ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №14 (2 год)

 

ТЕМА: Спостереження суцільного і лінійчастого спектрів речовини.

НАВЧАЛЬНА МЕТА: навчитися проводити якісний спектральний аналіз речовини, градуювати спектроскоп.

ОБЛАДНАННЯ ТА ОСНАЩЕННЯ:спектроскоп двотрубний з відліковим мікрометричним гвинтом; трубки спектральні; прилад для засвічування спектральних трубок "Спектр"; джерело електроживлення для практикуму ДЕЖП-І; вимикач; комплект проводів з'єднувальних; дротина із жмутком вати на підставці; колба із спиртом; сіль кухонна; сірники.

 

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПЛОЖЕННЯ

 

Цю роботу виконують за допомогою спектроскопа, зображеного на мал. 1, де 1 - окуляр; 2 - зорова труба, 3 - об'єктиви, 4 - коліматор, 5 - щілина, 6 - мікрометричний гвинт. Схему спектроскопа і хід променів у ньому показано на рис. 2. Розбіжний світловий пучок, який іде від джерела світла, розміщеного поблизу щілини коліматора, проходить крізь щілину в головному фокусі лінзи (об'єктива коліматора) і після лінзи паралельним пучком падає на грань скляної призми. У призмі цей пучок відхиляється до основи і розкладається на складові кольорові пучки, оскільки різним частотам відповідають різні кути заломлення. Після виходу з призми ці пучки ще раз відхиляються до основи призми і йдуть в об'єктив зорової труби.

Пройшовши об'єктив, кожний пучок одноколірних променів утворює у фокальній площині об'єктива дійсне кольорове зображення щілини коліматора. З безлічі таких зображень утворюється спектр, червона ділянка якого лежить у напрямі до вершини призми, а фіолетова - до основи. Зорову трубу на певній лінії спектра фіксують с допомогою тонкої вертикальної нитки, яку натягнуто всередині труби в тій самій площині, де утворюється спектр. Розглядаючи дійсне зображення спектра (і нитки) через окуляр, як через лупу, видно тільки частину спектра. Щоб розглянути окремі частини спектра, зорову трубу треба повертати, користуючись мікрометричним гвинтом, будова якого подібна до будови мікрометра.

Щоб можна було за розміщенням ліній у. спектрі визначити в джерелі випромінювання наявність тих чи інших хімічних елементів, спектроскоп треба проградуювати. Для цього спостерігають вже відомий спектр якого-небудь світового газу. Довжину хвилі, яка відповідає кожній ІЗ спостережуваних ліній, беруть із довідника. Потім суміщають нитку зорової труби з кожною із спектральних ліній, знімають покази відлікового пристрою і будують криву. Для цього на вертикальній осі відкладають відомі довжини хвиль, а на горизонтальній - покази мікрометра, які їм відповідають (зняті під час досліду).

Після градуювання, спостерігаючи: лінійчатий спектр невідомої речовини, на побудовану криву наносять покази мікрометра. Користуючись такою кривою, для кожної нової спектральної лінії можна визначити довжину хвилі, а потім з довідника можна дізнатися, спектру якого елемента належать ці лінії.

 

ХІД РОБОТИ

ЗАВДАННЯ І. Градуювання спектроскопа.

1 Ознайомтеся з будовою спектроскопа.

2 Вставте трубку з гелієм у тримач приладу для засвічування спектральних трубок і приєднайте прилад через вимикач до джерела постійного струму напругою близько 6 В. Щілину коліматора підведіть впритул до спектральної трубки и увімкніть струм.

3 Спостерігаючи через окуляр зорової труби, обертайте мікрометричний гвинт, щоб поступово побачити всі спектральні лінії гелію. Переміщенням окуляра добийтеся різкого їх зображання.

