Тема 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил

План вивчення теми

 

1. Фактори сталого розвитку продуктивних сил і формування економіки регіонів.

2. Концепція сталого розвитку для України.

3. Передумови переходу України на модель сталого розвитку на національному та регіональному рівнях.

4. Визначення національних, регіональних і місцевих пріоритетів під час переведення народногосподарського комплексу на модель сталого функціонування.

 

Навчальні цілі

Поглибити і систематизувати теоретичні знання щодо сталого розвитку продуктивних сил України

 

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

 

Соціально-економічний розвиток має ґрунтуватися на принципах врахування можливостей природних комплексів витримувати антропотехногенні навантаження і забезпечувати нормальне функціонування біосфери і локальних екосистем. У контексті сказаного принципове і фундаментальне значення мала Конференція ООН з питань навколишнього середовища і розвитку, яка відбулася 1992 р. в м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Саме на ній було одностайно проголошено, що основою розв'язання гострих соціально-економічних і ресурсо-екологічних проблем є перехід до моделі сталого розвитку. Концепція сталого розвитку економіки визнана світовою спільнотою народів домінантною ідеологією розвитку людської цивілізації у ХХІ ст., стратегічним напрямом забезпечення матеріального, соціального і духовного прогресу суспільстваСталий соціально-економічний розвиток будь-якої країни означає, зрештою, таке функціонування її народногосподарського комплексу, коли одночасно забезпечуються: задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб населення; раціональне та екологобезпечне господарювання й високоефективне використання природних ресурсів; підтримання сприятливих для здоров'я людини природно-екологічних умов життєдіяльності, збереження, відтворення і примноження якості довкілля та природно-ресурсного потенціалу суспільного виробництва. Інакше кажучи, сталий розвиток — це насамперед економічне зростання, за якого ефективно розв'язуються найважливіші проблеми життєзабезпечення суспільства без виснаження, деградації і забруднення довкілля.

Можливості держави щодо їх успішної реалізації як на національному, так і на регіональному рівнях визначаються в основному трьома групами чинників. Перша, найважливіша, пов'язана з рівнями розвитку економічного і науково-технічного потенціалів держави. Друга група чинників включає показники виробництва та якості вітчизняного екологічного обладнання, екологобезпечних технічних засобів і технологій. Саме їх дефіцит в Україні стримує інвестування природоохоронних програм і окремих заходів. Третя група чинників, які характеризують обсяги затрат на екологію, оздоровлення природи і переведення економіки на модель сталого розвитку, — це застосування принципово нового макроекономічного механізму регулювання соціально-економічних процесів у державі для розв'язання ресурсо-екологічних проблем, а також нових підходів і методів оцінки економічної ефективності витрат на ці заходи.

Чітка послідовність дій, спрямованих на врегулювання якості навколишнього середовища як надзвичайно важливої передумови переходу на моделі сталого розвитку економіки, залежить від цілого ряду чинників.

 

Питання для самоконтролю

1. Сутність сталого розвитку продуктивних сил.

2. Стратегічні напрями забезпечення матеріального, соціального і духовного прогресу суспільства.

3. Передумови переходу України на модель сталого розвитку.

4. Фактори переходу на моделі сталого розвитку продуктивних сил.

5. Ресурсо-екологічна стратегія соціально-економічного розвитку.

6. Довести на конкретних прикладах, що будь-які економічні вигоди не можуть бути виправдані, якщо їх здобуття супроводжується загрозою для довкілля.

Рекомендована література:

[4,9,11,12,14,15,16,21,24,25]

Змістовий модуль 2. Екологія

 

Тема 14. Наукові засади раціонального природокористування

 

План вивчення теми

 

1. Поняття, види і форми природокористування.

2. Загальні принципи раціонального природокористування.

3. Раціональне і комплексне природокористування.

4. Основні положення раціонального природокористування.

 

Навчальні цілі

Поглибити і систематизувати теоретичні знання щодо раціонального природокористування

 

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

 

Під природокористуванням розуміють можливість використання людиною корисних властивостей навколишнього природного середовища - екологічних, економічних, культурних і оздоровчих. Звідси зміст природокористування включає три її форми економічну (ведуча), екологічну і культурно-оздоровчих.

Форми природокористування здійснюються в двох видах загального і спеціального природокористування.

Загальне природокористуванняне вимагає спеціального дозволу. Воно здійснюється громадянами на основі тих, що належать їм природних (гуманітарних) прав, що існують н що виникають як результат народження і існування (користування водою, повітрям).

Спеціальне природокористуванняздійснюється фізичними і юридичними особами на підставі дозволу уповноважених державних органів. Воно носить цільовий характер і по видам використовуваних об'єктів підрозділяється на землекористування, користування надрами, лісокористування, водокористування, користування тваринним світом (дикими тваринами і птахами, рибними запасами), використання атмосферного повітря. Спеціальне природокористування пов'язано із споживанням природних ресурсів. У цій частині воно співвідноситься через правове регулювання з галузевим природо ресурсним законодавством Земельним кодексом, Основами лісового законодавства, Законом про надра, Водним кодексом, Законом про використання і охорону тваринного світу, Законом про охорону атмосферного повітря.

Важливим моментом в справі раціонального природокористування є планування і прогнозування використання природних ресурсів. Вдосконалення ресурсних циклів базується на ряду загальних принципів, на основі яких будується природокористування в будь-якій галузі виробництва.

До них відноситься принцип системного підходу який передбачає комплексну всесторонню оцінку дії виробництва на середовище і її у відповідь реакцій. Принцип оптимізації природокористування полягає в ухваленні найбільш доцільних рішень у використанні природних ресурсів і природних систем на основі одночасного екологічного і економічного підходу, прогнозу розвитку різних галузей і географічних регіонів. Принцип випередження темпів заготівки і здобичі сировини темпами виходу корисної продукції заснований на зниженні кількості відходів, що утворюються, в процесі виробництва, тобто на повнішому використанні однієї і тієї ж кількості початкової сировини. Принцип гармонізації відносин природи і виробництва вирішується на створенні і експлуатації природно-технічних, геотехнічних або еколого-економічних систем, що є сукупністю якого-небудь виробництва і взаємодіючих з ним елементів природного середовища, і що забезпечують, з одного боку, високі виробничі показники, а з іншою підтримка в зоні свого впливу сприятливої екологічної обстановки, максимально можливе збереження і відтворення природних ресурсів. Принцип комплексного використання природних ресурсів і концентрації виробництва полягає в тому, що на базі наявних в даному економічному районі сировинних і енергетичних ресурсів створюються територіально-виробничі комплекси, які дозволяють більш повно використовувати вказані ресурси і тим самим понизити шкідливе навантаження на навколишнє середовище.

