Індивідуальна робота студентів: 5 балів

Вступ до літературознавства

 

Робоча навчальна програма

Для студентів І курсу факультету філології та журналістики

(спеціальність 6.020303 «Філологія. Українська мова і література»)

 

 

Розробник: старший викладач

Білик Галина Миколаївна

 

 

Полтава

2011–2012 н. р.


 

Загальні положення.

1.1. Мета і завдання вивчення дисципліни.

«Вступ до літературознавства» є обов’язковим курсом, який читається студентам-філологам першого року навчання й спрямований на введення їх у спеціальність, ознайомлення з теоретичними основами мистецтва слова й літературного процесу, на вироблення навиків критичного судження й наукової оцінки літературно-художнього твору.

«Вступ до літературознавства» є пропедевтичною навчальною дисципліною стосовно «Історії української літератури», «Історії зарубіжної літератури», «Теорії літератури», «Літературної критики», він формує понятійний фундамент і дослідницький інструментарій для наступного вивчення студентами письменства, робить естетично-осмисленим їх читацький досвід.

Мета навчальної дисципліни: виробити в студентів розуміння образно-чуттєвої природи мистецтва, зокрема художньої літератури; сформувати основні знання про літературу, твір, образ, художність, версифікацію, генерику та генезис художньої літератури; прищепити навики наукового вивчення літературно-художнього твору.

Основні завдання: навчити студентів практично застосовувати теоретичні знання, висвітлювати поетику літературно-художнього твору.

 

1.2. Опис предмета навчальної дисципліни.

Таблиця 1.

 

  семестр обов’язкова чи за вибором загальна кількість годин загальна кількість кредитів кількість змістових модулів лекції, години практичні заняття, години самостійна робота, години індивідуальна робота, години   вид контролю
  І         обов’язкова                               екзамен

 

 

Таблиця 2.

 

Кількість модулів Назви модулів К-ть годин К-ть балів
Модуль І. Література. Твір. Тропи.  
Модуль ІІ. Генерика та генезис художньої літератури.  
Модуль ІІІ. Версифікація.  
Модуль ІV. Наукове вивчення літературно-художнього твору.  

 

1.3. Перелік видів навчальної діяльності студентів (лекції, практичні, лабораторні заняття тощо), їх стисла характеристика.

 

Вивчаючи навчальну дисципліну, студенти відвідують лекції (виклад лектора конспектують), практичні заняття, до яких заздалегідь готуються за рекомендованим планом і літературою (у робочих зошитах занотовують відповіді або тези для висвітлення теоретичних положень, вивчають матеріал; виконують вправи та інші завдання). На практичних заняттях студенти дають усні або письмові відповіді на запитання з теми, виконують тренувальні вправи.

Теми лекцій і практичних занять здебільшого дублюються, що спрямоване на глибше осмислення і більш ґрунтовне засвоєння студентами матеріалу.

Курс передбачає також виконання індивідуальної та самостійної роботи. Індивідуальні заняття спрямовані на поглиблення теоретичної бази знань студентів через термінологічний контроль. Самостійна робота – це контрольні завдання практично-аналітичного, підсумково-творчого і пошукового характеру. Якщо студент не виконує завдань самостійної та індивідуальної роботи, максимальна сума балів за них віднімається від набраної ним загальної кількості балів.

 

1.4. Перелік форм контролю (поточного, модульного, підсумкового).

Таблиця 3.

КОНТРОЛЬ(форми)
Поточний Модульний Підсумковий
1) усне опитування; 2) письмове опитування; 3) тестування; 4) перевірка зошитів. 1) складання термінологічного мінімуму; 2) аналіз тексту (2); 3) творча робота (1). 1) контрольна робота (2); 2) рейтинг.

1.5. Шкала оцінювання.

Таблиця 4.

За шкалою ECTS За національною шкалою За шкалою навчального закладу
А Відмінно 100–90
BC Добре 89–82; 81–75
DE Задовільно 74–68; 67–60
FX Незадовільно з можливістю повторного складання 59–48; 47–35
F Незадовільно з обов’язковим повторним курсом 34–1

1.6. Критерії оцінювання знань.

