Тривалість життя в Україні

Період, за який розраховані показники (роки) Середня очікувана тривалість життя при народжені обидві статі, років у тому числі
чоловіки жінки
1991–1992 69,30 64,20 74,18
1992–1993 68,67 63,50 73,70
1993–1994 67,98 62,78 73,15
1994–1995 67,22 61,82 72,72
1995–1996 66,93 61,40 72,65
1996–1997 67,36 61,91 72,95
1997–1998 68,08 62,74 73,50
1998–1999 68,32 62,95 73,74
1999–2000 67,91 62,44 73,55
2000–2001 68,33 62,77 74,08
2001–2002 68,32 62,70 74,13
2002–2003 68,24 62,64 74,06
2003–2004 68,22 62,60 74,05
2004–2005 67,96 62,23 73,97
2005–2006 68,10 62,38 74,06
2006–2007 68,25 62,51 74,22

 

Продовжує зростати кількість як народжених (на 22,4 тис. осіб), так і померлих (на 4,4 тис. осіб). Інтенсивність народжуваності зросла в цілому з 10,2 до 10,9 немовляти на 1 000 населення, а рівень смертності – з 16,2 до 16,4 особи.

У поточному році спостерігається скорочення кількості укладених шлюбів (на 14,7%), а також розлучень (на 4,7 %).

Ще починаючи з 1959 р. населення України, за шкалою ООН, належало до числа населень, що перебувають на порозі старості, бо частка осіб у віці 65 років і старших становила у нас 6,9 %. У 1989 р. його вже можна було охарактеризувати як старе, бо показник літніх людей складав уже 11,7 %. За даними перепису населення 2001 року, ця вікова група досягла 14,4 %, а на початок 2005 р. – вже 16 %.

Подібну ситуацію мають і країни Європи, серед яких найвищі показники старіння населення в Італії, де частка осіб у віці 65 років і старших становить понад 18 %. У Швеції старих людей 17,3 %, у Німеччині і Франції – понад 16 %. Високий рівень старіння має також Японія, де понад 17 % осіб старшої вікової групи.

10.2. Міграційна ситуація в Україні

 

Дані з міграції населення в органах державної статистики розраховуються на базі талонів зняття з реєстрації місця проживання в Україні, а також талонів реєстрації місця проживання, які введені МВС України для забезпечення повноти інформації довідкових картотек обліку населення та розроблення статистики прибуття за всіма видами переміщень людей. Талони являють собою документи анкетної форми. Вони заповнюються у паспортних службах на всіх громадян, які прибули (вибули) з однієї місцевості в іншу на постійне або тимчасове проживання строком на 6 місяців.

Міграція населення –територіальні переміщення, пов’язані зі зміною місця проживання.

Всі потоки (загальна міграція) за своїми складовими частинами поділяються на внутрішньорегіональну, міжрегіональну та міждержавну міграції.

Внутрішньорегіональна– міграція населення, яка відбувається у межах одного регіону (Автономна Республіка Крим, область, м. Київ, м. Севастополь (міськрада)).

Міжрегіональна –міграція населення з одного регіону в інший у межах країни.

Таблиця 1.14

Демографічні показники в Україні у 1990–2007 рр.

Роки Кількість народжених, тис. осіб Частка дітей народжених жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі, % Кількість померлих, тис. осіб Природний приріст населення, тис. осіб Міграція населення між Україною та іншими державами приріст (-скорочення) населення, тис. осіб Кількість зареєстрованих шлюбів, тис. Кількість зареєстрованих розлучень, тис.
657,2 11,2 629,6 27,6 78,3 482,8 192,8
630,8 11,9 669,9 -39,1 151,3 493,1 200,8
596,8 12,1 697,1 -100,3 287,8 394,1 222,6
557,5 13,0 741,7 -184,2 54,5 427,9 219,0
521,5 12,8 764,6 -243,1 -142,9 399,2 207,6
492,9 13,2 792,6 -299,7 -131,6 431,7 198,3
467,2 13,6 776,7 -309,5 -169,2 307,5 193,0
442,6 15,2 754,2 -311,6 -136,0 345,0 188,2
419,2 16,2 719,9 -300,7 -152,0 310,5 179,7
389,2 17,4 739,2 -350,0 -138,3 344,9 175,8
385,1 17,3 758,1 -373,0 -133,6 274,5 197,3
376,4 18,0 745,9 -369,5 -152,2 309,6 181,3
390,7 19,0 754,9 -364,2 -33,8 317,2 183,5
408,6 19,9 765,4 -356,8 -24,2 371,0 177,2
427,3 20,4 761,3 -334,0 -7,6 278,2 173,2
426,1 21,4 782,0 -355,9 4,6 332,1 183,5
460,4 21,1 758,1 -297,7 14,2 355,0 179,1
472,7 21,4 762,9 -290,2 16,8 416,4 178,4

Міждержавна– міграція населення за межі країни або прибуття до країни з інших країн.

Міграційний приріст (скорочення) населення – різниця між кількістю прибулих на дану територію та кількістю вибулих за її межі.

Згідно із Законом України “Про туризм" туризм – це тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування, а турист – це особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.

Таблиця 1.15