4 Мікрометричним гвинтом поверніть зорову трубу вправо так, щоб у полі зору з'явилася крайня червона спектральна лінія. Сумістіть зображення вертикальної нитки з цією лінією і запишіть покази мікрометра в таблицю. Мікрометричний гвинт мас крок 1 мм а головку його поділено на 50 різних частин - отже, ціна поділки на головці - 0.02 мм. Цілі міліметри відлічуйте за нерухомою шкалою на циліндрі, а соті частки - за шкалою на головці гвинта.

Колір ліній Покази мікрометра, мм Довжина хвилі за дові­дником, мм
Червона    
Червона    
Жовта    
Зелена    
Зелена    
Голуба    
Синя    

5 Обертаючи мікрометричний гвинт, пересувайте зорову трубу до суміщення нитки з кожною з наступних спектральних ліній. Для кожної лінії зніміть покази мікрометра і запишіть їх у таблицю проти зазначених, довжин хвиль гелію, взятих з довідника.

6 За записами показів мікрометричного гвинта і довжинами хвиль, які відповідають цим показам, побудуйте криву. Для цього на осі абсцис відкладіть покази мікрометра, а на осі ординат - довжину світлових хвиль, взявши відповідний масштаб. Через знайдені точки проведіть плавну криву.

ЗАВДАННЯ 2. Вимірювання довжини хвиль, які відповідають спектральним лініям пари натрію і різних газів, за побудованою кривою.

1 Змочіть вату на дротині і закріпіть її за допомогою підставки на висоті щілини коліматора. Запаліть вату і спостерігайте слабкий суцільний спектр. Посипте вату, на якій горить спирт, дрібною кухонною сіллю і спостерігайте появу на фоні суцільного спектра яскравої жовтої лінії пари натрію. Сумістіть з нею нитку і запишіть покази мікрометричного гвинта. Користуючись побудованою кривою, визначте довжину хвилі жовтої лінії натрію. Для цього на осі абсцис відкладіть показ мікрометричного гвинта, з цієї точки опустіть перпендикуляр і продовжіть його до перетину з побудованою кривою. Опустіть з точки перетину перпендикуляр на вісь ординат і знайдіть відповідне значення довжини хвилі.

2 Трубку з гелієм у приладі для засвічування спектральних трубок замініть трубкою з іншим газом і описаним вище способом виміряйте довжини хвиль деяких спектральних ліній, запропонованих викладачем.

3 За результатами досліджень зробіть висновок.

 

ЗМІСТ ЗВІТУ

1 Мета роботи

2 Обладнання

3 Таблиці з дослідженнями та розрахунками

4 Розрахунки

5 Висновки

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗАХИСТУ:

1 Поясніть будову спектроскопа і побудуйте хід світлових пучків у ньому.

2 Як зміниться лінійчастий спектр, якщо змінити ширину щілини?

3 Чому щілину встановлюють у головному фокусі лінзи коліматора?


 

1. Основні фізичні величини

Гравітаційна стала G = 6,67×10-11м3/(кг×с2)
Прискорення вільного падіння g = 9,81 м/с2
Нормальний атмосферний тиск р0 = 101325 Па
Число Авогадро NА = 6,02×1023 моль-1
Стандартний об’єм газу V0 = 22,42 л/моль
Універсальна газова стала R = 8,31 Дж/(К×моль)
Число Лошмідта n0 = 2,69×1025 м-3
Стала Больцмана k = 1,38×10-23 Дж/К
Швидкість світла у вауумі с = 3×108м/с
Електрична стала ε0 = 8,85×10-12 Ф/м
Магнітна стала μ0 = 12,57×10-7 Гн/м
Маса електрона me = 9,11×10-31 кг
Маса нейтрона mn = 1,675×10-27 кг
Маса протона mр = 1,672×10-27 кг
Атомна одиниця маси 1 а.о.м. = 1,66×10-27 кг
Елементарний заряд e = 1,6×10-19 Кл
Число Фарадея F = 9,65×104 Кл/моль
Стала Планка h = 6,62×10-34 Дж×с
Постійна Стефана – Больцмана σ = 5,67×10-8 Вт/(м2×К4)
Постійна Віна b = 0,0029 м×К
Постійна Рідберга R = 10973731 м-1
Радіус першої борівської орбіти електрона в атомі водню r0 = 0,5291·10-10 м

