Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях

(Охорона праці– у дипломних роботах бакалаврів)

Студент гр.___ П.І.Б.

“---“___________ 201_р.

Консультант з розділу

науковий ступінь, вчене звання П.І.Б.

“---“___________ 201_р.

Миколаїв – 201_р.

ДОДАТОК Б.КАРТА ОЦІНКИ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА

І ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ

Гігієнічна оцінка умов праці________________________________________

ДОДАТОК В.ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ ПРАЦІ

Таблиця В.1. Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях

* Перевищення ГДР на дБА екв. (відлік для визначення ступенів 3 класу від 80 дБА).

**Перевищення рівнів віброшвидкості на дБА екв. кор.

*** Перевищення в одній з частот на дБ.

**** Перевищення в одній з частот на дБ.

***** Перевищення вказаних величин у будь-якій октавній смузі.

Таблиця В.2. – Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань (перевищення ГДР, разів)

* Для ГДР при тривалості впливу рівній або більшій за 0,2 години.

Таблиця В.3. Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року

Таблиця ВБ.4. Класи умов праці за показником WBGT- індексу * для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (*С)

*WBGTS (ТСН) - індекс теплового навантаження середовища.

Таблиця В.5. Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року

* “Санитарные нормы микроклимата производственных помещений”.

Примітка: При збільшенні швидкості руху повітря на 0,1 м/с від оптимальної за СН температура повітря має бути збільшена на 0,2 °С.

Таблиця В.6 - Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях

* При застосуванні одягу з відповідною теплоізоляцію (J, °С, м²/Вт); 0,71 (1а), 0,82 (1б); 0,61 (2); 0,51 (3).

** Наведені значення температури повітря різних класів не включають регламентацію часу перебування в несприятливому мікрокліматі (сумарне за робочий час та безперервне).

*** Вказано температуру відносно спокійного повітря: при вітрі вона має бути збільшена на 2,0 ⁰С на кожний 1 м/с.

Таблиця Г.7. Класи умов праці за показниками мікроклімату- для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року

Таблиця Г.8 - Класи умов праці в залежності від параметрів освітленності середовища виробничих приміщень (для постійних робочих місць)

1 Строительные нормы и правила. Часть II. Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение.

2 Е_н – нормоване значення освітленості.

3 Р_н – нормований показник освітленості.

4 К_пн - нормоване значення коефіцієнта пульсації.

5 Згідно з “Санитарными нормами ультрафиолетового излучения в производственных помещениях”.

6 Е_уф- нормоване значення ультрафіолетової опроміненості.

Таблиця В.9 . Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу

* До п. 4: тільки для чоловіків; для жінок слід приймати значення, на 40 % нижчі від вказаних.

Таблиця В.10. Клас умов праці за показниками напруженості трудового процесу

Вимоги до розміщення робочих місць з ПК наведені на рис В.1.

Рис. В.1. Розміщення робочих місць

ДОДАТОК Г.Методика визначення ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Гранично допустимий викид - це науково обґрунтований норматив, яки встановлюється для кожного забруднювача і джерела викиду, виконання якого забезпечує дотримання гранично-допустимої концентрації у заселеній зоні (зоні проживання людей). Гранично допустимий викид встановлюється з урахуванням викидів сусідніх джерел і фонових концентрацій.

ГДВ є функцією від ГДК:

, г/с (для гарячих викидів)

де К_р - це коефіцієнт метеорологічного розбавлення, показує, який обсяг чистого повітря необхідний для розведення за 1 с забруднюючої речовини до ГДК; - фонова концентрація забруднюючої речовини у повітрі, г/м³.

ГДВ розраховується для гарячих і холодних викидів за різними формулами. Для гарячих викидів:

К_р = ,

де Н – висота джерела викиду, м; V - витрата газу (обсяг суміші, що викидається,) в одиницю часу, м³/с, за формулою , де V₁ - лінійна швидкість виходу газоповітряної суміші, а D - діаметр гирла джерела викиду; DT - різниця температур суміші, що викидається, і повітря ^{- 0}С; Т навколишнього атмосферного повітря, приймають у 13 годин найбільш жаркого місяця; A - коефіцієнт атмосферної стратифікації, що залежить від температурної стратифікації атмосфери і визначає умови вертикального і горизонтального розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі, приймається для несприятливих метеорологічних умов, при яких концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі від джерела викиду досягають максимального значення (для Миколаївської області А = 160); F - коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі (його величина приймається: F=1 для газоподібних шкідливих речовин і дрібнодисперсних аерозолів, швидкість впорядкованого осідання яких практично дорівнює нулю; F=2, F=2,5, F=3 для пилу і золи, якщо середній експлуатаційний коефіцієнт очищення дорівнює не менш 90%; від 75 до 90%; менш 75% відповідно); m і n – коефіцієнти, що враховують умови виходу газів з гирла джерела: n=3 для V₁ < 0,3; n=2 для V₁ від 0,3 до 2 м/с; n=1 для V₁ > 2 м/с; значення коефіцієнту m визначають розрахунковим методом за [2]; ГДК_м.р. – максимально разова гранично допустима концентрація забруднюючої речовини, мг/м³.

