Виділене слово треба писати з малої літери в реченні
А Йшли ми до (Ш, їй)евченкового генія духу золотого зачерпнуть!
Б Щороку в березні у всіх навчальних закладах України відбуваються (Ш, ш)евченківські читання.
В Оригінальні (Ш, іи)евченкові твори дають щедру інформацію про те, як він жив.
Г Живе й не вмирає (Ш, ш)евченківська мати, колгоспна кріпачка, забута не раз.
Виділене слово треба писати з малої літери в реченні
А Суцільно зрубаний квартал (К, карпатського старого бору — немов який нестримний шквал пронісся, оголивши гору.
Б Чумацький (В, в)із з-над рідного двора за хату котиться спроквола.
В Чумацький (Ш, ш)лях сріблиться в небесах.
Г Сонце сміється, немов (А, а)рхімед, перевертаючи Землю на осінь.
Граматичні ознаки іменника
1) рід: чоловічий, жіночий, середній: явір (ч. p.), доброта (ж. p.), сонце (с. p.). Не мають роду іменники, що вживаються тільки в множині (канікули, жнива, веселощі). Частина іменників може мати значення двох родів (іменники спільного роду): сирота, нероба, нездара.
У незмінюваних іменниках рід визначають так: іменники-назви людей відповідної статі належать до чоловічого або жіночого роду: леді, мадам — жіночого роду, мосьє, рантьє — чоловічого; назви тварин належать до чоловічого роду: кенгуру, шимпанзе, колібрі; назви неістот належать до середнього роду: пенсне, пюре, таксі;
2) число: однина, множина: народ — народи, знак — знаки. Частина іменників має тільки форму однини (Київ, доброта) або тільки множини (ліки, окуляри, Чернівці)]
3) відмінок (називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний).
За особливістю основ і закінчень іменники поділяються на 4 відміни.
Поділ іменників на відміни і групи
| Відміна | Рід | Закінч, в Н. в. | Група | Кінцевий приголосний основи | Приклади | |
| Перша | жін., чол. | -а (-я) | тверда | твердий (крім ж, ч, ш, щ) | вода, нива, пам'ятка, Микола | |
| м'яка | м'який | мрія, земля, пустеля, Ілля | ||||
| мішана | ж, ч, ги, щ | суша, груша, межа | ||||
| Друга | чол., сер. | нульове, -0 -о, -е, -а (-я) (крім ім. із суф. -am, -ят, -єн) | тверда | твердий (крім ж, ч, ш, щ),р | сон, похід, сніг, сир, твір | |
| м'яка | м'який, р | день, сонце, поле, почуття, лікар | ||||
| мішана | ж, ч, ш, щ,р | вуж, корч, каменяр | ||||
| Третя | жін. | нульове | ніч, зустріч, сіль, верф і слово мати | |||
| Четверта | сер. | -.а (-я), у непрямих відмінках з'являється суф. -am, -ят, -єн | ім'я, плем'я, теля, курча | |||
Іменники другої відміни на -р можуть належати до твердої, м якої та мішаної груп.
До твердої групи належить більшість іменників з основою на -р, у тому числі іменники іншомовного походження на -ар(-яр), -up, -ур і наголосом переважно на останньому складі основи, а також іменники мир, комар, снігур, сир, столяр, муляр, абажур, футляр.
До м'якої групи належить частина іменників із суфіксами -ар, -up, мк і в однині мають наголос на корені або на закінченні, а в множині — тільки на закінченні: лікар, воротар.
До мішаної групи належать іменники на позначення людей за професією на -яр зі сталим наголосом на закінченні: газетяр, каменяр.
Практична порада: щоб переконатися, чи правильно ви визначили групу іменників на -р, поставте слово в орудному відмінку однини та називному множини. Закінчення підкаже вам правильну відповідь.
Зразок:
1. вир — виру — виром — вири, основа іменника тверда, отже, іменник належить до твердої групи;
2. вівчар — вівчаря — вівчарем — вівчарі — основа іменника м'яка, отже, іменник належить до м'якої групи;
3. вугляр — вугляра — вуглярем — вуглярі — частина основ іменника тверда, частина м'яка, отже, іменник належить до мішаної групи.
Не належать до жодної відміни незмінювані та множинні іменники: кашне, ревю, рантьє, іменини, Карпати, вершки тощо.
До чоловічого роду належать усі іменники в рядку
А кутюр'є, собака, мозоль, бутель
Б денді, какаду, степ, алібі
В імпресаріо, караоке, кір, Сибір
Г коала, івасі, кабальєро, кашне
До жіночого роду належать усі іменники в рядку
А каніфоль, ступінь, ретуш, фальш
Б путь, бандероль, гуаш, нехворощ
В фланель, розкіш, суміш, сип
Г вуаль, лазур, галузь, зяб