Густина речовини

Тверді тіла
Речовина ρ, кг/м3 Речовина ρ, кг/м3
Алмаз 3,5×103 Ніхром 8,4×103
Алюміній 2,7×103 Олово 7,3×103
Вольфрам 1,93×104 Парафін 9,0×102
Вугілля кам’яне 1,44×103 Платина 2,15×104
Германій 5,4×103 Поварена сіль 2,1×103
Графіт 2,1×103 Полоній 9,28×103
Ебоніт 1,2×103 Пробка 2,4×103
Золото 1,93×104 Свинець 11,3×103
Іридій 2,24×104 Срібло 10,5×103
Константан 8,9×103 Слюда 2,8×103
Кремній 2,4×103 Скло 2,5×103
Латунь 8,5×103 Сталь 7,8×103
Лід 0,9×103 Уран 1,87×104
Манганін 8,5×103 Цегла 1,8×103
Мідь 8,9×103 Фарфор 2,3×103
Мідний купорос 2,2×103 Хром 7,2×103
Нашатир 1,5×103 Цинк 7,1×103
Нікелін 8,8×103 Цинк сірковий 4,04×103
Нікель 8,9×103 Чавун 7,4×103
Рідини
Речовина ρ, кг/м3 Речовина ρ, кг/м3
Анілін 1,02×103 Нафта 0,80×103
Бензин 0,70×103 Олія 0,92×103
Вода 1,0×103 Ртуть 13,6×103
Гліцерин 1,2×103 Скипидар 0,87×103
Гас 0,80×103 Спирт 0,79×103
Масло мінеральне 0,92×103 Ефір сірковий 0,71×103
Гази (за нормальних умов)
Речовина ρ, кг/м3 Речовина ρ, кг/м3
Азот 1,25 Криптон 3,74
Аміак 0,77 Ксенон 5,85
Аргон 1,78 Метан 0,72
Ацетилен 1,17 Неон 0,9
Водень 0,09 Повітря 1,29
Вуглекислий газ 1,98 Світний газ 0,73
Гелій 0,18 Хлор 3,21
Кисень 1,43    

3. Модуль пружності

Речовина Е, ГПа Речовина Е, ГПа
Алюміній Свинець
Бетон Срібло
Залізо Сталь
Латунь Цегла
Мідь Чавун

4. Питома теплоємність речовин

Тверді тіла
Речовина с, Дж/(кг·К) Речовина с, Дж/(кг·К)
Алюміній Платина
Бетон Свинець
Дерево Сірка
Латунь Срібло
Лід Скло
Мідь Сталь, залізо
Нафталін Цегла
Олово Цемент
Парафін Цинк
Пісок Чавун
Рідини (за нормального атмосферного тиску)
Речовина с, Дж/(кг·К) Речовина с, Дж/(кг·К)
Вода Гас
Гліцерин Машинне масло
Ефір Ртуть
Залізо Спирт
Гази (за нормального атмосферного тиску)
Речовина с, Дж/(кг·К) Речовина с, Дж/(кг·К)
Азот Вуглекислий газ
Аміак Гелій
Водень Кисень
Водяна пара Повітря

Питома теплота згорання

Речовина q, Дж/кг Речовина q, Дж/кг
Тверде паливо
Буре вугілля 9,3×106 Вугілля марки А-І 2,05×107
Дерев’яне вугілля 2,97×107 Кокс 3,03×107
Дрова сухі 8,3×106 Порох 3,0×106
Рідке паливо
Бензин, нафта 4,6×107 Лігроїн 4,33×107
Дизельне паливо 4,2×107 Мазут 4,0×107
Гас 4,31×107 Спирт етиловий 2,7×107
Газоподібне паливо
Генераторний газ 5,5×106 Природний газ 3,55×107
Коксовий газ 1,64×107 Світильний газ 2,1×107

