вимірювально - налагоджувальну.
Виробнича переддипломна практика.
В свою чергу навчальна практика поділена на:
-слюсарну;
-механічну;
на одержання робочого фаху;
вимірювально - налагоджувальну.
Розроблена колективом авторів типова єдина програма виробничої практики базується на вищевказаних документах і може бути конкретизована і уточнена стосовно умов роботи базових підприємств. Враховуючи технічний процес та постійне удосконалення виробництва, програму практики необхідно систематично доповнювати матеріалами про найновіші досягнення науки і техніки, передові методи праці, прогресивну технологію виробництва, нове технологічне обладнання, тощо. Усі доповнення та зміни потрібно обговорювати та затверджувати рішенням циклової комісії.
Основні цілі навчальної практики наступні:
надання студентам первинних знань і навиків з робочої професії 8211.1 " Оператор верстатів з програмним керуванням ";
підготовка до проходження наступних етапів виробничої практики;
забезпечення виконання на наступних етапах виробничої практики кваліфікаційних випробувань на отримання робочої професії 8211.1.
Примітка: Отримання інших робітничих професій електромеханічного профілю можливе при зміні найменування, характеру та змісту навчальних практик в освітньо - кваліфікаційній характеристиці молодшого спеціаліста. Теоретична підготовка за спеціальністю 5.05050202 " Обслуговування верстатів з ПУ та РТК " для цього достатня.
Начальна практика проводиться концентровано або розосереджено ( чергуючи її з теоретичними заняттями, при обов'язковому збережені у межах навчального року обсягу годин, встановлених навчальним планом на теоретичні заняття та навчальну практику). Термін проведення навчальної практики може зміщуватися лише у межах навчального року з врахуванням міжпредметних зв'язків. Навчальна група у ході навчальної практики ділиться на дві підгрупи ( по 8 - 12 студентів ). Навчальна практика проводиться майстрами виробничого навчання.
Для студентів, які навчаються в навчальному закладі за рахунок фізичних та юридичних осіб ( контрактом ), навчальна практика може проводитися на підприємствах - замовниках за індивідуальною програмою, яка повинна бути узгоджена з базовою цикловою комісією та
затверджена заступником директора коледжу з виробничого навчання. Тривалість робочого дня студента під час проходження навчальної практики встановлюється законодавством України і не може перевищувати 6-ти годин. Час самостійної роботи студента (СРС) в тривалість робочого дня не входить. Після кожного з видів навчальної практики студенти складають диференційований залік.
Виробнича технологічна практика має наступні основні цілі:
удосконалення у студентів професійних умінь та навиків з спеціальності;
закріплення, розширення і систематизація знань на базі вивчення діяльності конкретного підприємства;
розвиток професійного мислення;
підбір та підготовка матеріалів для курсового проектування з предметів " Будова та налагодження систем ПУ "," Технічне обслуговування верстатів з ПУ та РТК ", та курсової роботи з предмета " Економіка, організація та планування виробництва ". Завдання на збір цих матеріалів студент отримує у викладачів вищеперерахованих предметів і записує у бланк індивідуального завдання (див. документацію звітності з практики);
набуття практичного досвіду;
виконання пробних робіт за II кваліфікаційним розрядом робочої професії 8211.1 " Оператор верстатів з програмним керуванням " та підготовка до Державної кваліфікаційної атестації на робочий розряд. Студенти, які мають II кваліфікаційний розряд допускаються до виконання пробних робіт більш високих кваліфікаційних розрядів.
Порівняльна таблиця теоретичної і практичної підготовки до робітничої професії 8211.1" " Оператор верстатів з ПК " (див. ДСПТО 8211.1. 000000 - 2005) та навчального плану спеціальності 5.05050202 " Обслуговування верстатів з ПУ і РТК " приведено у додатку 1. Робочий навчальний план для підготовки кваліфікованих робітників з професії 8211.1 " Оператор верстатів з ПК " додається до цієї наскізної програми.
У ході технологічної практики передбачається виробнича робота студентів, на період якої базові підприємства надають, у відповідності з договором про проходження виробничої технологічної практики, робочі місця операторів верстатів з ЧПУ. Виробнича робота обов'язково включає:
обробку деталей за 12 - 14 квалітетами по програмі управління (УП) на налагоджених верстатах з ЧПУ токарної групи;
обробку деталей за 12 - 14 квалітетами( 5-7 класами точності) по УП на налагоджених верстатах з ЧПУ фрезерної групи.
Виробнича технологічна практика проводиться, як правило, концентровано.
Основні цілі переддипломної практики :
узагальнення та удосконалення професійних знань і умінь;
ознайомлення з технологією виробництва, економікою і організацією праці;
набуття організаторських навиків;
ознайомлення з новітньою методикою діагностики систем з ЧПУ;
ознайомлення з організацією обслуговування верстатів з ЧПУ та РТК;
збір і підготовка матеріалів до дипломного проектування за спеціальністю ^лД9023^_^ Переддипломна практика проводиться після закінчення теоретичного курсу навчання і здачі
студентами усіх екзаменів, курсових робіт і проектів, кваліфікаційних випробувань та Державної кваліфікаційної атестації на робочий розряд, які передбачені навчальним планом, а також після завершення роботи комісії з професійного розподілу молодих спеціалістів і отримання завдання на дипломне проектування.
Під час переддипломної практики студенти виконують обов'язки помічників ( дублерів) бригадирів, майстрів тих виробничих структур, які мають безпосереднє відношення до експлуатації верстатів з ЧПУ та РТК, і бажано, за місцем майбутньої роботи молодого
спеціаліста. При наявності вакантних місць студенти можуть бути зараховані на штатні посади, якщо робота на них задовольняє вимогам програми практики.
1.2. Розподіл бюджету часу
| Виробнича Практика | Кількість годин | Кількість годин за семестр | |||||||
| загальний обсяг | Вироб -нича робота | Самое -тіина робота | II курс | III курс | IV курс | ||||
| 1. Навчальна практик* 1.1 Слюсарна | |||||||||
| 1.2 Механічна | |||||||||
| 1.3 На одержання робочого фаху | |||||||||
| 1.4 Вимірювально* -налагоджувальна | |||||||||
| 2. Технологічна практика | |||||||||
| 3. Переддипломна практика | |||||||||
| Усього | - | - |
*Примітка. Враховуючи дефіцит часу на практичне засвоєння змістовного модуля ПП. 24 " Налагодження верстатів з ЧПУ та РТК" (див. освітньо - кваліфікаційну характеристику молодшого спеціаліста) вимірювально - налагоджувальної практики, циклова комісія має право своїм рішенням перенести блок змістовних модулів ПП.52 " Основні радіомонтажні роботи" на додаткові лабораторні роботи предметів спеціального електротехнічного циклу.
1.3 Бази практики
Навчальна практика проводиться на базі навчально - виробничої майстерні коледжу. Технологічна та переддипломна практика проводиться на підприємствах, які виготовляють або експлуатують верстати з ЧПУ та РТК і мають сучасні системи ЧПУ та передову організацію праці.
1.4 Організація практик. Контроль роботи практикантів і їх звітність.