 

Питання для самоконтролю

1. Поняття, суть, цілі, види і форми природокористування.

2. Актуальні проблеми регулювання природокористування.

3. Форми здійснення природокористування.

4. Вимоги раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

5. Які основні принципи раціонального природокористування?

Рекомендована література:

[4,9,14,15,17,21,24]

Тема 15. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації

План вивчення теми

1. Моніторинг, оцінка якості природного середовища.

2. Нормування природного середовища.

3. Становлення сучасних поглядів щодо управління охорони навколишнього природного середовища та раціональним використанням природних ресурсів в Україні і в світі.

4. Системи управління якістю навколишнього природного середовища і умов життєдіяльності людини.

5. Екологічний маркетинг і менеджмент.

 

Навчальні цілі

Поглибити і систематизувати теоретичні знання щодо моніторингу та оцінки якості природного середовища

 

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

В даний час використовують два основні терміни, що стосуються оцінки якості навколишнього природного середовища моніторинг і контроль. Моніторинг - система спостереження, оцінки і прогнозу змін стану навколишнього середовища під впливом антропогенної дії. Моніторинг не виключає завдання управління якістю навколишнього середовища, тоді як контроль не тільки спостереження і отримання інформації, але і управління станом середовища.

Розрізняють досить багато видів моніторингу як по характеру, так і по методам або цілям спостереження. Відповідно до трьох типів забруднень розрізняють моніторинг глобальний, регіональний, импактії; за способами - авіаційний, космічний, дистанційний, по завданням - прогностичний.

Глобальний моніторинг передбачає стеження за загальносвітовими процесами і явищами в біосфері і здійснення прогнозу можливих змін. Регіональний моніторинг охоплює окремі регіони, в межах яких спостерігаються процеси і явища, що відрізняються за природним характером або по антропогенним діям від природних біологічних процесів, импактії моніторинг забезпечує спостереження в особливо небезпечних зонах і місцях, безпосередньо примикаючи до джерел забруднюючих речовин. Базовий моніторинг - це стеження за станом природних систем, на які практично не накладаються регіональні антропогенні дії. Для здійснення базового моніторингу використовують віддалені від промислових регіонів території, зокрема біосферні заповідники.

При моніторингу якісно і кількісно характеризується стан повітря, поверхневих вод, кліматичні зміни, властивості ґрунтового покриву, стан рослинного і тваринного світу. До кожного з перерахованих компонентів біосфери пред'являються особливі вимоги і розробляються специфічні методи аналізу.

Вивчення цієї теми необхідно розпочати із з’ясування об’єкту управління, що являє собою складний соціально–природно-техногенний комплекс. Потім слід зупинитися на сутності управління охороною навколишнього природного середовища та раціональним використанням природних ресурсів, зокрема територіального і галузевого управління природоохоронною роботою.

Слід акцентувати увагу на структурі, функціях та завданнях державних органів управління в галузі охорони навколишнього середовища. З’ясувати структуру Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, склад державної екологічної інспекції, її повноваження, основні завдання органів Державної екологічної інспекції.

При вивченні теми слід зупинитися на змісті екологічного контролю, органах екологічного контролю та їх функціях. Далі необхідно розглянути загальну модель екологічного аудиту, його види та параметри.

 

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте поняття «моніторинг».

2. Назвіть основні види моніторингу.

3. В чому полягає управління охороною навколишнього середовища?

4. Наведіть структуру управління охороною навколишнього природного середовища та раціональним використанням природних ресурсів.

5. У чому полягає значення екологічної експертизи?

6. Поясніть необхідність планування природоохоронної діяльності.

7. Які відмінності в поняттях "екологічне управління" і "екологічний менеджмент"? Назвіть основні інструменти екоменеджменту.

8. Що таке екологічний маркетинг? Розкрийте його основні принципи.

 

Рекомендована література:

[4,14,15,21,24]

 

Тема 16. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища

План вивчення теми

1. Економічний механізм управління охороною навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.

2. Економічні методи управління природоохоронною діяльністю.

3. Механізми реалізації еколого-економічної політики.

4. Оцінка рівня впливу на навколишне середовище як основа запуску економічного механізму природокористування.

Навчальні цілі

Поглибити і систематизувати теоретичні знання щодо ролі еколого-економічного аналізу в ефективній реалізації економічного механізму природокористування

 

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

 

Можна виділити три механізми реалізації еколого-економічної політики: пряме регулювання (державна дія), економічне стимулювання (ринкові механізми), змішані механізми. Найбільш прийнятні змішані механізми, що дозволяють реалізовувати еколого-економічну політику на основі державного регулювання і ринкових інструментів. Проведення ефективної еколого-економічної політики припускає поєднання макроекономічних заходів і заходів, що мають власне екологічну спрямованість.

Серед економічних важелів і стимулів основне місце займають платежі і податки за забруднення. Вони є непрямими важелями дії і виражаються у встановленні платні на викиди або скидання. Субсидії є спеціальні виплати фірмам-забруднювачам за скорочення викидів. Серед субсидій найчастіше зустрічаються інвестиційні податкові кредити, позики із зменшеною ставкою відсотка, гарантії позик, забезпечення прискореної амортизації природоохоронного устаткування, засоби на регулювання цін первинних ресурсів і кінцевої продукції. Системи обов'язкової відповідальності.

Ефективна концепція раціоналізації природокористування і відповідний економічний механізм природокористування в секторах/комплексах можуть бути розроблені і реалізовані тільки після розробки концепції розвитку самих секторів/комплексів і всієї економіки.

Можна виділити наступні елементи економічного механізму природокористування, що формується, в умовах переходу до ринку: платність природокористування; система економічного стимулювання природоохоронної діяльності; платня за забруднення навколишнього природного середовища; створення ринку природних ресурсів; вдосконалення ціноутворення з урахуванням екологічного чинника, особливо на продукцію природо-експлуатуючих галузей; екологічні фонди; екологічні програми; продаж прав на забруднення; система "застава-повернення"; екологічне страхування.