6. Точки кипіння і питома теплота пароутворення

Речовина Тк, К r, Дж/кг
Аміак 239,6 1,37×106
Вода 2,26×106
Вода важка 374,43 2,06×106
Повітря 2,1×105
Залізо 5,8×104
Ртуть 2,85×105
Скипидар 2,94×105
Спирт етиловий 8,57×105
Фреон-12 243,2 1,68×106
Ефір сірковий 3,52×105

7. Коефіцієнт поверхневого натягу рідин σ, Н/м

Ацетон 0,024 Мідний купорос 0,074
Бензин 0,029 Молоко 0,046
Вода 0,073 Мильний розчин 0,040
Гас 0,024 Нафта 0,030
Гліцерин 0,059 Ртуть 0,470
Ефір етиловий 0,017 Скипидар 0,027
Масло касторове 0,033 Спирт 0,022

8. Температурний коефіцієнт лінійного розширення твердих тіл

Речовина α, К-1 Речовина α, К-1
Алюміній 2,3×10-5 Мідь 1,7×10-5
Бетон 10,0×10-6 Нікель 1,28×10-5
Бронза 1,8×10-5 Олово 2,1×10-5
Вольфрам 4×10-6 Платина 9×10-6
Ебоніт 7,0×10-5 Свинець 2,9×10-5
Залізо 1,2×10-5 Скло 0,9×10-6
Золото 1,4×10-5 Чавун 1,0×10-5
Інвар 6,0×10-7 Цемент 1,4×10-5
Латунь 1,9×10-5 Цинк 2,6×10-5
         

9. Діаметри молекул і атомів, нм

Азот 0,31 Кисень 0,29
Аргон 0,29 Оксид вуглецю 0,32
Водень 0,23 Вуглекислий газ 0,33
Водяна пара 0,26 Хлор 0,37
Гелій 0,19    

10. Сталі Ван-дер-Ваальса

Речовина а, (Дж·м2)/моль2 b·105, м2/моль2 Речовина а, (Дж·м2)/моль2 b·105, м2/моль2
Азот 0,136 4,0 Кисень 0,137 3,0
Аргон 0,132 3,0 Вуглеки-слий газ 0,364 4,3
Вода 0,554 3,0

11. Залежність тиску і густини насиченої водяної пари від температури

t,°C р, кПа ρ, г/м3 t,°C р, кПа ρ, г/м3
-5 0,401 3,24 1,93 14,5
-4 0,437 3,51 2,07 15,4
-3 0,476 3,81 2,20 16,3
-2 0,517 4,13 2,33 17,3
-1 0,563 4,47 2,493 18,3
0,61 4,80 2,639 19,4
0,65 5,20 2,813 20,6
0,71 5,60 2,986 21,8
0,76 6,00 3,173 23,0
0,81 6,40 3,359 24,4
0,88 6,80 3,559 25,8
0,93 7,30 3,786 27,2
1,0 7,80 3,999 28,7
1,06 8,30 4,239 30,3
1,14 8,80 7,371 51,2
1,23 9,40 12,33 83,0
1,33 10,0 19,92 130,0
1,40 10,7 47,33
1,49 11,4 101,3
1,60 12,1 198,5
1,71 12,8 618,0
1,810 13,6      

Психометрична таблиця

Покази сухого термометра,°C Різниця показів сухого і вологого термометрів,°C
Відносна вологість, %
- - - - -
- - - - -
- - - - -
- - - -
- - - -
- - -
- - -
- - -
- -
- -
-
-
-