З метою перевірки ступеня виконання студентами програми практики, а також для перевірки створених базовими підприємствами умов, необхідно здійснювати постійний контроль за організацією і проведенням виробничої практики.
Виїзди та відвідування керівниками практики від коледжу баз виробничої практики повинні плануватися навчальною частиною на початку кожного семестру з врахуванням встановленого педагогічного навантаження на методичне керівництво студентами - практикантами.
Навчальну практику проводять майстри виробничого навчання. Після кожного з видів навчальної практики студенти здають залік. В період навчальної практики студенти ведуть щоденник - звіт, який потім є одним з документів, що подається при державній кваліфікаційній атестації на робочий розряд. Результати заліку з диференційованою оцінкою заносяться в щоденник - звіт студента, залікову книжку та в додаток до диплому.
Після закінчення технологічної практики студенти подають у коледж:
щоденник - звіт з технологічної практики.
звіт про виконання індивідуального завдання з підписом викладачів предметів вказаних у пункті 1.1.
відгук та висновки про виконання програми практики;
відгук про виконання пробної роботи на отримання робочої професії.
Вище перераховані документи та щоденник - звіт з навчальної практики є допуском до здачі екзамену Державній кваліфікаційній комісії на отримання робочої кваліфікації.
На основі поданих в коледж документів та результату здачі екзамену на отримання робочої професії, студенту проставляється залік з диференційованою оцінкою, яка заноситься в залікову книжку та додаток до диплому.
Після проходження переддипломної практики студенти подають у коледж:
щоденник - звіт з переддипломної практики;
звіт про виконання індивідуального завдання з підписом керівника дипломного проекту;
відгук і висновки про виконання програми практики.
На основі поданих документів студенту проставляється залік з диференційованою оцінкою, яка заноситься в залікову книжку та додаток до диплома.
2 ЗМІСТ ПРАКТИКИ
2.1 Навчальна практика.
| Найменування розділів і тем практики | Кількість годин | ||
| загальний обсяг | виробнича робота | самостійна робота | |
| Розділ 1. Слюсарна практика. 1.1 Вступне заняття. | |||
| 1.2 Розмітка площинна та просторова | |||
| 1.3 Правлення та гнуття металу | |||
| 1.4 Рубання металу | |||
| 1.5 Різання металу | |||
| 1.6 Пиляння металу напилками | |||
| 1.7 Свердлування, розсвердлування, зенкерування та розвірчення отворів. | |||
| 1.8 Нарізання різі | |||
| 1.9 Шабрування, притирання та доводка | |||
| 1. Паяння, луджіння, та склеювання металів | |||
| 1.11 Комплексна слюсарна робота | |||
| 1.12 Залік з практики | |||
| Розділ 2. Механічна практика. 2.1 Вступне заняття. | |||
| 2.2 Робота на заточних верстатах | |||
| 2.3 Управління токарним верстатом з ручним керуванням | |||
| 2.4 Управління токарним верстатом з ЧПУ | |||
| 2.5 Залік з практики | |||
| Всього годин: | |||
| Розділ 3. Практика на одержання робітничого фаху 3.1 Вступне заняття. | |||
| 3.2 Обробка циліндричних та конічних поверхонь на токарних верстатах. | |||
| 3.3 Обробка фасонних поверхонь на токарних верстатах. | |||
| 3.4 Обробка деталі зі складною установкою на токарних верстатах. | |||
| 3.5 Кінцева обробка поверхонь |
2.1.1 Приблизний тематичний план.
| 3.6 Робота на токарних верстатах з ЧПУ. | |||
| 3.7 Комплексна токарна робота | |||
| 3.8 Залік з практики | |||
| Всього годин: | |||
| Розділ 4. Вимірювально - налагоджувальна практика. 4.1 Змістовий модуль ПП.52 "Основні радіомонтажні роботи", переноситься на додаткові лабораторні роботи предметів спеціального електротехнічного циклу,( рішення циклової комісії). 4.2 Налагодження токарних верстатів з ЧПУ. 4.3 Налагодження верстатів з ЧПУ свердлувально - фрезерно - розточувальної групи. | |||
| 4.4 Залік з практики | |||
| Всього годин: | |||
| Усього з навчальної практики годин: |
2.1.2 Приблизний зміст навчальної практики.
Розділ 1 Слюсарна практика.
Розділ базується на матеріалі предметів:
Технологія конструкційних матеріалів;
" Основи обробки матеріалів і інструмент ";
" Нарисна геометрія та інженерна графіка";
"Технічні вимірювання ".
Тема 1.1 Вступне заняття.
Значення слюсарних робіт в машинобудуванні. Ознайомлення з змістом слюсарної практики. Види слюсарних робіт. Ознайомлення з навчальною майстернею, закріплення за робочими місцями. Ознайомлення з обладнанням робочого місця слюсаря. Слюсарні лешата, їх будова, кріплення їх на верстаті, догляд за ними. Вибір слюсарного інструменту, призначення, правила поводження з ними, зберігання. Удосконалення праці слюсаря. Механізація технологічних процесів. Режим роботи в майстерні, санітарно - гігієнічні умови праці. Правила ведення щоденника - звіту з практики. Техніка безпеки при виконанні слюсарних робіт. Протипожежні заходи в слюсарній майстерні. Основні вимоги електробезпеки, захисні заходи, перша допомога при враженні струмом. Спецодяг слюсаря. Оформлення інструктажу з техніки безпеки.
Навчальна мета: зрозуміти значення слюсарних робіт в машинобудівній промисловості, ознайомитися з обладнанням робочого місця слюсаря та інструментом; вивчити правила техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни під час виконання слюсарних робіт; навчитися правилам поведінки під час пожежі, враженні електрострумом.
Устаткування, пристрої і інструменти: слюсарний верстат з лещатами; напилки різного профілю та номерів; слюсарні молотки; штангенциркулі; мікрометри; косинці; зубила; крейцмейселі; креслярки; щітки; машинне масло; ганчір'я.
В результаті засвоєння теми студент повинен:
знати;
основні вимоги дотримання трудової та технологічної дисципліни;
основні правила поводження з слюсарним устаткуванням, пристроями, та інструментами;
вимоги до робочої постави слюсаря;
правила техніки безпеки під час виконання слюсарних робіт.
вміти:
раціонально організовувати своє робоче місце;
дотримуватися вірної робочої постави під час виконання роботи;
користуватися електроінструментом;
подавати першу допомогу потерпілим від електроструму;
користуватися протипожежним інвентарем.
Тема 1.2 Розмітка площинна та просторова
Призначення площинної та просторової розмітки. Інструменти для виконання розмітки. Підготовка поверхонь під розмітку. Техніка безпеки при виконанні розмітки.
Навчальна мета: навчитися: користуватися інструментами для розмітки; лаштувати під розмічення оброблену та необроблену поверхні; виконувати розмічення контурів по шаблону і рисунку; наносити паралельні і взаємно перпендикулярні риски; кернувати риску; заточувати керни та креслярки на точилі.