 

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте джерела фінансування природоохоронних заходів.

2. Які принципи формування державного та місцевих природоохоронних бюджетів?

3. Особливості розподілу і використання бюджетних коштів природоохоронного призначення.

4. Які існують прийоми і методи фінансово-кредитного регулювання природоохоронної діяльності? Охарактеризуйте один з них.

5. Які особливості застосування екологічних податків?

6. Перелічіть об’єкти екологічного ліцензування та охарактеризуйте особливості здійснення цієї діяльності в ринкових умовах.

7. Розкрийте мету, основні принципи та порядок здійснення екологічного страхування.

8. Що таке екологічний паспорт? Запропонуйте структуру екологічного відомого вам об’єкта.

9. В чому суть і значення екологічного фонду?

10. Що повинна стимулювати система платежів за природокористування?

11. Що таке норми та принципи їх встановлення.

12. Що таке нормативи та основні підходи щодо визначення ГДВ і ГДС?

13. Охарактеризуйте критерії оцінки стану та якості атмосферного повітря і водних ресурсів.

14. Охарактеризуйте критерії оцінки стану та якості земельних ресурсів і продуктів харчування.

15. Що таке спеціальне використання?

 

Рекомендована література:

[4,14,15,21,24]

 

Тема 17. Економічна та соціальна ефективність природоохоронної діяльності

Мета роботи:засвоєння, закріплення і систематизація знань з питань

План вивчення теми

1. Економічна ефективність природоохоронної діяльності.

2. Економічна ефективність природних ресурсів та природних умов.

3. Соціальна ефективність природоохоронної діяльності.

4. Загальні визначення соціальної ефективності природоохоронної діяльності.

Навчальні цілі

Поглибити і систематизувати теоретичні знання щодо економічної та соціальної ефективності природоохоронної діяльності

 

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

 

При вивченні даної теми слід звернути увагу на економічну ефективність природоохоронної діяльності, економічну ефективність природних ресурсів та природних умов.

Важливою складовою є соціальна ефективність природоохоронної діяльності. Необхідно проаналізувати роль соціальної ефективності у суспільному виробництві, визначити складові соціальної сфери.

За сучасних умов важлива роль соціальної сфери, провідними є функції соціальної сфери. Також необхідно розглянути загальні визначення соціальної ефективності природоохоронної діяльності.

 

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає економічна ефективність природоохоронної діяльності?

2. Що визначає економічна ефективність природних ресурсів та природних умов?

3. Якою є соціальна ефективність природоохоронної діяльності?

4. Охарактеризуйте загальні визначення соціальної ефективності природоохоронної діяльності.

 

Рекомендована література:

[5,13,18,21,29]

 

Тема 18. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища

 

План вивчення теми

1. Напрями державної екологічної політики.

2. Глобалізація екологічних проблем.

3. Міжнародні зобов'язання України щодо навколишнього природного середовища.

4. Форми міжнародного співробітництва у сфері охорони навколишнього природного середовища.

5. Досвід розвинутих країни у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Навчальні цілі

Поглибити і систематизувати теоретичні знання щодо міжнародного співробітництва у сфері охорони навколишнього природного середовища

 

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Міжнародне співробітництво України в екологічній сфері визначається Основними напрямами державної екологічної політики, а також міжнародними та міждержавними договорами та угодами. Значну роль в реалізації положень цих документів та інших міжнародних конвенцій (див. додат.) відіграє спеціалізована організація під назвою Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), а також інші структури Організації Об’єднаних Націй (ЮНЕСКО, ФАО, ВОЗ, МАГАТЕ).

Розв'язання сучасних екологічних проблем в Україні можливе тільки в умовах широкого й активного міжнародного співробітництва всіх країн у цій сфері. Україна є учасником понад 20 міжнародних конвенцій та двосторонніх угод, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища.

Інтерес може становити доступ до ринку з метою залучення екологічно чистих технологій та обладнання для захисту навколишнього природного середовища України. Інтеграція незалежної України у світове співтовариство уможливила безпосередньо міжнародну економічну, технічну та експертну допомогу.

Головними її напрямами є:

- гранти (безоплатна допомога) та в майбутньому можливі кредити Програми розвитку ООН, Програми охорони навколишнього природного середовища. Перші гранти було спрямовано на збереження біорізноманіття (дельта Дунаю та Східні Карпати), а також регіонально важливий проект — захист Чорного моря від забруднення;

- допомога Європейського Союзу в рамках технічної допомоги країнам СНД (TACIS). Хоча проблеми охорони навколишнього природного середовища не належать до пріоритетних програм TACIS;

- міжнародна допомога окремих розвинутих країн (США, Канади, Нідерландів, Німеччини, Данії, Великобританії) як у рамках багатосторонніх програм, так і на підставі двосторонніх угод.

Механізм управління процесом природокористування у більшо­сті країн сформувавсь у 70-х роках XX ст. Він відзначається висо­ким організаційним рівнем, гнучким застосуванням адміністратив­но-нормативних методів у поєднанні з фінансово-економічним стимулюванням приватного сектора, активним використанням найновіших досягнень НТП. У більшості країн уряди мобілізовували матеріальні, фінансові, науково-технічні ресурси для вирішення завдань охорони довкілля і досягли певних результатів у цьому на­прямі.

Питання для самоконтролю

1. Основні принципи міжнародного співробітництва в екологічній сфері.

2. Форми участі України в міжнародному співробітництві з питань охорони довкілля.

3. Принципи екологічної політики економічно розвинених країн

4. Охарактеризуйте комплекс правових інструментів з охорони навколишнього середовища економічно розвинутих країн

5. Екологічні нормативи і стандарти якості середовища економічно розвинених країн

6. Види економічного стимулювання природоохоронної діяльності у розвинених країнах

Рекомендована література:

[4,14,15,21,24]

4. ПЛАНИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Регіональна економіка

Практичне заняття № 1

Тема 5.Господарський комплекс України

План заняття

1. Теоретичні засади формування господарського комплексу України.

2. Галузева структура господарства.

3. Промисловість як головна ланка господарського комплексу України.

4. Згідно з даними Держкомстату проведення аналізу галузевої структури господарства України.

