Конфлікти в батьківсько-дитячих стосунках
О. А. Карабанова дає визначення конфлікту в батьківсько-дитячих
відносинах як такого, що відображає внутрішні протиріччя розвитку, зокрема
між рівнем соціальної і розумової компетентності дитини, її мотивами,
потребами, ціннісними орієнтаціями й особливостями соціальної ситуації
розвитку – рівнем вимог, що пред’являються і які склалися системою
спілкування та взаємодії в сім'ї [5, с.209].
Конфлікт з батьками сприймається дитиною особливо гостро. Ситуації,
коли батьки ігнорують актуальні потреби дитини, не визнають її права на
власний вибір, забороняють цікаві справи, змушують до виконання певних
обов’язків, несправедливо карають тощо, з позицій дитини вважаються
проявом нелюбові, недостатньої турботи до неї. У таких випадках дитина
часто починає демонструвати поведінку, якою хоче привернути до себе
увагу, заслужити схвалення. Батьки ж не завжди адекватно сприймають такі
дії дитини, інтерпретуючи їх як непокору, протест, впертість, грубощі,
вередування, загрозу власному авторитету. Разом з тим, у складних життєвих
ситуаціях дитина потребує допомоги дорослих, насамперед батьків, очікує
від них безумовного прийняття, емоційної підтримки, участі, співчуття.
Якщо ж вона не отримує відгуку на свої очікування, залишається з
проблемою сам на сам, то виникає емоційне відчуження, почуття самотності,
тривоги, недовіри, що може зумовити конфліктні стосунки з батьками.
Однак, необхідно враховувати, що однією з передумов виникнення
конфлікту є індивідуальні особливості його суб’єктів, у нашому випадку
дітей та батьків.
Л. С. Славіна підкреслює, що молодші школярі мають схильність до
гострих афективних станів (грубість, запальність, емоційна нестійкість,
неврівноваженість) і пояснює це розбіжністю між прагненнями дитини і
можливостями їх задовольнити. Якщо вчасно дитині не надати допомогу, це
може призвести до формування негативних рис характеру. У молодшому
шкільному віці конфліктність ще не є рисою характеру, а виявляється тільки
як реакція на ситуацію і переживання, що в ній виникають [2].
Б. М. Бєхтєрєв, О. Р. Лурія, В. М. Мясищев підкреслювали, що
міжособистісний конфлікт психологічно важко й болісно переживається
дітьми і відзначали, що конфлікти можуть мати різний вплив на дитину. З
одного боку, вони ускладнюють психологічне життя дитини, сприяють її
переходу на нові, більш складні рівні її функціонування, з іншого – можуть
призвести до порушення гармонії взаємин з оточуючими людьми, затримати
процес соціалізації особистості.
Соціологічний та психологічний підходи до аналізу конфліктів
Практичні методи соціологічного аналізу конфлікту полягають у тому, щоб з'ясувати, як саме конфліктуючі сторони оцінюють конфлікт. З цією метою використовується метод експертного інтерв'ю.