Устаткування, пристрої і інструмент: заточний верстат, розмічувальні плити, сталеві щітки, призми розмічувальні, лінійки вимірювальні, штангенциркуль, циркуль, транспортир, центрошукачі розмічувальні, креслярки, штангенрейсмаси, кернери, слюсарні молотки масою 200гр., мідний купорос, лак, крейда.
В результаті засвоєння теми студенти повинен :
1)знати:
призначення та способи виконання площинної та просторової розмітки;
інструменти та пристрої, які використовуються під час розмітки;
правила підготовки заготовки до розмітки та вибір розмічувальних баз.
правила організації робочого місця та безпеки праці під час розмічення;
2) вміти:
перевіряти придатність заготівок та лаштувати їх до розмічення;
виконувати розмітку контурів за розмірами та по шаблону;
виконувати заточку та заправку кернерів, креслярок, ніжок циркулів;
дотримуватися правил безпеки праці під час розмітки.
Тема 1.3 Правлення та гнуття металу.
Призначення правлення. Прийоми правлення металу, відпрацювання прийомів точності нанесення ударів; правлення штабового металу зігненого по площині чи по ребру; правлення металу з спіральною кривизною; правлення листового металу; правлення гартованих деталей; правлення пруткових матеріалів та валів; машинне правлення металів. Безпека праці під час правлення металів.
Призначення гнуття металу. Гнуття штабового металу в слюсарних лещатах. Особливості гнуття труб. Техніка безпеки під час гнуття металу.
Навчальна мета: навчитися користуватися інструментами та пристроями, які використовуються під час правки та гнуття металу; вміти виконувати правлення та гнуття металу.
Устаткування, пристрої та інструменти: плити для правлення; гвинтовий прес; пристрої для гнуття труб; слюсарні лещата; лекальні лінійки; молотки з вставними бійками; киянки; ножиці; слюсарні молотки масою 400-5ООгр; інструмент для розмітки;, рукавиці.
В результаті засвоєння теми студент повинен:
1)знати;
призначення і способи виконання операцій правлення та гнуття металу, інструменти та пристрої для правлення та гнуття;
прийоми робіт з використанням механізованих засобів;
правила безпеки праці.
2) вміти;
правити у холодному стані штабову сталь, круглі сталеві прутки та листову сталь;
гнути у холодному стані штабову та листову сталь під різними кутами;
- гнути у холодному стані труби (також із кольорових металів);
користуватися механізованими пристроями для правлення та гнуття металу;
дотримуватися правил безпеки праці і організації робочого місця.
Тема 1.4 Рубання металу.
Призначення операції. Організація праці. Встановлення слюсарних лещат. Положення слюсаря під час рубання металу. Вибір інструменту. Правила захвату інструмента. Прийоми нанесення ударів молотком. Прийоми заточки зубил і крейцмейселів. Рубання, розрубування металу, вирубання канавок, рубання труб. Техніка безпеки під час виконання операції рубання металу.
Навчальна мета: навчитися раціональної організації робочого місця, засвоїти прийоми закріплення заготівок та нанесення ударів, заточки інструменту, рубки та розрубання металу.
Устаткування, пристрої, інструмент та матеріали: слюсарний верстат; заточний верстат; настільний свердлувальний верстат; ковадла; плити; механізований інструмент; захистні окуляри; слюсарні молотки масою 500-600гр; зубила; крейцмейселі; креслярки; кернери; шаблони; універсальний кутомір; лінійки вимірювальні; свердла; мастильно-охолоджуюча рідина (МОР).
В результаті засвоєння теми студент повинен:
1) знати:
- призначення та способи рубання металу, інструменти для рубання та правила користування ними;
види ударів молотком;
прийоми заточки і контролю кута загострення зубила та крейцмейселя;
прийоми рубання металу на рівні та вище рівня губок лещат;
прийоми рубання труб;
правила організації робочого місця та безпеки праці.
2) вміти:
виконувати рубку різними видами ударів молотком;
заточувати інструмент для рубання металу та перевіряти кути заточки;
користуватися механізованим інструментом;
дотримуватися правил техніки безпеки.
Тема 1.5 Різання металу
Призначення операції різання металу. Різання металу ножівкою та труборізом. Підготовка полотна ножівки. Робоче положення під час різки ножівкою. Різання круглого штабового і квадратного металу. Різання тонкого листового металу. Різання труб. Різання металу ручними ножицями. Механізація різання металу. Безпека праці під час різання металу.
Навчальна мета:.навчитися користуватися інструментом та пристроями для різання металу, різати ножівками, труборізом, ножицями.
Устаткування, пристрої, інструменти та матеріали: слюсарний верстат з лещатами; ножиці; машинні лещата; трубні притискачі; труборізи; ножівки; напилки; циркулі; лінійки; полотна до ножівок; крейда; машинне масло.
В результаті засвоєння теми студент повинен:
1)знати:
- призначення і спосіб виконання операцій різання металу, ножівкою та труборізом, ручними та важільними ножицями, електричними ножицями;
- правила організації робочого місця та безпеку праці.
2) вміти:
різати штабовий метал, прутки квадратного, круглого та прямокутного перерізу без розмітки і з розміткою, труби, кутовий прокат;
дотримуватися правил безпеки праці.
Тема 1.6 Пиляння металу напилками
Призначення операції. Організація праці. Типи та класи напилків, їх призначення. Вибір напилків та насадження рукояток на них. Положення тіла і координація рухів під час пиляння поверхонь. Балансування напилка. Пиляння широких поверхонь, паралельних поверхонь, поверхонь розміщених під кутом. Розпилювання отворів. Механізація операцій пиляння металу. Безпека праці під час пиляння металу.
Навчальна мета: навчитися: користуватися напилками; забезпечувати балансування напилком під час пиляння металу; раціональній організації робочого місця та праці; виконувати пиляння напилком різноманітних деталей; працювати з механізованими пристроями.
Устаткування, пристрої, інструменти та матеріали: слюсарний верстат з лещатами; свердлувальна дриль; призми; намітки; кондуктори; накладні губки; захисні окуляри; щітки; напилки; молотки слюсарні з квадратним бойком; штангенциркуль; лекальна лінійка; кронциркуль; міліметрова металева лінійка; кутовик 90 градусів; свердла; кутові еталонні плитки; фрези - шарожки; зубила слюсарні; крейцмейселі; наждачний папір; крейда; лак.
В результаті засвоєння теми студент повинен:
1)знати:
технологічні основи операції;
вибір інструментів і прийоми користування ним;
можливі види і причини браку та міри запобігання;
вимоги до організації робочого місця;
вимоги техніки безпеки під час пиляння металу.
2) вміти:
вибирати інструмент, встановлювати висоту лещат в залежності від росту;
свідомо і вірно виконувати усі прийоми робіт з пиляння металу;
організовувати робоче місце для пиляння;
виконувати правила безпеки праці.
Тема 1.7 Свердлування, розсвердлювання, зенкування, зенкерування та розвірчення отворів.
Налагодження вертикально - свердлувального верстата: підготовка верстата до роботи; встановлення свердла в шпиндель верстата; встановлення і кріплення заготівок; відведення, підведення шпинделя; перемикання частот обертання шпинделя; пуск верстата і догляд за ним. Правила безпечної роботи на свердлувальному верстаті.
