Специфіка занять із розвитку українського мовлення

Основною формою розвитку українського мовлення дітей дошкільного віку є заняття.

Заняття - це організований, планомірний, систематичний процес повідомлення знань педагогом та формування і розвиток мовленнєвих умінь і навичок під керівництвом вихователя.

Під час навчання дітей некорінної національності української мови використовують заняття з різних розділів програми. Це можуть бути:

- заняття на ознайомлення дітей з довкіллям: розглядання української національної іграшки (посуду, кераміки, одягу, вишиванки тощо) та бесіда про неї, екскурсія до місцевого краєзнавчого музею, на виставку українського одягу чи кераміки, бесіда про Україну і т. ін.;

- заняття з художньої літератури, на яких дітям читають твори українських письменників, поетів, розповідають казки, драматизують їх, розігрують забавлянки, заучують вірші, показують театральні вистави;

- заняття на ознайомлення дітей з природою. Це екскурси у природу рідного краю, тематичні заняття на ознайомлення дітей з національними традиціями та звичаями, зустрічі й проводи свят чи подій природничого характеру, як-то: веснянки (зустрічі весни), обжинки тощо;

- заняття із образотворчого мистецтва (опішнянські та петриківські розписи, кераміка, скульптура, живопис), із математики (відомості про народні засоби лічби в Україні), музичні заняття (пісні, музика, танці як народні, так і українських композиторів);

- і, насамкінець, суто мовленнєві заняття із розвитку та формування мовленнєвих умінь і навичок українського мовлення.

Всі ці заняття можуть бути різних типів.

Фронтальнізаняття — це заняття з усією групою дітей. Такими можуть бути музичні заняття, читання оповідань та розповідання казок, показ діафільмів, театральних вистав, заняття з образотворчого мистецтва.

Груповізаняття (з половиною групи дітей) об'єднують 8-12 дітей. Якщо у групі 20-25 дітей, їх поділяють на дві підгрупи для проведення заняття з кожною групою окремо. Групою проводять заняття із розвитку українського мовлення, екскурсії, спостереження, розглядання предметів.

Індивідуально-групові заняття об'єднують від п'яти до восьми дітей. Проводяться вони з дітьми молодшого дошкільного віку. На індивідуально-групових заняттях заучують вірші, розігрують забавлянки чи українські народні пісні.

Індивідуальні заняття проводять з одним або кількома дітьми (1-4) однакового рівня розвитку. Наприклад, на індивідуальному занятті об'єднують трьох дітей, які неправильно вимовляють українські звуки [ч], [г], їм показують артикуляцію звуків (постановлення звука за допомогою шпателя, дзеркала), проводять відповідні вправи.

У цьому розділі йтиметься лише про мовленнєві заняття.

Заняття з розвитку українського мовлення в російськомовному дошкільному навчальному закладі мають свою специфіку і повинні відповідати певним вимогам.

1. Мовленнєва спрямованість. На занятті основна увага вихователя спрямовується на розвиток мовленнєвих умінь та формування мовленнєвих навичок усного розмовного мовлення. Ніяких нових знань про довкілля (наприклад, розглядання українського посуду, який діти бачать уперше) на таких заняттях не дається.

2. Комплексний характер навчання. На кожному мовленнєвому занятті одночасно (комплексно) розв'язуються всі мовленнєві завдання: уведення та закріплення лексики, робота над звуковимовою, граматичною правильністю українського мовлення, формування навичок діалогічного та монологічного мовлення.

Наприклад, заняття із розвитку українського мовлення з теми «Іграшки» (старша група). Завдання: Лексика: ввести у словник дітей слова іграшки, грати, лялька, ведмедик. Фонетика: тверда вимова фрикативного звука [г], звука [пі] перед [і], тверда вимова приголосних [к], [т], [в], [м], [д], [ш] перед голосними [е] та [й], наголос у словах іграшки, ляльок. Діалог: вчити будувати діалог з теми «У крамниці іграшок», відповідати на запитання за змістом картини. Граматика: закінчення іменників іграшка, лялька в називному та родовому відмінках однини та множини (іграшок, ляльок, іграшки, ляльки); майбутній час дієслова грати: гратиму, буду грати. Зв'язне мовлення: складати розповіді за змістом картини за зразком вихователя.

