Дієприкметник майбутнього часу активного стану
(Participium futūri actīvi)
Описова дієвідміна активного стану
(Coniugatio periphrastĭca actīva)
Participium futūri actīvi утворюється додаванням до основи супіна суфікса –ūr і родових закінчень І-ІІ відміни –us (m), -a (f), -um (n):
I laudat-ūr-us, a, um – той, та, те, що має намір хвалити
II doct-ūr- us, a, um – той, та, те, що має намір навчати
III lect-ūr- us, a, um – той, та, те, що має намір читати
IV audit-ūr- us, a, um – той, та, те, що має намір слухати
Participium futūri actīvi відмінюється за І-ІІ відмінами. З дієсло-вом sum, fui, esse – „бути” в усіх часах і способах утворює описову дієвідміну активного стану (сoniugatio periphrastĭca actīva), яка ви-ражає намір, готовність що-небудь здійснити.
Praesens: laudatūrus, a, um sum – я маю намір хвалити
Imperfectum: laudatūrus, a, um eram – я мав намір хвалити
Perfectum: laudatūrus, a, um fui – я мав намір хвалити
Plusquamperfectum: laudatūrus, a, um fuĕram – я мав намір хвалити
Futurum I: laudatūrus, a, um ero – я буду мати намір хвалити
Futurum II: laudatūrus, a, um fuĕro – я буду мати намір хвалити
1. Qui iniuriam factūrus est, iam facit. – Той, хто має намір здійснювати несправедливість, вже її робить.
2. Irascĭmur saepe non illis, qui laesērunt, sed iis, qui laesūri sunt. – Ми часто гніваємось не на тих, які пошкодили, а на тих, які мають намір шкодити.
- Числівник
Кількісні, порядкові (утворення, відмінювання)
Кількісні й порядкові числівники
(Numeralia cardinalia et ordinalia)
У латинській мові є чотири розряди числівників:
1. Кількісні (numeralia cardinalia) – відповідають на питання скільки?
2. Порядкові (numeralia оrdinalia) – відповідають на питання який, а, е?
3. Розділові (numeralia distributīva) – відповідають на питання по скільки?
4. Прислівникові (numeralia adverbia) – відповідають на питання скільки разів?
Утворення кількісних числівників
Кількісні числівники від 1 до 10, 20 (viginti), 100 (centum) і 1000 (mille) – основні. Назви десятків і сотень – похідні, утворені від основних числівників із деякими фонетичними змінами. Назви десятків з одиницями, сотень із десятками і одиницями і т.д. – складені похідні.
1) Числівники від 11 до 17 утворюються додаванням до основного числівника слова -dĕcіm (із decem), що означає десять: undĕcim, duodĕcim і т.д.
2) Складені числівники з останньою цифрою 8 або 9 утворюються відніманням від наступного десятка відповідно 2 або 1:
18 – duodeviginti | 28 – duodetriginta |
19 – undeviginti | 29 – undetriginta |
Числівники від 30 до 90 утворюються додаванням до основного числівника слова ‑ginta, що означає десяток: triginta, quinquaginta і т.д.
3) Двозначні числівники від 21 до 99 можна позначати двояко: або спочатку називаються десятки, а потім одиниці, або спочатку одиниці, далі сполучник et, а тоді десятки: 22 – viginti duo або duo et viginti.
4) Числівники від 200 до 900 утворюються додаванням до основного числівника -centi (із centum): sescenti або -genti: octingenti.
5) Числівники більше 100 позначаються так: спочатку йдуть сотні, далі десятки, потім одиниці: 847 – octingenti quadraginta septem.
Утворення порядкових числівників
Порядкові числівники, крім primus, -a, -um, secundus -a, -um або alter, -ĕra, -ĕrum, утворюються від відповідних кількісних числівників за допомогою родових закінчень -us (m), ‑a (f), -um (n): tertius, a, um.
Порядкові числівники, починаючи з 18, утворюються за допомогою суфікса -esĭm-: vicesĭmus, -a, -um (від viginti – 20). У складених порядкових числівниках усі частини є порядковими (в українській мові – тільки остання).
435 – quadringentesĭmus tricesĭmus quintus – чотириста тридцять п’ятий.
Відмінювання числівників
Із кількісних числівників відмінюються 1, 2, 3, сотні від 200 до 900 і тисячі.
а) Зразок відмінювання кількісних числівників:
unus, a, um; duo, duae, duо:
Casus | Singulāris | Plurālis | ||||
m | f | n | m | f | n | |
Nom. | unus | una | unum | Duo | duae | duo |
Gen. | unīus | unīus | unīus | duōrum | duārum | duōrum |
Dat. | uni | uni | uni | duōbus | duābus | duōbus |
Acc. | unum | unam | unum | duos | duas | duo |
Abl. | unō | unā | unō | duōbus | duābus | duōbus |
Voc. | une | una | unum | Duo | duae | duo |
б) Числівники tres (m, f), tria (n) відмінюються за третьою голосною відміною у множині:
Casus | Plurālis | ||
m | F | n | |
Nom. | tres | Tres | tria |
Gen. | trium | Trium | trium |
Dat. | tribus | Tribus | tribus |
Acc. | tres | Tres | tria |
Abl. | tribus | Tribus | tribus |
Voc. | tres | Tres | tria |
в) Сотні від 200 до 900 відмінюються за першою і другою відміною іменників у множині:
Casus | Plurālis | ||
m | F | n | |
Nom. | quingenti | Quingentae | quingenta |
Gen. | quingentōrum | quingentārum | quingentōrum |
Dat. | quingentis | Quingentis | quingentis |
Acc. | quingentos | Quingentas | quingenta |
Abl. | quingentis | Quingentis | quingentis |
Voc. | quingenti | Quingentae | quingenta |
г) Числівник mille (тисяча) не відмінюється; для множини служить слово milіа (тисячі) і відмінюється за третьою голосною відміною:
Casus | Plurālis |
Nom. | Milіа |
Gen. | Milіum |
Dat. | Milіbus |
Acc. | Milіа |
Abl. | Milĭbus |
Voc. | Milіа |
д) Порядкові числівники відмінюються, як прикметники першої і другої відміни в однині та множині.
- Дієслово
· Граматичні категорії дієслова
· Основні (головні форми дієслова)
· Часи системи інфекта (praesens, imperfectum, futurum I) – утворення та відмінювання
· Часи системи перфекта (perfectum, plusquamperfectum, futurum II) - утворення та відмінювання
· Часи кон’юктива (praesens, imperfectum, perfectum, plusquamperfectum)
· Часи інфінітива (приклади)
· Відкладені та напіввідкладені дієслова
· Складні дієслова з “esse” (утворення, відмінювання)