 

Навчальні цілі

Поглибити і систематизувати теоретичні знання та отримати практичні навички щодоаналізу господарського комплексу України

Методичні рекомендації до практичного заняття

 

Практичне заняття з даної теми потрібно розпочати з повторення теоретичних засад формування господарського комплексу України. Студенти повинняі засвоїти питання галузевої структури національного господарства. На основі даних Держкомстату потрібно проаналізувати галузеву структуру по рокам. Зробити відповідні висновки.

На прикінці заняття потрібно зробити грутновний висновок про галузеву структуру економіки України, тенденціїї та проблеми розвитку.

 

Завдання 1

На основі даних Державного комітету статистики України про обсяги реалізації продукції за 2013-2014 рр. проаналізувати галузеву структуру промисловості. Для цього необхідно визначити:

1. Питому вагу галузей промисловості в загальному обсязі промисловості.

2. Темп зростання і темп приросту.

3. Абсолютне відхилення за аналізований період.

 

Таблиця 4.1

Вихідні дані для аналізу галузевої структури промисловості України

Галузь промисловості Обсяг реалізованої продукції, млн.грн.
2013 рік 2014 рік
Промисловість 779126,8
Добувна та переробна промисловість 665907,2 541877,6
Добувна промисловість 76985,3 62208,6
Добування паливно-енергетичних корисних копалин
Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних 41776,3 29826,6
Переробна промисловість 588921,9
з неї    
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів 110441,5
Легка промисловість 6429,9 5756,4
Текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра 4492,6 4177,9
Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів 1937,3 1578,5
Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів 5209,6 4937,2
Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність 14222,1 15702,1
Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення 64778,5 52957,8
Хімічна та нафтохімічна промисловість 42816,8
хімічне виробництво 30813,6
виробництво гумових та пластмасових виробів 12003,2
Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 31199,3 21510,9
Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів 189033,9 130366,3
Машинобудування 109273,7 74240,7
виробництво машин та устатковання 31184,1 28528,4
виробництво електричного, електронного та оптичного устатковання 20323,8 20242,8
виробництво транспортних засобів та устатковання 57765,8 25469,5
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 113219,6 127078,4

 

Питома вага (ПВа), або частка показника аі в показнику Аі визначається за формулою:

,(4.1);

Темп зростання (ТЗ) и темп приросту (ТП) визначаються за формулою:

,(4.2);

,(4.3);

де Пі та Пі-1 – величини показників, які аналізуються, відповідно за даний та попередній роки.

Абсолютне відхилення (АВ) розраховується за формулою:

 

АВ=Пі-Пі-1,(4.4).

 

Контрольні запитання

 

1. Дайте визначення господарського комплексу України.

2. Розкрийте сутність галузевої структури господарства України.

3. Визначте базові галузі промисловості.

4. Визначте обслуговуючі галузі промисловості.

5. Дати визначення поняттю інфраструктура.

6. Розкрити сутність промисловості як головної ланки господарського комплексу України.

Рекомендована література:

[1,2,6,7,8,9,10,12,13,24]

 

 

5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ

Індивідуальна науково-дослідна робота є однією з форм самостійної навчальної і науково-дослідної роботи студентів. Мета дослідної роботи полягає в тому, щоб навчити студентів пов’язувати теорію з практикою, користуватися літературою, статистичними даними, розвинути уміння аналізувати складні питання та робити висновки.

 

№ з/п Зміст індивідуальних завдань
  1. 1.1. 1.2.   1.3. Модуль ІІ Індивідуальні науково-дослідні завдання Виконання індивідуального завдання. Проведення бібліографічного огляду наукової літератури. Написання індивідуальної роботи на тему, що наведені згідно варіанту студента. Захист індивідуального завдання.

 

Методичні рекомендації до виконання індивідуального завдання

 

Робота студента складається з наступних етапів: вибір теми на основі тематики, розробленою кафедрою; нагромадження інформаційного матеріалу; підготовка і написання роботи; захист роботи на семінарі чи конференції.

Студенти представляють роботи на кафедру за місяць до залікового тижня відповідного семестру.

Робота повинна мати наступну структуру: зміст, короткий вступ, виклад основного змісту теми, висновок, список використаної літератури.

Розробка обраної теми починається з ознайомлення з відповідною літературою. Але перш, ніж приступити до її підбору, доцільно намітити план роботи з літературою і загальний попередній план роботи.

Попередній зміст складається звичайно з трьох-чотирьох питань, у процесі роботи він уточнюється і конкретизується.

Зміст це логічна основа роботи, від правильного його складання залежить структура, зміст, логічний зв’язок частин.

Доцільно попередньо намічений зміст роботи погодити на консультації з викладачем кафедри економіки підприємств, що веде семінарські заняття чи читає лекційний курс.

Зміст не слід деталізувати, у ньому перелічуються основні, центральні питання теми в логічній послідовності. Глави можна не розбивати на параграфи. Перелік основних питань закінчується висновком, що представляє узагальнення найважливіших положень, висунутих і розглянутих у роботі.

Маючи попередній зміст, студент звертається до бібліографії. Істотну допомогу в ознайомленні з бібліографією студенту можуть зробити бібліотечні каталоги (алфавітний, систематичний, предметний), довідкова література (енциклопедії, словники).

При роботі необхідно уважно вивчити відповідну літературу, включаючи монографії, статистичні збірники, матеріали, що публікуються в журналах: «Економіка України», «Економіст», «Российский экономический журнал», «Вопросы экономики», «Экономист», «Фінанси України» та ін.

Джерелами фактичного матеріалу можуть служити статистичні збірники, газети, журнали.

Коли студент у достатньому обсязі накопичив і вивчив матеріал, він приймається за його систематизацію і розробку більш повного плану. Уважно перечитуючи підібрані матеріали, він розташовує його в тій послідовності, що представляється йому найбільш доцільною. Одночасно студент фіксує власні думки, які він вважає потрібними визначити.

Основній частині передуєвступ.У ньому необхідно показати значення, актуальність проблеми, що розглядається, обґрунтованість причини вибору теми. Крім того, слід зазначити, у яких працях відомих вчених-економістів розглядається і досліджується ця проблема, сформулювати основну задачу, що ставиться в роботі.

В основній частині роботи велику увагу варто приділити глибокому теоретичному висвітленню як теми в цілому, так і окремих її питань, правильно зв’язати теоретичні положення з практикою, конкретним фактичним і цифровим матеріалом. Виклад повинен здійснюватися відповідно до складеного плану.

