Шкала оцінювання: національна та ECTS

Здійснений алгоритм розрахунків за варіантом І свідчить, що середньозважений бал склав 4,02, отже роботу студента за національною шкалою оцінено на "добре" («зараховано»), за шкалою ЕСТS – на оцінку "С".

Залік виставляється студенту, який виконав усі види робіт з дисципліни і його середньозважений бал знаходиться у межах 2,75...5,00. При цьому за національною шкалою оцінювання йому виставляється "зараховано", а за шкалою ЕСТS – відповідне набраній сумі балів буквене позначення (А, В, С, Д Е).

Аналогічно визначається середньозважений бал і для другого варіанту, коли з дисципліни передбачається іспит, який виноситься на сесію. До набраної суми середньозважених балів за результатами поточної успішності додається середньозважений бал, отриманий на іспиті.

Таким чином, у відомість обліку успішності заноситься середньозважений бал, оцінка за шкалою ЕСТS і оцінка за національною шкалою (вказані оцінки заносяться, і до навчальної картки студента). До ІНПС заносяться лише позитивні оцінки за національною шкалою і шкалою ЕСТS.

Згідно із зазначеним вище:

• до підсумкового контролю допускається студент, який виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом та змістом робочої програми дисципліни; програми практики;

• затвердити таку структуру екзаменаційної (залікової) відомості для денної форми навчання:

11.2. Кількісні критерії:

І. Аудиторні заняття:

1. Практичні заняття (0–12 балів.).

2. Лабораторні заняття (0–12 балів.).

3. Лекційні заняття ( 0–4 балів.).

Всього – 28 балів.

Примітка: Бали за практичні і лабораторні заняття є результатом поточної успішності незалежно від кількості таких занять:

1) 0 балів («незадовільно»);

2) 4−6 балів («задовільно»);

3) 7−9 балів («добре»);

4) 10−12 балів («відмінно»).

2. Бали за лекційні заняття є результатом відвідування названих занять:

4 бали – відвідано більше 80% навчальних занять (81-100%);

3 бали – відвідано більше 60% навчальних занять (61-80%);

2 бали – відвідано більше 40% навчальних занять (41-60%);

1 бал – відвідано більше 20% навчальних занять (21-40%);

0 балів – відвідано до 20% навчальних занять (0-20%).

ІІ. Модульні контрольні роботи – проводяться на останніх практичних заняттях ( зразок – три змістових модулі):

1. Змістовий модуль 1: 12 балів.

2. Змістовий модуль 2: 24 бали.

Всього – 36 балів.

Примітка: Кількісні показники оцінювання за 12-бальною шкалою:

1) 0 балів («незадовільно»);

2) 4−6 балів («задовільно»);

3) 7−9 балів («добре»);

4) 10−12 балів («відмінно»).

2. У випадку меншої чисельності змістових модулів різниця у балах компенсується пропорційним збільшенням чисельності комплексних контрольних робіт.

3. У випадку більшої чисельності змістових модулів надлишок у балах вирівнюється 1) у межах 36 балів, які відводяться для трьох змістових модулів, 2) або за рахунок балів, призначених для екзамену, якщо формою підсумкового контролю є залік.

ІІІ. Комплексна контрольна робота – 12 балів(проводиться у час, призначений для семестрових консультацій з наступним аналізом результатів).

Примітка: Кількісні показники оцінювання:

1) 0 балів («незадовільно»);

2) 4−6 балів («задовільно»);

3) 7−9 балів («добре»);

4) 10−12 балів («відмінно»).

ІУ. Індивідуальна робота (ІРС) – 12 балів.

Примітки: 1. Кількісні показники оцінювання:

1) 0 балів («незадовільно»);

2) 4−6 балів («задовільно»);

3) 7−9 балів («добре»);

4) 10−12 балів («відмінно»).

Примітка: кількість балів є узагальненим результатом для індивідуальної роботи, якщо таких видів робіт передбачається декілька.

У. Самостійна робота (СРС) – 12 балів.

Примітка: Кількісні показники оцінювання:

1) 0 балів («незадовільно»);

2) 4−6 балів («задовільно»);

3) 7−9 балів («добре»);

4) 10−12 балів («відмінно»).

Загальна примітка: якісні критерії оцінювання можуть бути запозиченими, як це передбачається у загальноосвітній школі для оцінювання знань за 12-бальною шкалою.

Методичне забезпечення.

12.1. Тестові технології.

13. Рекомендована література:

базова:

1. Білецький В.В. Виправлення девіантної особистості: філософський погляд / В.В. Білецький. – Донецьк : Східний видавничий дім, – 2003. – 156 с.

2. Божок О.О. Психологія девіантної поведінки : нач.-метод. посібник / О. О. Божок. – Глухів : ГДПУ, 2007. – 244 с.

3. Змановская Е.В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения): учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений / Е.В. Змановская. – [2-е изд., испр.] – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 288 с.

4. Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения: учебное пособие для вузов / Ю.А. Клейберг. – М.: ТЦ Сфера, при участии «Юрайт-М», 2001. – 160 с.

5. Ковалева А.И. Социализация личности: норма и отклонения / А.И. Ковалева. – М.: Ин-т Молодежи, 1996. – 222 с.

6. Кондрашенко В.Т. Девиантное поведение у подростов: социально-психологический и психиатрический аспекты / В.Т. Кондрашенко. – Минск: Беларусь, 1988. – 207с.

7. Максимова Н. Ю. Психологія девіантної поведінки: навч. посіб. / Н.Ю. Максимова. – К. : ,2011. – 520с.

8. Менделевич В.Д. Психология девиантного поведения: учебное пособие / В.Д. Менделевич. – М.: МЕДпресс, 2001. – 432с.

9. Руденский Е.В. Психология ненормативного развития личности: Виктимол. основания психол. теории дефицитар. патологии развития личности / Е.В. Руденский. – Новосибирск: Сиб. психосоц. ин-т. Ин-т психологии личности, 2000. – 178 с.

10. Шнейдер Л.Б. Девиантное поведение детей и подростков / Л.Б. Шнейдер. – М.: Академический Проект; Гаудеамус, 2007. – 336 с.

• ⇐ Назад
• 34
• 35
• 36
• 37
• 38
• 39
• 40
• 41
• 42
• 43
• 44
• 45
• 46
• 47
• 4849