Інформація – це відомості про навколишній світ і процеси, що відбуваються у ньому.
Лекція № 1
Лекція-презентація
Тема: Поняття «інформація»
План:
1. Види інформації та способи її кодування
2. Основні системи числення
3. Одиниці виміру інформації в ПК
4. Місце комп’ютерної техніки в сучасному суспільстві
Самостійна робота №1: Переведення чисел з однієї системи числення в іншу
1. Інформатика – це комплексна, технічна наука, що систематизує прийоми створення, збереження, відтворення, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи керування ними.
інформація – це відомості про навколишній світ і процеси, що відбуваються у ньому.
Властивості інформації:
ü корисність;
ü об’єктивність;
ü достовірність;
ü повнота;
ü актуальність.
Для автоматизації опрацювання даних різних типів їх потрібно подати в єдиній формі. Для цього використовують кодування даних.
Кодування – це процес заміни знаків одного набору знаками іншого набору.
Для кодування числової інформації використовують групи з певної кількості байт, які називаються машинними словами.
Для кодування текстової інформації кожному символу ставиться у відповідність деяке ціле додатне число – його код.
Графічне зображення на екрані складається з дрібних точок, які називаються пікселами. Вони утворюють характерний візерунок, який називається растром.
Для кодування графічної інформації використовується принцип декомпозиції. Його сутність полягає у тому, що будь-який колір подається у вигляді комбінації трьох основних кольорів: червоного, зеленого та блакитного.
Для кодування звукової інформації весь діапазон звукових частот, які сприймають люди знаходиться у межах від 17 Гц до 20 кГц. Цей діапазон ділиться на інтервали, які кодуються.
2. Система числення –це спосіб подання чисел за допомогою знаків (цифр).
Розрізняють такі типи систем числення:
· позиційні
· непозиційні
Позиційна система числення – це така система, в якій значення цифри залежить від місця знаходження її в ряду цифр (Слайд 20). До цих систем числення належать двійкова, десяткова, п'ятерична і безліч подібних інших. За їх основи беруть числа 2, 10, 5 і т. д.
Непозиційна система числення – це така система, в якій значення цифри не залежить від її розміщення в ряду цифр. Прикладом цієї системи є римська система числення.
Другим представником класу непозиційних систем являється алфавітна система. Найбільш відома грецька система, виникла близько 500 р. до н.е. в Міллеті. Тут для представлення чисел використовувались всі букви алфавіту і деякі старі, вийшовши з вжитку букви.
Непозиційні системи числення мають ряд недоліків:
· відсутність нуля
· безкінечне число символів
· виняткова складність арифметичних операцій.
1. Біт – це кількість інформації, яку можна отримати в результаті завершення двовихідної події: якщо „так” – 1, якщо „ні” – 0.
Байт – група із 8 біт. Байти об’єднуються в кілобайти (1 Кб = 1024 б), мегабайти (1 Мб = 1024 Кб), гігабайти, терабайти і т. д.
В телекомунікаційній галузі, програмуванні та комп'ютерній індустрії широко використовуються кратні префікси кіло, мега, гіга, тера та ін. для формування обсягів інформації кратних одиницям біт та байт. Ці одиниці інформації не є частиною системи СІ.
На початку розвитку інформаційних технологій, в зв'язку з тим, що 210 = 1024 приблизно дорівнює 103 = 1000, префікси СІ використовувались для позначення ступенів двійки. Згодом, з широким поширенням комп'ютерів, ця розбіжність все частіше приводила до непорозумінь. Тому в 1999 році Міжнародна електротехнічна комісія ввела новий стандарт іменування префіксів, що позначають ступень двійки, та залишила за префіксами СІ значення ступенів десяти.
Так, тепер 1 кілобайт дорівнює 1000 байт, а величина 1024 байт позначається — 1 кібібайт. Префікси СІ, в істинному значені — ступеня десяти, як правило, широко використовуються для позначення швидкості передачі інформації: 10 Мбіт/с Ethernet позначають швидкіть 10 000 000 біт/с, а не 10 485 760 біт/с.