Основні показники оцінки якості обробітку ґрунту
| Показник | Якість | |||
| добра | задовільна | незадовільна | ||
| Лущення стерні | ||||
| Строк | Одночасно із збиранням урожаю | У перші 5 діб після збирання | Через 5 діб після збирання | |
| Глибина | Відповідно до агроправил | Відхилення на 1-2 см | Відхилення понад 2 см | |
| Підрізування бур'янів та стерні | Повне | Залишається не більше однієї рослини на 10 м2 | Більше однієї рослини на 10м2 | |
| Огріхи | Немає | Немає | Трапляються | |
| Оранка | ||||
| Строк | У першій половині встановленого строку | У встановлений строк | Із запізненням | |
| Глибина | Встановлена або з відхиленням до 1 см | Відхилення не більш як 2 см | Відхилення понад 2 см | |
| Рівномірність обробітку | Рівномірна по всьому полю | Відхилення до 5% | Відхилення понад 5% | |
| Бриластість ріллі | Брил з діаметром понад 10 см майже немає (площа брил менш як 5-10%) | Площа бриластої поверхні не більш як 15% загальної площі | Площа бриластої поверхні понад 15% | |
| Гребенястість (для пару і весняної оранки) | Гребенів немає | Незначна гребенястість | Невирівняна гребенястість | |
| Загортання дернини і післяжнивних решток | Повне | Не більше трьох місць з не-загорнутою дерниною або післяжнивними рештками на 1 га | Понад п'ять місць на 1 га | |
| Огріхи | Немає | Немає | Трапляються | |
| Оборювання кінців поля | Кінці полів оборані | Кінці полів оборані | Кінці полів не оборані, є огріхи | |
| Боронування | ||||
| Строк | У встановлений строк | У встановлений строк | Запізнення більш як на 2 доби | |
| Глибина розпушування | 4-5 см і більше | Не менш як 3-4 см | Розпушування поверхневе, в окремих місцях кірку не зруйновано | |
| Бриластість | Брил з діаметром понад 5 см немає | Площа бриластої поверхні менш як 20% | Площа бриластої поверхні становить понад 20% загальної площі | |
| Вирівняність ріллі | Поверхня рівна | Висота гребенів і глибина борозен не більш як 3 см | Висота гребенів і глибина борозен більш як 3 см | |
| Огріхи | Немає | Немає | Трапляються | |
| Культивація з боронуванням | ||||
| Строк | У першій половині встановленого строку | У встановлений строк | Із запізненням на 2-3 доби | |
| Глибина розпушування | Встановлена | 3 відхиленням не більш як 1 см | 3 відхиленням понад 1-2с | |
| Бриластість | Брил немає | Не більш як п'ять брил на 1 м2 | Понад п'ять брил на 1 м2 | |
| Вирівняність поверхні | Вирівняна | Вирівняна | Невирівняна | |
| Підрізування бур'янів | Повне | Залишилось не більше однієї бур'янини на 10 м2 | Більше однієї рослини на 10 м2 | |
| Огріхи | Немає | Немає | Трапляються | |
| Коткування | ||||
| Строк | Вслід за попереднім обробітком або сівбою | У день попереднього обробітку або з сівбою | Понад 2 доби між попереднім обробітком або сівбою | |
| Ступінь ущільнення верхнього шару ґрунту | Ґрунт ущільнений помірно, брили розпушені | Ґрунт ущільнений помірно, брили розпушені слабко і вдавлені в ґрунт | Ґрунт ущільнений слабко, брили не розпушені | |
| Бриластість | На поверхні брил діаметром 3 см немає | Діаметр брил не перевищує 3-5 см | Діаметр брил понад 5 см | |
| Огріхи | Немає | Поодинокі огріхи | Трапляються (понад 0,03% площі) | |
| Міжрядний обробіток | ||||
| Строк | У першій половині встановленого строку | У встановлений строк | Із запізненням понад 2 доби | |
| Глибина розпушування | Встановлена | 3 відхиленням до 1 см | Із відхиленням понад 1 см | |
| Підрізування бур'янів | Повне | Залишилось не більше однієї бур'янини на 10 м2 | Залишилось понад одну бур'янину на 10 м2 | |
| Пошкодження і загортання рослин | Пошкоджених і загорнутих рослин немає | Пошкоджених рослин не більш як 1% | Пошкоджених рослин понад 1% | |
| Огріхи | Немає | Немає | Трапляються |
Вирішення питання про кількість та глибину обробітку залежить від багатьох факторів: гранулометричного складу та фізико-меха-нічних властивостей ґрунту, ступеня і типу забур'яненості поля тощо. Доведено, що коли щільність необробленого ґрунту наближається до оптимальної середньої щільності для вирощуваних тут культур, потреба в частому обробітку ґрунту відпадає. До таких ґрунтів належать більшість чорноземів з відносно добрими фізи-ко-механічними показниками, високоокультурені ґрунти та ґрунти легкого гранулометричного складу Полісся.
На важких підзолистих і дерново-підзолистих ґрунтах та в умовах зрошення, де щільність їх буває 1,35-1,50 г/см3, а висока продуктивність сільськогосподарських культур досягається при щільності ґрунту 1,15 г/см3, мінімальний обробіток його неефективний.
Мінімалізація обробітку ґрунту досягається також зведенням до мінімуму кількості проїздів по полю тракторів та інших сільськогосподарських машин. Кожний прохід важких тракторів негативно позначається на фізичному стані ґрунту, життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів та погіршує умови життя культурних рослин.