Робота повинна бути написана чіткою мовою, без повторень, скорочень, протиріч між окремими положеннями.

Велике значення маєправильне оформлення роботи. На титульному листі необхідно вказати назва вузу, факультету, дослідження, групу, своє прізвище, ім’я і по батькові, прізвище наукового керівника. На наступному листі оформлюється план роботи, з указівкою сторінок відповідних розділів.

Дослідження повинне бути написано розбірливо. Цитати, що приводяться в тексті, а також статистичні дані повинні посилатися на відповідні джерела, з яких вони узяті, із вказівкою автора, назви роботи, тому, сторінки. Текст роботи пишеться з одного боку листа з залишенням полів, кожен пункт плану з нової сторінки. Сторінки повинні бути пронумеровані. Обсяг дослідження 10-15 сторінокмашинописного тексту.

В кінці дослідження приводитьсясписок використаної літератури, що складається в наступній послідовності:

1. Офіційні матеріали (закони, укази).

2. Інші використані в роботі джерела за алфавітом прізвищ авторів.

Студенти виконують індивідуальну науково-дослідну роботу згідно зі змістом та відповідно номеру варіанту.

При виконанні індивідуального науково-дослідного завдання необхідно додержуватись наступного алгоритму:

1. Для виконання індивідуального завдання першого рівня складності докладно ознайомитись зі всіма темами, теоретичні положення яких є підґрунтям виконання завдання (тематика курсу та їх стисла характеристика наведена у розділі 3 посібника).

Для виконання індивідуального завдання другого рівня складності докладно ознайомитись з нормативною літературою, теоретичні положення якої є підґрунтям виконання завдання.

- завдання № 1, 8 слід ознайомитись з темами „Економічне районування та територіальна організація продуктивних сил”; “Сутність регіональної економіки та її територіальні особливості”; “Економіка регіонів України й особливості регіонального розвитку”;

- завдання № 2 слід ознайомитись з темою “Природно-ресурсний потенціал і його економічна оцінка”;

- завдання № 3 слід ознайомитись з темою “Населення і трудові ресурси України”;

- завдання № 4, 5, 6, 7 слід ознайомитись з темами “Господарський комплекс України, особливості структури і трансформація в ринкових умовах”; „Міжгалузеві комплекси та їх роль у розвитку економіки України”;

Для виконання індивідуального завдання третього рівня складності докладно ознайомитись з темами „Теорії та концепції розміщення продуктивних сил і регіональної економіки”, „Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів”, „Наукові методи аналізу розміщення продуктивних сил і рівнів економічного розвитку регіонів”, „“Господарський комплекс України, особливості структури і трансформація в ринкових умовах””, теоретичні положення яких є підґрунтям виконання завдання.

2. Для виконання завдань необхідно ознайомитись з додатковими літературними джерелами, відповідно до теми завдання. При необхідності уточнення списку літературних джерел або проблем з відсутністю якогось з них проводиться консультація з викладачем.

3. Скласти план виконання завдання (погодити з викладачем).

4. Виконати завдання згідно складеному плану (при виникненні певних проблем необхідно звернутись за консультацією до викладача).

5. Підготувати звіти про виконану роботу.

 

ПЕРЕЛІК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

І рівень складності

1. Предмет, метод і завдання регіональної економіки.

2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.

3. Економічне районування та територіальна організація господарства.

4. Регіон у системі територіального поділу праці.

5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.

6. Механізм реалізації регіональної економічної політики.

7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах.

8. Природний та трудоресурсний потенціал України.

9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку та розміщення.

10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем.

11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку.

12. Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в європейські та інші світові структури.

13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил.

14. Наукові засади раціонального природокористування.

15. Економічний моніторинг і система екологічної інформації.

16. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища.

17. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності.

18. Світовий досвід та міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього середовища.

19. Національна економіка: загальне та особливе.

20. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки.

21. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки.

22. Характеристика економічного потенціалу.

23. Інституціональні чинники розвитку національної економіки.

24. Функціонування інфраструктури національного ринку.

25. Державність та державне управління економікою.

26. Демократія, економічна свобода та економічний порядок.

27. Структурна перебудова національної економіки.

28. Програмування та прогнозування національної економіки.

29. Політика економічного зростання в національній економіці.

30. Інституціональні форми інтеграції у світове господарство.

31. Наукові методи аналізу розміщення і територіальної організації народного господарства.

32. Природно-ресурсний потенціал і його економічна оцінка.

33. Населення, трудові ресурси та розселення.

34. Народногосподарський комплекс України, особливості структури і трансформація в ринкових умовах.

35. Сутність регіональної економіки, її структура та особливості формування.

36. Сутність і форми зовнішньоекономічних зв’язків.

ІІ рівень складності

 

Завдання 1. Географічне положення України.

З’ясувати особливості географічного положення України.

1. Графи областей України.

2. Географічне положення району (за варіантом).

3. Площі областей України.

4. Позначити на контурній карті межі районів України.

Завдання 2.Природні умови і ресурси України.

1. Забезпеченість населення областей місцевими водними ресурсами в середній по водності рік (картограма).

2. Води постійних водотоків і водойм.

3. Споживання свіжої води по регіонах (картодіаграма).

4. Діаграма: Спожито свіжої води по Україні.

5. Скидання забруднених стічних вод у природні поверхневі водні об’єкти.

6. Споживання свіжої води по регіонах.

7. Обсяг оборотної і послідовно використаної води по регіонах.

8. Природно-ресурсний потенціал області (за вказівками викладача)

Завдання 3. Населення і трудові ресурси України.

1. Кількість населення, у тому числі міське і сільське, по регіонах. Щільність населення регіонів. (Картодіаграма і картограма). Міста з населенням більше 500 тис. чол.

2. Кількість наявного населення України (1913-2004 рр.) (діаграма): а) міське-сільське; б) чоловіки-жінки.

3. Питома вага чоловіків в населенні по регіонах (картодіаграма).

4. Розподіл постійного населення регіонів за основними віковими групами (картодіаграма).

5. Кількість населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності (діаграма).

6. Населення області (за вказівками викладача).

Завдання 4. Промисловість України.

1. Структура галузей промисловості Україні в цілому (діаграма).

