РОЗДІЛ 5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ
На об’єкті, який підлягає ЕЕ, крім виявлених Вами джерел забруднення ПНС, додатково є джерела №1-А, №2-А та №3-А.
Завдання:
1) оцінити вплив джерел на стан НПС (врахувати принципи синергізму з наявними забруднюючими речовинами, порівняти з існуючими ГДК, ГДС, ГДВ, вплив на здоров’я людини).
2) розрахувати сплату збору за забруднення ПНС з кожного джерела.
Таблиця 5.1 - Індивідуальні завдання по джерелу №1
| № п/п | Речовина, яка викидається в атмосферу | Викиди за рік, тонн | Порівняно з лімітом, % |
| 1. | Нітробензол | ||
| 2. | Сірководень | 4,5 | |
| 3. | Оксид сірки | ||
| 4. | СО | ||
| 5. | Аміак | ||
| 6. | Оксиди азоту | ||
| 7. | Пил нетоксичний | ||
| 8. | Сажа | ||
| 9. | Кислота плавикова (водень фтористий) | ||
| 10. | Кислота сірчана | 1,2 | |
| 11. | Ртуть та її сполуки | 0,7 | |
| 12. | Хлор | ||
| 13. | Хлороформ (СНCl3) | ||
| 14. | Оцтова кислота | ||
| 15. | Ацетон | ||
| 16. | Ацетон | ||
| 17. | Оксиди азоту |
Таблиця 5.2 - Індивідуальні завдання по джерелу №2
| № п/п | Розміщення шкідливих відходів (клас небезпеки) | Кт, км | Ко | Обсяг, тонн (шт) | Порівняно з лімітом, % |
| Ртутьвмісне обладнання і прилади | Полігони | 2000 шт | |||
| Люмінесцентні лампи | Звалища | 190 шт | |||
| Нетоксичні відходи гірничо- видобувної промисловості | Полігони | ||||
| Інертні | Звалища | ||||
| І | Полігони | ||||
| ІІ | Звалища | ||||
| ІІІ | Полігони | ||||
| ІV | Звалища | ||||
| Ртутьвмісне обладнання і прилади | Звалища | 1490 шт | |||
| Люмінесцентні лампи | Полігони | 295 шт | |||
| Нетоксичні відходи гірничо- видобувної промисловості | Звалища | ||||
| Інертні | Полігони | ||||
| І | Звалища | ||||
| ІІ | Полігони | ||||
| ІІІ | Звалища | ||||
| ІV | Полігони | ||||
| І | Звалища |
Таблиця 5.3 - Індивідуальні завдання по джерелу №3
| № п/п | Скиди шкідливих речовин у водні об’єкти | Басейн (Крб.) | Обсяг, тонн (шт) | Порівняно з лімітом, % |
| Азот амонійний | Азовське море |
| Прод. табл. 5.3 | ||||
| Синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР) | Чорне море | |||
| Сірковуглець | Дунай | |||
| Свинець-іон-двовалентний | Тиса | 3,5 | ||
| Нітрит-іон | Прут | |||
| Ціаніди | Дністер | 4,5 | ||
| Нікель і сполуки нікелю у перерахунку на нікель | Дніпро (до м.Київ) | |||
| Нафта і нафтопродукти в розчинному й емульсійному стані | Дніпро (після м.Київ – Каховський гідровузол) | 2,5 | ||
| Миш'як | Дніпро (Каховський гідровузол – Чорне море) | |||
| Формальдегід | Прип’ять | |||
| Феноли | Зах. Буг | |||
| Сульфат-аніон | Десна | 3,5 | ||
| Марганець-двовалентний іон | Пд. Буг | |||
| Магній-катіон | Десна | 4,5 | ||
| Кальцій-катіон | Ріки Кримського півострова | |||
| Зважені речовини | Сіверський Донець | 2,5 | ||
| Залізо загальне | Міус |
Зразок титульного листа
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Назва кафедри
Курсова робота з дисципліни
„Екологічна експертиза”
на тему: „................................”
Виконав: ст. групи ЕОС – 44
прізвище та ініціали
Перевірив: посада,
прізвище та ініціали
Дата реєстрації роботи
„___”___________200_ р.
Луцьк – 200_
РОЗДІЛ 6. ДОПОМІЖНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Мета написання студентами курсової роботи полягає в ознайомленні й оволодінні всією сукупністю нормативно-правової бази щодо проведення екологічної експертизи об’єктів, матеріалів, технологій, територій, проектів на будівництво і т.д., а також вміння узагальнювати ОВНС та робити висновки ЕЕ.
Екологічна експертиза є гарантією екологічної безпеки. У зв’язку з важким екологічним станом, який виник в результаті непродуманої діяльності людини, постала необхідність у проведенні екологічної експертизи в Україні. Тим більше, що в цивілізованому світі така експертиза існує давно. Проведення екологічної експертизи є обов’язковим у процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності, що впливає на стан навколишнього середовища. В законодавстві України прийнято цілий ряд законів та інструкцій, що стосуються екологічної експертизи, її типів, масштабів та методів проведення.
Терміни проведення
· Граничні строки здійснення державної екологічної експертизи, незалежно від форми її проведення, не повинні, як правило, перевищувати 90 календарних днів.
· У виняткових випадках, при особливо складних об'єктах і ситуаціях, строки можуть бути подовжені керівниками Міністерства екології та природних ресурсів України чи його місцевих органів, але не більше ніж до 180 календарних днів.
· Строк проведення повторної державної екологічної експертизи документації, доопрацьованої відповідно до зауважень і пропозицій експертних органів, не повинен перевищувати 45 календарних днів.
· При здійсненні екологічної експертизи на договірних засадах конкретні строки її проведення можуть обумовлюватись договорами, але не перевищувати вказаних у термінів.
· Висновки державної екологічної експертизи зберігають свою силу протягом нормативного терміну будівництва об'єкта, після чого, в разі, якщо реалізація проекту не розпочата, він підлягає повторній екологічній експертизі (після відповідного коригування).