Призначення зенкування, зенкерування та розвірчення отворів. Зенкування отворів під конічну головку болта( заклепку ). Зенкування гнізда під циліндричну головку. Зенкерування отворів, інструмент та вимоги до нього. Припуск на зенкерування.
Розвірчення отворів ручним розвіртками. Розвірчення отворів на верстаті машинними розвіртками. Припуск на розвірчення отворів. Перевірка оброблених отворів. Техніка безпеки під час роботи на свердлильних верстатах та при роботі дрилями.
Навчальна мета: опанувати прийоми свердлування отворів на верстатах і дрилями, виконувати заточку свердл, вміти виконувати зенкування, зенкерування та розвірчення отворів.
Устаткування, пристрої, інструменти та матеріали: вертикально - свердлувальний верстат;машинні лещата; перехідні втулки; свердлувальні патрони; клинці; притискні планки; обмежуючі лінійки; дрилі; рукавиці діелектричні; заточний верстат; слюсарний коловоріт (розсувний і регулюємий); свердла різних діаметрів; слюсарні молотки; штангенциркулі; креслярка; кернер; крейцмейсель; ступеневі шаблони; конусні зенківки з кутом заточки 60,90 і 120 градусів; зенкери циліндричні і конічні (ручні та машинні); калібри - пробки; глибиномір; напилки; МОР; машинне масло; гумові килимки; олівець; ганчір'я.
В результаті засвоєння теми студент повинен:
1)знати:
інструмент і пристрої, які використовуються під час свердлування, зенкування, зенкерування і розвірчення;
прийоми свердлування наскрізних та глухих отворів по розмітці, шаблонах та кондукторах.
прийоми зенкування, зенкерування та розвірчення отворів;
техніку безпеки під час свердлування на верстатах і дрилях.
2) вміти:
дотримуватися правил техніки безпеки під час свердлування, зенкування, зенкерування та розвірчення;
виконувати налагодження свердлувального верстата, дрилі та управляти ними;
виконувати різні види свердлування, зенкування, зенкерування і розверчення з використанням технологічних пристроїв;
працювати ручними дрилями та тріскачами;
заточувати свердла.
Тема 1.8 Нарізання різі
Призначення та класифікація нарізок. Нарізування внутрішніх нарізок (нарізування нарізки в наскрізних та глухих отворах). Нарізування зовнішньої нарізки. Механізація операцій отримання нарізки. Перевірка нарізки калібрами. Техніка безпеки під час нарізування різі.
Навчальна мета: навчитися: підбирати свердла та свердлувати отвори під різь, отримувати нарізку гайкорізами; підбирати діаметр стержня для нарізування нарізки плашкою. Нарізання різі на свердлувальних верстатах.
Устаткування, пристрої, інструменти та матеріали: слюсарний верстат; вертикально -свердлувальний верстат; настільно - свердлувальний верстат; лещата; плашкотримачі; гайкорізи праві і ліві; свердла під нарізку; кернери; молотки; зенківки 90- 120 градусів; калібри; шаблони; штангенциркулі (0,1 мм); напилки; гайкорізи машинні; креслярки; масло машинне; ганчір'я.
В результаті засвоєння теми студент повинен:
1)знати:
способи отримання різі ручними і механізованими інструментами та на верстаті;
організацію робочого місця та правила безпеки під час нарізання різі.
2) вміти:
визначати за таблицями діаметри стержнів і отворів під нарізку;
користуватися інструментом для нарізування різі;
нарізувати різь в наскрізних та глухих отворах;
нарізувати різь на свердлувальних верстатах;
перевіряти якість нарізки;
користуватися вимірним і перевірочним інструментами;
дотримуватись правил безпеки праці.
Тема 1.9 Шабрування, притирання та доведения.
Призначення шабрування поверхонь, ділянки використання. Точність обробки досягаема при шабруванні. Шабріння поверхонь, необхідний інструмент. Послідовність шабріння. Заточка і заправка шабера. Контроль якості при шабруванні. Техніка безпеки під час шабрування.
Притирання і доведення поверхонь, призначення, ділянки використання. Підготовка до притирання. Притирання широких і вузьких поверхонь. Притирання конічних поверхонь. Механічне притирання. Види браку під час притирання за заходи його попередження.
Доведення широких та вузьких поверхонь, зовнішніх та внутрішніх кутів. Контроль площин. Техніка безпеки під час притирання та доведення.
Навчальна мета: навчитися: шабруванню поверхонь по фарбі; заточці і заправці шаберів; вибору матеріалів для притирання; шаржуванню плит та пригарів; прийомам притирання та доведення; умінню користуватися вимірним інструментом.
Устаткування, пристрої, інструменти та матеріали: заточний верстат; перевірочні плити для шабрування поверхонь по фарбі; слюсарний верстат з лещатами; губки накладні; контрольні кутовики; перевірочні тригранні лінійки; перевірочні призми; шаржири; пригари циліндричні; шабери різні; напилки різні; призми; кубики; шаблони; лекальні лінійки; індикатори; мікрометри; нормальні і граничні калібри; універсальні кутоміри; абразивні порошки різних номерів; набір паст для доводки (ГОИ, алмазні); ультрамарин; свинцевий сурик або сажа; машинне масло; гас; тампони; абразивні бруски різних розмірів для доведення шаберів; еталони виробів; штангенциркулі (0,05...0,1мм); індикатори зі стояками.
В результаті засвоєння теми студент повинен:
знати:
прийоми підготовки поверхонь деталей під шабрування;
прийоми шабрування площин і криволінійних поверхонь;
прийоми контролю процесу шабрування;
прийоми заточки шаберів;
способи підготовки деталей до притирання і доведення;
способи визначення розмірів деталей і якості поверхні, яка притирається;
матеріали, які використовуються при притиранні та доведення поверхонь, інструменти та пристрої;
- прийоми притирання і доведення;
- правила безпеки під час шабрування, притирання та доведення поверхонь.
2) вміти:
припилювати поверхні деталей під шабрування;
наносити фарбу на поверхню плити;
заточувати і заправляти шабери;
готовити поверхні деталей до притирання та доведення;
готовити необхідні для притирання і доведення матеріали, інструменти та пристрої;
володіти прийомами притирання і доведення;
шаржувати пригари;
користуватися вимірними інструментами;
дотримуватися правил безпеки праці.
Тема 1.10 Паяння, луджіння та склеювання металів
Призначення паяння, луджіння та склеювання, ділянки використання. Паяння м'якими припоями і луджіння. Підготовка шва під паяння. Приготування припоїв. Приготування флюсів. Підготовка до паяння. Паяння електричними паяльниками. Луджіння. Паяння твердими припоями. Особливості паяння провідників. Склеювання. Техніка безпеки при виконанні операцій паяння, луджіння, склеювання.
Навчальна мета: навчитися виконувати підготовчі та основні операції паяння, луджіння, склеювання.