2. Структура галузей промисловості по регіонах району (картодіаграма).

3. Центри нафтопереробки (картосхема).

4. Атомні і гідроелектростанції України (картосхема).

5. Комбінати чорної металургії повного циклу. Родовища залізної та марганцевої руди.

6. Центри кольорової металургії. Родовища кольорових металів.

7. Центри виробництва мінеральних добрив.

Завдання 5. Промисловість України

1. Скласти перелік регіонів першої “десятки”.

2. Легка промисловість: виробництво тканин, трикотажних виробів, панчішно-шкарпетних, взуття.

3. Харчова промисловість: виробництво борошна, хліба і хлібо-булочних виробів, цукру піску, м’яса, продукції з незбираного молока, тваринного масла, олії, сирів жирних, консервів.

4. Центри транспортного машинобудування. Центри сільськогосподарського машинобудування.

5. Центри виробництва цементу. Центри целюлозно-паперової промисловості. Центри текстильної промисловості.

6. Промисловість області (за вказівками викладача).

Завдання 6. Сільське господарство України

1. Продукція сільського господарства України (1990, 1995, 1996, 1997–2004) (діаграми).

2. Земельна площа і площа сільськогосподарських угідь по регіонах (картодіаграма).

3. Посівні площі сільськогосподарських культур по регіонах (картодіаграма).

4. Скласти перелік регіонів першої “сімки” по валовому збору: зерна, цукрового буряка, насіння соняшника, картоплі, овочів.

5. Скласти перелік регіонів першої “сімки”: по наявності поголів’я худоби (велика рогата худоба, свині, вівці та кози); виробництво м’яса, молока, яєць.

6. Сільське господарство області (за вказівками викладача).

Завдання 7. Транспорт.

1. Щільність залізничних доріг по регіонах (картограма).

2. Щільність автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям по регіонах (картограма).

3. Головні морські порти (картосхема).

4. Важливіші нафто- і газопроводи (картосхема).

3. Транспорт області (за вказівками викладача).

Завдання 8. Районування України.

Надати загальну характеристику економічному району України (за вказівками викладача) за планом:

1. Економіко-географічні показники району.

2. Економіко-географічне положення. Природні ресурси та природні умови.

3. Населення і трудові ресурси.

4. Господарство.

5. Проблеми розвитку району.

 

ІІІ рівень складності

Народногосподарський комплекс України має потребу в деякій продукції, для задоволення якою необхідно будівництво нових підприємств.

Розроблено N проектів нових підприємств, що відрізняються терміном будівництва, необхідним обсягом капіталовкладень, очікуваною собівартістю одиниці продукції, ціною одиниці продукції, а також річним обсягом виробництва.

Необхідно розробити економіко-математичну модель оптимального розміщення нових підприємств на території України з мінімальними капіталовкладеннями при виконанні обмеження по ліміту фінансових ресурсів, виділених на будівництво підприємства, а також на одержання кожним підприємством встановленого прибутку.

Умовні позначення:

А – річний обсяг потреби народного господарства в продукції, т;

Ф t – ліміт фінансових ресурсів, виділених на будівництво підприємств у році t, тис.грн.;

Кі t – обсяг капіталовкладень, необхідних для будівництва і-го підприємства у році t, тис.грн.;

Ті – тривалість будівництва і-го підприємства, років;

Сі, Ці, Qі – очікувана собівартість, ціна одиниці продукції та річний обсяг виробництва при реалізації і-го варіанту будівництва, тис.грн.;

Пі – очікуваний розмір прибутку, отриманого щорічно і-м підприємством, тис. грн.;

Х і – змінна, що визначає вибір і-го варіанту підприємства для будівництва (=1, коли і-е підприємство намічено до будівництва, = 0 – в іншому разі).

Необхідно:

Скласти цільову функцію і записати обмеження і загальному виді і по варіантах:

1) по ліміту фінансових ресурсів – Ф t;

2) по задоволенню річної потреби України в продукції – А;

3) по отриманню необхідного обсягу прибутку.

 

Вихідні дані приведені у таблицях № 5.1., 5.2.

 

Таблиця № 5.1

Варіанти індивідуальних завдань

№ варі анту Тривалість будівництва, роки Обсяг Капіталовкладе нь, тис. грн. Обсяг вироб- ництва, т Собівартість одиниці продукції, тис.грн. Ціна одиниці продукції, тис.грн. Прибу-ток, тис.грн.
  20/30/60 70/30
  30/60/10 10/70/90 100/200
  40/20 15/90/60 14,5 14,5 10,8
  40/120 70/65/90
  40/90/110
  45/105 30/170 95/115
  70/70/90 45/65/100 50/75/90
  95/100 60/90 80/110/700
  65/90
  45/120 95/60
  80/60
  40/70/10 80/90 70/20/60
  20/40/80 30/70/10 50/60/20
  100/20 45/65 30/50/70
  70/95/100

 

Таблиця № 5.2

№ варіанту Річна потреба в продукції, А, т Ліміт Фінансових ресурсів по рокам, Фt, тис. грн. № варіанту Річна потреба в продукції, А, т Ліміт Фінансових ресурсів по рокам, Фt, тис. грн.
50/100/150 60/200/120
80/30/120 100/200/300
110/90/50 280/150/110
40/60/120 130/40/90
150/70/50 270/200/80
60/80/110 100/40/140
200/220/40 60/200/70
240/70/120 80/30/120

 

 

6. контрольНІ ЗАХОДИ

Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного контролю за 100-бальною шкалою за результатами:

- виконання самостійної роботи;

- роботи студентів на семінарських заняттях;

- роботи студентів на практичних заняттях;

- виконання індивідуального завдання;

- складання іспиту.

Оцінювання знань, вмінь та навичок студентів здійснюється за національною (двобальною) шкалою (зараховано, не зараховано) та шкалою ESTS. Критерії та шкала оцінювання знань, вмінь та навичок доводяться до відома студентів на початку занять.

Перелік питань до іспиту

1. Практичне застосування й економічна ефективність раціонального розміщення продуктивних сил.

2. Значення аналізу сучасного розміщення продуктивних сил в умовах переходу до ринкової економіки.

3. Методи аналізу розміщення продуктивних сил.

4. Принципи і чинники розміщення продуктивних сил.

5. Природні ресурси, їхні види і стисла характеристика.

