Доза випромінювання, отрианаособовим складом за умов відкритого розташування в середині зони забруднення
Таблиця 5.10
Доза випромінювання, отрианаособовим складом за умов відкритого розташування в середині зони забруднення
Таблиця 5.11
Доза випромінювання, отрианаособовим складом за умов відкритого розташування в середині зони забруднення
Таблиця 5.12
Доза випромінювання, отрианаособовим складом за умов відкритого розташування в середині зони забруднення
Таблиця 5.13
Доза випромінювання, отрианаособовим складом за умов відкритого розташування в середині зони забруднення
Приклад розрахунку
На АЕС у результаті аварії в 10.00 26.04 зруйновано реактор типу РБМК-1000 з виходом активності в атмосферу 30 %. Виміряна потужність дози випромінювання в 15.00 26.04 – початок зараження об'єкта – становила 
=3,6 рад/год.
Метеоумови на момент аварії:
- швидкість вітру на висоті 10 м – 
;
- час доби – день;
- наявність хмарності – відсутня;
Розв'язання:
1. Визначаемо 
.
2. За табл. на 
після аварії.
Визначаємо:
РМ = 0,009 рад/год;
РА = 0,09 рад/год;
РБ = 0,92 рад/год;
РВ = 2,7 рад/год;
РГ = 9,2 рад/год.
3. За табл. визначаємо категорію стійкості атмосфери для і безхмарної денної погоди-ізотермії.
4. За табл. визначаємо середню швидкість вітру для і категорії стійкості атмосфери-ізотермії: 
;.
5. За табл. визначаємо розміри зон забруднення на сліді хмари:
| Розмір зони, км2 | Найменування зони | Довжина, км | Ширина, км |
| 10 300 | Зона М | 31,5 | |
| Зона А | 8,42 | ||
| 45,8 | Зона Б | 33,7 | 1,73 |
| 9,63 | Зона В | 17,6 | 9,69 |
| - | Зона Г | - | - |
6. Наносимо на план місцевості знайдені зони забруднення.
7. Фіксуємо на зовнішніх межах зон забруднення значення потужностей. Дози випромінювання на момент вимірювання (пункт 2).
8. За = 3,6 рад/год. Визначаємо зону забруднення, у якій перебуває об'єкт – на зовнішній межі зони небезпечного радіоактивного зараження (зони В).
9. За табл. для зони В по 
визначаємо 
.
Доза опромінення складу:
Під оцінкою хімічної обстановки розуміють визначення масштабу і характеру зараження СДЯР, аналіз їх впливу на діяльність об'єктів, сил ЦЗ і населення.
Основними вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:
– загальна кількість СДЯР на об'єкті і дані щодо розміщення їх запасів у ємкостях і технологічних трубопроводах;
– кількість СДЯР, викинутих в атмосферу, характер їх розливу на поверхні;
– висота піддону або обвалування складських ємкостей;
– метеорологічні умови: температура повітря, швидкість вітру на висоті 10 м (на висоті флюгера), ступінь вертикальної стійкості повітря.
Оцінка хімічної обстановки включає: визначення глибини зони зараження; визначення площі зони зараження і нанесення на план місцевості; визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта; визначення тривалості вражаючої дії СДЯР; визначення можливих втрат людей.
Розрахунок глибини зони зараження ведеться з допомогою даних, наведених у табл. 5.14…5.16 в залежності від кількісних характеристик викиду і швидкості вітру.
Таблиця 5.14