Устаткування, пристрої, інструменти та матеріали: паяльні лампи; електроплити; коробки і форми для плавлення припоїв; ковші; ваги; муфельні печі; паяльники теплові; паяльники електричні; напилки; шабери; ножиці; плоскогубці; ножівки; олово; цинк; припої з латуні; ПОС
- ЗО; ПОС - 50; ПОС - 60; нашатир; стеарин; сода каустична; каніфоль; розчин сірчаної кислоти (25%); бура; в'язальний дріт діаметром 0,4 - 0,5 мм ( ніхромовий або сталевий); рукавиці; ящик з тирсою.
В результаті засвоєння теми студент повинен:
знати:
призначення та способи паяння і луджіння;
інструменти і матеріали, які використовуються при паянні та луджінні;
прийоми робіт при паянні, луджінні і склеюванні;
причини браку і способи його попередження;
організацію робочого місця для паяння, луджіння;
правила безпеки праці, протипожежні заходи.
2) вміти:
вибирати необхідні матеріали і інструменти;
користуватися простими і електричними паяльниками, паяльними лампами;
виконувати паяння м'якими припоями, лудження, склеювання і паяння твердими припоями;
організовувати робоче місце для паяння, луджіння, склеювання;
дотримуватися правил безпечної роботи та протипожежних заходів.
Тема 1.11 Комплексна слюсарна робота
Послідовність виконання комплексної роботи. Читання креслень та ознайомлення з ескізами деталей. Пояснення технології і методики заповнення технологічної документації. Складові частини технологічного процесу.
Навчальна мета: виготовити просту деталь, яка містить усі раніше пройдеш операції по технологічній документації (наряд - завдання, інструктивна карта, креслення, технічні умови) з використанням технологічних пристроїв та механізованого інструменту. Перевірити виконану роботу універсальним вимірним інструментом, шаблонами і калібрами.
Тема 1.12 Залік
В результаті проходження слюсарної практики студент повинен:
1) знати:
- найменування і призначення простого робочого інструменту; будову і налагодження слюсарних лещат; правила роботи на ручних ножицях та ножівках, на дрилях, рубильних молотках та свердлувальних верстатах; номенклатуру оброблюємих деталей; кріпильні деталі; найменування та маркування оброблюємих та інструментальних матеріалів.
2) вміти:
- обрубувати та рубати зубилом вручну; пиляти і зачищати задирки, облой та зварні шви; різати заготовки з прутка та листа на ручних ножицях і ножівками; знімати фаски; розмічати прості деталі по шаблону; очищати і промивати деталі; свердлувати отвори по розмітці, кондуктору на свердлувальному верстаті та дрилями; нарізати нарізку; виконувати більш складні слюсарні роботи під керівництвом слюсаря - наставника.
3) представити до заліку:
технологічну карту на комплексну роботу;
виконану комплексну роботу;
прибране робоче місце та інструмент і пристрої у робочому стані;
щоденник - звіт з практики.
Розділ 2. Механічна практика.
Розділ базується на матеріалі предметів:
" Технологія конструкційних матеріалів ";
" Основи обробки матеріалів і інструмент ";
" Нарисна геометрія та інженерна графіка ";
" Технічні вимірювання
" Будова та експлуатація ЕОМ ".
Тема 2.1 Вступне заняття.
Ознайомлення студентів з механічною дільницею НВМ, правилами внутрішнього розпорядку, правилами переміщення по робочих місцях. Загальні принципи управління верстатами: заточними, токарними, свердлувальними, розточувальними, фрезерними, стругальними, довбальними, шліфувальними, зубообробними. Види рухів при обробці деталей на верстатах. Види робіт, які виконуються на металообробних верстатах. Вимоги безпеки в НВМ і на робочих місцях. Основні правила та інструкції з безпеки праці. Вимоги до спецодягу практиканта. Заходи запобігання травматизму. Основні заходи електробезпеки. Правила поведінки студентів при пожежі. Користування первинними засобами пожежегасіння. оформлення інструктажу з техніки безпеки.
Розуміння: операція, перехід, робочий хід, допоміжний хід, швидкість різання, подача, глибина різання, припуск, допуск, шорсткість, точність обробки (на основі базових теоретичних предметів).
Ріжучі та вимірні інструменти, які використовуються на верстатах при різних видах обробки. Поняття про базування заготовок на верстатах. Установчі та вимірні бази. Догляд за верстатом, організація робочого місця.
Навчальна мета: уяснити особливості роботи на металорізальних верстатах, основні технологічні групи та типи верстатів, різновиди виконавчих рухів ( формотворчі, установчі, тощо). Вивчити правила техніки безпеки, виробничої гігієни та санітарії, електробезпеки, пожежної безпеки в НВМ та на робочих місцях.
Устаткування, пристрої, інструменти та матеріали:
металоріжучі верстати і пристрої механічної дільниці НВМ; обладнанні робочі місця механічної дільниці НВМ;
ріжучий і вимірювальний інструмент та навчальні заготівки на робочих місцях.
В результаті засвоєння теми студент повинен:
1)знати:
призначення металорізальних верстатів, ріжучого, допоміжного та вимірного інструменту;
види робіт, які виконуються на металорізальних верстатах;
види рухів, які здійснюються під час оброблення заготівок на різних технологічних групах верстатів;
визначення технологічного процесу і його основні частини;
установчі та вимірні бази заготівки;
вимоги до безпеки праці, спецодягу, електро, та протипожежних заходів;
раціональну організацію робочого місця.
2) вміти:
визначати групу та тип металообробного верстата;
виконувати пуск, зупинку, вмикання та вимикання привода головного руху, привода подач, приводів допоміжних рухів;
закріплювати заготівку на верстаті;
встановлювати ріжучий інструмент і здійснювати його пересування;
контролювати розмір виробу;
дотримуватися правил техніки безпеки, електро та пожежобезпеки;
надавати першу допомогу потерпілим від електроструму.
Тема 2.2 Робота на заточних верстатах.
Призначення і класифікація заточних верстатів . Будова верстатів, абразивні круги, їх характеристика. Правила роботи на універсально - заточних верстатах. Заточування різального інструменту: різців, фрез, зенківок, зенкерів, тощо. Безпека праці на заточних верстатах та організація робочого місця.
Навчальна мета: навчитися керувати заточним верстатом та опанувати основні прийоми роботи на ньому.
Устаткування, пристрої, інструменти та матеріали: універсально - заточний верстат; технологічні пристрої для заточення інструменту; ріжучий інструмент; охолоджуюча рідина.
В результаті засвоєння теми студент повинен:
1)знати:
будову заточного верстата;
прийоми роботи на заточних верстатах;
правила безпеки під час роботи на заточному верстаті;
2) вміти:
здійснювати пуск і зупинку верстата;
вибирати необхідний абразивний круг для заточування інструменту;
виконувати заточування різального інструменту;
виконувати правила безпеки при роботі на заточному верстаті.
Тема 2.3 Управління токарним верстатом з ручним керуванням.
Класифікація токарних верстатів. Виконавчі рухи при обробленні заготівок на токарних верстатах та приводи і вузли, що їх забезпечують. Основні вузли токарного верстата. Ступеневі та безступеневі приводи. Технологічні пристрої, які використовуються на токарних верстатах. Мастильно - охолоджуючі рідини (МОР). Режим різання. Запуск та зупинка верстата. Організація робочого місця, та техніка безпеки під час роботи на токарних верстатах. Установлення та закріплення заготівки. Використання люнетів, центрів. Установлення та закріплення інструментів в різцетримачах різних конструкцій. Заточування та контроль інструментів.