Таблиця 5.

  Зміст   Види навчальної діяльності І семестр
загальна кількість годин кількість занять або видів роботи Кількість балів за одне заняття або вид роботи загальна максимальна кількість балів
Лекції
Практичні заняття
Індивідуальна робота (10+10+10+12)
Самостійна робота (5+20+10+2+5)   5+7+5+5+5
УСЬОГО  

 

² Відвідуючи лекцію, студент може максимально отримати 2 бали (якщо виклад лектора грамотно й охайно занотовано, матеріал осмислено).

² Відвідуючи практичне заняття, студент може отримати 5; 4; 3; 2; 1; 0 балів:

 

5 балів – матеріал успішно засвоїв; чітко, грамотно, вмотивовано відповідає на поставлене запитання; вміє практично застосовувати набуті теоретичні знання;

4 бали – матеріал успішно засвоїв; чітко, грамотно, вмотивовано відповідає на поставлене запитання; вміє практично застосовувати набуті теоретичні знання, але допускає окремі неточності, виказує невпевненість;

3 бали – матеріал здебільшого засвоїв, дає правильну, але не повну відповідь; помиляється, але може виправити свою помилку після зауваження; відчуває складнощі практичного застосовування теоретичного знання;

2 бали – студент готувався до заняття, має в зошиті відповіді на питання плану, знає визначення понять, але не дає повної відповіді, збивається, відчуває проблеми з практичним застосуванням теоретичних знань;

1 бал – студент має фрагментарне уявлення про матеріал.

0 балів – студент не готовий до заняття.

 

² Якщо студент пропустив заняття або оцінений 0 балів, він усно складає цю тему викладачеві; пропущену лекцію переписує, опрацьовує літературу і також усно складає матеріал викладачеві. Відпрацювання оцінюється за загальним стандартом.

² Самостійна й індивідуальна робота оцінюється балами від 0 до 7. Враховується якість знань, повнота висвітлення проблеми, творчий підхід, якість викладу, практичні навики, кількість засвоєних понять, їх розуміння.

 

1.7. Рекомендації для студентів щодо опрацювання змістових модулів, індивідуальної та самостійної роботи, оформлення звітної документації, організації навчального процесу.

 

Змістовий модуль передбачає засвоєння студентами лекційного матеріалу, поглиблення знань і вироблення навиків практичного застосування на практичних заняттях, виконання індивідуальної та самостійної роботи.

Кожен вид роботи студента оцінюється, в окремих випадках (пропуски з поважної причини, інше) студент має право скласти або перескласти той чи інший вид роботи.

 

² Для запису лекцій студенти відводять окремий зошит, який охайно ведуть. Викладач може перевірити лекційні записи.

² Для підготовки до практичних занять студенти відводять окремий зошит. У ньому виконують домашні завдання й тренувальні аудиторні вправи; конспектують першоджерела (за вказівкою викладача). Викладач періодично перевіряє робочі зошити.

² Індивідуальна робота передбачає засвоєння студентами термінологічного мінімуму за чотирма змістовими напрямками. Студенти складають термінологічний мінімум («Словник») через колоквіум з мікрогрупою або індивідуальну бесіду з викладачем у позаурочний час. Дата зарахування індивідуальної роботи: № 1 – 22.09.2011 р.; № 2 – 20.10.2011 р.; № 3 – 17.11.2011 р.; № 4 – 15.12.2011 р.

² Студенти виконують самостійну роботу: 2 персональні контрольні роботи; 1 творчу роботу; письмовий версифікаційний аналіз поезії; пишуть реферат з елементами текстового дослідження з проблем художньої мови, стилю. Контрольні роботи студенти виконують самостійно вдома, послуговуються всією доступною навчальною та науковою літературою. Завдання до контрольної роботи кожен студент отримує індивідуально (на окремих картках). Для цих робіт студенти відводять окремий зошит, який здають на перевірку викладачеві. Остаточна дата зарахування самостійної роботи(всіх видів): 08.12.2011 р. Творча робота виконується на практичному занятті.

