Особистість у соціальному оточенні. Зараження ефективно діє у натовпі
Зараження ефективно діє у натовпі. Натовп — це тимчасове скупчення великої кількості людей, між якими можливий безпосередній контакт. У натовпі відбувається вторгнення в інтимний простір людини і, як наслідок, виділення адреналіну, від чого люди стають дратівливими і агресивними, що спричиняє сутички. Одним із перших загальні закономірності поведінки людини у натовпі описав французький дослідник Г. Лебон (1895). Натовп спонтанно і ідентично реагує на зовнішні збудники. У ньому домінують емоційно-інстинктивні елементи, а осмислення реальності і почуття відповідальності зменшується. Емоційний стан одних учасників натовпу впливає на інших і таким чином весь час посилюється. Завдяки цьому емоції у масі людей можуть досягти такої напруги, що в них виникає необхідність діяти. Найбільш небезпечним є натовп, який сформувався під впливом надсильних негативних емоцій, бо у такому разі людина здатна до актів насильства і жорстокості, які у звичайних умовах їй не характерні.
Перебуваючи під впливом натовпу, людина починає поводити себе інакше, ніж в інших групах. Насамперед, руйнуються або зовсім зникають соціальні ролі і міжособистісні зв'язки, а учасники знеособлюються, позбавляються характерних для них індивідуальних рис. Такий феномен називається деіндивідуалізацією. Ситуаційними причинами деіндивідуалізації є анонімність, високий рівень емоційного збудження, зосередженість уваги не на власній поведінці, а на тому, що відбувається довкола. Соціально-психологічні стани, які призводять до посилення деіндивідуалізації, — це єдність натовпу, понижений рівень самосвідомості і самоконтролю. Наслідками деіндивідуалізації є імпульсивна поведінка людини у натовпі, підвищена чутливість до зовнішніх впливів, нездатність керувати власною поведінкою, зменшений інтерес до оцінок оточуючих людей, нездатність розважливо оцінити і розумно планувати поведінку. Інтелект натовпу значно нижчий, ніж інтелект окремих індивідів, що входять до нього. Крім того, у натовпі зростає потреба наслідування інших, взаємного зараження, навіювання і почуття могутності, а особливо у разі появи лідера. У цьому — небезпечність натовпу.
До найвідоміших методів ліквідації натовпу належать: фізичне насильство через породження страху за власне життя, висміюван-
ня учасників натовпу, спрямування його активності в інше русло за допомогою механізму відвернення уваги або маніпулювання почуттями й напругою.
Особливою ситуацією, у якій вплив зараження дуже сильний, є паніка. Паніка — це емоційний стан, який виникає у масі людей і є наслідком дефіциту або надлишку інформації про якусь небезпечну або незрозумілу ситуацію. Термін «паніка» походить від імені грецького бога Пана, покровителя пастухів, пасовиськ і стад. Своїм гнівом вім міг викликати безумство стада, і тоді воно з незначної причини кидалось у вогонь чи прірву. Сила паніки полягає у тому, що людина, потрапивши «всередину» паніки, не може залишитись осторонь.
Навіювання,або сугестія,— це цілеспрямований, неаргументо-ваний емоційно-вольовий вплив однієї людини на іншу або на групу людей з метою зміни її стану або ставлення до чогось. Він здійснюється у вербальній формі, ґрунтується на некритичному сприйманні повідомлення чи інформації і не потребує доказів чи логіки. Ефективність навіювання залежить від віку людини: діти йому піддаються більше, ніж дорослі. Також більш навіювана є стомлена і фізично ослаблена людина. Засобами впливу є особистий магнетизм, авторитет, впевненість, чіткість мови, використання оточення, сприятливого для навіювання (наприклад, ритмічні звуки, затемнення приміщення тощо).
Переконанняє досягненням згоди людини на основі логічного обґрунтування своїх позицій. Людині, яку переконують, пред'являють чітко сформульовані аргументи у прийнятному темпі і зрозумілими для неї словами. Відкрито визнаються як сильні, так і слабкі аспекти пропозиції. Рішення щодо вірності інформації людина, яку переконують, приймає самостійно. Тому переконання — це переважно інтелектуальний вплив на людину. Є два способи переконання: прямий та опосередкований. При прямому на людей впливають сприятливі аргументи; при опосередкованому — випадкові чинники, наприклад, привабливість оратора.
Наслідування — це повторення прикладу, який подає інша людина. Цей засіб впливу відіграє неабияке значення у процесі розвитку людини. Саме в результаті наслідування виникають і закріплюються групові норми і цінності. У дитячому віці насліду-
Розділ III