Вправи з управління токарним верстатом: запуск і зупинка електродвигуна; вмикання та вимикання привода головного руху та подачі; робочі та холості пересування; поворот полозок супорта на заданий кут; налагодження коробки швидкостей на задану частоту обертання шпинделя; Налагодження привода подач на задану подачу, на нарізання заданої різі.
Вправи з встановлення інструмента на глибину різання по лімбу, зняття стружки на довжину 50 - 60 мм, підрізки торця на задану довжину деталі. Вимірювання лінійкою і штангенциркулем з точністю підрахунку по ноніусу 0,1 мм. Визначення моменту затуплення інструменту. Прибирання верстата і робочого місця. Мащення верстата. Прийняття та передача верстата наприкінці робочої зміни. Технічне обслуговування верстата.
Навчальна мета: навчитися управляти токарним верстатом з ручним керуванням, встановлювати і кріпити заготівку, інструмент, здійснювати налагоджувальні пересування, обслуговувати верстат.
Устаткування, пристрої, інструменти та матеріали: робочі місця з універсальними токарними верстатами ( 16К20; 16Б16; тощо); шафа інструментальна; стелаж для заготівок та готових деталей; патрони; заточний верстат; шаблони для контролю геометричних параметрів різців, свердл; люнет; різці ( прохідні, підрізні, розточувальні, відрізні, контурні); штангенциркулі (0,1 мм і 0,05 мм); мікрометр; еталони шорсткості; молоток слюсарний; ключі гаєчні; шаблони; крючок для відведення стружки; мастильні матеріали; ганчір'я; заготівки.
В результаті засвоєння теми студент повинен:
1)знати:
- типи токарних верстатів та виконавчі рухи під час оброблення деталей;
будову токарного верстата та технологічних пристроїв, які застосовуються на верстаті;
правила встановлення заготівок і різальних інструментів для виконання технологічних переходів токарної операції;
підбір режиму різання, припусків на токарну обробку;
особливості налагодження верстата на нарізання різі;
правила безпеки під час роботи на токарних верстатах.
2) вміти:
управляти універсальним токарним верстатом, користуватися технологічними пристроями і інструментом;
заточувати різальний інструмент;
встановлювати і закріплювати заготівки і різальний інструмент;
перевіряти якість заготівки та виготовленої деталі;
виконувати щоденне технічне обслуговування токарного верстата;
виконувати правила техніки безпеки під час роботи на універсальному токарному верстаті.
Тема 2.4 Управління токарним верстатом з числовим програмним управлінням ( ЧПУ).
Основні поняття про роботу токарних верстатів з ЧПУ та оперативним управлінням (ОПУ). Принцип роботи верстатів з ОПУ. Осі координат токарного верстата з ЧПУ та приводи, які забезпечують пересування робочих органів поздовж цих вісей. Будова токарного верстата з ЧПУ моделі 16К20ФЗС32. ступеневе та безступеневе регулювання частоти обертання шпинделя. Діапазони частот обертання шпинделя. Формування команди (слова) на перемикання частоти обертання шпинделя. Структурна схема приводів подачі та швидкого пересування. Формування команди ( слова) на встановлення подачі та швидкого пересування. Органи управління токарного верстата 16К20ФЗС32: панель управління розміщена над шпиндельною бабкою; панель управління приводами верстата; панель управління на каретці верстата; хрестовий перемикач для налагоджувальних пересувань; повздовжня і поперечна лінійки з обмежувальними кулачками. Способи та пристрої для закріплення заготівок. Інструмент для оброблення заготівок на токарних верстатах з ЧПУ, встановлення та закріплення інструментів в різцетримачах.
Пристрій ЧПУ типу 2Р22, його призначення, особливості, технічні параметри. Поняття про кадр, слово, адресу і під адресну частину слова. Призначення клавіш пульта ПЧПУ типу 2Р22. Формування команди на зміну інструмента та відпрацювання її. Формування команди на пересування в абсолютній системі відліку. Формування команди на пересування у відносній системі відліку ( у прирості).
Вмикання верстата. Діагностика ПЧПУ типу 2Р22 ( автоматичний контроль функціонування ПЧПУ), загальне ознайомлення з ознакою помилки, вірогідною причиною та методами її усунення. Вихід в режим " Ручне управління ". Робота при допомозі мнеморукоятки та слідкуючих штурвалів.
Укладання, набір та відпрацювання кадрів на вмикання - вимикання частоти обертання шпинделя, подачі, лінійних пересувань в абсолютній системі відліку та у прирості, зміни інструмента, швидких пересувань, вихід у " нуль " верстата. Реверс частоти обертання шпинделя. Запис інформації в пам'ять ПЧПУ. Встановлення вихідного положення інструмента та вихід у нього після відпрацювання програми у ручному режимі. Введення програми управління з роздруковки. Вихід у режим " Автомат ". Відпрацювання введеної програми управління в режимі „Автомат", покадрово та з заданого кадру. Відслідковування набору і відпрацювання інформації на екрані блоку відображення символьної інформації (БВСІ) на налагодженому верстаті з ЧПУ, засвоєння цієї сигналізації.
Правила техніки безпеки під час роботи на токарних верстатах з ЧПУ. Формування та відпрацювання команд на обробку торця та циліндричної поверхні на налагодженому токарному верстат з ЧПУ. Технічне обслуговування верстата з ЧПУ.
Навчальна мета: навчитися управляти налагодженим токарним верстатом з ЧПУ, встановлювати і кріпити заготівку, інструмент, обслуговувати токарний верстат.
Устаткування, пристрої, інструменти та матеріали: токарний верстат з ЧПУ моделі 16К20ФЗ; шафа інструментальна з штатними інструментами та технологічними пристроями; стелаж з заготівками та готовими деталями; заточний верстат; шаблони для контролю геометричних параметрів різців, свердл, штангенциркулі (0,1 та 0,05 мм); мікрометр; еталони шорсткості; молоток слюсарний; ключі гаєчні; крючок для відведення стружки; шаблони; мастильні матеріали; ганчір'я.
В результаті засвоєння теми студент повинен:
1)знати:
будову та принцип дії токарного верстата з ЧПУ, технологічні пристрої та інструменти, які застосовуються на верстаті;
правила установлення заготівок і різальних інструментів для виконання технологічних переходів токарної операції;
функції клавіш пультів управління верстатом та ПЧПУ;
правила формування команд на зміну частоти обертання шпинделя, величини подачі, швидке пересування, величин пересування в абсолютній системі відліку та у прирості;
правила безпеки під час роботи на токарних верстатах з ЧПУ.
2) вміти:
управляти налагодженим токарним верстатом з ЧПУ в режимах: " Ручне управління ', " автоматичний режим ", режим " автоматична діагностика ";
заточувати різальний інструмент;
установлювати та закріплювати різальний інструмент, заготівки;
перевіряти якісь заготівки та виготовленої деталі;
виконувати щоденне технічне обслуговування токарного верстата з ЧПУ;
виконувати правила техніки безпеки під час роботи на токарному верстаті з ЧПУ.