² Консультаційно-залікові дні викладача (студенти можуть відпрацювати пропуски, скласти індивідуальну роботу (словник), здати самостійну роботу): вівторок, четвер (щотижня, 14.40 – 16.00).

 

2. Зміст модулів.

 

2.1. Модуль І. Література. Твір. Тропи.

 

2.1.1 Зміст теми.

Студенти усвідомлюють:

· літературознавство – це комплекс наук про художню літературу;

· відмінність художньої літератури від наукової і публіцистичної;

· художність літератури зумовлена її образно-стилістичними особливостями;

· природу художнього образу;

· специфіку художнього мовлення;

· природу художнього цілого (твору).

 

2.1.2 Види навчальної діяльності студентів.

 

Лекції

Таблиця 6 А.

№ Тематика і зміст лекцій К-ть годин Література (основна, додаткова) Обладнання, ресурси К-ть балів
1.   Лекція №1. Літературознавство як наука. 1. Предмет і завдання літера-турознавства, його зв’язок з гу-манітарними і технічними нау-ками. 2. Основні й допоміжні літерату-рознавчі дисципліни. 3. Етапи формування знання про літературу. А: 1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С.3–17. 2.Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С.5–22. 3. Моклиця М. Основи літературо-знавства. – Тернопіль, 2002. – С.8–15,155–162. 4. Література. Теорія, Методологія / Переклад з пол. – К., 2006. – С.9–37. 5. Пахаренко В. Українська поетика. – Черкаси, 2002. Б: 1. Лексикон загального та порівняль-ного літературознавства. –Чернівці, 2001. 2. Літературознавчий словник-до-відник. – К., 2006. 3. Білик Г., Хоменко Н. Теорія літе-ратури: Конспект лекцій. – Полтава, 2006. – С.5–20. 4. Вступ до літературознавства. Хрестоматія. – К., 1995. 5. Федченко П. Історія української літературної критики та літературо-знавства.: У 3 т. – К., 1996–1998. В: 1. Наєнко М. Історія українського літературознавства. – К., 2001. 2. Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної дум-ки ХХ ст. – Львів, 1996 (2001, 2006). 3.Фролова К. Цікаве літературо-знавство. – К., 1991 (2001). Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. І: Література. Твір. Тропи / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2008 (схеми).
2. Лекція № 2. Історіографія літературознавства. 1. Літературознавчі відкриття перших цивілізацій. 2. Давній етап у ґенезі теорети-ко-літературної думки. 1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С.18–38. 2. Літературознавчий словник-довід-ник.–К., 1997 (2006). 3. Білик Г., Хоменко Н. Теорія літе-ратури. – Полтава, 2003. – С.9–13. Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІУ: На-прями, школи, течії в теорії літератури / Укл. Г. Білик. – По-лтава, 2008 (схеми).