Для зменшення шкідливої дії на ґрунт вдаються до поєднання в одному проході кількох операцій обробітку ґрунту: внесення добрив та гербіцидів, сівби сільськогосподарських культур. За таких умов ефективніше використовується техніка, скорочуються строки проведення робіт, краще використовують перший весняний або осінній максимум ґрунтової вологи.
Для поєднання робіт використовують комбіновані орні агрегати ПКА, що складаються з плуга ПЛН-6-35 та пристосування ПВР-2,3 з дворядним котком; комбінований агрегат АКП-25 з двома секціями дискових батарей, трьох плоскорізних лап з кільчасто-шпоровим котком; комбінований агрегат РВК-3,6 та ВИП для передпосівного обробітку ґрунту. До недоліків роботи комбінованих агрегатів належать їх незначна маневреність, низька продуктивність праці, високі метало- та енергоємність.
Системи обробітку ґрунту
Система обробітку ґрунту — це сукупність науково обґрунтованих прийомів обробітку ґрунту під культури в сівозміні. При цьому враховують ґрунтовокліматичні умови місцевості, забур'яненість полів та біологічні особливості вирощуваних культур.
За часом виконання робіт розрізняють зяблевий, передпосівний та післяпосівний обробітки ґрунту. Зяблевий — це основний обробіток ґрунту в літньо-осінній період під сівбу або садіння ільськогосподарських культур в наступному році. Передпосівний обробіток ґрунту проводять перед сівбою або садінням сільськогосподарських культур. Післяпосівний обробіток ґрунту здійснюють після сівби або садіння сільськогосподарських культур.
Зяблевий обробіток ґрунту
Зяблевий обробіток поліпшує агрофізичні властивості ґрунту, сприяє нагромадженню в ньому вологи та елементів мінерального живлення, знищенню бур'янів, шкідників та збудників хвороб культурних рослин. Осінній обробіток має також велике організаційно-господарське значення, оскільки зменшує напруженість весняно-польових робіт, дає змогу своєчасно і високоякісно провести сівбу ярих культур.
Найефективнішим є ранній зяблевий обробіток, що включає лущення стерні та наступну оранку.
Якщо після збирання врожаю зернових культур поле не виоране, то на поверхні ґрунту залишається насіння бур'янів, яке в наступному році буде джерелом забур'яненості посівів. Одночасно на полі залишаються післяжнивні бур'яни, які дозрівають і поповнюють запаси насіння бур'янів у верхньому шарі ґрунту. У багаторічних коренепаросткових бур'янів після скошування зернових у корінні накопичуються про запас поживні речовини, тому ці бур'яни також збільшуватимуть забур'яненість посівів. Крім того, без обробітку ґрунту на полі створюються більш сприятливі умови для перезимівлі шкідливих комах, зменшуються ґрунтові запаси вологи та поживних речовин.
Зяблевий обробіток поля після стерньових попередників (пшениці, жита, ячменю, вівса та ін.) найчастіше складається з лущення стерні та наступної зяблевої оранки. Лущення слід проводит одночасно із збиранням врожаю або відразу після цього. Ґрун при цьому добре розпушується, не пересихає, у ньому швидш проростає насіння бур'янів, підвищується якість оранки. Глибин і спосіб лущення залежать від забур'яненості поля, щільності ґрунту, ерозійних процесів тощо.
На полях, забур'янених переважно однорічними бур'янами, лущення проводять дисковими знаряддями на глибину 6-8 см. Запирієні ділянки лущать дисковими знаряддями у двох напрямах на глибину залягання кореневищ (12-14 см), а після появи «шилець» глибоко орють плугами з передплужниками або ярусними плугами. На полях, забур'янених осотом та іншими коренепаростковими бур'янами, застосовують систему поліпшеного або пошарового зяблевого обробітку, яка включає післяжнивне дискування на глибину 6-8 см та повторне лущення лемішними лущильниками або плоскорізними знаряддями на глибину 12-14 см. Зяблеву оранку проводять у вересні або на початку жовтня.
Глибину оранки встановлюють з урахуванням особливостей культури і ґрунту. На чорноземах, темно-сірих і сірих лісових ґрунтах під ярі просапні культури орють на глибину 28-30 см, під колосові та інші — на глибину 20-22, а на дерново-підзолистих і солонцюватих ґрунтах — на глибину орного шару.
У районах достатнього зволоження для боротьби з бур'янами застосовують напівпаровий зяблевий обробіток ґрунту. Він складається з лущення, ранньої зяблевої оранки з боронуванням та поверхневого обробітку (дві чи три культивації з боронуванням) у міру ущільнення ґрунту і проростання бур'янів. Якщо ґрунт дуже ущільнюється чи запливає, його пізно восени обробляють полицевими лущильниками або плоскорізними культиваторами на глибину 16-20 см.
Зяблевий обробіток ґрунту після просапних культур має певні особливості. Оскільки на посівах просапних культур проводять боронування, культивування, підгортають рослини та вносять високі дози добрив, ґрунт глибоко обробляють. Істотно відрізняється зяблевий обробіток на важких і легких ґрунтах.
На легких ґрунтах, наприклад після картоплі, достатньо того обробітку ґрунту, який проводився при додатковому підбиранні бульб (культивація, мілке переорювання). На важких ґрунтах та при високій забур'яненості полів обов'язково треба провести глибоку оранку. Після збирання кукурудзи та соняшнику необхідне попереднє лущення поля для кращого загортання рослинних решток під час оранки.
В умовах прояву вітрової та водної ерозії обробіток ґрунту повинен мати ґрунтозахисний характер. Для цього здійснюють безпо-лицевий та контурний зяблевий обробіток ґрунту. Залишки стерні на поверхні поля, оранка впоперек схилу значно зменшують втрати ґрунту від здування і змиву, сприяють кращому використанню опадів.