Інформаційно-аналітична робота в діяльності підприємства

Інформаційно-аналітична робота (ІАР) – діяльність, пов’язана зі збором і обробкою відкритої інформації, формуванням відповідних інформаційних документів та наданням їх керівництву підприємства.

Кінцевим етапом ІАР є інформування керівництва підприємства. Структуру ІАР подано на рис. 6.1.

Основним в організації ІАР є визначення сфер інформаційної уваги, об’єктів і джерел інформації, так як це дозволяє більш конкретизувати і спрямувати дану роботу, концентрувати зусилля суб’єктів підприємництва на найбільш важливих її напрямках. Справа в тому, що інформаційне середовище підприємницької діяльності є досить глобальним, неоднорідним, обсяги інформації в ньому є такими, що не дають можливості без ефективної організаційної роботи здійснювати інформаційне забезпечення суб’єктів підприємництва. За таких умов зазначені суб’єкти змушені сегментувати сфери інформаційного середовища, в яких у наступному будуть виконувати необхідну їм інформаційну діяльність.

Таким чином, сфера інформаційної уваги суб’єкта підприємництва являє собою сегмент інформаційного середовища, в якому він забезпечує стратегічні, тактичні та оперативні інформаційні інтереси і завдання.

Звичайно, що інформація у сферах інформаційної уваги суб’єктів підприємництва, як і взагалі в інформаційному їх середовищі існує не взагалі, а зосереджена в певних місцях, які прийнято називати об’єктами інформації.

Об’єктами інформації для кожного суб’єкта підприємництва можна вважати інших суб’єктів, установи засобів масової інформації, установи, організації клієнтів, контрагентів, партнерів, громадсь­кі та політичні організації, органи влади та їх установи, науково-дослідні установи, правоохоронні органи і судові установи, детективні та охоронні агентства і організації, рекламні агентства, з’їзди, конференції, виставки, презентації тошо.

Таким чином, організовуючи ІАР суб’єкти підприємництва мають визначатись не тільки із сферами інформаційної уваги, а і з об’єктами інформації, та її джерелами, які з об’єктів та джерел мають представляти для них найбільший інтерес. Водночас, важливим залишається завдання отримання інформації. Як правило, служби безпеки суб’єктів підприємництва для отримання інформації з відкритих джерел формують так звані інформаційні канали, по яких інформація і потрапляє до суб’єктів. Під інформаційним каналом зазвичай розуміють сукупність джерел інформації, засобів та методів їх подання до споживачів інформаційних продуктів.

Рис. 6.1. Структура інформаційно-аналітичної роботи підприємства

Використовуючи наявні інформаційні канали суб’єкти підприємництва зосереджують увагу переважно на двох формах збору інформації: інформаційному аудиті і інформаційному моніторингу.

Інформаційний аудит – це інформаційне обстеження сфери інформаційної уваги чи певних об’єктів з метою отримання, вивчення і оцінки необхідної суб’єкту підприємництва інформації. Основними технологіями інформаційного аудиту є: пошук та вивчення інформації про конкретну подію, факт, особу безпосередньо на самому об’єкті; пошук та вивчення інформації про конкретний об’єкт через його зв’язки (ділові, комерційні, ор­ганізаційні та ін.); пошук та вивчення інформації про конкретний об’єкт шляхом спеціального обстеження його інформаційного середовища. Зміст операцій по кожній з технологій подано в Додатку 6.

Інформаційний моніторинг – це контроль надходження інформації в інформаційне середовище суб’єкта підприємництва з метою виявлення важливої та цінної інформації і її використання для забезпечення його діяльності.

Технологіями, які використовуються в ході інформаційного моніторингу є: контроль інформації, яка надходить в інформаційне середовище суб’єкта підприємництва за визначеними ознаками та індикаторами; контроль інформації, яка надходить в інформаційне середовище суб’єкта по визначених джерелах; суцільний контроль інформації, яка з’являється в інформаційному середовищі суб’єкта.

Основними методами збору інформації в діяльності суб’єктів підприємництва є:

– систематизація інформації, яка надходить до суб’єктів підприємництва від їх клієнтів, споживачів, контрагентів, інших суб’єктів. Ретельне вивчення інформації, отриманої від зазначених джерел про їх стан та діяльність, зв’язки, історію, є досить важливим моментом у зборі інформації та формуванні інформаційного ресурсу;

– надання інформаційних запитів до відповідних установ і організацій та отримання відповіді на них;

– робота з рекламними та пропагандистськими матеріалами, різного роду оголошеннями;

– періодичне опитування, що проводиться суб’єктами підприємництва у їх сегменті ринку;

– постійна робота з друкованими засобами інформації.

Інформація, яка зібрана суб’єктом підприємництва в процесі формування інформаційного ресурсу являє собою відомості, що потребують подальшої обробки.

Структура процесу аналітичної обробки інформації подана на рис. 6.2.

Сформовані висновки та пропозиції надаються керівництву та іншим особам у вигляді інформаційних документів. На даний час за досвідом підприємницької діяльності серед інформаційних документів існують:

– інформаційні повідомлення – надання інформації, особливо важливого значення у вигляді усного чи письмового викладення;

– інформаційні доповіді – комплексне і всебічне викладення проблеми з використанням всієї наявної по ній інформації;

– інформаційні довідки – опис окремих характеристик конкретних подій або об’єктів;

– інформаційні огляди – опис основних інформаційних повідомлень за визначений період у формі резюме з класифікацією по рубриках;

– інформаційні зведення – опис загальної картини існуючих подій;

– інформаційні прогнози – короткий огляд подій, фактів, викладення висновків за їх наслідками і можливому розвитку ситуації з відповідним обґрунтуванням.

Рис. 6.2. Структура та алгоритм процесу аналітичної обробки інформації

Аналітичні та інші матеріали, документи, що складають інформаційний ресурс зберігаються у справах поточного та архівного зберігання.

Зазвичай суб’єкти підприємництва створюють електронні бази даних, куди надається інформація про різні сфери їх діяльності та інтересів, клієнтів, партнерів, кредиторів, контрагентів, а також персонал. Звичайно, що і електронні бази даних, і досьє та картотеки, а також поточні та архівні справи відповідним чином захищаються від несанкціонованого доступу до них.

• ⇐ Назад
• 123
• 4
• 5
• Далее ⇒