3. Лекція №3.Основні теоретико-літературні концепції ХІХ–ХХІ століть. 1. Поняття «літературознавча школа», «літературознавчий на-прям». Уявлення про метод до-слідження. 2. Новий етап у розвитку теорії літератури. 3. Літературознавчі дискурси другої половини ХХ століття – нашого часу. А: 1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С.38–52. 2. Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ–ХХ вв. Трактаты, статьи, эссе. – М., 1987. – С.5–9, 16–38. 3. Літературознавчий словник-довід-ник.– К., 1997 (2006). 4. Література. Теорія. Методологія. / Пер. з пол.–К., 2006. 5.Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної дум-ки ХХ ст. – Львів, 1996 (2006). 6.Білик Г., Хоменко Н. Теорія літе-ратури. – Полтава, 2003 (2006). – С.13–20. Б: 1. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. – К., 1998. 2. Левчук Л. Західно-європейська естетика ХХ ст. – К., 1997. 3. Левчук Л. Психоаналіз: історія, те-орія, мистецька практика.–К., 2002. 4. Зборовська Н. Психоаналіз і літературознавство. – К., 2003. 5. Квіт С. Герменевтика. – К., 2005. Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч.ІУ: Напрями, школи, течії в теорії літератури / Укл. Г. Білик. – Полтава, 2008 (схеми).
4. Лекція № 4. Література як вид мистецтва. 1. Поняття художньої літерату-ри, її «предмет» і специфіка. 2. Поняття «літературно-худож-ній образ». 3. Функції літератури. 4. Художня література серед ін-ших видів мистецтва. 1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С.83–116. 2. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С.23–55. 3. Білик Г., Хоменко Н. Теорія літе-ратури. – Полтава, 2006. – С.20–26. 4. Моклиця М. Основи літературо-знавства. – Тернопіль, 2002. – С.16–64. 5. Літературознавчий словник-довід-ник. – К., 2006. 6.Тимофеев Л. Основы теории лите-ратуры. – М., 1976. – С.19–85. Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч.І: Література. Твір. Тропи. / Уклала Г.Білик. – Полтава, 2008 (схеми).
5. Лекція №5. Літературно-художній твір. 1. Уявлення про мистецький твір, «теорії твору» в мистецтво-знавстві. 2. Літературно-художній твір як система, проблема компонент-ного складу.   1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С.116–251. 2. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С.137–207. 3.Білик Г., Хоменко Н. Теорія літера-тури. – Полтава, 2006. – С.26–31. 4. Моклиця М. Основи літературо-знавства. – Тернопіль, 2002. – С.65–80. 5. Література. Теорія, Методологія / Переклад з пол. – К., 2006. 6. Літературознавчий словник-довід-ник. – К., 2006. 7. Хализев В. Теория литературы. – М., 1999. – С.143–285. 1. Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч.І: Література. Твір. Тропи. / Уклала Г.Білик. – Полтава, 2008 (схеми). 2. Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч.ІV: Напрями, школи, течії в літературо-знавстві / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2008 (схеми).
6. Лекція № 6. Мова художньої літератури. 1. Художньо-мовленнєва органі-зація літературного твору. 2. Засоби увиразнення худож-нього мовлення: а) фонетичні; б) словотворчі; в) лексико-синонімічні; г) контекстуально-синонімічні (тропи); ґ) синтаксичні (стилі-стичні фігури). 1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С.141–238. 2. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С.208–317. 3.Тимофеев Л. Теория литературы. – М., 1972. – С.178–256. 4. Літературознавчий словник-довід-ник. – К., 2006.   Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч.І: Література. Твір. Тропи. / Уклала Г.Білик. – Полтава, 2008 (схеми).

