Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«І йде пшениця за сіль, хутра - за оксамит, мед – за коней, віск – за рибу.Пускають в хід гривну й куни, рези й драхми, диргени й динари».
В уривку йдеться про торговельні операції часів
а) Боспорського царства;
б) Антського царства;
в) Київської Русі;
г) Великої Скіфії.
65. Першим давньоруським писаним зведенням норм світського права, укладеним за князювання Ярослава Мудрого, вважають:
а)„Повість минулих літ”; б) „Руську правду”;
в) „Покон вірний”; г) „Слово про закон і благодать”.
66. Смерди у ХІ-ХІІ ст.:
а) займалися землеробством і тваринництвом на державній землі, сплачуючи князеві певні податки продуктами, а згодом – грошима та відробляючи повинності;
б) займалися сільським господарством, працювали лише для сім’ї, на потреби общини виділяючи частину продуктів та свого часу;
в) на власних землях і спільних угіддях займалися землеробством та промислами, сплачуючи князеві данину за „опіку”;
г) займалися приселищним тваринництвом на общинних угіддях, віддаючи общині частину продуктів.
67. Рядовичі – це в Київській Русі:
а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;
б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;
в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;
г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.
68. Закупи – це в Київській Русі:
а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;
б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;
в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;
г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.
69. Холопи та челядь – це в Київській Русі:
а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;
б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;
в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;
г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.
70. Віче – так на Русі називали:
а) зібрання дорослих чоловіків – глав родин, які проживали в містах;
б) службовий апарат боярських вотчин;
в) керівництво давньоруського війська;
г) державний апарат.
71. Основною тенденцією політичного розвитку Київської Русі наприкінці ХІ ст. – у ХІІ ст. було:
а) ослаблення влади великого київського князя і зростання політичної самостійності удільних князів;
б) зростання ролі ради бояр при великому київському князеві;
в) зростання ролі міського київського віча в політичному житті Русі;
г) посилення централізації управління та зосередження абсолютної влади в руках великого київського князя.
72. Причини політичного роздроблення Київської Русі (виберіть неправильну відповідь):
а) розвиток вотчинного землеволодіння;
б) зростання політичної ролі боярства;
в) втручання у внутрішні справи Русі держав, які прагнули її військового і політичного ослаблення;
г) великі розміри держави, що утруднювало економічні зв’язки та культурну консолідацію її населення.
73. З’їзду князів у Любечі 1097 р.:
а) припинив усобиці між князями – нащадками Ярослава;
б) забезпечив зосередження влади в Руській землі у руках великого князя київського;
в) закріпив поділ Русі на удільні князівства, які стали власністю окремих родин нащадків Ярослава;
г) згуртував князів для спільної боротьби проти зовнішнього ворога.
74. Завоювання монголо-татарами території Південно-Західної Русі відбувалося у:
а) 1236-1237 рр.; б) 1237-1238 рр.;
в) 1239-1242 рр.; г) 1240-1243 рр.
75. На монеті часів Київської Русі зображено княжий знак:
а) Святослава Хороброго; б) Володимира Великого;
в) Ярослава Мудрого; г) Володимира Мономаха
76. Укажіть риси, властиві розвиткові Київської Русі кінці X – середини XI ст.:
а) вихід держави на міжнародну арену, початок її дипломатичної діяльності;
б) неконсолідованість території держави, постійний місцевий племінний сепаратизм;
в) поява писаного права;
г) зосередження уваги та сил держави переважно на зовнішній політиці.
77. Особливостями встановлення золотоординського іга на Русі було (виберіть неправильну відповідь):
а) відсутність постійно діючого адміністративного апарату завойовників;
б) толерантне ставлення золотоординців до християнства та православного духовенства;
в) включення Руських земель безпосередньо до складу Золотої Орди;
г) сприяння князівським міжусобицям.
78. Ханських намісників в руських землях, які повинні були стежити за збереженням та зміцненням системи залежності називали:
а) тіунами; б) баскаками;
в) старостами; г) посадниками.
79. Ярлик – це:
а) грамота-дозвіл хана Золотої Орди руським князям на право князювання;
б) офіційний дозвіл ординських баскаків на збирання данини з руських земель;
в) офіційне запрошення хана Золотої Орди руським князям на курултай;
г) офіційна назва листа хана Золотої Орди руським князям з вимогою надати йому військову допомогу.
80. Галицьку та Волинську землі в єдину державу вперше об’єднав:
а) Роман Мстиславович у 1199 р.;
б) Ярослав Осмомисл у 1202 р.;
в) Мстислав Удатний у 1205 р.;
г) Данило Галицький у 1208 р.
81. Які землі не входили до складу Галицько-Волинського князівства:
а) Холмщина; б) Київщина;
в) Чернігівщина; г) Закарпаття.
82. Коронація Данила Галицького відбулася у:
а) Львові 1256 р.; б) Холмі 1245 р.;
в) Володимирі 1238 р.; г) Дорогочині 1253 р.
83. Серед наведених тверджень про результати внутрішньої політики Данила Галицького виберіть неправильне:
а) здолав боярську опозицію і зміцнив князівську владу;
б) запровадив нові повинності і збільшив залежність селян від великих землевласників;
в) розбудував існуючі і заснував нові міста, заселивши їх “заходними людьми” (іноземцями);
г) прийняв королівську корону від Папи Римського, погодившись на церковну унію.
84. Столицею своєї держави Данило Галицький обрав місто:
а) Галич; б) Холм; в) Львів; г) Перемишль.
85. Назва „Україна” вперше вживається в літописі у:
а) 1187 р.; б) 1189 р.; в) 1204 р.; г) 1210 р.
86. Як вважають історики, Галицько-Волинська держава припинила своє існування у:
а) 1340 р.; б) 1349 р.; в) 1389 р.; г) 1439 р.
87. За оцінками українських вчених, метою політики польських королів у землях Галичини в ХІV-ХV ст. було:
а) утвердження її статусу як автономного „королівства Руського” в складі Польської держави;
б) перетворення її в одну з провінцій Польської держави – Руське воєводство;
в) залучення її до військового союзу у боротьбі проти Литви;
г) використання її як провідного центру транзитної торгівлі зі Сходу на Захід.