Функціональна структура ЄОМ.

Для більш детального розуміння розглянемо функціональну схему ЄОМ і відповідні функціональні вузли та їх призначення. (Рис.1.3).

Незважаючи на те, що існують компютери різного класу і різного призначення, їх основні компоненти і принципи компонування несуттєво відрізняються між собою. Тому комютер надалі будемо розглядати стосовно ІВМ- сумісних ЄОМ.

Функціональна структура комп’ютера включає в себе наступний набір мінімальних пристроїв:

· Мікропроцесорний або системний блок (motherboard);

· центральний процесор (processor);

· память (storage);

· стандартний пристрї виведення- відео монітор (monitor), принтер, плотер;

· стандартні пристрій уведення- клавіатура (keyboard), сканер, маніпулятор “миша”.

· фізичні адаптери або контролери − пристрої, що з’єднують зовнішні елементи комп’ютера (дисплей, принтер, сканер, клавіатура, плотер, комп’ютерну мережу і т. інш.);

· блок електроживлення (power supply).

Оскільки в сучасних операційних системах із графічним інтерфейсом багато операцій виконується за допомогою «мишки» чи аналогічних їй пристроїв то один з цих пристроїв також входить у мінімальний склад компютера.

 

Мікропроцесорний або системний блок ПК.Він є центральним блоком ПК, при­значеним для керування роботою всіх блоків комп'ютера і виконання арифметичних та логічних операцій над інформацією. До нього входять: материнська плата, а точніше системна плата, логічні блоки: командний пристрый (КП) або процесор, арифметико-логічний пристрій АЛП), мікропроцесорна або буферна пам’ять (МПП).

Розглянемо функціональну схему центрального процесора (Рис. 3) і призначення його основних блоків, виходячи із її функціональної схеми, яка зображена на рис. 4.

Рис. 1.4. Функціональна схема центрального процесора

У режимі реальної адреси процесор має доступ тільки до першого мегабайта пам’яті (моделювання режиму доступу до пам’яті в процесорі Intel 8086)

У процесорі Itanium 2 використовується єдиний однорідний адресний простір з адресами фізичної пам’яті від 0 до 250 (1 126 Гбайт) і логічної пам’яті від 0 до 264.

Пам’ять можна адресувати порціями – 1, 2, 4, 8, 10 і 16 байт. Прискорити обмін даними між пам’яттю і процесорами можна попереднім завантаженням команд і даних та передбаченням переходів.

Процесор Itanium 2 підтримує як операційні системи з множинним адресним простором (у яких є і спільно використовувані для виконання різних завдань ємності пам’яті і захищені одна від одної ємності пам’яті), так і операційні системи з єдиним адресним простором що більш сумісні із системою адресації процесора.