3. Поєднання навчально-мовленнєвих та виховних завдань. Під час занять із розвитку українського мовлення дітям некорінної національності, які проживають на території України, слід прищепити любов та повагу до національної мови українського народу, бажання оволодіти нею. Наприклад, перше заняття у старшій групі з теми «Ми вчимо українську мову». Завдання: Лексика: ввести у словник дітей слова: Україна, батьківщина, рідна мова, добрий день. Фонетика: вимова звука [і], м'яких приголосних. Діалог: «Говоримо українською мовою». Граматика: форма звертання (Україно, Олю). Зв'язне мовлення: розповіді за картинками за зразком вихователя. Виховувати любов до рідного краю, бажання вчити українську мову. Матеріал: вірші П.Тичини «Добридень тобі, Україно моя», С.Воробкевича «Рідна мова», картинки із зображенням рідного краю, знайомі ляльки в українському одязі.

Хід заняття: На столі - вже знайомі дітям ляльки в українському національному одязі. На стенді - картини із зображенням рідного краю. Вихователь вітається з дітьми українською мовою (Добрий день!}. Пропонує послухати вірш С.Воробкевича «Рідна мова»:

Мово рідна, слово рідне. Як ту мову нам забути,

Хто вас забуває. Котрою учила

Той у грудях не серденько. Нас всіх ненька говорити,

А лиш камінь має. Ненька наша мила?!

Запитання: Якою мовою я прочитала вірш? (Так, українською). - Українська мова - це рідна мова українського народу. Послухайте ще раз, як гарно про українську мову говориться у вірші: «Мово рідна, слово рідне».- Пропонує повторити дітям це речення. Запитує у дітей, як називається наша батьківщина. Уводить у мовлення слова Україна, батьківщина. Діти розглядають картини. Вихователь читає вірш П.Тичини «Добридень тобі, Україно моя»:

Струмок серед гаю, як стрічка.

На квітці метелик, мов свічка.

Хвилюють, малюють квітучі поля —

Добридень тобі, Україно моя!

- Як красиво вітається український поет Павло Тичина з Україною: «Добридень тобі, Україно моя!» - Діти повторюють це речення. Вводиться слово добридень. Вихователь звертає увагу на ляльок. Діти пригадують їхні імена.

Вітаються з ними: «Добридень, Орисю!» Вихователь від імені ляльок просить дітей прочитати знайомі вірші українською мовою, розповісти за картинками (розповіді діти складають із трьох-чотирьох речень за зразком вихователя), поговорити між собою. Діти будують діалог «Говоримо українською мовою» (за зразком вихователя).

Наприклад:

- Добридень, Олю!

- Добрий день, Марино!

- Що це в тебе в кошику?

Завершується заняття знайомою українською народною грою.

4. Тематичний характер занять згідно з тематичним принципом словникової роботи. Для кожної вікової групивизначається кілька загальних тем, опанування кожної Зяких передбачає серію тематичних занять. Наприклад: навивчення теми «Пори року» у старшій групі пропонуютьсятакі заняття: «Весна», «Весняні явища», «Весняні свята»,«Весняні квіти», «Зима», «Зимові явища», «Зимові свята»»«Літо та літні свята», «Осінь», «Осінні явища». Темивизначено програмою, а вихователь до кожної загальної.теми сам визначає теми окремих занять та Їх кількість,Покажемо такий розподіл на прикладі тем середньої групи(п'ятий рік життя).

 

Тема за програмою Тема заняття
Знайомство Ввічливі слова Дошкільний заклад Іграшки Ігри Сім'я   Ми живемо в Україні Оксанка в гостях у дітей Панасик на гостинах у дітей Ввічливі слова Ввічливі діти Оксанка запрошує до розмови Тарасик запрошує до розмови Зустріч з Івасиком Зустріч з Наталкою Наші гості Наша групова кімната Наша вихователька Наша няня Умивальна кімната Спальна кімната Запрошуємо до дошкільного закладу Дошкільний навчальний заклад Іграшки Наші ляльки Моя улюблена іграшка Ми граємо Ми будуємо Діти та Іграшки Нові Ігри Запрошуємо до гри Мої тато і мама Бабуся і дідусь Брат і сестра Моя сім'я Дружно живуть діти в дошкільному навчальному закладі

5. Емоційна насиченість заняття забезпечується використанням сюрпризних моментів, ігрових прийомів, різних ігор (дидактичних, хороводних, театралізованих, рухливих), віршів, пісень, активної діяльності дітей.