13. Діелектрична проникність речовини ε

Анілін Лід 3,2
Бензин 2,3 Масло трансформаторне 2,2÷2,5
Вакуум
Вініпласт 3,5 Масло 2,5
Вода Парафін 2,1
Гас 2,1 Парафіновий папір 2,2
Гліцерин Сірка 3,6÷4,3
Гума 2÷3 Слюда 6÷9
Ебоніт 2,8 Скло 5÷10
Кисень 1,0003 Текстоліт

14. Температурний коефіцієнт опору α, К-1

Алюміній 0,0042 Ніхром 0,0001
Вольфрам 0,0048 Свинець 0,0037
Латунь 0,001 Срібло 0,004
Мідь 0,0043 Сталь 0,006
Нікелін 0,0001 Залізо 0,006

15. Питомий опір ρ, Ом·м

Алюміній 2,7×10-8 Олово 1,13×10-7
Вольфрам 5,3×10-8 Осмій 9,5×10-8
Вугілля 5,0×10-5 Платина 1,05×10-7
Золото 2,2×10-8 Реотан 4,5×10-7
Константан 4,7×10-7 Ртуть 9,54×10-7
Латунь 6,3×10-8 Свинець 2,07×10-7
Манганін 3,9×10-7 Сталь, залізо 9,9×10-8
Мідь 1,68×10-8 Срібло 1,58×10-8
Нікелін 4,2×10-7 Фехраль 1,1×10-6
Нікель 7,3×10-8 Цинк 5,95×10-8
Ніхром 1,05×10-6    

16. Електрохімічний еквівалент

Речовина k, кг/Кл Речовина k, кг/Кл
Алюміній 9,32×10-8 Нікель 0,30×10-7
Водень 1,044×10-8 Олово 0,62×10-7
Золото 6,81×10-7 Ртуть 2,072×10-6
Калій 4,052×10-7 Свинець 1,074×10-6
Кальцій 2,077×10-7 Срібло 1,118×10-6
Кисень 0,083×10-8 Хлор 3,67×10-7
Магній 1,26×10-7 Хром 1,8 ×10-7
Мідь 0,33×10-7 Цинк 3,388×10-7
Натрій 2,383×10-7    

17. Рухливість іонів

Водних розчинів, мм2/(В·с)
Н+ 0,326 ОН- 0,18
Nа+ 0,045 F- 0,049
К+ 0,067 Сl- 0,068
Аg+ 0,056 Вr- 0,07
NН+ 0,067 NО-3 0,064
Гази (при нормальних умовах), см2/(В·с)
Речовина Позитивні іони Негативні іони Речовина Позитивні іони Негативні іони
Азот 1,3 1,8 Оксид вуглець 1,0 1,1
Водень 5,4 7,4
Кисень 1,3 1,8 Повітря 1,4 1,9
Хлор 0,6 0,5

18. Робота іонізації, еВ

Азот 15,80 Гелій 24,45
Аргон 15,70 Кисень 13,56
Водень 15,40 Натрій 5,12
Вуглекислий газ 14,40 Неон 21,48

19. Робота виходу електронів

Речовина еВ Речовина еВ
Вольфрам 4,5 Нікель 5,0
Залізо 4,74 Оксид барію 1,0
Золото 4,68 Платина 5,3
Калій 2,2 Ртуть 4,52
Літій 2,4 Рубідій 2,13
Магній 3,46 Срібло 4,3
Мідь 4,47 Тантал 4,07
Молібден 4,2 Цезій 1,8
Натрій 2,3 Цинк 4,2

Показник заломлення

Алмаз 2,42 Кварц 1,54
Анілін 1,59 Лід 1,31
Ацетон 1,36 Повітря 1,00029
Бензол 1,50 Сірковуглець 1,63
Вода 1,33 Сильвін 1,49
Вуглець 1,46 Скипидар 1,51
Гліцерин 1,47 Спирт етиловий 1,36
Кам’яна сіль 1,54 Скло 1,60