 

Практичні заняття

Таблиця 6 Б.

№ Тематика і зміст практичних занять К-ть годин Література (основна, додаткова) Обладнання, ресурси К-ть балів
1. Практичне заняття № 1. Література як вид мистецтва. 1. Поняття художньої літерату-ри, її зображально-виражальні можливості. 2. «Предмет» і специфіка худож-ньої літератури. 3.Функції літератури. 4. Художня література серед ін-ших видів мистецтва.   1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С.83–116. 2. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства.– К., 2003. – С.23–55. 3. Хализев В. Теория литературы. – М., 1999. – С.88–105. 4. Літературознавчий словник-довід-ник. – К., 2006. 5.Білик Г., Хоменко Н. Теорія літе- ратури. – Полтава, 2006. – С.31–35. Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч.І: Література. Твір. Тропи / Уклала Г.Білик. – Полтава, 2008 (схеми).
2. Практичне заняття № 2. Літературно-художній образ. 1. Художній образ – основа мис-тецтва. Різні тлумачення понят-тя. 2. Ознаки художнього образу в літературі. 3. Класифікація літературно-ху-дожніх образів: а) за предметним зображенням; б) за співвідношенням чуттєвого образу та ідеї; в) за місцем у творі; г) за естетичною природою; ґ) за стилем; д) за походженням. 1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С.83–116. 2.Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С.23–55. 3. Хализев В. Теория литературы. – М., 1999. – С.88–105. 4. Білик Г., Хоменко Н. Теорія літе-ратури. – Полтава, 2006. – С.31–35. 5. Моклиця М. Основи літературо-знавства. – Тернопіль, 2002. – С.16–64. 6.Тимофеев Л. Теория литературы. – М., 1976. – С.19–85. Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч.І: Література. Твір. Тропи. / Уклала Г.Білик. – Полтава, 2008 (схеми).
3. Практичне заняття № 3. Зміст літературно-художнього твору. 1.Уявлення про зміст твору. 2. Елементи змістової організа-ції: а) тема (тематика, мотив); б) проблема (проблематика); в) ідея (ідейний зміст); г) фабула; ґ) характер; д) пафос. 3.Тлумачення поняття «зміст твору» формалізмом, структура-лізмом, постструктуралізмом, постмодернізмом.   Завдання 1. Письмово в робочих зошитах прокоментуйте змістові компо-ненти поеми «Катерина» Т.Шев-ченка (визначте тему, проблему, ідею, фабулу, характер, пафос). 2. Письмово в робочих зошитах прокоментуйте змістові компо-ненти вірша «Садок вишневий коло хати...» Т.Шевченка. 1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С.124–146. 2. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С.137–207. 3. Моклиця М. Основи літературо-знавства. – Тернопіль, 2002. – С.65–80. 4. Хализев В. Теория литературы. – М., 1999. 5. Літературознавчий словник-довід-ник. – К., 2006. 6. Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної дум-ки ХХ ст. – Львів, 1996. 7. Література. Теорія, Методологія / Переклад з пол. – К., 2006.     Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч.І: Література. Твір. Тропи. / Уклала Г.Білик. – Полтава, 2008 (схеми).
4. Практичне заняття № 4. Композиція літературно-художнього твору. 1. Уявлення про композицію літературно-художнього твору, композиційні елементи і зв’язки. 2. Композиція і архітектоніка. 3. Типи композиції. 4. Сюжет, сюжетна лінія, еле-менти сюжетної будови. 5. Сюжет і конфлікт. 6. Сюжет і фабула. 7. Типи сюжетів. 8. Позасюжетні компоненти.   Завдання 1.Схарактеризуйте композицію і сюжет новели «Новина» В. Сте-фаника, поезії «Так ніхто не ко-хав» В. Сосюри. 2. У вигляді схеми зіставте поня-ття «композиція», «фабула», «сюжет» твору. 1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С.160–169, 238–251. 2.Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С.137–207. 3. Хализев В. Теория литературы. – М., 1999. 4. Літературознавчий словник-довід-ник. – К., 2006.     Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч.І: Література. Твір. Тропи / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2008 (схеми).
5, 6. Практичне заняття № 5–6. Мова художньо-літературного твору. 1. Мова як спосіб буття літерату-ри. Зображально-виражальні мо-жливості слова. 2. Художній стиль мовлення. 3. Засоби увиразнення мовлення в художній літературі: а) фонетичні; б) словотворчі; в) лексико-синонімічні; г) контекстуально-синонімічні; ґ) синтаксичні. 4. Мова автора і мова персона-жів. Уявлення про наратологію.   Завдання 1.Виконайте вправи 3, 4, 5, 6, 7, 8 за посібником: Короткий тема-тичний літературознавчий слов-ник. Ч.1.: Література. Твір. Тро-пи. – Полтава, 2008. – С.86–88. А: 1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С.141–238. 2. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С.208–317. 3. Тимофеев Л. Теория литературы. – М., 1972. – С.178–256. Б: 1. П’ятаков І. Першоелемент літера-тури (Про мову прозового і віршово-го твору). – К., 1964. 2. Парандовський Я. Алхімія слова. – К., 1991. Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч.І: Література. Твір. Тропи. / Уклала Г.Білик. – Полтава, 2008 (схеми, вправи).

Індивідуальна робота студентів: 5 балів

1. Складання термінологічного мінімуму за змістовим модулем (словник).