Наприклад, заняття з теми «Запрошуємо до гри» в середній групі. Завдання: Лексика: забезпечення словника словами: гопачок, дощик, чоботи. Фонетика: вимова звуків [г], [ш], [ч]. Діалог: «Запрошення до гри». Граматика: відмінювання іменника гра. Виховувати бажання говорити українською мовою, грати з дітьми.

Матеріал: хлопчик Дем'янко-Дерев'янко, лялька Тарасик.

Хід заняття: Діти сидять півколом. Хлопчик Дем'янко-Дерев'янко вітається з дітьми, запитує, чи вивчив хтось лічилочку, яку він їм розповів. Діти читають. Та дитина, яка запам'ятала лічилку, виходить до столу, бере м’яч, запрошує двох дітей до гри.

- Іринко, я тебе запрошую до гри. Іди сюди, будь ласка.

-Дякую і т. ін.

Потім промовляє лічилку, діти грають із м'ячем. Дем'янко-Дерев'янко запрошує пограти у гру «Веселі каруселі». Діти грають два-три рази. Сідають на місце. Вихователь бере Тарасика, сопілку.

- Тарасик хоче запросити вас до танцю. Який же танець ми станцюємо?

Читає вірш В.Гринька «Гопачок».

Діти під слова та музику танцюють. Спочатку по двоє» а потім усі разом з вихователем.

6. Широке використання наочності (предметів, речей, іграшок, картинок, картин), ляльок у національних українських костюмах із українськими національними іменами. Серед ляльок-іграшок повинні бути дівчатка, хлопчики, бабусі, дідусі, жінки та чоловіки, вдягнені у відповідний національний одяг. Наприклад, заняття з теми «Запрошуємо до дошкільного навчального закладу» в середній групі. Завдання: Лексика: збагачувати словник словами: дитячий, запрошувати, зустрічати. Фонетика: вимова твердих приголосних. Діалог: «Запрошення». Граматика: відмінювання іменників у родовому відмінку. Матеріал: ляльки в українському національному одязі.

Хід заняття: Вдалині за окремим столиком сидять ляльки: Орися, Оксана, Ясочка, Іванко, Тарас, Івасик. Вихователь вітається з дітьми.

- Діти, куди ви поспішаєте кожного ранку? (До дошкільного закладу!) - Діти повторюють. - Хто вас зустрічає у дошкільному закладі? (Вихователь, друзі.) - Що ви робите в дошкільному закладі? А що ви говорите, коли приходите до дошкільного закладу?

Добрий день, наш дитсадок!

Ти - як справжній теремок!

Ширше двері відчиняй,

Вірних друзів зустрічай!

Ю. Михайличенко

- Давайте й ми запросимо наших друзів до нашого дошкільного закладу. Ось наші друзі - українці. Подумайте. кого ви хочете запросити до нас у гості. - Запитує в дітей (відповідь: «Я хочу запросити до дошкільного закладу ляльку Оксану») - Послухайте спочатку, як я буду запрошувати: Тарасику, я запрошую тебе до нашого дитячого садка. Приходь, будь ласка». - Бере ляльку й сідає з нею. Потім запрошують діти. Завершується заняття знайомою піснею або хороводною грою.

7. Заняття з розвитку українського мовлення проводяться вихователем, який добре володіє літературними нормами української мови, знає російську мову та володіє її розмовними навичками. На жаль, в окремих російськомовних дошкільних закладах відсутня достатня кількість вихователів, які володіють українською мовою. У такому випадку найкраще доручити всю роботу з навчання дітей української мови одному вихователеві, який бездоганно володіє українською мовою (вихователь-предметний, вихователь-методист) і звільнити його від постійної роботи в одній віковій групі.

8. Заняття із розвитку українського мовлення не повинні мати фронтальний характер, це переважно групові (8-10 дітей) та індивідуально-групові (4-6 дітей) заняття залежно від віку дітей та змісту навчання.