6. Природно-ресурсний потенціал території, його структура і продуктивність.

7. Використання й охорона природних ресурсів.

8. Особливості розміщення корисних копалин України.

9. Ресурси рудних корисних копалин.

10. Ресурси паливних корисних копалин.

11. Характеристика водних ресурсів.

12. Структура та регіональні особливості експортного потенціалу.

13. Кліматичні ресурси.

14. Земельні ресурси.

15. Біологічні ресурси.

16. Характеристика трудових ресурсів.

17. Міграції населення. Їх види і значення для економіки України.

18. Зовнішньоекономічні зв’язки (ЗЕЗ) як одне з найважливіших засобів економіки.

19. Основні напрями і принципи реалізації політики регіонального розвитку в Україні.

20. Основні принципи формування економічних районів.

21. Форми зовнішньоекономічних зв’язків (ЗЕЗ).

22. Економіка України в системі міжнародних відносин.

23. Економічні зв'язки України з іншими країнами.

24. Основні напрямки ефективної зовнішньоекономічної політики України.

25. Основні форми територіальної організації господарства України.

26. Значення аналізу сучасного розміщення продуктивних сил в умовах переходу до ринкової економіки.

27. Принципи і чинники розміщення продуктивних сил.

28. Структура, ефективність роботи і ресурси ПЕК.

29. Характеристика економічних методів оцінки природних ресурсів та природних умов.

30. Природно-ресурсний потенціал території, його структура і продуктивність.

31. Методи оцінки ефективності галузевого розміщення виробництва.

32. Структура балансу трудових ресурсів та ії аналіз.

33. Паливна промисловість.

34. Критерії раціонального природокористування. Схеми раціонального природокористування.

35. Електроенергетика.

36. Чорна металургія.

37. Кольорова металургія.

38. Хімічна промисловість.

39. Будівельний комплекс.

40. Загальна характеристика машинобудівного комплексу.

41. Механізм реалізації державної регіональної економічної політики.

42. Сутність та принципи сталого еколого-економічного розвитку країни.

43. Завдання державної регіональної політики у сферах економічній, соціальній та екологічній.

44. Екологічне обґрунтування розміщення продуктивних сил.

45. Загальна характеристика агропромислового комплексу.

46. Рослинництво.

47. Тваринництво.

48. Загальна характеристика транспортних комунікацій.

49. Загальна характеристика господарства України.

50. Лісопромисловий комплекс.

51. Завдання регіонального природокористування. Основні зони екологічної кризи в Україні.

52. Показники оцінки регіонально-територіальних екологічних проблем.

53. Економічний механізм регулювання ризику в екологічній безпеці.

54. Значення територіальної організації господарства.

55. Територіально-регіональні екологічні проблеми і їхня оцінка.

56. Принципи використання і роль природних ресурсів у суспільному розвитку.

57. Екологічний моніторинг і якість природного середовища.

58. Галузі легкої промисловості.

59. Державна регіональна економічна політика.

60. Напрями державної регіональної економічної політики.

61. Характеристика розміщення продуктивних сил Придніпровського економічного району (населення і трудові ресурси).

62. Характеристика розміщення продуктивних сил Придніпровського економічного району (характеристика господарства району).

63. Характеристика розміщення продуктивних сил Придніпровського економічного району (природні ресурси).

64. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Східного економічного району (природні ресурси).

65. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Східного економічного району (населення і трудові ресурси).

66. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Східного економічного району (характеристика господарства району).

67. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Західного економічного району (природні ресурси).

68. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Західного економічного району (населення і трудові ресурси).

69. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Західного економічного району (характеристика господарства району).

70. Характеристика розміщення продуктивних сил Центрального економічного району (природні ресурси).

71. Характеристика розміщення продуктивних сил Південно-Східного економічного району (населення і трудові ресурси).

72. Характеристика розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району (природні ресурси).

73. Характеристика розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району (населення і трудові ресурси).

74. Характеристика розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району (характеристика господарства району).

75. Характеристика розміщення продуктивних сил Подільського економічного району (природні ресурси).

76. Характеристика розміщення продуктивних сил Подільського економічного району (характеристика господарства району).

77. Характеристика розміщення продуктивних сил Подільського економічного району (населення і трудові ресурси).

78. Характеристика розміщення продуктивних сил Центрального економічного району (природні ресурси).

79. Характеристика розміщення продуктивних сил Центрального економічного району (характеристика господарства району).

80. Характеристика розміщення продуктивних сил Центрального економічного району (населення і трудові ресурси).

ЛитЕРАТУра

Основна література

 

1. Голіков А.П., Регіональна економіка та природокористування: Навч. посіб. – К.: Ліра-К, 2009. – 352 с.

2. Жук М.В., Регіональна економіка: Підручник для ВНЗ (рек. МОН України) – К.: Академія, 2008. – 416 с.

3. Екологічний аудит: Підручник/В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, В.М. Навроцький та ін. – К.: Вища шк., 2000. – 344 с.

4. Екологічне підприємництво: Навч. посіб./В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, В.М. Навроцький та ін. – К.: Мета, 2001. – 121 с.

5. Экология города:/Под общ. ред. Ф. В. Стольберга. – К.: Либра, 2000. – 464 с.

6. Заблоцький Б.Ф., Регіональна економіка: Навч. посіб. – К.: Ліра-К, 2010. – 548 с.

7. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник/За ред. К.М. Ситника. – К.: Вища шк., 2001. – 358 с.: іл.

8. Золотарьов А.М. Гіковата Н.К. Кудлай А.В. Петряєв О.О. Шумська Г.М. Регіональна економіка: Підручник – К.: Ліра-К, 2009. – 368 с.

9. Ковалевський В.В., Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник. - 9-те вид., перероб. і допов. Допущено МОН - К.: Знання, 2009. - 373 с.

10. Лишиленко В.І., Регіональна економіка: Підручник затверджений МОН України – К.: Ліра-К, 2009. – 384 с.

11. Манів З.О., Регіональна економіка: Навч. посіб. – К.: Ліра-К, 2008.– 576 с.

12. Музиченко-Козловська О. В., Регіональна: Посіб. – К.: Ліра-К, 2010.

13. Олійник, Запотоцький, Регіональна економіка: Навч.пос. (2-е вид.) – К.: Ліра-К, 2008. – 444 с.

14. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / С.І. Дорогунцов, Т.А. Заєць, Ю.І. Пітюренко та ін..; За заг.ред..д-ра екон.наук, проф.., чл..-кор. НАН України С.І. Дорогунцова. – К.; КНЕУ, 2005. – 988 с.

15. Розміщення продуктивних сил / За ред. В.В. Ковалевського, О.А. Михайлюка, В.Ф. Семенова – К.: Знання, 2000.

16. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Качана Є.П. - К.: Вища школа, 2005.

17. Статистичний щорічник Держкомстату України за 2008 р.

18. Тридіт О. М. Богатіщев О. М., Регіональна економіка: Навч. посіб. – К.: Ліра-К, 2010.

19. Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Економіка та розвиток регіонів (областей) України. Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2002. – 644с.

20. Шевчук Л.Т., Регіональна економіка: Навч. посіб. – К.: Ліра-К, 2009. – 319 с.

 

Додаткова література

1. Алексейчева Е.Ю. Повышение конкурентоспособности региональной экономики / Е.Ю. Алексейчева //Пищевая промышленность. – 2005.- № 9.- С. 58-59.

2. Богма О.С. Визначення проблем та перспектив розвитку вітчизняних підприємств енергетичного машинобудування //Держава і регіони. – 2010. №1. – с. 40-45.

3. Бакум В.В. Особливості формування системи управління регіоном/ В.В. Бакум. // Економіка АПК.- 2007.- № 4.- С. 27-33.

4. Барташевська Ю.М. Розвиток машинобудування України: стан, проблеми, перспективи// Європейський вектор економічного розвитку. – 2010. - №1(8). – С.19-25.

5. Буга Н.Ю. Прогнозування економічного розвитку проблемних регіонів/ Н.Ю. Буга. // Актуальні Проблеми Економіки. – 2007. - № 7.- С. 121-127.

6. Бутко М. Державне регулювання як інструмент підвищення конкурентоспроможності регіонів / М. Бутко, Л. Подоляк // Економіка України. – 2007.- № 6.- С. 36-44.

7. Ватченко О.Б. Теоретичне обґрунтування сутності терміна «регіон» / Ватченко О.Б.// Вісник ДДФА – 2009. - № 1(21).- С. 48-54.

8. Ватченко О.Б. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємств малого бізнесу Дніпропетровського регіону у 2004-2006 роках (на прикладі будівельної галузі) / Ватченко О.Б.// «Держава та регіони». – 2009. - № 1.- С. 33-39.

9. Ватченко О.Б. Структура механізму регіонального розвитку / Ватченко О.Б.// Науковий вісник Ужгородського університету Серія Економіка – 2009. - № 28(1).- С. 44-48.

10. Вербицька Ю.М. Інвестиційно-інноваційна діяльність як чинник соціально-економічного розвитку регіону / Ю.М. Вербицька // Актуальні Проблеми Економіки. – 2007.- № 8.- С. 151- 156.

11. Вербицький І.С. Концептуальні засади стратегічного планування соціально-економічного розвитку регіону / І.С. Вербицький // Актуальні Проблеми Економіки. - 2007.- № 8.- С. 157-165.

12. Віденко Я. Формування ефективної державної політики зайнятості в Україні //Україна: аспекти праці. – 2002. №2. – С. 3-7.

13. Головченко Н.З. Міжнародна конкурентоспроможність національної економіки та її регіонів в умовах глобалізації: методи і підходи //Держава і регіони. – 2010. №2. – С. 66-71.

14. Гощинський А.В., Бакушевич Д.Я. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в процесі забезпечення конкурентоспроможності прикордонних територій.// Регіональна економіка. - 2008. №4. – С. 72-80

15. Довгій С.О. Інформаційно-аналітичні складові у сфері раціонального природокористування у регіонах України / С.О. Довгій, О.М. Трофимчук, Ю.Т. Черегін // Актуальні Проблеми Економіки. - 2007.- С. 174-179.

16. Долгоруков Ю.Ю. Пофакторний аналіз фінансового стану малого підприємства в регіоні / Ю.О. Долгоруков, Н.І. Редіна, О.М. Кужман// Фінанси України.- 2006.- № 10.- С. 129-138.

17. Долгоруков Ю.Ю. Структура власності підприємства малого бізнесу та її вплив на регіональну економіку / Ю.Долгоруков // Економіка України. – 2006.- № 9.- С. 34-39.

18. Єрмаков О.Ю. Розвиток регіонального ринку оренди сільськогосподарських земель / О.Ю., Єрмаков, А.В. Кравченко // Економіка АПК.- 2007.- № 6.- С. 10-14.

19. Жук М.В. Альтернативи регіонального розвитку в Україні в контексті інтеграції у світове господарство / М.В. Жук // Актуальні Проблеми Економіки .- 2006.- № 12.- С. 102- 109.

20. Корєнєва Н.А. Методчні підходи до побудови комплексної інтегральної оцінки інвестиційної привабливості на регіональному рівні / Н.А. Корєнєва //Актуальні Проблеми Економіки. - 2007.- № 2.- С. 106-114.

21. Корєнєва Н.А. Статистична оцінка впливу інвестиційної привабливості регіону на його економічний розвиток / Н.А. Корєнєва // Актуальні Проблеми Економіки. – 2007. - № 5.- С. 200-206.

22. Король Д.В. Розвиток автотранспортного комплексу з урахуванням вимог СОТ та ЄС //Держава і регіони. – 2010. №3. – С. 73-76.

23. Косач І.А. Теоретичні засади розробки стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку регіону / І.А. Косач // Актуальні Проблеми Економіки. – 2007.- № 6.- С. 123-128.

24. Муравка П.П. Оцінка стану ринку праці як чинника економічного зростання регіону ( на прикладі Тернопільської області ) / П.П. Муравка // Актуальні Проблеми Економіки. – 2006.- № 5.- С. 166- 172.

25. Назарчук М.И. Об оценке индекса деловой активности региона / М.И. Назарчук, И.Я. Маркин, Л.Г. Червова // Економіка. Фінанси. Право. – 2002. – № 10.- С. 3-6.

26. Одинцов М.М. Прогнозування ємності регіонального продовольчого ринку методом регресійного моделювання / М.М. Одинцов // Економіка АПК.- 2007.- № 7.- С. 139-143.