Документ як об'єкт бібліотечної справи
Розглядаючи поняття "документ", слід згадати, що для різних галузей
Сайт "Професійні ресурси документознавства"
www.documentoved.at.ua
діяльності, які мають справу з документом, його визначення може бути специфічним,
бо існують різні вимоги до того, яким повинен бути цей документ.
Так, у бібліотечній справі, яка має справу із збереженням документів та
організацією їх використання, дуже важливе значення має матеріальна форма
документів, бо від неї залежать умови зберігання та й використання документів [21].
Тому у визначеннях документа, призначених для використання в
бібліотекознавстві, особлива увага приділяється характеристиці документа
як матеріального об'єкта, або, за пропозицією С.Г.Кулешова, як речового виробу [про
це йшлося вище].
Наведемо повністю це визначення: "... для бібліотекознавства,
бібліографознавства та книгознавства документ — це текст (як логічна послідовність
мовних та немовних знаків), зафіксований на речовому виробі, основною функцією
якого є збереження та розповсюдження (передача) інформації у просторі та часі" [22].
Що стосується поняття "текст", коли воно охоплює як мовні, так і немовні
знаки, то з таким визначенням "документ" прирівнюватиметься Документу І (про це
див. вище). Якщо ми бажаємо залишити тільки значення "Документ IV", то треба
замінити слово "текст" на "записану інформацію". Записана інформація може бути
тільки соціальною, тому що запис інформації — це людське діяння, не притаманне
природі.
Можна погодитися з вказівкою "зафіксована на речовому виробі", яка
підкреслює матеріальну форму документа. Але тут маються на увазі тільки такі
речові вироби; які основною функцією мають передачу інформації, і ця функція
"зумовлює їх спеціальну, специфічну матеріальну конструкцію, яка представлена
типово у формі книг, брошур, аркушів паперу, записничків, буклетів, мікрофіш,
магнітних дискет тощо" [23]. "Спеціальна конструкція забезпечує виконання ними
їх основної функції, надаючи можливість цим виробам бути u1079 зручними для
переміщення в просторі, тривкими для збереження інформації в часі,
пристосованими для фізіологічних можливостей читання тексту" [24].
Ця функціональна призначеність дозволяє відокремити документи, які
"функціонують у документальних комунікаціях, є об'єктами обробки, зберігання та
видачі в бібліотеках, книгарнях, органах інформації тощо" [25], від речових виробів,
на яких також зафіксована інформація (тобто вони також передають її у просторі та
часі), але для останніх ця функція є другорядною, вторинною. "Наприклад, проїзний
квиток на міський транспорт, посвідчення особи чи паперові гроші теж мають
зафіксовану інформацію, котру вони передають у просторі і часі, але основна функція
цих речових виробів — давати право на проїзд, посвідчувати особу та бути
платіжним засобом" [26]. Тут С.Г.Кулешов цілком правомірно обмежує коло
документів, з якими працюють (і повинні працювати) установи, що мають справу з
документаційною діяльністю. Це — документи, які належать до категорії "Документ
IV", але не всі, а ті, що мають певні ознаки. Тому вважаємо, що дефініцію
С.Г.Кулешова дійсно треба використовувати у бібліотекознавстві,
бібліографознавстві та книгознавстві, але після заміни терміна "текст" на "записану
інформацію". Крім того, у формулюванні "основної функції'" документа як речового
виробу доцільно насамперед указати на передачу інформації в часі, бо це — функція
будь-якого документа.
Сайт "Професійні ресурси документознавства"
www.documentoved.at.ua
Отже, документ, з яким працюють бібліотечні, бібліографічні та інформаційні
установи, це — записана інформація, зафіксована на (в) речовому виробі, основною
функцією якого є збереження та розповсюдження (передача) інформації в часі та
просторі.
Порівнюючи це значення із наведеними вище, можна зазначити, що документ у
бібліотечній справі — це Документ IV за виключенням Документа VIII, VII, VI, тому
що збереження документів, які мають суто правове (юридичне) значення, не
входить у сферу діяльності бібліотеки.
Висновки
Серед зафіксованих у державних стандартах і термінологічних словниках
дефініцій документа найбільш придатним для сфери діяльності бібліотек є
визначення документа як "записаної інформації", тобто значення "Документ IV".
Визначення документа як записаної інформації недостатньо для того, щоб
відокремити документи, з якими мають справу в бібліотечній діяльності, від інших
об'єктів, які формально підпадають під таку дефініцію.
У визначенні документа як об'єкта бібліотечної справи треба підкреслити, що
він являє собою записану інформацію, зафіксовану на (в) речовому виробі, основною
функцією якого є збереження та розповсюдження інформації в часі та просторі.
Примітки
1. ГОСТ 16487-70. Делопроизводство и архивное дело. Термины и
определения. — М., 1971. — С.З.
2. Столяров ЮН. Библиотека: структурно-функциональный подход. — М.,
1981. —С. 70. '
3. ГОСТ 16487-83. Делопроизводство и архивное дело. Термины и
определения. — М, 1984. — С.З.
4. ДСТУ 2732-94. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення. — К,
1994. —С.З.
5. Там само. — С. 8,7, 12.
6. Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд. — М., 1991. — С. 20—21.
7. Там само.
8. Толковый словарь по основам информационной деятельности. — К., 1995. —
СП.
9. Там само. — С. 58.
10. Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям
знания. — М., 1995. — С. 58.
11. Там само. — С. 186.
12. ISO 5127/1-1983. Documentation and information: Vocabulary. Pt 1. Basic
concepts. — Printed in Switzerland. — P. 10.
13. Там само. — С. 9.
14. Там само. — СЮ.
15. ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та
визначення. — К., 1994. — С 12.
16. Там само.
Сайт "Професійні ресурси документознавства"
www.documentoved.at.ua
17. Кулешов С.Г. Документальні джерела наукової інформації: поняття,
типологія, історія типологічної схеми. — К., 1995. — С 24—25.
18. Там само. — С 24.
19. Там само. — С 25.
20.Тульчинский Г.Л. Инорациональность текста: Слово как поступок // Язык и
текст: онтология и рефлексия. — СПб., 1992. — С. 128—129.
21.Див. про це, напр.: Столяров Ю.Н. Классификация документа: решения и
проблемы // Книга: Исслед. и материалы. — М., 1995. — Сб. 70.
22. Кулешов С.Г. Документальні джерела наукової інформації... — С. 26; Див.
також: Кулешов С.Г. Про визначення поняття "документ" // Бібл. вісн. —
1995 :— № 1 — С.З.
23.Кулешов С.Г. Документальні джерела наукової інформації... — С 26.
24.Там само.
25.Там само.
26.Там само. — С 25.
Сайт "Професійні ресурси документознавства"
www.documentoved.at.ua