
· Контакти відправника;
· Інші доповнення.