Для холодних викидів:

,

де H – висота джерела викиду, м; V - витрата газу (обсяг суміші, що викидається,) в одиницю часу, м³/с, за формулою , де V₁ - лінійна швидкість виходу газоповітряні суміші, D - діаметр гирла джерела викиду, м; A, F, n - як для гарячих викидів.

ДОДАТОК Д.МЕТОДИКА визначення гранично-допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти

В основі визначення гранично-допустимих скидів (ГДС) шкідливих речовин у водні об’єкти лежить методика розрахунку концентрацій забруднюючих речовин, які створюються джерелом в контрольних пунктах – розрахункових створах — з врахуванням розбавлення, внеску інших джерел, перспектив розвитку (запроектовані джерела) т. ін.:

де ГДС – гранично-допустимий скид шкідливих речовин у водойму (г/c, г/рік); ГДК – гранично-допустима концентрація шкідливих речовин (за визначеним типом водокористування) (г/л); С_ф – фонова концентрація речовини у водоймі (г/л); R – мінімальний фактор гідрологічного розбавлення (визначається за формулами (Д.2.-Д.4.) при умові f_v = 1).

1. При скидах у велику річку, де можна не враховувати процеси осадження речовин у донних відкладеннях, фактор гідрологічного розбавлення R на відстані х (м) від місця скиду дорівнює:

R =

(Д.2.)

де P₀ – витрата скидної води у місці скиду (м³/с); f_v – коефіцієнт розбавлення:

(для місця скиду f_v = 1; при повному перемішуванні f_v = P₀/P, де Р – витрата води в річці в місці спостережень, м³/с); λ – постійна радіоактивного розпаду (враховується тільки при скидах радіоактивних речовин) (с^-1), інакше λ=1; υ – середня швидкість річки (м/с); 10³ – перевідний коефіцієнт (л/м³).

2. При скидах у закриту водойму чи маловодну річку фактор гідрологічного розбавлення R дорівнює:

R = f

(Д.3. )

де f – коефіцієнт зниження вмісту хімічних чи радіоактивних речовин за рахунок осадження в донних відкладеннях; V – об’єм водойми, м³; r – сумарні витрати забрудненої води за різними шляхами.

Коефіцієнт f осадження речовин в донних відкладеннях і на завислих частинках дозволяє враховувати процеси осадження зважених частинок і замулювання донних відкладень. Для визначення цього параметру приймається рівноважний коефіцієнт розподілу радіонукліду в системі “вода-донні відкладення” K_d [2, 38]. Цей коефіцієнт є специфічним для кожного конкретного хімічного елементу і визначається для випадку, коли система досягла стаціонарного стану, як відношення концентрації речовини в донних відкладеннях до концентрації цієї речовини у воді.

При відомому коефіцієнті K_d значення коефіцієнту f зменшення вмісту речовини у воді з-за процесів осадження на дно, визначається за формулою:

f = =

(Д.4. )

де V_b – об’єм обмінного шару донних відкладень (м³); S – площа дзеркала водойми (м²); H - “ефективний” шар ґрунтів дна водойми (м).

Коефіцієнт K_d краще визначати для кожної водойми окремо. У випадках відсутності даних K_d можна розрахувати за формулою:

де k знаходиться за таблицею (Г.1.), а t_з – тривалість затоплення водойми (с).

Розрахунок вмісту хімічних та радіоактивних речовин у донних відкладеннях проводиться за формулою:

Сд.в. =

(Д.6. )

де k – швидкість переходу речовини із води у відкладення ( ); ρ – поверхова щільність відкладень (кг/м²); λ – постійна радіоактивного розпаду (враховується тільки при скидах радіоактивних речовин) (с^-1); C_в –концентрація речовини у воді (г/л, Бк/л); t_з – тривалість затоплення (с).

Коефіцієнт k можна знаходити для кожної водойми окремо, а у випадку відсутності даних – використовувати дані табл.Д.1. Для розрахунку рекомендується використовувати значення t_з , яке дорівнює строку служби підприємства, яке здійснює скиди, а для ρ, якщо нема інших даних - 40 кг/м².

Таблиця Д.1 . Швидкість переходу речовини з води у донні відкладення, л/кг^.с [38]

ДОДАТОК 3.МЕТОДИКА ПРОГНОЗУВАННЯ І ОЦІНКИ НАСЛІДКІВ

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 456
• 7
• Далее ⇒