Тема 2.5 Залік з практики.
Перевірка знань та практичних навичок студентів-практикантів в межах пройденої програми з врахуванням якості виготовлених деталей і відповідності їх технологічній документації.
Розділ 3. Практика на одержання робітничого фаху.
Розділ базується на матеріалі предметів:
"Єдина система конструкторської документації";
"Будова та експлуатація ЕОМ";
"Нарисна геометрія та інженерна графіка";
"Верстати з ПУ та РТК";
"Електропривод";
"Основи обробки матеріалів і інструмент";
"Приводи верстатів з ЧПУ та РТК";
"Основи технології машинобудування";
"Технічні вимірювання";
"Технологія конструкційних матеріалів";
"Основи охорони праці".
Тема 3.1 Вступне заняття.
Ознайомлення студентів-практикантів з кваліфікаційними характеристиками "токаря", "оператора верстатів з програмним керуванням" 2-3 розрядів. Техніка безпеки під час роботи на токарних верстатах з ручним керуванням та токарних верстатах з ЧПУ. Електробезпека. Протипожежна безпека. Оформлення інструктажів з техніки безпеки. Коротке повторення матеріалу та відновлення практичних навичок з розділу 2 "Механічна практика".
Тема 3.2 Обробка циліндричних та конічних поверхонь на токарних верстатах.
Обробка зовнішніх циліндричних поверхонь при установленні заготівки в патроні. Попередня обробка циліндричних поверхонь без уступів та з уступами. Підрізання уступів прохідними різцями. Виміри лінійкою та штангенциркулем з відліком по ноніусу 0,1 мм. Заточка прохідних прямих, відігнутих та упорних різців.
Обробка зовнішніх циліндричних поверхонь при установленні попередньо зацентрованих заготівок в центрах. Напівчистова обробка циліндричних поверхонь з уступами та без уступів. Заточка чистових різців. Центрування заготівок.
Обробка торцьових поверхонь прохідними і підрізними різцями з установленням заготівок в самоцентруючих патронах. Заточування різців. Контроль заточеного різця.
Точіння зовнішніх канавок на циліндричних та торцьових поверхнях, канавок для виходу шліфувального круга.
Відрізання при прямому та зворотному обертанні шпинделя. Заточування відрізних та підрізних різців. Виміри та контроль лінійкою, шаблонами і штангенциркулем (0,1мм).
Свердлування наскрізних та глухих отворів, розсвердлування. Підбір, установлення і закріплення сверл в свердлувальних патронах і в пінолі задньої бабки. Підготовка торцьових поверхонь під свердлування. Свердлування наскрізних отворів,розсвердлування. Свердлування і розсвердлування отворів на задану довжину. Зенкерування і розвірчення циліндричних отворів, вибір припуску під обробку. Контроль оброблених отворів. Заточка спіральних свердл та перевірка якості їх заточки шаблонами.
Центрування заготівок. Підготовка торцьових поверхонь під центрування. Вибір діаметра сверла для центрування (по таблиці). Свердлування центрового отвору комбінованими та спіральними свердлами.
Розточування циліндричних отворів наскрізних і з уступами, глухих з обробкою внутрішнього торця. Визначення міжопераційних припусків на обробку (по таблицях). Розточування наскрізних і глухих отворів під зенкерування і розвірчення. Точіння канавок в отворах. Точіння фасок та притуплення гострих крайок. Розвірчення отворів після розточування. Вимірювання отворів штангенциркулем, нутроміром та глибиноміром. Перевірка калібрами і шаблонами.
Нарізання різі мітчиками і плашками. Підготовка поверхні заготівки під нарізання різі. Установлення і закріплення мітчиків і плашок. Використання універсальних пристроїв для закріплення мітчиків і плашок. Нарізання плашками кріпильних різей різних діаметрів на задану довжину. Підготовка отворів під нарізання різі мітчиками. Нарізання різі мітчиками в
глухих отворах. Контроль стержнів і отворів під нарізку штангенциркулем і граничними калібрами. Контроль нарізки різьбовими калібрами.
Нарізання зовнішньої трикутної різі різцями. Настройка верстата на нарізання різі. Установлення, перевірка і закріплення різьбових різців. Чорнове нарізання трикутної різі з вільним виходом різця. Калібрування різі плашкою. Чистове нарізання різі. Перевірка різі калібрами і шаблонами.
Нарізання внутрішньої трикутної різі різцями. Підготовка отворів під нарізання різі. Визначення кількості робочих ходів і величин подачі різця на глибину за один робочий хід. Чорнове нарізання трикутної різі з калібруванням мітчиком. Заточування і доведення різьбових різців. Перевірка профілю робочої частини різця шаблоном.
Загальні уявлення про нарізання зовнішніх і внутрішніх прямокутних та трапецієвидних різей.
Обробка зовнішніх конічних поверхонь широким різцем та за допомогою повороту верхньої частини супорта. Обробка зовнішніх конічних поверхонь за допомогою зміщення корпусу задньої бабки. Контроль обролених поверхонь.
Розточування конічних отворів за допомогою повороту верхньої частини супорта. Визначення припусків під розточування, розвірчення конічного отвору та вибір діаметрів свердл для свердлування під обробку конічної поверхні. Обробка конічних отворів комплектом конічних розвірток. Вимірювання та перевірка отворів штангенциркулем (0,05), калібрами, щаблонами, нутроміром, глибиноміром. Виконання вправ з обробки циліндричних, конічних поверхонь та нарізання різі на токарних верстатах.
Навчальна мета: формування передбачених програмою умінь і навиків виконувати прийоми обробки деталей на універсальних токарних верстатах.
Устаткування, пристрої, інструмент та матеріали:
- універсальні токарно-гвинторізні верстати (12К20, 16Б16, тощо) механічної дільниці НВМ; шафа з інструментами; стелаж для заготівок та готових деталей; патрон самоцентруючий трикулачковий; верстат для заточки інструментів; шаблони для контролю геометричних параметрів інструменту; різці: прохідні, розточні, відрізні; свердла, зенкери тарозвіртки; ключі гаєчні; крючок для відведення стружки; емульсія (МОР); еталони шорсткості; шаблони; калібри; ганчір'я.
В результаті засвоєння теми студент повинен:
знати:
правила установлення заготівок і різального інструменту для виконання різних операцій;
підбір режимів різання, припусків на обробку для виконання різних операцій;
настройку верстата на обробку конічних поверхонь;
настройку верстата на нарізання різі;
правила безпеки під час роботи на токарному верстаті.
вміти:
управляти токарним верстатом, користуватися пристроями і інструментами;
установлювати і закріплювати заготівки та різці, виконувати чорнове і чистове точіння циліндричних поверхонь, торців, канавок, відрізку, обробку циліндричних отворів, конічних поверхонь та нарізання різей;
вибирати бази, установлювати технологічні пристрої, інструменти, задавати режими різання;
заточувати різальний інструмент;
перевірити якість виконаних робіт;
виконувати правила техніки безпеки.