21. Відносна атомна маса деяких ізотопів, а.о.м

Ізотоп Маса нейтрального атома Ізотоп Маса нейтрального атома
11H(водень) 1,00783 12 6C(вуглець) 12,00000
21H(дейтерій) 2,01410 14 7N(азот) 14,00307
31H(тритій) 3,01605 15 7N(азот) 15,00011
32He(гелій) 3,01602 168O (кисень) 15,99491
42He(гелій) 4,00260 178O (кисень) 16,99913
63Li(літій) 6,01513 2713Al(алюміній) 26,98146
73Li (літій) 7,01601 2813Al(алюміній) 27,97690
74Be (берилій) 7,01693 3014Sі(сіліціум) 29,97377
84Be (берилій) 8,00531 5626Fе(залізо) 55,93490
94Be (берилій) 9,012118 5927Со(кобальт) 58,93320
105B(бор) 10,01294 23592U(уран) 235,0493
115B (бор) 11,00931 23892U(уран) 238,05353

22. Періоди піврозпаду деяких радіоактивних речовин

Вісмут 21083Ві 5,02 доби Радон 22288Rn 3,82 доби
Іридій 19277Іr 75 діб Стронцій 9038Sr 28 років
Кальцій 4520Са 164 доби Торій 23290Тh 1,39·1011 років
Натрій 2411Nа 15,3 години Уран 23592U 7,1·108 років
Полоній 21084Ро 138 діб Уран 23892U 4,5·109 років
Радій 22686Rа 1600 років    

23. Одиниці довжини, площини, об’єму і маси

Одиниці довжини Одиниці об’єму
Кілометр (м) = 1000 метрів Куб. метр (куб. м) = 1000000 куб. см
Метр (м) = 100 сантиметрів Куб. сантиметр (куб. см) = 1000 куб. мм
Метр (м) = 1000 міліметрів Гектолітр (гл) = 100 літрів
Метр (м) = 10 дециметрів Декалітр (дкл) = 10 літрів
Дециметр (дм) = 10 сантиметрів Літр (л) = 1 куб. дециметр
Сантиметр (см) = 10 міліметрів  
   
Одиниці маси Одиниці площі
Тонна (т) = 1000 кілограмів Кв. кілометр (кв. км) = 1000000 кв. м
Центнер (ц) = 100 кілограмів Кв. кілометр (кв. км) = 100 гектарів
Кілограм (кг) = 1000 грамів Гектар (га) = 100 арів
Грам (г) = 1000 міліграмів Ар (а) = 100 кв. метрів
  Кв. метр (кв. м) = 100 кв. сантиметрів
   

24. Приставки для утворення десяткових кратних і часткових одиниць

Кратні Часткові
приставка позначення множник приставка позначення множник
екса Е 1018 атто а 10-18
пєта П 1015 фемто ф 10-15
тера Т 1012 піко п 10-12
гіга Г 109 нано н 10-9
мега М 106 мікро мк 10-6
кіло к 103 мілі м 10-3
гекто г 102 санті с 10-2
дека да 101 деци д 10-1

 

