ГКС без підйому сегменту ST|.

Основними клінічними ознаками ГКС без підйому сегменту ST| є: затяжний (>15 хв) приступ ангінозного болю у спокої; стенокардія напруг|напруження|и, що вперш|уперше|е виникла дестабілізація раніше існуючої стабільної стенокардії |із|з появою характеристик, властивих III функціональному| класу|товариства|, і напад|приступів|ів болю у спокої (прогресуюча стенокардія).

Біль в грудній клітці і інші симптоми, що заставляють|примушують| підозрювати|підозрівати| ГКС, не супроводяться|супроводжуються| або супроводяться|супроводжуються| змінами ЕКГ, що свідчать про гостру ішемію міокарду, але|та| без підйомів сегменту ST| (стійкі або скороминущі депресії ST|, інверсія, згладжена або псевдонормалізація зубця Т).

У пацієнтів|із| з депресією сегменту ST| виникає ішемія, яка може сформувати або не сформувати некроз, оскільки коронарний кровотік частково збережений. Інфаркт у цих пацієнтів розвивається без появи на ЕКГ зубця Q (ГІМ без зубця Q).

Гострий коронарний синдром може мати атипову клінічну течію. Атипові прояви|вияви|: біль в епігастрії з|із| нудотою і блювотою, що коле біль в грудній клітці, больовий синдром з|із| ознаками, характерними для ураження|поразки| плеври, наростання задишки.

У цих випадках правильній діагностиці сприяють вказівки про наявність в анамнезі ІХС і зміни на ЕКГ.

ЕКГ-ДІАГНОСТИКА

ГКС з підйомом сегменту ST|

· Елевація сегменту ST| на 0,2 мВ| у відведеннях V1-V3| або на 0,1 мВ| в інших відведеннях.

· Наявність будь-якого зубця Q у відведеннях V1-V3| або зубця Q 0,03 з|із| у відведеннях I, avL|, avF|, V4-V6|.

· Гостро виникла блокада лівої ніжки пучка Гиса.

ГКС без підйому сегменту ST|

ЕКГ-ознаки цього варіанту ГКС – депресія сегменту ST| і зміни зубця Т. Вірогідність цього синдрому найбільш велика при поєднанні клінічної картини |із|з депресією сегменту ST|, що перевищує 1 мм в двох суміжних відведеннях|із| з переважаюч|пануючим|им зубцем R. Нормальна ЕКГ у хворих|із| з симптомами, характерними для ГКС, не виключає його наявності. При цьому необхідно виключити інші можливі причини скарг пацієнта.

Залежно від особливостей симптоматики ІМ можуть бути виділені наступні|слідуючі| клінічні варіанти: больовий (status| anginosus|); астматичний (status| astmaticus|); абдомінальний (status| abdominalis|); аритмічний; цереброваскулярний; безсимптомний.

Больовий варіант початку інфаркту міокарду є типовим.

Астматичний варіант. ІМ починається з нападу|приступу| серцечвої|серцевої| астми, або набряку легенів. У таких випадках раптово з'являється|появляється| задишка з|із| кашлем і подальшим|наступГІМ| рясним|багатим| відхожденням| біло-рожевій|трояндовій| пінистої|пінистої| мокроти. Дихання прискорене, таке, що клекоче. Пацієнт приймає напівсидяче положення|становище|, з'являється|появляється| акроціаноз|. Над легенями вислуховується|вислуховує| значна кількість дрібнопухирчатих | хрипів|хрипінь|. Тони серця дуже глухі, часто не прослуховуються|прослуховують| із-за великої кількості хрипів|хрипінь| в легенях, з'являється|появляється| ритм галопу.

Астматичний варіантспостерігається у|біля,у| 10 - 20% хворих інфарктом міокарду, частіше він зустрічається в літньому віці, при просторому|величезному| повторному інфаркті міокарду. При цьому кардіалгії можуть бути відсутніми і напад|приступ| гострої лівошлуночкової недостатності є єдиним клінічним симптомом ІМ.

Абдомінальний (гастралгічний|) варіант.

Для цього варіанту розвитку інфаркту міокарду характерне поєднання болю у верхніх відділах живота з|із| диспепсичними розладами (нудотою, неодноразовою блювотою, що майже не приносить полегшення, гикавкою, відрижкою повітрям), парезом шлунково-кишкового тракту з|із| різким здуттям живота, спочатку можлива повторна дефекація. Біль може віддавати| в лопатки, міжлопаткову зону, передні відділи грудної клітки. Рідше інфаркт міокарду виявляється блювотою без супутнього болю в епігастрії. Черевна стінка у верхніх відділах живота зазвича|звично|й напружена і нерідк|незрідка|о болюча| при пальпації. При гострій атонії шлунку він вибухає |біля|(в ос|лиць|іб |із|із слабк|слабою|ою черевною стінкою) до такої мі|ступеня|ри, що стають вид|показні|ні і чітко визначаються при поверхнев|зверхній|ій пальпації розміри органу. Наголошується високе стояння діафрагми, перистальтика відсутня. Можливе виникнення ерозій і гострих вираз|язв|ок в застійній слизовій оболонці шлунку і кишечника|із| з кровотечами|із| з них. Абдомінальний варіант найчастіше виникає у хворих |із|із заднє -діафрагмальним| інфарктом міокарду і, має місц|біля|е в 0,8 – 2 % хворих інфарктом міокарду. Клінічна картина вража|дивовижно|юче нагадує гострий гастрит в результ|внаслідок|аті харчової інтоксикації, особливо при анамнезі, що ввод|запроваджує|ить в оману.

Аритмічний варіант.

Порушення серцевого|серцевого| ритму виникають майже у всіх хворих інфарктом міокарду, проте|однак| наявність навіть найважчих з|із| них само по собі не дає підстави|заснування| для діагностування аритмічного варіанту інфаркту міокарду. При аритмічному варіанті порушення сердечного|серцевого| ритму симптоми не просто наявні, але|та| обов'язково превалюють|переважають| в клінічній картині захворювання.

Найчастіше аритмічний варіант протікає у вигляді пароксизмів шлуночкової або надшлуночкової тахікардії, фібриляції передсердя, атріовентрикулярної блокади високої міри|ступеня| і вираженої|виказувати| шлуночкової брадисистолії|.

При аритмічному варіанті може розвинутись виражена|виказувати| артеріальна гіпотонія, аж до аритмічного варіанту кардіогенного шоку або гостра застійна серцева|серцева| недостатність.

Болі при цьому можуть бути відсутніми.