Тема 3.3 Обробка фасонних поверхонь на токарних верстатах.
Обробка фасонних ділянок деталей методом двох подач різця. Обробка фасонними різцями (стержневими, призматичними і дисковими). Загальні уявлення про обробку фасонних поверхонь з використанням копіювальних пристроїв. Відпрацювання вправ на обробку фасонної поверхні методом двох подач.
Навчальна мета: формування умінь і навичок при обробці фасонних поверхонь деталі.
Устаткування, пристрої, інструмент та матеріали:
- токарно-гвинторізний верстат (16К20, 16Б16, тощо); набір зразків деталей з фасонною поверхнею; різці: прорізний з закругленою різальною крайкою,прохідний чорновий і чистовий; штангенциркулі (0,1...0,05); шаблони для перевірки кульових поверхонь; заготівки для виконання роботи; крючок для відведення стружки; ганчір'я.
В результаті засвоєння теми студент повинен: 1)знати:
методи обробки фасонних поверхонь на універсальних токарних верстатах;
правила безпеки під час роботи на токарному верстаті.
2) вміти:
вести обробку фасонних поверхонь методом двох подач;
заточувати різальний інструмент;
перевірити якість виконаної роботи;
виконувати правила техніки безпеки.
Тема 3.4 Обробка деталі зі складною установкою на токарних верстатах.
Приклади деталей, обробка яких на токарних верстатах вимагає складної установки (корпуса; кутовики; шатуни; кронштейни; вали, довжина яких більше діаметра в 10 і більше разів, тощо). Установка та закріплення таких деталей на планшайбах, в чотирикулачкових патронах. Вивірка та остаточне закріплення заготівок. Обробка деталей зі складною установкою.
Навчальна мета: формування умінь і навичок при обробці деталей зі складною установкою.
Устаткування, пристрої, інструмент та матеріали:
- обладнане робоче місце з токарним верстатом; планшайба; чотирикулачковий патрон; люнети; торцьові ключі; рейсмас; індикатор на стійці; крейда; крючок для відведення стружки; захисні окуляри.
В результаті вивчення теми студент повинен:
1) знати:
методи установки заготівок складної несиметричної форми;
методи установки довгих валів;
методи вивірки та остаточне закріплення заготівок на планшайбах та в чотирикулачковому патроні.
2) вміти:
установити в чотирикулачковому патроні заготівку несиметричної форми, вивірити та підготовити до обробки;
перевіряти якість виконаної роботи;
виконувати правила техніки безпеки.
Тема 3.5 Кінцева обробка поверхонь.
Опорядження та доведення поверхонь. Полірування циліндричних, конічних і фасонних поверхонь абразивними та алмазними шкурками і пастами. Накатування циліндричних і конічних поверхонь накатками різного візерунка. Обкатування поверхонь роликовими та кулевими обкатками (розкатками). Контроль якості поверхонь. Виконання операцій кінцевої обробки поверхонь. Шліфування поверхонь, як кінцева обробка. Врахування припуску на шліфування при обробці на токарному верстаті.
Навчальна мета: формування умінь і навичок кінцевої обробки поверхонь деталі.
Устаткування, пристрої, інструмент і матеріали:
- обладнане робоче місце з токарним верстатом; обладнане робоче місце з круглошліфувальним верстатом; штангенциркуль (0,1...0,05); мікрометр; зразки шорсткості; абразивні та алмазні шкурки; абразивні порошки і пасти; машинне масло; ганчір'я.
В результаті студент повинен
1)знати:
інструмент та матеріали для виконання операцій опорядження та доведення поверхонь, накатування, обкатування та розкатування;
правила безпеки при роботі на верстаті;
2) вміти:
полірувати зовнішні та внутрішні поверхні деталі;
накатувати поверхні накатками;
контролювати якість обробки;
виконувати правила техніки безпеки.
Тема 3.6 Робота на токарних верстатах з числовим програмним управлінням (ЧПУ).
Відпрацювання теми 2.3 "Управління токарним верстатом з ЧПУ" розділу "Механічна практика" та відновлення практичних навичок з управління верстатом. Набір та введення готової програми управління (УП) в пам'ять ПЧПУ типу 2Р22 і її індикація. Читання та пояснення кадрів УП, ув'язка кадрів з операційним кресленням деталі. Редагування введеної в пам'ять ПЧПУ програми. Введення програми з програмоносія. Відпрацювання режиму "Ввод". Відпрацювання режиму "Ручне управління". Відпрацювання режиму "Автомат". Відпрацювання режиму "Тест діагностика". Ознаки помилок на екрані БВСІ та способи їх усунення. Вправи з обробки деталей за 12-14 квалітетами по УП на налагодженому верстаті моделі 16К20ФЗ з ПЧПУ типу 2Р22. Нагляд за роботою систем верстата по показниках БВСІ та сигнальних ламп. Контроль якості обробки та корегування геометричної інформації. Щоденне технічне обслуговування верстата. Техніка безпеки при роботі на верстаті з ЧПУ.
Навчальна мета: формування умінь і навичок при обробці деталей на токарних верстатах з ЧПУ.
Устаткування, пристрої, інструмент і матеріали:
-токарний верстат з ЧПУ моделі 16К20ФЗ з ПЧПУ типу 2Р22; шафа інструментальна з штатним інструментом; стелаж з заготівками і готовими деталями; заточний верстат; шаблони; штангенциркулі (0,1...0,05); мікрометр; еталони шорсткості; ключі гаєчні; крючок для відведення стружки; мастильні матеріали; ганчір'я.
В результаті засвоєння теми студент повинен:
знати:
основні вузли токарного верстата з ЧПУ, особливості його роботи;
технологічні пристрої і інструмент, які використовують при виконанні роботи;
правила установлення заготівок і різального інструменту. Встановлення інструментів настроєних на розмір поза верстатом;
функції клавіш управління верстатом та ПЧПУ;
основні правила формування кадрів УП;
режими роботи верстата з ЧПУ;
правила безпеки при роботі на токарних верстатах з ЧПУ;
2) вміти:
управляти налагодженим токарним верстатом з ЧПУ в різних режимах роботи;
установлювати та закріплювати різальний інструмент, заготівки;
набирати на пульті та вводити УП;
редагувати введену в пам'ять ПЧПУ програму;
здійснювати нагляд за роботою систем верстата та реагувати на покази БВСІ;
контролювати якість обробки та корегувати геометричну інформацію УП;
виконувати щоденне технічне обслуговування верстата з ЧПУ;
виконувати правила техніки безпеки.
Тема 3.7 Комплексна токарна робота.
Виготовлення простої деталі за 12-14 квалітетами точності на універсальному токарно-гвинторізному верстаті та на налагодженому токарному верстаті з ЧПУ. Контроль деталі.
Тема 3.8 Залік з практики.
Перевірка знань та практичних навичок студентів - практикантів в межах пройденої програми з врахуванням якості виготовленої деталі і відповідності технологічній документації.
Розділ 4. Налагоджувальна практика.
Розділ базується на матеріалі предметів:
" Єдина система конструкторської документації";
" Нарисна геометрія та інженерна графіка &qu