РОЗГЛЯНЕМО ТРИ СПОСОБА БАЗУВАННЯ

Перший спосіб базування

 

 

 

Точки 1,2,3, які розташовані на площині XOY позбавляє деталь 3-х ступенів свободи – переміщення осі OZ і обертання навколо осей ОХ і OY.

Цяплощина називається основною установчою базуючою поверхнею. Вонамає найбільшу площу.

Поверхня з точками 4,5, яка розташована на площині ZOХ позбавляє деталь 2-х ступенів свободи – переміщення вздовж осі ОХ і обертання навколо осі ОZ. Ця поверхня називається основною направляючоюустановчою базуючою поверхнею. Вона, як правило, має найбільшудовжину .

Точка 6, яка розташована на площині YОZ, позбавляє деталь одну ступінь свободи і дає змогу переміщуватись вздовж осі ОY. Ця площинаназивається основною опорною установчою базуючою поверхнею. Вона маєнайменший розмір.

Накладання двохсторонніх геометричних зв'язків досягається дотиком площини тіла з площинами(поверхнями) других тіл, до якого воно з'єднується, і прикладанням сил або моментів для забезпечення контакту між ними.

 

Другий спосіб базування

Розглянемо другу схему базування оброблюваної деталі, яка має форму циліндра, діаметр якої значно менший її довжини.

 

1 6

 

Поверхні ZOY і ХОY з точками 1,2,3,4 називаються основноюподвійною направляючою поверхнею. Поверхня з однією точкою 5 називається основною опорною установчою базуючою поверхнею.

 

Третій спосіб базування

Розглянемо третю схему базування деталей коли діаметр оброблюваної деталі в два і більше разів більше його довжини.

1 3

Точки 1,2,3 які розташовані на площині ZOX будуть утворювати основну базуючу установчу поверхню. Точки 4,5, які розміщені на площині ZОY і ХОZ – це подвійнаустановча базуюча поверхня.

При базуванні довгих конічних деталей конічна поверхня є водночас подвійною направляючою базуючою поверхнею і опорною базуючою поверхнею.

Вона відіймає 5 ступенів свободи.

При базуванні на коротких конічних поверхнях ліва конічна поверхня, якщо рахувати від шпинделя передньої бабки, є одночасно центруючою та опорною поверхнею і відіймає у деталі 3 ступені

свободи.

 

 

 

Права конічна поверхня є центруючою поверхнею і віднімає у деталі ще 2 ступені свободи, а для позбавлення деталі обертання навкруги своєї осі необхідно відняти 6-у (шосту) ступінь свободи. Це можна здійснити за допомогою шпонкового пазу, хомута або стопорного гвинта.Деталь при базуванні в пристосуванні може мати найбільше – це 6 установчих базуючи точок, а найменше – це 3.

Деталі можна базувати по частковій схемі базування.

 

База – це поверхня або виконуючі ту саму функцію сполучення точок поверхонь, вісь ,крапка, які належать заготовці або виробу і використовуються для базування.

Правило однієї бази

Необхідно щоб в процесі виробництва співпадали технологічні, конструкторські і вимірювальні бази. Кількість і розташування опорних установчих базових поверхонь належить вибрати так, щоб забезпечити визначене незмінне положення оброблювальної деталі в пристосуванні відносно інструмента.

2 Розглянемо найбільш поширені схеми базування.

 

Базування довгих циліндричних деталей здійснюється в токарних самоцентруючих патронах або на оправках при обробці зовнішніх поверхонь.

 

Розглянемо схему базування при обробці втулки:

При базуванні на оправку або палець довжина якого більше діаметраоправки L>Д , циліндрична поверхня буде являтися подвійною направляючою базуючою поверхнею і віднімати у деталі 4 ступеня свободи, а торцева поверхня буде являтися основною опорною поверхнею.

 

На зовнішній циліндричній поверхні розташовані чотири опорні точки (1,2,3,4), на торці – опорна точка 5 і на третій поверхні опорна точка 6

 

Базування на короткі циліндричні поверхні.

На зовнішній циліндричній поверхні дві

опорні точки (4,5), на торці три (1,2,3) і на

третій – опорна точка 6

 

Головною базовою поверхнею є торцева поверхня, яка віднімає у деталі 3 ступеня свободи, а циліндрична поверхня є направляючою базуючою поверхнею і віднімає 2 ступені свободи.

