Лабораторне заняття, методика його підготовки і проведення

Ефективною формою організації навчального процесу у вищому навчальному закладі, яка базується на самостій­ній роботі студентів, є лабораторне заняття.

Лабораторне заняття – форма навчального заняття, за якої сту­дент під керівництвом викладача проводить природничі або імі­таційні експерименти чи досліди з метою підтвердження окремих теоретичних положень певної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, об­ладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апарату­рою, методикою експериментальних досліджень.

Основними завданнями лабораторних занять є: поглиб­лення та уточнення знань, здобутих на лекціях і в процесі самостійної роботи; формування інтелектуальних умінь і навичок планування, аналізу та узагальнень; опанування техніки; нагромадження первинного досвіду організації виробництва та оволодіння технікою управління ним тощо.

Лабораторні заняття не лише закріплюють теоретичні знання, а й дають змогу студентові глибоко вивчати механізм застосування цих знань, оволодівати важливим для фахівця умінням інтелектуального проникнення у ті при­родно-технічні або виробничі процеси, які досліджуються на лабораторному занятті. Під впливом цієї форми занять у студентів часто виникають нові ідеї наукового і технічного характеру, які використовуються у курсових, кваліфіка­ційних, дипломних роботах. Лабораторні заняття значною мірою забезпечують відпрацювання вмінь і навичок прий­няття практичних рішень у реальних умовах виробництва.

Перелік тем лабораторних занять визначається робо­чою програмою навчальної дисципліни. Кількість студен­тів на таких заняттях не перевищує половини академічної групи. На лабораторні заняття відведено третину і більше всього навчального часу.

Під час виконання лабораторних робіт відбувається формування відповідних умінь і навичок роботи з вимірю­вальною апаратурою, розрахунки окремих вузлів і проце­сів, формування окремих технологічних умінь і навичок, необхідних фахівцю у сфері виробництва.

Успіх проведення конкретного лабораторного заняття залежить від його підготовки, яка охоплює: глибоке ви­вчення студентами теоретичного матеріалу; підготовку не­обхідної навчально-матеріальної бази і документації; під­готовку викладача, обслуговуючого персоналу і студентів.

Підготовка до лабораторного заняття здійснюється в кілька етапів: попередня підготовка, початок роботи, її ви­конання, складання звіту і оцінювання роботи викладачем.

Попередня підготовка до роботи в лабораторії здійсню­ється у відведений для самостійної роботи час. Готуючись до неї, студент передусім повинен усвідомити її мету, за­своїти теоретичний матеріал, домогтися чіткого уявлення про фізичні та інші процеси, покладені в основу роботи приладів чи установок.

У відведений для самопідготовки час студент ознайом­люється в лабораторії з обладнанням, правилами техніки безпеки; особливо це стосується робіт з використанням електричних приладів, хімічних вибухових речовин тощо. У лабораторіях має бути встановлено чергування лаборан­тів і викладачів, які могли б дати вичерпну консультацію студентам при підготовці до лабораторної роботи.

Успіх лабораторного заняття у вищій школі залежить не тільки від матеріального його забезпечення, а й від ор­ганізування та методики його проведення.

Проведення заняття передбачає такі етапи: попередній контроль підготовленості студентів до виконання конкрет­ної лабораторної роботи; виконання конкретних завдань відповідно до запропонованої тематики: оформлення інди­відуального звіту; оцінювання викладачем результатів ро­боти студентів.

У практиці вищих навчальних закладів сформувалося кілька методів проведення лабораторних робіт: фронтальний метод, проведення робіт циклами і метод практикуму. Вибір методу залежить від навчально-матеріальної бази і завдань курсу в усій системі підготовки фахівців певного профілю.

Під час фронтальної лабораторної роботи усі студенти Разом або кожен зокрема чи по кілька виконують одночасно одну й ту саму роботу. Відбувається це в процесі вивчення певної теми. Практикуми проводять після ви­вчення великих розділів курсу наприкінці семестру. Во­ни мають переважно повторювальний і узагальнюючий характер і розраховані на більшу самостійність студен­тів, ніж фронтальні лабораторні роботи.

Лабораторні роботи можуть виконуватися студентами індивідуально або колективно. Найчастіше вдаються до бригадної форми, за якої студенти допомагають один одно­му, їм легше й зручніше вести спостереження і знімати по­казники приладів у складних роботах. Однак у такому ра­зі участь студентів у виконанні поставлених завдань нерів­нозначна, що є істотним недоліком.

З метою якісного виконання лабораторної роботи вик­ладачі перевіряють готовність студентів. Це відбувається у формі бесіди з кожним студентом, у процесі якої виявля­ють знання теоретичного матеріалу з теми роботи, її облад­нання і перебігу виконання, або у формі машинного чи безмашинного стандартизованого контролю з цих самих питань. У такий спосіб виявляють рівень теоретичної під­готовки студентів, практичні навички, вміння застосову­вати знання для розв'язування практичних завдань.

Завершується лабораторна робота оформленням інди­відуального звіту та його захистом перед викладачем. Під­сумкові оцінки виставляються в журналі обліку виконан­ня лабораторних робіт і враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.