25. Таблиці значень синусів і тангенсів для кутів 0 - 90°

Градуси Синуси Тангенси Градуси Синуси Тангенси
0,0000 0,0000 0,7193 1,0355
0,0175 0,0175 0,7314 1,0724
0,0349 0,0349 0,7431 1,1106
0,0523 0,0524 0,7547 1,1504
0,0698 0,0699 0,7660 1,1918
0,0872 0,0875 0,7772 1,2349
0,1045 0,1051 0,7880 1,2799
0,1219 0,1228 0,7986 1,3270
0,1392 0,1405 0,8090 1,3764
0,1564 0,1584 0,8192 1,4281
0,1736 0,1763 0,8290 1,4826
0,1908 0,1944 0,8387 1,5399
0,2079 0,2126 0,8480 1,6003
0,2250 0,2309 0,8572 1,6643
0,2419 0,2493 0,8660 1,732
0,2588 0,2679 0,8746 1,804
0,2756 0,2867 0,8829 1,881
0,2924 0,3057 0,8910 1,963
0,3090 0,3249 0,8988 2,050
0,3256 0,3443 0,9063 2,145
0,3420 0,3640 0,9135 2,246
0,3584 0,3839 0,9205 2,356
0,3746 0,4040 0,9272 2,475
0,3907 0,4245 0,9336 2,605
0,4067 0,4452 0,9397 2,747
0,4226 0,4663 0,9455 2,904
0,4384 0,4877 0,9510 3,078
0,4540 0,5095 0,9563 3,271
0,4695 0,5317 0,9613 3,487
0,4848 0,5543 0,9659 3,732
0,5000 0,5774 0,9703 4,011
0,5150 0,6009 0,9744 4,331
0,5299 0,6249 0,9782 4,705
0,5446 0,6494 0,9816 5,145
0,5592 0,6745 0,9848 5,671
0,5736 0,7002 0,9877 6,314
0,5878 0,7265 0,9903 7,115
0,6018 0,7536 0,9925 8,144
0,6157 0,7813 0,9945 9,514
0,6293 0,8098 0,9962 11,43
0,6428 0,8391 0,9976 14,30
0,6561 0,8693 0,9986 19,08
0,6691 0,9004 0,9994 28,64
0,6820 0,9325 0,9998 57,29
0,6947 0,9657 1,0000  
0,7071 1,0000      

ЛІТЕРАТУРА

1 Бар’яхтар В.Г. Фізика. 10 клас / В.Г. Бар’яхтар, Ф.Я. Божинова. – К.: Ранок, 2010. – 256с.

2 Бар’яхтар В.Г. Фізика. 11 клас / В.Г. Бар’яхтар, Ф.Я. Божинова, М.М. Кірюхін.– К.: Ранок, 2011. – 320с.

3 Гельфгат І.М. Збірник різнорівневих завдань для державної підсумкової атестації з фізики / І.М. Гельфгат, В.Я. Колебошин, М.Г. Любченко.– Харків: Гімназія, 2005. – 80с.

4 Генденштейн Л. Е. Фізика. 10 клас / Л.Е. Генденштейн, І.Ю. Ненашев. – Х.:Гімназія, 2010. – 272 с.

5 Ґудзь В.В. Фізика: Посібник для підготовки та проведення тематичного оцінювання навчальних досягнень.10 кл. / В.В. Ґудзь. – Тернопіль: Мандрівець, 2002. – 64 с.

6 Засєкіна Т.М. Фізика. 10 клас / Т.М. Засєкіна, М.В. Головко. – К.: Педагогічна думка, 2010. – 336с.

7 Засєкіна Т.М. Фізика 11 клас, профільний рівень / Т.М. Засєкіна, Д.О. Засєкін. – Х.: СИЦИЯ, 2011. – 338с.

8 Кирик Л.А. Фізика 10. Різнорівневі самостійні та контрольні роботи /Л.А. Кирик. Харків: «Гімназія», 2002. – 192 с.

9 Коршак Є.В. Фізика. 10 клас / Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко. – К.: Генеза, 2010. – 298с.

10 Коршак Є.В. Фізика. 11 клас / Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко. – К.: Генеза,, 2011. – 256с.

11 Орлянський О.Ю. Фізика. Готуємось до тестування: Зб. задач для абітурієнтів / О.Ю. Орлянський, Р.С. Тутік. – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. нац.ун-ту, 2006. –232с.

12 Римкевич А.П. Збірник задач з фізики / А.П. Римкевич. – М.: Просвіта, 2007. ̶222 с.

13 Сиротюк В.Д. Фізика. 10 клас / В.Д. Сиротюк, В.І. Баштовий. – К.: Освіта, 2010. – 304 с.

14 Сиротюк В.Д. Фізика. 11 клас / В.Д. Сиротюк, В.І. Баштовий. – К.: СИЦИЯ, 2011.–306с.