 

 

Поняття про базування

Технологічними базами називається поверхні, що використовують для визначення положення заготовки в процесі виготовлення деталі. Їх вибирають по ГОСТ21495.

Положення заготовки в пристосуванні визначають її базуючи поверхні

Бази відокремлюють:

Чернові бази – це необроблені поверхні деталі, які використовуються для її встановлення в пристосуванні при обробці на першій операції, коли оброблених поверхонь нема.

За чернову базу на першій операції приймають ту поверхню, яка в подальшому не обробляється, або має найбільший припуск на обробку.

Чистові бази – це оброблені поверхні, що слугують для встановлення деталі в пристосуванні на всіх послідуючих операціях технологічного процесу.

Конструктивні бази – це бази (поверхні), що використовують для визначення положення деталей в виробі або вузлі. Ці бази необхідно в першу чергу застосовувати при встановленні деталі в пристосуванні, так як при цьому компенсуються дріб'язкові похибки.

Конструктивні бази бувають основні і допоміжні.

Установчі бази бувають опорні і для перевірки. Опорні бази - це сукупність поверхонь оброблюваної деталі.

Вимірювальні бази – це поверхні деталей від яких проводять відлік розмірів при їх обробці, або при контролі.

Похибки які виникли при базуванні оброблюваної деталі безпосередньо впливають на точність виготовлення координатних розмірів і співвідношення.

Тому велике значення має вибір баз.

4 Класифікація баз

Все різноманіття поверхонь деталей зводиться до чотирьох видів: - виконавчі поверхні - поверхні, за допомогою яких деталь виконує своє службове призначення, - основні бази - поверхні, за допомогою яких визначається положення даної деталі у виробі;

- допоміжні бази - поверхні, за допомогою яких визначається положення приєднуваних деталей відносно даної, - вільні поверхні - поверхні, не стикаються з поверхнями інших деталей.

Загальна класифікація баз має наступний вигляд:

А За призначеннямБ. По ступеням , що позбавляються, В. По характеру

свободипрояви:

конструкторська установча прихована

- основна направляюча явна

- допоміжна опорна технологічна подвійна направляюча

вимірювальна подвійна опорна

За призначенням

Конструкторська база - база, використовувана для визначення положення деталі або складальної одиниці у виробі.

I,II,III – комплект основних баз шестерні

основна конструкторська база - визначає її положення в виробі

допоміжна – конструкторська база, яка належить даній деталі і визначає положення приєднуваного до нього виробу

I,II,III - комплект допоміжних баз вала зі шпонкою

Технологічна – база, по якій визначають положення заготовки або виробу в процесі виготовлення або ремонту

I- технологічна база

1- призма

2- шпонкова фреза

3- заготовка

Вимірювальна–база, по якій визначають відносне положення заготовки і засобів вимірювання

1 індикаторна стійка

2 виріб

3 індикатор(засіб вимірювання)

По ступеням, що лишаються свободи

1 Установча база – лишає заготовку 3(три) ступені свободи переміщення уподовж однієї координатної осі і обертання навколо двох інших осей

Направляюча база –лишає заготовку 2 (двох)ступенів свободи –переміщення уподовж однієї координатної осі і обертання навколо другої осі

Опорна база – позбавляє заготовку 1(одну) ступінь свободи - переміщення уподовж однієї координатної осі і обертання навколо осі

2 Подвійна направляюча база – позбавляє 4(чотирьох) ступенів свободи – переміщення уподовж двох координатних осей Y і Z і обертання навколо цих же осей

І – подвійна направляюча база

3 Подвійна опорна база лишає заготовку 2(двох) ступенів свободи – переміщення уподовж двох координатних осей Х і Y

I подвійна база

1 заготовка

2 елемент пристосування

По характеру виявлення

Потайна (прихована) база – база заготовки або виробу у вигляді уявної площини, осі або крапки

Явна база– база заготовки або виробу у вигляді реальної поверхні, розмічальної риски або точки перетину рисок

I установча явна база заготовки

II направляюча потайна база заготовки

1 - 6 опорні точки

7 - заготовка

8 – губки самоцентруючих лещат

• ⇐ Назад
• 123
• Далее ⇒